Постанова

від 14.11.2023 по справі 936/388/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 936/388/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.

з участю секретаря судових засідань: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Максим Федорович, на ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 19 травня 2022 року, постановлену головуючим суддею Павлюком С.С., у справі за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Максим Федорович, на дії та рішення старшої державної виконавиці Воловецького відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Повідайчик Тетяни Іванівни, де заінтересованою особою є стягувачка ОСОБА_2

встановив:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення старшої державної виконавиці Воловецького відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Повідайчик Т.І., де заінтересованою особою є стягувачка ОСОБА_2 .

Скарга мотивована тим, що 10.05.2019 Воловецьким районним судом Закарпатської області за заявою ОСОБА_2 виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей. 10.06.2019 державним виконавцем Воловецького відділу ВС Мукачівської ВДВС Повідайчик Т.І. відкрито виконавче провадження №59320398 із виконання цього судового наказу. 04.09.2019 державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (скаржника), у якій визначено, що стягненню підлягають суми в розмірі 20 відсотків від заробітної плати боржника до погашення боргу в сумі 5585 грн. Постанова скерована для виконання за місцем роботи боржника ТОВ «Рейкарц Хотел Менеджемент» (м. Київ), де боржник працює на посаді сторожа, підприємство проводило відрахування із сум заробітної плати боржника в розмірі вказаному державним виконавцем у постанові від 04.09.2019.

07.04.2022 боржнику стало відомо про арешт його рахунку у банку в зв`язку із наявною заборгованістю із сплати аліментів. За матеріалами виконавчого провадження арешт на кошти боржника накладено державним виконавцем відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 15.12.2021. 08.04.2022 представником відправлено запит державному виконавцю Повідайчик Т.І. з метою отримання обґрунтованого розрахунку суми заборгованості із сплати аліментів у виконавчому провадженні. 12.04.2022 на електронну адресу надійшла відповідь державного виконавця, у тому числі розрахунок суми заборгованості скаржника.

Вважає, що дії заінтересованої особи щодо визначення розміру заборгованості боржника у виконавчому провадженні та винесення нею постанови про арешт коштів боржника є неправомірними, оскільки, у наданому державним виконавцем розрахунку суми заборгованості вказана лише загальна сума заборгованості за попередні роки, в період із квітня 2019 року до 01 січня 2022, оскільки розмір виплат сум аліментів та заборгованості скаржника у 2022 році вказано по місяцях. На думку державного виконавця загальний розмір заборгованості за попередні роки становить 71.337,11 грн. При цьому державний виконавець із незрозумілих причин зазначив у цьому ж розрахунку, що загальна сума аліментів, які підлягають сплаті «за попередні роки» становить 101 966,50 грн. Такий розмір заборгованості, як і загальна сума аліментів, що підлягала сплаті у цей період нічим не обґрунтована. Скаржник, у період із 2019 року і по даний час працює на посаді сторожа у ТОВ «Рейкарц Хотел Менеджемент». Розмір його доходу (заробітної плати) у цей період часу коливався від 2067 грн. за місяць у 2019 році до 3250 грн. за листопад та грудень 2021 року. Отже, сума нарахованих державним виконавцем аліментів не відповідає рівню доходів боржника, нічим не обґрунтована та не підтверджена, а отже таке нарахування, як загального розміру заборгованості, так і тих сум, що нібито залишилося до сплати є безпідставними.

15.12.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника із посиланням на статтю 56 Закону України «Про виконавче провадження», однак приводів та підстав для накладення арешту на кошти боржника в цій постанові не наведено. Протягом 2019 - 2021 років проводилося виконання рішення (судового наказу) із сплати періодичних платежів (аліментів на утримання неповнолітніх дітей), яке триватиме доти доки кожна дитина не досягне повноліття. Грошові кошти на сплату аліментів фактично утримувалися із заробітної плати боржника та перераховувалися у встановленому державним виконавцем порядку та розмірі на рахунок органу державної виконавчої служби. Сплата аліментів у такому порядку проводиться фактично і у 2022 році, про що свідчить як наданий державним виконавцем розрахунок суми заборгованості, так і довідки підприємства де боржник отримує заробітну плату за основним місцем роботи.

Вважає, що у державного виконавця не було підстав встановлених ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» для накладення арешту на грошові кошти боржника в умовах фактичного виконання рішення суду, з урахуванням розміру доходів боржника за період 2019-2021 нарахування сум заборгованості із сплати аліментів державним виконавцем необгрунтованим та безпідставним. Окрім того, у зв`язку із нарахуванням заборгованості зі сплати аліментів, 28.12.2021 державним виконавцем на підставі ч. 9 ст. 71 «Про виконавче провадження» винесено постанови: про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю, а також повідомлення про внесення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру боржників. Оскільки, нарахована державним виконавцем сума заборгованості зі сплати аліментів є необгрунтованою та безпідставною, то скасуванню також підлягають і вище вказані постанови.

З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд:

визнати протиправними дії державного виконавця Воловецького відділу державної виконавчої служби Мукачівського району Повідайчик Т.І. із нарахування сум заборгованості по сплаті аліментів у виконавчому провадженні протиправними, а нарахований державним виконавцем борг зі сплати аліментів у сумі 71 337,11 гривень скасувати;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Воловецького відділу державної виконавчої служби Мукачівського району Повідайчик Т.І. про накладення арешту на кошти боржника;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;

визнати протиправною та скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 28.12.2021;

визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування зброєю від 28.12.2021 та зобов`язати державного виконавця Воловецького відділу державної виконавчої служби Мукачівського району Повідайчик Т.І. виключити відомості щодо ОСОБА_1 із Єдиного державного реєстру боржників.

Ухвалою Воловецькогорайонного судуЗакарпатської областівід 19травня 2022року поновлено строкзвернення досуду зскаргою надії державноговиконавця тау задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючисьіз вказаноюухвалою суду, ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат СтаценкоМ.Ф.,оскаржив їїв апеляційномупорядку.В обґрунтуванняскарги посилаєтьсяна те,що оскаржуванаухвала єтакою,що постановленаз порушеннямнорм процесуальногоправо таматеріального права,а томуїї слідскасувати.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що у резолютивній частині судового наказу виданого Воловецьким районним судом Закарпатської області від 10.05.2019 по справі № 300/329/19 про стягнення аліментів на утримання дітей, чітко визначено розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на утримання дітей, а саме, в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи із 16.04.2019 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Розмір доходу (заробітної плати) боржника за основним місцем роботи у ТОВ «РейкарцХотел Менеджмент», у цей період часу коливався від 2067 гривень за місяць у 2019 році до 3250 гривень за листопад та грудень 2021 року. Тобто, враховуючи резолютивну частину судового наказу від 10.05.2019 по справі № 300/329/19, розмір відрахувань із заробітної плати боржника не повинен був би перевищувати суму від 1 033,50 до 1 625,00 гривень за 2019 -2021 роки відповідно. У той же час, із наданого державним виконавцем розрахунку суми заборгованості вбачається, що розмір стягнення за кожен місяць був вище ніж фактично отримувана боржником заробітна плата. Таким чином по суті державний виконавець виходячи за межі судового рішення позбавляє боржника у виконавчому провадженні засобів до існування.

Не погоджується із висновком суду про те, що аліменти слід стягувати в розмірі не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України, оскільки, виконавчим документом чітко встановлено розмір аліментів, які підлягають стягненню з боржника. З огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що державний виконавець, на власний розсуд змінила розмір стягнення аліментів, який був визначений судом.

Із розрахунку заборгованості по аліментам не вбачається які саме вихідні дані взяті державним виконавцем при розрахунку суми сплати аліментів за кожен поточний місяць. Так, зокрема державним виконавцем у розрахунку не значено на підставі чого саме нею вираховувався мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, що в свою чергу дає підстави для сумніву у правильності такого розрахунку. Враховуючи вище викладене, можна зробити висновок, що сума нарахованих державним виконавцем аліментів не відповідає рівню доходів боржника, нічим не обгрунтована та не підтверджена, а отже таке нарахування, як загального розміру заборгованості, так і тих сум, що нібито залишилося до сплати є безпідставними.

Щодо винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника, зазначає наступне.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт коштів або майна боржника проводиться лише для забезпечення реального виконання рішення. У той ж час, протягом 2019 2021 років проводилося реальне виконання рішення (судового наказу) із сплати періодичних платежів (аліментів на утримання неповнолітніх дітей) яке триватиме доти доки кожна дитина не досягне повноліття. Грошові кошти на сплату аліментів фактично утримувалися із заробітної плати боржника та перераховувалися у встановленому державним виконавцем порядку та розмірі на рахунок органу державної виконавчої служби. Боржник ОСОБА_3 не є злісним не платником аліментів на утримання своїх малолітніх дітей. Більше того, після того, як державний виконавець повідомив боржника про те, що його основне місце роботи ТОВ «РейкарцХотел Менеджмент» перестало перераховувати кошти на рахунок державної виконавчої служби, боржник ОСОБА_1 повідомив державного виконавця про те, що він отримує пенсію в Управлінні соціального захисту населення. Тобто, боржник не скриває своїх доходів від державної виконавчої служби та не ухиляється від покладених на нього обов`язків по сплаті аліментів.

Крім того, дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, на підставі необґрунтованого та незаконного розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, фактично призвели до того, що боржник залишився без будь-яких засобів для існування в умовах воєнного стану в країні.

Воловецький відділ державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін ухвалу суду першої інстанції. Не погоджується з твердженням апелянта про те, що державним службовцем здійснювалося нарахування аліментів на власний розсуд, оскільки розмір утримуваних аліментів із заробітної плати боржника на трьох неповнолітніх дітей складав в середньому по 1034 грн, тому державним виконавцем нараховувалися аліменти в розрахунку не менше 560% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. Заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.09.2021 складає 71337,11 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, тому його було включено до Єдиного реєстру боржників. Тобто, державний виконавець діяв у межах та відповідно до встановлених Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків. Вказане було враховано судом першої інстанції та апелянтом не спростовується в апеляційній скарзі.

Адвокат Стаценко М.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_4 , подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності скаржника (який проходить військову службу), при цьому вимоги апеляційної скарги підтримав та просив таку задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що згідно судового наказу №300/329/19 від 10.05.2019 виданого Воловецьким районним судом Закарпатської області з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей у розмірі половини заробітку платника аліментів, щомісячно, починаючи з 16.04.2019 і до досягнення найстаршою дитиною повнолітнього віку.

10.06.2019 державним виконавцем Воловецькому відділі державної виконавчої служби у Мукачівському районі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі ст. ст. 3,4, 24, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №59320398, здійснено розрахунок заборгованості по аліментам, яка складала 71 338 грн та супровідним листом надіслано сторонам виконавчого провадження.

10.06.2019 державним виконавцем відповідно вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна та надіслано виклик боржнику для явки до відділу.

Також, 10.06.2019 отримано відповідь з системи АСВП про відсутність у боржника відкритих рахунків у банківських установах; про відсутність пенсії у боржника; про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

07.07.2019 державним виконавцем отримано відповідь з системи АСВП про відсутність у боржника відкритих рахунків у банківських установах; про відсутність пенсії у боржника; про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

04.09.2019, на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та надіслано з супровідним листом до ТОВ "Рейкарц Хотел Менеджмент", для виконання та сторонам до відому вих № 14.4-28/10396 від 04.09.2019. Згідно звітів про здійснені відрахування та виплати наявні у матеріалах виконавчого провадження бухгалтерія ТОВ "Рейкарц Хотел Менеджмент", щомісячно утримувала із заробітної плати та перераховувала на депозитний рахунок Воловецького відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в розмірі 50% із заробітної плати.

Як встановлено в судовому засіданні, починаючи з серпня 2021 по грудень 2021 включно відрахувань із заробітної плати боржника, а саме аліменти не утримувалися бо боржник змінив свою адресу перебування і не повідомив про це державного виконавця.

Відповідно до ст. 71 Закону України Про виконавче провадження виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

15.12.2021 державним виконавцем відповідно ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження, винесено постанову про арешт коштів боржника, а також винесено постанову на підставі ст. ст. 68, 69, 70 Закону України Про виконавче провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

20.12.2021 державним виконавцем отримано відповідь з системи АСВП про відсутність у боржника відкритих рахунків у банківських установах; про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.09.2021 складала 71 337,11 грн., оскільки заборгованість перевищує суму відповідних платежів за шість місяців то відповідно до ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження»: 28.12.2021 державним виконавцем винесено повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників та винесено постанови: про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За приписами п.7 ч.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Оскільки, ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів відсутності заборгованості зі сплати аліментів, чи належного виконання рішення суду щодо стягнення аліментів, а тому, державним виконавцем вірно вжито заходи, передбачені законом, щодо належного виконання судового рішення. Не спростовано вказаного скаржником і в суді апеляційної інстанції.

При цьому державний виконавець жодним чином не виходив за межі судового рішення (як стверджує апелянт) та Закону України «Про виконавче провадження», не позбавив боржника засобів для існування, оскільки, боржник у виконавчому провадженні отримував 50% заробітної плати за період утримання таких, також аліменти утримувалися з пенсії по інвалідності. Крім того, аліменти з серпня 2021 року по грудень 2021 року із заробітної плати не утримувались.

Щодо посилань апелянта на необхідність виключення його з Єдиного реєстру боржників, то слід зазначити наступне.

За приписами ст.9 Закону України "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов`язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Крім того, за положеннями п.5 розділу XVI Інструкції №512/5 за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, виконавець, зокрема, виносить повідомлення про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; звертає стягнення на майно боржника.

Оскільки, ОСОБА_1 має заборгованістьзі сплатиаліментів ітакий розмірперевищує сумуплатежів затри місяці,а тому,державний виконавецьправомірно внісостаннього до Єдиного реєстру боржників.

З врахуванням вищенаведеного, судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та суд дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з ухвалою суду і таким судом першої інстанції було надано правову оцінку і такі не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стаценко Максим Федорович, залишити без задоволення.

Ухвалу Воловецького районного суду Закарпатської області від 19 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 листопада 2023 року.

Суддя-доповідач

Судді