Постанова

від 13.11.2023 по справі 295/8219/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №295/8219/23 Головуючий у 1-й інст. Єригіна І. М.

Категорія 20 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О.С.

суддів Талько О.Б., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кузьменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/8219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомира, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання реєстрації речових прав на земельну ділянку недійсною, скасування державної реєстрації та зобов`язання державного реєстратора здійснити реєстрацію речових прав на земельну ділянку

за апеляційноюскаргою ОСОБА_1

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2023 року, яка постановлена під головуванням судді Єригіної І.М.

встановив:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати підстави реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:07:016:0026 згідно технічної документації від 20.05.2014 року недійсною та визнати підставою реєстрації речових прав на вказану земельну ділянку технічну документацію за 2009 рік.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом з тих підстав, що наявне рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ідентичність позовних вимог у справах №296/715/21 та 295/8219/23, оскільки викладені ним в цьому позові вимоги не узгоджуються з позовними вимогами, які були предметом розгляду у справі за №296/715/21. ОСОБА_1 вказує на те, що у цивільній справі №296/715/21 ним були заявлені вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, скасування державної реєстрації державного акту, визнання протиправним та скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відтак, у суду були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження за його позовом.

Від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання, в якому останнє заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають чинному законодавству, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Представник ГУ Держгеокадастру у Житомирській області просив розгляд справи провести без його участі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст.367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи було встановлено, що в провадженні Богунського районного судум.Житомира перебуває цивільна справа №295/8219/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомира, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання реєстрації речових прав на земельну ділянку недійсною, скасування державної реєстрації та зобов`язання державного реєстратора здійснити реєстрацію речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером 1810136300:07:016:0026 згідно технічної документації за 2009 рік.

22 червня 2021 року у справі №296/715/21 було ухвалено рішення, яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м. Житомира, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю, скасування державної реєстрації державного акту, визнання протиправним та скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Необхідність застосування вказаної норми права зумовлена неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів.

Разом з тим, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору, тобто, коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, зокрема сторін, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №917/1739/17 дійшла висновку про те, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав та інтересів. Підстави позов - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Оцінюючи вищенаведене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі через те, що є наявне рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, оскільки позовні вимоги, викладені в позовній заяві у справі №295/8219/23 не узгоджуються з позовними вимогами у справі №296/715/21. Предметом спору в цій справі є визнання реєстрації речових прав на земельну ділянку згідно технічної документації від 20.05.2014 року недійсною та зобов`язання державного реєстратора здійснити реєстрацію речових прав на земельну ділянку згідно технічної документації за 2009 рік, а предметом спору у справі №296/715/21 було визнання недійсним державного акту на право власності на землю, скасування державної реєстрації державного акта, визнання протиправним та скасування записів в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2023 року скасувати,а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2023 року.

Головуючий Судді