Постанова

від 20.06.2024 по справі 346/3778/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/3778/23

Провадження № 22-ц/4808/635/24

Головуючий у 1 інстанції Яремин М. П.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О.

секретаря Кочубей І.Ю.

з участю представника ОСОБА_1 адвоката Говзана М,М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 лютого 2023 року, ухвалене в складі судді Яремин М.П. в м. Коломия, повний текст складено 26 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТзОВ "АВТО-АЛЬФА", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області, про визнання недійсними договорів та витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ "АВТО-АЛЬФА", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Тернопільській області, про визнання недійсними договорів та витребування майна.

Позовна заява мотивована тим, що він на підставі договору купівлі-продажу №8046/2021/2686142 від 17.07.2021 року придбав транспортний засіб марки BMW 5251, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на підставі чого ТСЦ №8046 проведено реєстрацію автомобіля та видано йому свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 . У зв`язку з тим, що вказаним автомобілем незаконно заволоділи треті особи, він звернувся до Національної поліції України, на підставі чого внесені відомості до ЄРДР за №12022096180000272 від 19.11.2022 року, а ОСОБА_3 вручено обвинувальний акт за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України. З останнього вбачається, що ОСОБА_3 надав адміністратору ТСЦ МВС України №2643 завідомо підроблений документ, а саме договір комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року, посвідчений ТОВ Авто-Альфа від імені ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що останній жодних договорів щодо відчуження не укладав та використав завідомо підроблений офіційний документ. В результаті перереєстрації вказаного транспортного засобу змінено його номерний знак на НОМЕР_3 та видано нове свідоцтво про його реєстрацію НОМЕР_4 . Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023221130000552 встановлено, що 04.10.2022 року працівники ТСЦ МВС України №2643 на підставі договору купівлі-продажу №7625/22/008491 від 15.04.2022 року, укладеного між ТОВ Авто-Альфа та ОСОБА_3 , перереєстрували автомобіль марки «BMW 5251» на ОСОБА_3 . У вказаному договорі зазначається, що комісіонер діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу договору комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року. Вищевказані документи містять підроблений підпис позивача. Після викриття підроблення підписів позивача, відповідачі здійснили дії з подальшого переоформлення автомобіля за допомогою складання та використання недійсних договорів. Так, ОСОБА_3 відчужив його ОСОБА_4 , яка у свою чергу відчужила автомобіль ОСОБА_1 , в результаті чого ТСЦ 6143 та ТСЦ 4443 видані відповідні реєстраційні номери та свідоцтва про його реєстрацію. Позивач як власник спірного майна не брав участі у підписанні договору комісії, його волевиявлення на відчуження автомобіля було відсутнє, в момент вчинення правочину не дотримані вимоги, встановлені ч.2, 3 ст. 203 ЦК України. Просив визнати недійсним договір комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року, укладений між ТОВ Авто-Альфа та ОСОБА_2 на продаж транспортного засобу марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу №7625/22/008491 від 15.04.2022 року, укладений між ТОВ Авто-Альфа та ОСОБА_3 про продаж цього транспортного засобу та витребувати з володіння ОСОБА_1 вказаний транспортний засіб та передати його йому в користування.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 23 лютого 2023 року позов задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_5 . В решті позовних вимог відмовлено.

Заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.11.2023 року, якою накладено арешт на автомобіль марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Не погоджуючисьз рішеннямсуду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу,в якійставиться питанняпро скасуванняоскаржуваного рішенняз ухваленнямнового про відмовуу задоволенніпозову посилаючисьна порушеннянорм процесуального таматеріального права,що призвелодо ухваленняпомилкового рішення. Зокремавказує,що вона придбалаза відплатнимдоговором упередбаченому закономпорядку спірний автомобільу ОСОБА_4 ,котра данийавтомобіль упередбаченому закономпорядку завідплатним договоромпридбала у ОСОБА_5 .При цьомуні прикупівлі ОСОБА_4 ні прикупівлі ОСОБА_1 ,Регіональним сервіснимцентром ГСЦМВС вІвано-Франківськійобласті таРегіональний сервіснийцентр ГСЦМВС вТернопільській областіне буловиявлено порушеннянорм законодавства.Таким чином, ОСОБА_1 є добросовіснимнабувачем тавитребування автомобіляє передчасним.Крім того,розгляд кримінальної справивідбувся заспрощеним провадження,тобто узв`язкуіз визнаннямвини ОСОБА_3 ,судом першоїінстанції тільки допитанообвинуваченого,при цьомудокази посправі не з`ясовано,в томучислі пояснень ОСОБА_2 ,свідків,дослідження письмовихдоказів укримінальному провадженні.При вирішенніспору тільки встановленофакт визнання ОСОБА_3 те, щовін використавзавідомо підробленийдокумент дляперереєстрації транспортногозасобу.Проте невраховано,що ОСОБА_3 відкрито табез перешкодмайже ріккористувався спірнимавтомобілем та не встановлено обставини вибуття автомобілля з власності поза волею ОСОБА_2

12 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 адвокат Одинець Л.П. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вказує, що він як власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати. ОСОБА_3 набув від ОСОБА_2 спірний автомобіль, подавши підроблений договір комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року. Ці обставини визнані обвинуваченим ОСОБА_3 , а також встановлені вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.12.2022 у справі Ne 346/5149/22. Крім того, згідно з висновком експерта N CE-19/121-23/12291-ПЧ від 14.09.2023 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис на договорі відчуження виконано не позивачем ОСОБА_2 , а іншою особою.

18 квітня 2024 року представник регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області Андрушок Василь подав письмові пояснення, в яких вказує, що перереєстрація вищевказаного транспортного засобу автомобіля BMW 5251, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_6 пройшла на підставі договору купівлі-продажу автомобіля N6143/2022/3509024 укладеного 12.11.2022 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у відповідності до вимог чинного законодавства.Зокрема, у відповідності до вимог п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напвпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого постановою КМУ No1388 від 07.09.1998 року із змінами та доповненнями».

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Говзан М.М. підтримав доводи апеляційної скарги просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 адвокат Одинець Л.П. належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, доводи апеляційної скарги заперечила, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не укладав договору комісіївід 02.04.2022 року№ 7625/22/008491, що підтверджується висновком експерта від 14.09.2023року № СЕ-19/121-23/12291-ПЧ,на підставі якого спірний автомобіль вперше вибув з його власності, а в подальшому був відчужений, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про витребування на його користь спірного автомобіля є обґрунтованими та доведеними. При цьому позовні вимогипро оспорюванняправочинів (визнаннянедійсними договорівкомісії такупівлі-продажу)задоволенню непідлягають,оскільки позивачне виявлявсвою волюдо вчиненняправочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Для такого витребування оспорювання правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту права власника. Задоволення вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також само по собі передбачає скасування попередньої реєстрації. Суд враховав інтереси позивача як власника спірного транспортного засобу, який здійснює захист порушеного права власності, надаючи їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами добросовісного набувача, та вважає, що права та інтереси власника (позивача), який позбувся володіння автомобілем внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно, якщо згідно із статтею 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

ОСОБА_2 чи його представник адвокат Одинець Л.П. рішення суду у цій справі не оскаржують.

Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (відомості із додатку «Дія») автомобіль марки BMW, моделі 525І, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 , зареєстровано за ОСОБА_2 , як власником (том 1, а.с. 12).

Згідно із заявою про вчинення кримінального правопорушення (згідно зі ст. 214 КПК України), що зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 20.10.2022 року, представник позивача, адвокат Чумаченко А.В. звернувся до ГУНП в Івано-Франківській області з приводу внесення відомостей в ЄРДР (щодо перереєстрації належного ОСОБА_2 автомобіля марки BMW, моделі 525І, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_7 , на іншу особу, оскільки жодних документів, спрямованих на його відчуження він не підписував (том 1, а.с. 9-10).

02.04.2022 року між ТОВ «Авто-Альфа», в особі ОСОБА_7 (комісіонером), та ОСОБА_2 (комітентом) укладено договір комісії № 7625/22/008491, згідно з яким комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу марки BMW, 2005 року випуску, колір чорний, VIN - НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію « НОМЕР_2 », номерний знак НОМЕР_7 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) 17.07.2021 року за ціною не нижче 48000 грн. (т.1, а.с. 45-46).

02.04.2022 року складено відповідний акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 7625/22/1/008487, щодо вказаного транспортного засобу (том 1, а.с. 47).

15.04.2022 року між ТОВ «Авто-Альфа», який є комісіонером та діє на підставі укладеного з власником договору комісії № 7625/22/008491 від 02.04.2022 року, в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (покупцем) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7625/22/008491, згідно якого останньому передається у власність транспортний засіб BMW, модель 525І, 2005 року випуску, колір чорний, VIN - НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію « НОМЕР_2 »,номерний знак НОМЕР_7 ,за ціною48000грн. (том 1, а.с. 48-49 ).

15.04.2022 року на підставі вказаного договору купівлі-продажу сторонами договору складений акт огляду реалізованого вищевказаного транспортного засобу (том 1, а.с. 50 ).

04.10.2022 року ОСОБА_3 звернувся із заявою № 807767085 до ТСЦ 2643 щодо проведення операції «308 - Перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу (СГ)» транспортного засобу BMW, модель 525І, 2005 року випуску, колір чорний, VIN - НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію « НОМЕР_2 »,номерний знак НОМЕР_7 ,відомості проякий вказанов реєстраційнійкартці ТЗ,та здійснивоплату відповіднихпослуг заперереєстрацію (том 1, а.с. 42-44, 51-52).

04.10.2022 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу серії НОМЕР_8 , державний номерний знак НОМЕР_3 , а 01.11.2022 року його, під час керування вказаним транспортним засобом притягнуто до адмінвідповідальності за порушення ПДР України (том 1, а.с. 17, 19).

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6143/2022/35809024, укладеного 12.11.2022 між ОСОБА_3 (продавцем), в особі ОСОБА_8 (що діє на підставі доручення), та ОСОБА_4 , останній передається у власність транспортний засіб BMW, модель 525І, 2005 року випуску, колір чорний, VIN - НОМЕР_1 ,свідоцтво прореєстрацію « НОМЕР_8 »,номерний знак НОМЕР_3 ,за ціною80000грн.,на підставіякого неюподана відповідназаява пройого перереєстраціюдо ТСЦ6143 (том 2, а.с. 22, 23, 30).

12.11.2022 року автомобіль в ТСЦ НОМЕР_9 (м.Кременець Тернопільської області) перереєстровано на ОСОБА_4 , з видачею їй свідоцтва про його реєстрацію серії НОМЕР_10 , державний номерний знак НОМЕР_11 , а 01.03.2023 року в ТСЦ НОМЕР_12 (м. Надвірна Івано-Франківська область) за договором купівлі-продажу автомобіль перереєстровано на ОСОБА_1 з видачею їй свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_13 та державного номерного знаку НОМЕР_14 (том 1, 53, 54).

Вироком Коломийського міськрайонного суду від 27.12.2022 року (справа № 346/5179/22), в кримінальному провадженні № 12022096180000272 від 19.11.2022 року, ухваленого в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. (а.с. 25-33 ). Вироком встановило, що ОСОБА_3 , наприкінці березня 2022 року придбав автомобіль марки BMW, моделі 525І із номером кузова НОМЕР_1 , та державним номерним знаком НОМЕР_7 , чорного кольору, в невстановленої досудовим розслідуванням особи в м. Кременець Тернопільської області, який на праві приватної власності належав ОСОБА_2 , із свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 , не укладаючи жодних договорів щодо відчуження транспортного засобу. В подальшому, на початку жовтня 2022 року, з метою оформлення права приватної власності на транспортний засіб на своє ім`я, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення офіційного документа (договору комісії) ОСОБА_3 через мережу Інтернет надав невстановленій досудовим розслідуванням особі паспортні дані ОСОБА_2 для подальшого їх внесення до офіційного документу - договору комісії. ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці виготовив та через маршрутне таксі, яке прямувало з м. Чернівці до м. Коломия, передав завідомо підроблений договір комісії, в якому вказані паспортні дані ОСОБА_2 та наявний підпис останнього, від 02.04.2022 року. Крім того, 04.10.2022 року ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні територіального сервісного центру МВС України №2643, що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшої перереєстрації транспортного засобу марки BMW, моделі 525І із номером кузова НОМЕР_1 , та державним номерним знаком НОМЕР_7 , чорного кольору, на своє ім`я, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що договір комісії, укладений від імені ОСОБА_2 , є підробленим, надав адміністратору ТСЦ МВС України №2643 завідомо підроблений документ, а саме договір комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року, посвідчений ТОВ «Авто-Альфа» та ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_2 жодних договорів щодо відчуження не укладав, а відтак, використав завідомо підроблений офіційний документ. В результаті перереєстрації вищевказаного транспортного засобу марки BMW, моделі 525І із номером кузова НОМЕР_1 , було змінено державний номерний знак на НОМЕР_3 та видано свідоцтво про реєстрацію на даний транспортний засіб серії НОМЕР_4 (том 1, а.с. 20-33).

Слідчим відділенням Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2023 року за №12023221130000552, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, за фактом вчинення відносно ОСОБА_2 шахрайських дій, які полягали у заволодінні його грошовими коштами. 03.01.2023 року старшим слідчим вказаного відділу ОСОБА_10 винесено постанову про визнання речовим доказом автомобіля марки BMW, моделі 525І, VIN - НОМЕР_1 (том 1, а.с. 34-36 ).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2023 року у вказаному кримінальному провадженні надано тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні Коломийського міськрайонного суду (справа № 346/5149/2), з можливістю вилучення оригіналів документів (том 1, а.с. 37-41).

Згідно з даними аналітичного пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України від 11.08.2023 року щодо автомобіля марки BMW, модель 525І, 2005 року випуску, колір чорний, VIN - НОМЕР_1 вказано наступне: з 02.04.2021 року власником вказаного автомобіля зазначено - ОСОБА_11 ; з 17.07.2021 року ОСОБА_2 (автомобіль перереєстровано за технологічною операцією «315 - перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ (ТСЦ 8046)» з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та державного номерного знаку НОМЕР_7 ); з 04.10.2022 року - ОСОБА_3 (автомобіль перереєстровано за технологічною операцією «305 - перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу ( СГ ) (ТСЦ 2643)» з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 та державного номерного знаку НОМЕР_3 ); з 12.11.2022 року - ОСОБА_4 ( автомобіль перереєстровано за технологічною операцією «315 - перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ (ТСЦ 6143)» з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 та державного номерного знаку НОМЕР_11 ); з 01.03.2023 року - ОСОБА_1 (автомобіль перереєстровано за технологічною операцією «308 - перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу ( СГ ) (ТСЦ 4443) » з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 та державного номерного знаку НОМЕР_14 , про що також зазначено в реєстраційних картках ТЗ (том 1, а.с. 185; том 2, а.с. 26 зворот; том 2, а.с. 31-38).

Відповідно до даних листа Регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС вІвано-Франківськійобласті №31/9-4733-2023від 11.10.2023року,щодо інформаціїпро перереєстраціюта власниківтранспортного засобу,відповідно доЄдиного державногореєстру транспортнихзасобів, марки BMW, модель 525І, 2005 року випуску, колір чорний, номер двигуна НОМЕР_15 , VIN - НОМЕР_1 , здійснено три перереєстрації, а саме: 04.10.2022 року з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 за технічною операцією «305 - перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу ( СГ ) в територіальному сервісному центі МВС №2643 ( м. Коломия)» з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 та державного номерного знаку НОМЕР_3 ; 12.11.2022 року з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 за технічною операцією «315 - перереєстрація ТЗ на нового власника по договору укладеному в ТСЦ» в територіальному сервісному центі МВС №6143 ( м. Кременець) з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 та державного номерного знаку НОМЕР_11 ; 01.03.0223 року із ОСОБА_4 на ОСОБА_1 за технічною операцією «308 - перереєстрація на нового власника за договором купівлі-продажу ( СГ )» в територіальному сервісному центі МВС №4443 ( м. Надвірна ); актуальним власником автомобіля є ОСОБА_1 ( том 2, а.с. 10-11 ).

Даними листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області №31/19-4226 від 16.10.2023 року, стверджується, що 17.07.2021 року автомобіль марки BMW, модель 525І, 2005 року випуску, кузов НОМЕР_1 , зареєстрований в ТСЦ №8046 за ОСОБА_2 ; 04.10.2022 року перереєстрований в територіальному сервісному центі МВС №2643 на ОСОБА_3 ; 12.11.2022 року - в територіальному сервісному центі МВС №6143 на ОСОБА_4 ; 01.03.2023 року - в територіальному сервісному центі МВС №4443 на ОСОБА_1 (том 2, а.с. 20-21 ).

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/121-23/12291-ПЧ від 14.09.2023 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи підпис від імені ОСОБА_2 у графі комітент у договорі комісії №7625/22/008491 від 02.04.2022 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (том 2, а.с. 84-97).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 330 ЦК України встановлено, що в разі, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) «де факто» - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «де ОСОБА_12 » - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Частина перша статті 388 ЦК України стосується випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те,що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчитипро недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна. При цьому в діях набувача не повинно бути і необережної форми вини, оскільки він не лише не усвідомлював і не бажав, а й не допускав можливості настання будь-яких несприятливих наслідків для власника.

Виникнення права на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, за наявності яких за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Указане тлумачення частини першої статті 388 ЦК України є сталим у правовій доктрині та судовій практиці.

Правомірність володіння майном виникає на підставі певного юридичного факту, зокрема, укладення відповідного договору. Такий договір може укладатися як усно, так і письмово. Якщо власник майна передає іншій особі у володіння певне майно добровільно, проте без відповідного письмового оформлення договірних відносин (за винятком випадків, коли законом встановлена обов`язкова письмова форма такого правочину), то за загальним правилом вважається, що власник правомірно передав майно у володіння іншої особи.

Під неправомірним заволодінням потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майном, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі.

За змістом пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Відповідно, фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого в такий спосіб автомобіля. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (довіреності, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено.

У випадку, коли річ вибуває з володіння власника за його бажанням, власник сам несе ризик вибору контрагента, якому він вирішив довірити своє майно. Отже, у разі наявності волі власника щодо передання іншій особі транспортного засобу, доказом якої є наявність у володільця реєстраційного документа на цей транспортний засіб, відсутні підстави вважати, що така особа володіє транспортним засобом неправомірно.

Вищевикладене дає підстави для висновку, що у випадку, якщо власник із власної волі передав (вручив) рухому річ іншій особі, що мало наслідком позбавлення можливості впливу на таку річ, таку ситуацію слід кваліфікувати як вибуття рухомої речі з володіння власника за його волею.

Не вважається вибуттям транспортного засобу з володіння власника (особи, якій він передав майно у користування) таким, що відбулося не з його волі в розумінні положень пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України у випадку передачі майна власником іншій особі в користування.

Якщо воля на передачу володіння мала місце і потім відповідна річ була відчужена (неважливо - особою, якій власник передав володіння, чи будь-якою іншою особою), то задоволення віндикаційного позову до добросовісного набувача цієї речі виключається. При цьому відсутні підстави стверджувати, що має йтися лише про таку втрату володіння річчю з волі власника, яка зумовлена наданням власником іншій особі права розпоряджатися цією річчю, адже змішування волі власника на передання речі у фактичне володіння іншої особи та мотивів такого передання є неприпустимим. Так само не має значення, чи була відповідна річ передана власником у володіння іншої особи на певному правовому титулі чи без установлення такого.

Цей підхід ґрунтується на давній максимі германського права «Hand muss Hand wahren» (нім.: «рука за руку відповідає»), що означає: лише речі, які буквально вийшли з рук власника проти його волі, можуть бути витребувані. Натомість речі, які були власником добровільно передані особі, яка їх відчужила (чи втратила з подальшим відчуженням іншою особою), не можуть бути витребувані в добросовісного набувача.

Власник речі (у цьому випадку автомобіля) повинен нести ризик обрання контрагента, який може своєю недобросовісною поведінкою позбавити його права на витребування своєї речі. У такому разі власник може захистити своє право шляхом звернення з позовом про відшкодування збитків до особи, якій він передав річ у користування і володіння, оскільки спірне майно вибуло з його власності з його волі, а тому правовий механізм, передбачений вимогами 388 ЦК України, застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Подібні висновки щодо неможливості витребування майна у добросовісного набувача із застосуванням правового механізму, передбаченого статтею 388 ЦК України, у випадку добровільної передачі автомобіля у тимчасове користування, тобто за наявності відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі також було висловлено Верховним Судом:

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуу постанові від 02 червня 2021 року у справі № 761/44057/19 (провадження № 61-19405св20) та у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 753/18555/19 (провадження № 61-4246св23).

Із указаними правовими висновками погодилась Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року, справа № 752/5281/20 провадження № 61-1371 сво 23.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 у частині витребування майна із чужого незаконного володіння, суд першої інстанці виходив з того, що спірний автомобіль вибув з володіння позивача поза його волею на підставі договору купівлі-продажу, який визнано судом недійсним, а тому він підлягає витребуванню від ОСОБА_1 як останнього набувача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині витребування майна із чужого незаконного володіння, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, серед іншого, вказував, що передавши спірний автомобіль своєму знайомому ОСОБА_13 для продажу, позивач тим самим виразив волю на передання майна іншій особі, що унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Колегія судів вважає вказані доводи ОСОБА_1 обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі встановлено,що літом 2021 року ОСОБА_2 ,який займається купівлею-продажем автомобілів,на підставіусної домовленостіпередав ОСОБА_13 ,з яким знайомий по купівлі - продажу автомобілів,для продажі належниййому транспортнийзасіб - автомобіль марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , ключі від автомобіля та свідоцтво про його державну реєстрацію. Автомобіль ОСОБА_2 не повернуто.

Зазначені обставини встановлені показаннями ОСОБА_2 у процесі проведення досудового розслідування за заявою його представника адвоката Чумаченка А.В. від 17 вересня 2022 року (а.с.108 Т.1) та ухвалою Київського районного суду м. Харків від 10 березня 2023 року (а.с.37 Т.1).

У подальшому спірний транспортний засіб було відчужено на підставі договорів купівлі-продажу, які не визнані судом недійсними, і в цій частині судові рішення не оскаржуються.

Останнім набувачем автомобіля марки «BMW 5251», 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 стала ОСОБА_1 .

Ураховуючи встановлені в цій справі обставини добровільного передання позивачем належного йому автомобіля марки «BMW5251»,2005року випуску,номер кузова НОМЕР_1 разом із ключами та свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу на підставі усної домовленості, а також з урахуванням особливостей правого режиму транспортного засобу як рухомого майна, колегія суддів вважає, що спірний автомобіль вибув із володіння ОСОБА_2 з його волі, а тому не підлягає витребуванню у добросовісного набувача.

Указане узгоджується з правовими висновками в подібних справах, викладеними Верховним Судом:у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 червня 2021 року у справі № 761/44057/19 (провадження № 61-19405св20), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 липня 2023 року у справі № 753/18555/19 (провадження № 61-4246св23).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що вирішуючи цей спір судом неповно з`ясувано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не невідповідають обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягають скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

За змістом ст.382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Відповідно до підпункту В пункту 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).

Ураховуючи,що зарезультатами переглядусправи всуді апеляційної інстанціїколегія суддів дійшла висновкупро відмову у задоволенні позову,то з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користьОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у ромірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесять) копійок.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 23 лютого 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у ромірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 (вісімдесять) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 червня 2024 року.

Судді: В.Д.Фединяк

Л.В. Василишин

І.О.Максюта