Ухвала

від 21.11.2023 по справі 465/4149/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4149/23

2/465/2394/23

Ухвала

про самовідвід

"21" листопада 2023 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., в ході судового розгляду матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клен - Львів" про зобов"язання надати документи для ознайомлення,-

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клен - Львів" про зобов"язання надати документи для ознайомлення.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 06.06.2023р. прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено досудового розгляду по суті без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2023р. продовжено розгляд цивільної справи №465/4149/23 в судовому засіданні з повідомленням учасників судового процесу, призначено судове засідання, визнано обов`язковою явку в судове засідання позивача та представника відповідача для дачі пояснень з приводу обставин справи, яких зобов"язано представити оригінали документів, які стосуються предмету спору, для огляду в судовому засіданні.

В черговому судовому засіданні, яке відбулося 06 жовтня 2023 року, на підставі ч.11 ст.187 ЦПК України, протокольною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, звернено увагу позивача на недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, роз"яснено наслідки невиконання вимог суду.

В подальшому позивачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Кузя В.Я. Заяву мотивує тим, що суддя Кузь В.Я. відстоює правову позицію сторони, яка йому надала хабаря, як це зазначено у заяві, здійснює тиск на представника позивача, ображає честь і гідність позивача. Крім того, зазначає, що суддею Кузем В.Я. винесено судовий наказ про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги без з"ясування всіх обставин наявності чи відсутності такої заборгованості. Вважає, що суддя Кузь В.Я прямо заінтересований в розгляді даної справи, в нього склалися певні суб"єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи та заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Кузя В.Я., приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді. Вважаю обставини, викладені в заяві про відвід є надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також відхиляю будь - які твердження заявника щодо упередженості та необ`єктивності судді у розгляді даної справи.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що знайшла своє висвітлення у справі Golder v. United Kingdom від 21.02.1975 року, право на суд не є абсолютним, то воно може бути обмеженим особливо щодо умов прийнятності скарг, у тому числі й на дії судді, що відповідають вимогам процесуального законодавства, проте, не подобаються стороні. Правила застосування головуючим процесуальних норм, що забезпечують порядок в ході судового процесу і послідовність здійснення своїх прав сторонами, хоч і не подобається стороні, проте, безумовно мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи, повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані та розуміти, що їх право закінчується там, де починається право іншої сторони, а тим більше там, де починається обов`язок та право головуючого у процесі.

Суд приходить до висновку, що позивач проігнорував законні вимоги суду, вдався до непритаманних йому як стороні процесу дій, щодо оцінки прийнятого судом рішення.

Разом з тим, вважаю за доцільне заявити самовідвід від розгляду даної цивільної справи, зважаючи на те, що подання позивачем ОСОБА_1 заяви про відвід судді Кузя В.Я. свідчить про заздалегідь сформовану позицію позивача щодо законних дій головуючого, які відповідають вимогам ЦПК України. Крім того, така поведінка позивача свідчить про недобросовісне користування та зловживання своїми процесуальними правами.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надаліЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, де зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Отже, з метою виключення підстав та мотивів учасників судового провадження для сумніву у безсторонності, неупередженості чи об`єктивності під час розгляду справи, заявляю самовідвід та вважаю, що заява про самовідвід судді Кузя В.Я. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Франківського районного суду м. Львова Кузя В.Я. від розгляду цивільної справи №465/4149/23 за позовом ОСОБА_1 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Клен - Львів" про зобов"язання надати документи для ознайомлення - відмовити.

Самовідвід судді Кузя В.Я. у розгляді цивільної справи №465/4149/23 - задоволити.

Матеріали судової справи №465/4149/23 (судове провадження № 2/465/2394/23) передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь