Ухвала

від 20.11.2023 по справі 620/17006/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/17006/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ріпкинського районного відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач 16.11.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить:

- зобов`язати начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дрєєва В.А. про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 у ВП №68434036 щодо стягнення з ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дрєєва В.А. про стягнення виконавчого збору від 31.01.2022 у ВП №68434367 щодо стягнення з ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна, з таких підстав.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів, виданих Славутицьким міськрайонним судом Київської області, №2-660/2009 та №2-451/2010.

Постановами начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.01.2022, винесеними в межах ВП №48298862 та ВП №48299175, вказані виконавчі документи повернуто стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).

При цьому, в межах ВП №48298862 для забезпечення виконання виконавчого документа виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (13.08.2015, 18.12.2019 та 12.05.2021).

У поданому позові представник позивача зазначав, що всупереч покладеного Законом України «Про виконавче провадження» обов`язку, відповідачем після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу арешт з майна позивача (боржника) не знято. Тобто, позивач має намір захистити свої права на арештоване майно.

У свою чергу, частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства Україниустановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби урегульовано статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, учасники виконавчого провадження, яким є позивач, мають право звернутись до адміністративного суду у випадку, якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження.

Відповідно до позиції Верховного суду України у справі №6-3077ц15 від 24.02.2016, якщо законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Саме такий інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби передбаченийстаттею 447 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до цієї норми, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому, частиною другою вказаної статті Закону передбачено, що до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Тобто, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, іншої посадової особи Державної виконавчої служби чи приватного виконавцядо суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 (справа №213/2012/16).

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.07.2022 по справі №2/0301/806/11 зауважував, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна, не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки ці вимоги направлені на захист права власності позивача.

Вказана обставина, згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне роз`яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до суду, що видав виконавчий документ.

На підставі наведеного та керуючись статтями 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

позовних вимог про зобов`язання начальника Ріпкинського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити чинність арештів майна боржника від 13.08.2015, 18.12.2019 у виконавчому провадженні №48298862, про що внести відповідну інформацію до Державного реєстру рухомого майна відмовити.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 20.11.2023.

Суддя С.В. Бородавкіна