Рішення

від 23.04.2008 по справі 2-294/2008

КРАСНОЛУЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-294

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2008 року Краснолуцький міський суд Луганської

області в складі головуючого судді КОВАЛЬЧУК Г. Л.

при секретарі СЕЛ1ВАНОВОЇ С. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Луч справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Донбасантрацит» про стягнення компенсації та моральної шкоди, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Донбасантрацит» про стягнення компенсації та моральної шкоди, в обгрунтування якого вказав, що перебував у трудових відносинах з шахтою «Краснокутська», працював у якості гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею. 13.10.2000 року він був звільнений з підприємства за власним бажанням у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Рішенням Краснолуцького суду від 21.05.2001 року з шахти «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» на його користь була стягнута заборгованість з заробітної плати у сумі 2739, 02 грн., компенсація у зв2язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 962, 55 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 2882, 04 грн. 18.08.2003 року ухвалою Краснолуцького суду боржником по справі визнаний ДП «Донбасантрацит». Виконавчі листи були передані на виконання до ВДВС м. Красний Луч у 2001 році, але заборгованість по заробітній платі була йому перерахована лише 30.07.2004 року. Вважає, що рішення суду було виконане несвоєчасно з провини відповідача, тому просить поновити строк позовної давнини для звернення до суду, оскільки він є юридично неграмотним, весь цей час звертався до різних інстанцій за вирішенням спору. Просить стягнути з ДП «Донбасантрацит» на його користь компенсацію у сумі 361, 55 грн. за період з липня 2001 року по липень 2004 року згідно його розрахунків та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., яка полягає у нервуваннях, які були спричинені зневагою його прав та інтересів, сварками з родичами, відсутністю сну, вимушеною зміною життєвих засад, дратівливістю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить стягнути з ДП «Донбасантрацит» на користь ОСОБА_1 компенсацію у зв»язку з несвоєчасним виконанням рішення суду про стягнення на користь позивача заборгованості з заробітної плати за період з липня 2001 року по липень 2004 року у сумі 361, 55 грн. згідно наданих розрахунків відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року. Також просить стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн., оскільки позивач отримав моральні страждання, які призвели до негативних наслідків, а саме переживань, дратівливості, безсонню, сварками з родичами та іншим наслідкам. Просить також поновити строк позовної давнини, який був пропущений у зв»язку з юридичною неписьменністю та спробою вирішити спір мірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач був звільнений з підприємства 13.10.2000 року і рішенням Краснолуцького суду на його користь була стягнута заборгованість по заробітній платі, компенсація та середній заробіток на загальну суму 6583, 61 грн. Після набрання рішенням законної сили позивач знаходиться з підприємством у цивільних відносинах, яким стягнення середнього заробітку не передбачено. Крім того, позивач пропустив тримісячний строк позовної давнини для звернення до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, знаходить позовні вимоги не підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з шахтою «Краснокутська», працював у якості гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем під землею. Наказом № 439 від 16.10.2000 року він був звільнений з підприємства у зв»язку з виходом на пенсію за віком.

Рішенням Краснолуцького міського суду від 21.05.2001 року з шахти «Краснокутська» ДХК «Донбасантрацит» на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість з заробітної плати та розрахунковим у розмірі 2739, 02 грн., компенсація у зв»язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати у сумі 962, 55 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 2882, 04 грн.

Згідно наданої суду відповіді Відділом ДВС Краснолуцького МУЮ від 03.03.2008 року заборгованість з заробітної плати у сумі 2739, 02 грн. була перерахована ОСОБА_1 боржником ВИ шахтою «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит» на особистий рахунок УСБ м. Красний Луч 30.07.2004 року. Компенсація була перерахована на особистий рахунок ОСОБА_1 23.08.2006 року у сумі 962, 55 грн.

Ці обставини представник позивача у судовому засіданні не заперечував.

Таким чином розрахунок з позивачем по заробітній платі підприємством був зроблений у липні 2004 року, після чого до 2008 року ОСОБА_1 не звертався до суду з вимогами про виплату моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України робітник має право звернутися з заявою до суду у тримісячний строк з того дня, коли він довідався або повинен був довідатися про порушення свого права.

В даному випадку позивач з моменту звільнення вже знав про не виплату йому заробітної плати, що послужило приводом для звернення суду у 2001 році про стягнення заборгованості з заробітної плати. Він мав реальну можливість на той час поставити питання про стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди, але не зробив цього.

Відповідно до п.25 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення розрахунку з працівником, тобто з липня 2004 року. Позивачем не надані суду докази поважності пропуску строку для звернення до суду з вимогами про стягнення моральної шкоди.

Що стосується стягнення компенсації, то з цього приводу вже рішення було прийнято 21.05.2001 року і після набрання чинності цього рішення суду, який є актом правосуддя, що остаточно вирішує спір із заявлених підстав, правовідносини сторін зі сфери вирішення спору перейшли у виконавчу сферу, де Законом України «Про виконавче провадження» передбачені, у разі не виконання відповідачем судового рішення у добровільному порядку, заходи примусового його виконання.

Позивач ставить питання про стягнення компенсації на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1427 від 20.12.1997 року, але в той же час у позові посилається та робить розрахунки індексації, не надаючи при цьому суду розрахунки індексу інфляції 1, 132 з липня 2001 року по липень 2004 року.

Таким чином, суд доходе висновку про необгрунтованість позовних вимог і вважає необхідним у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦП К України, ст. 233, 237-1 КзпП України, Постановою Пленуму верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ДП «Донбасантрацит» про стягнення компенсації та моральної шкоди відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.