Рішення

від 12.07.2023 по справі 565/1559/21

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1559/21

Провадження № 2-др/565/7/23

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року м. Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді Демчини Т.Ю., з участю секретаря судового засідання Алексейчик А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

17 травня 2023 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за результатами розгляду позову ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, стягнуто з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 по 28.02.2022 включно у розмірі 65557,44 грн.

22 травня 2023 року представником позивача адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 витратна правничу допомогу в сумі 36500,00 грн. Заява обґрунтовується тим, що витрати позивачки на правничу допомогу складають вищезазначений розмір, її позовні вимоги судом задоволено, у зв`язку з чим наявні правові підстави, передбачені ст.141 ЦПК України, для покладення цих витрат на відповідача.

12 червня 2023 року представником позивача адвокатом Кравцем Р.Ю. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 її витратпо сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. Вимога заяви обґрунтовується тим, що вказана сума судового збору сплачена позивачкою на підставі постанови Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022, якою залишено без змін рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022. Вказаним рішенням з неї в дохід держави стягнуто судовий збір у зв`язку з відмовою у задоволенні її вимог. Такі рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції в подальшому скасовані Касаційним цивільним судом у складі Верховного суду, при цьому частину вимог її позову задоволено, в іншій частині справу направлено для повторного розгляду до суду першої інстанції. При повторному розгляді справи вимоги ОСОБА_1 у частині, що підлягала вирішенню, задоволено, проте при ухваленні рішення суд не вирішив питання розподілу судових витрат в частині сплати нею цього судового збору.

16.06.2023 представником відповідача адвокатом Полюхович О.І. до суду подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Клопотання обґрунтовується тим, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь сторони, вимоги якої задоволено, має бути співмірним низці факторів, у тому числі часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, а також ціні позову. У разі недотримання таких вимог за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення. Проте клопотання сторони позивача про відшкодування таких витрат не містить відомостей про час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, а розмір заявлених до стягнення витрат не співмірний з обсягом та часом наданих послуг, оскільки представник позивача не витрачав час на дорогу до Кузнецовського міського суду Рівненської області та Рівненського апеляційного суду, беручи участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Крім того, розмір заявлених витрат не пропорційний предмету спору з урахуванням ціни позову та розміру задоволених вимог, адже перевищує половину стягнутих на користь позивачки коштів. Крім того, в порушення вимог п.9 ч.3 ст.178 ЦПК України, стороною позивача не було подано попередній розрахунок суми судових витрат, що понесені та очікуються до понесення, а також в порушення вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, стороною позивача до закінчення судових дебатів не було зроблено заяву про подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат, що унеможливлює розгляд судом питання про їх стягнення. З цих підстав представник відповідача просила суд про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, заявлених до стягнення стороною позивача.

Для прийняття участі у судовому засіданні, призначеному для розгляду вказаних заяв про ухвалення додаткового рішення, учасники справи до суду не з`явились, належним чином повідомлялись про час та місце їх розгляду, подали клопотання про розгляд питання у їх відсутності. На підставі ч.4 ст.270 ЦПК України суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяв представника позивача адвоката Кравця Р.Ю. про стягнення судових витрат у відсутності учасників справи.

Дослідивши зміст заяв, додані документи та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших витрат, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.05.2023 було повернуто ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно з квитанцією від 17.11.2021 у розмірі 908,00 грн., тобто судовий збір за вимогою позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, на виконання ухвали суду від 17.11.2021 про залишення позовної заяви без руху.

Зі змісту рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 вбачається, що суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, врахував те, що на виконання ухвали від 17.11.2021 ОСОБА_1 сплатила частину судового збору у сумі 908,00грн. Крім того, ухвалою суду від 11.01.2022 року, постановленою у судовому засіданні не виходячи до нарадчої кімнати, суд відстрочив сплату позивачем судового збору за одну вимогу немайнового характеру у сумі 908,00 грн. до ухвалення рішення у справі. У зв`язку з повною відмовою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд поклав сплату вказаного судового збору на позивачку та ухвалив про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908,00 грн. Зі змісту судового рішення вбачається, що такою вимогою немайнового характеру є вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування наказу директора Вараського ліцею № 5 від 08.11.2021 №189-к/тр «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 ». Судовий збір було стягнуто з позивачки у зв`язку з відмовою у задоволенні вказаної вимоги позову.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 залишено без змін, а апеляційну скаргу сторони позивача без задоволення. Після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції, одночасно з яким набрало законної сили рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022, позивачкою ОСОБА_1 згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2605903292.2 від 13.07.2022 на виконання судового рішення сплачено 908,00 грн. судового збору.

Проте, постанова Рівненського апеляційного суду від 21.06.2022 та рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11.01.2022 в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення - скасовані постановою Верховного Суду від 01.03.2023 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Верховним Судом у цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову, визнано незаконним та скасовано наказ № 189-к/тр від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи вчителя початкових класів ОСОБА_1 », виданий директором Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області. Отже, заявлена позивачкою вимога немайнового характеру, за яку нею 13.07.2022 сплачено судовий збір, була задоволена.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За встановлених судом обставин, враховуючи, що заявлена ОСОБА_1 вимога, за якою нею було сплачено судовий збір, судом задоволена, натомість цей судовий збір підлягає покладенню на відповідача, з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, щовитрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, щорозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат встановлений у ст.141 ЦПК України. Так, зазначеною нормою передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім інших обставин, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

У підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду подано Договір про надання правничої допомоги № 243 від 02.12.2021, укладений АО «Кравець і партнери» з ОСОБА_1 , додаток № 1 до вказаного договору із зазначенням вартості послуг, Акт № 322 від 17.05.2023 надання послуг за договором № 243 від 02.12.2021.

Згідно з Актом № 322 від 17.05.2023 надання послуг за договором № 243 від 02.12.2021, виконавцем виконані наступні послуги: подання позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги, ціна за кожну з цих послуг склала 5000,00 грн., а також взято участь у п`яти судових засіданнях, у тому числі у одному засіданні в Рівненському апеляційному суді, а також чотирьох засіданнях Кузнецовського міського суду Рівненської області (два з яких відбулись 02.05.2023 та 17.05.2023), ціна за участь у кожному із засідань склала 3400,00 грн. Таким чином, згідно змісту вказаного Акту, позивачці ОСОБА_1 надано послуг на суму 5000,00 грн. * 3 + + 4300,00 грн. * 5 = 36500,00 грн.

Суд не погоджується з доводами сторони відповідача про неспівмірність заявлених витрат часу на виконання відповідних робіт через неприйняття адвокатом Кравцем Р.Ю. безпосередньої участі у судових засіданнях Кузнецовського міського суду Рівненської області та Рівненського апеляційного суду. Як вбачається з Додатку 1 до договору № 243 від 02.12.2021, вартість підготовки в інтересах ОСОБА_1 позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги визначено на рівні нижчої межі послуги за відповідним тарифом. Вартість участі адвоката у судовому засіданні визначено на рівні нижчої межі послуги за тарифом для виїзду на судове засідання на території місця розташування адвокатського об`єднання (м.Київ). Матеріали справи містять відомості про підготовку адвокатом позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги на судові рішення, а також про участь адвоката Кравця Р.Ю. в судових засіданнях в Кузнецовському міському суді Рівненської області (07.12.2021, 11.01.2022, 02.05.2023, 17.05.2023), а також в Рівненському апеляційному суді (21.06.2022).

Суд відхиляє також доводи сторони відповідача щодо непропорційності заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу предмету позову. Позивачкою заявлялись вимоги: про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи; про зобов`язання поновити на роботі шляхом допуску до неї; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому порівняння заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу (36500,00 грн.) з сумою задоволеної майнової вимоги (65557,44 грн.), на думку суду, не є коректним, адже за положеннями ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним не лише з ціною позову, а й зі значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Крім того, за результатами розгляду цивільної справи судами задоволено як майнову (про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), так і немайнову (про скасування наказу про відсторонення) вимоги.

За таких обставин, наданий розрахунок судових витрат суд вважає обґрунтованим, а клопотання представника відповідача про зменшення розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вирішуючи питання додержання стороною позивача порядку подання заяв про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Матеріали справи свідчать про те, що стороною позивача не було виконано вищезазначеної вимоги.

Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020, у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У справі № 922/676/21 Верховний Суд окремо звертає увагу на те, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Таке клопотання стороною відповідача було подано та його доводи є предметом оцінки суду, у зв`язку з чим суд не вбачає істотного порушення процесуальних прав відповідача через неподання позивачем попереднього розрахунку.

У ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про порушення вимог вищезазначеної норми через неподання стороною позивача відповідної заяви про це у судових дебатах. Як свідчить аудіозапис судового засідання, під час розгляду справи 17.05.2023 представником позивачки адвокатом Кравцем Р.Ю. було зроблено заяву про намір подання в подальшому заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

З огляду на викладене, на підставі ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, враховуючи встановлені обставини та надані документи, суд вбачає підстави длязадоволення заяв щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача сум сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 258, 259, 270 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кравця Р.Ю. задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області про допуск до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 36500 (тридцять шість тисяч п`ятсот) грн. 00коп. витрат на надання правничої допомоги.

Стягнути з Вараського ліцею № 5 Вараської міської територіальної громади Рівненської області на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення, шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Кузнецовський міський суд Рівненської області. Учасник справи, якому рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Т.Ю.Демчина