Ухвала

від 22.11.2023 по справі 346/3778/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/3778/23

Провадження № 2-з/346/36/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Тимошишин І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Чумаченка Андрія Васильовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-АЛЬФА, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області, про визнання недійсними договорів та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2023 року, після відкриття провадження у справі, представник позивача, адвокат Чумаченко А.В. звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

В заяві зазначено, що в провадженні Коломийського міськрайонного суду перебуває вказана цивільна справа, предметом позову в якій є визнання недійним договору комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року та договору купівлі-продажу №7625/22/008491 від 15.04.2022 року, на підставі яких здійснено відчуження транспортного засобу марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 та витребування вказаного автомобіля. Підставами позову стали наявність виявлення факту перереєстрації вказаного транспортного засобу на підставі недійсних договорів, оскільки підпис позивача від його імені було підроблено. Факт підробки підпису встановлено судовою почеркознавчою експертизою №СЕ-19/121-23/12291-ПЧ від 14.09.2023 року та у кримінальному провадженні №12022096180000272 від 19.11.2022 року. Вказані обставини визнані самим ОСОБА_2 та встановлені вироком суду від 27.12.2022 року. Оскільки позивачем оспорюється реєстрація права власності на автомобіль за відповідачем, обраний ним захід забезпечення у вигляді арешту цього майна є співмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування якого випливає з фактичних обставин справи, а його незастосування може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153 та ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з положеннями ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогоКодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1, 2 ч.1ст.150ЦПК України позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч.2ст.150 ЦПК України).

Згідно із частиною третьою статті 150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, такого: наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Згідно з даними копії свідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_2 (том 1, а.с. 12) ОСОБА_1 зазначений власником транспортного засобумарки «BMW 5251», номер кузова НОМЕР_1 .

Із копій договорів комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року та купівлі-продажу транспортного засобу №7625/22/008491 від 15.04.2022 року вбачається, що договір комісії 02.04.2022 року укладено між ТОВ «Авто-Альфа» та ОСОБА_1 , а надалі вказане товариство, яке є комісіонером (продавець) 15.04.2022 року уклало з ОСОБА_2 як покупцем договір купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу (том 1, а.с. 45-49).

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу власником зазначеного транспортного засобу після перереєстрації на нового власника вказано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 (том 2, а.с. 33-34).

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Отже, на час розгляду справи існує достатньо обґрунтоване припущення, що відповідач ОСОБА_4 , яка на даний час є черговим власником спірного майна, а саме вищевказаного транспортного засобу,може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті, що у подальшому може утруднити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вінзвернувся до суду.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви, та обґрунтованих підстав стверджувати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що наявні передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказаний автомобіль, що є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

При цьому слід зазначити, що процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви (клопотання) про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153,247, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

заяву задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Згіднозі ст. 261 ЦПК Україниухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Яремин М. П.