Ухвала

від 17.11.2023 по справі 335/9317/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/9317/23 1-кс/335/3239/2023

17 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, про скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023082060001509 від 27.09.2023,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2023 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя через підсистему «Електронний суд» надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , як захисника підозрюваної ОСОБА_5 , про скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 03.10.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023082060001509 від 27.09.2023.

В обґрунтування своєї вимоги адвокат ОСОБА_4 послалась на таке.

Слідчим управлінням ГУПН в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023082060001509 від 27.09.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191 КК України, відносно ОСОБА_5

03.10.2023 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було зупинене, але копію відповідною постанови адвокат ОСОБА_4 отримала 30.10.2023.

На думку захисника, оскаржувана постанова про зупинення досудового слідства, яка прийнята на підставі оголошення ОСОБА_5 , у розшук винесена з порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, є необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню, оскільки містить посилання на нібито не встановлення місця знаходження підозрюваної.

Оскаржувана постанова була винесена у зв`язку з оголошенням ОСОБА_5 у розшук, однак слідчий, в порушення ч. 2 ст. 280 КПК України не вжив всіх можливих заходів щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , не викликав її належним чином в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України.

Так, з тексту оскаржуваної постанови випливає, що підставою для встановлення того, що місцезнаходження підозрюваного невідомо, є те, що 30.08.2023 ОСОБА_5 направлено повістку про виклик до органу досудового розслідування на 12 год. 00 хв. 01.09.2023 з метою участі у слідчих (розшукових) та процесуальних діях. Однак остання до органу досудового розслідування не з`явилася, натомість надіслала письмову заяву про те, що вона не може прибути за повісткою у зв`язку з тим, що перебуває за межами території України. При цьому повістка про виклик ОСОБА_5 направлена лише 30.08.2023 року для проведення слідчих дій 01.09.2023 року, але зазначені дії слідчого протирічать ч.9 ст.135 КПК України, згідно до якою особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути. Посилання в оскаржуваній постанові на інші дати виклику до слідчого ОСОБА_5 відсутні. При цьому що в оскаржуваній постанові зазначено, що 31.08.2023 року ОСОБА_5 надіслала слідчому лист, в якому зазначила що знаходиться за межами України. При цьому слідчий навіть жодним чином не запросив від ОСОБА_5 пояснень причин виїзду її за кордон. І тільки на підставі виїзду ОСОБА_5 за межу України слідчий робить висновок що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування.

В оскаржуваній постанові не зазначено зовсім, чи викликалась ОСОБА_5 у відповідності до норм ст.135 КПК України, враховуючи що слідчий мав інформацію про знаходження ОСОБА_5 за межами України. Крім того, що нормами ст.135 КПК України не передбачено надіслання повісток про виклик до слідчого за допомогою месенджерів. Це є не належним повідомлення особи про виклик слідчого. Враховуючи викладене і як свідчать матеріали справи, ОСОБА_5 не була викликана слідчим чи прокурором у порядку ст. 135 КПК шляхом направлення їй повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, зміст якої відповідав би вимогам ст. 137 КПК.

Системний аналіз КПК України не свідчить про тотожність понять "переховування підозрюваного від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності" й "ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду", яке визначається як неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази.

За ствердженням захисника, слідчим не зазначено докази доведення факту переховування підозрюваної від органів слідства та суду саме з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а обмежуються довідкою про виїзд її за межі України. Водночас ОСОБА_5 виїхала з України ще в квітні 2022 року у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації, ще до вручення будь яких їй процесуальних документів по даному кримінальному провадженню, та навіть не знаючи що таке кримінальне провадження існую. Основною метою її виїзду є врятування власного життя та перебування в безпечному місці.

Також адвокат ОСОБА_4 посилалась на порушення слідчим порядку повідомлення ОСОБА_5 про підозру, у зв`язку з чим остання не отримала статусу підозрюваної особи.

На підставі викладених доводів та аналізу норм чинного КПК України адвокат ОСОБА_4 просила, поновивши їй строк для подання скарги, скасувати оскаржувану нею постанову.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримала. При цьому адвокат на доводах що відсутності у ОСОБА_5 статусу підозрюваної не наполягала, а в іншій частині доводів скарги додатково повідомила, що орган досудового розслідування щонайменше з червня 2023 року знав, що ОСОБА_5 знаходиться за межами України, а саме на території Республіки Казахстан, про що вона повідомляла оперативних працівників та слідчого ОСОБА_3 у електронному листуванні за допомогою месенджера WhatsApp. На підтвердження цього факту адвокат надала скрин-шоти з екрану мобільного пристрою з відображенням відповідного листування. На переконання захисника, це свідчить про те, що ОСОБА_5 не переховувалась від органу досудового розслідування і не ухилялась від явки до нього, а мала об`єктивні перешкоди для цього. У свою чергу, перед оголошенням ОСОБА_5 у розшук слідчий був зобов`язаний вжити заходів щодо вручення ОСОБА_5 повістки на території Республіки Казахстан у порядку, визначеному відповідним міжнародним договором, однак не зробив цього.

ОСОБА_5 в розгляді скарги участі не брала через перебування її у розшуку і відсутніх об`єктивних даних щодо її точного місцезнаходження. Адвокат ОСОБА_4 під час судового засідання повідомила слідчому судді, що ОСОБА_5 , з її слів, проживає за адресою АДРЕСА_1 , обізнана про розгляд скарги, але не може з`явитись.

Слідчий ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував та пояснив, що єдиною об`єктивною інформацією щодо місцезнаходження ОСОБА_5 в матеріалах кримінального провадження є відомості, надані Державною прикордонною службою України, про те, що ОСОБА_5 у квітні 2022 року виїхала за межі України через пункт пропуску «Устилуг». Повідомлення у месенджері, та ще й шляхом вказівки лише на країну перебування, без точної адреси, не могло бути підставою для висновку слідчого про те, що місцезнаходження ОСОБА_5 підтверджується об`єктивними даними і не надавало достатніх підстав для вжиття заходів щодо вручення їй повістки в порядку, визначеному міжнародним договором. Відтак, оскільки у слідчого не було об`єктивних доказів на підтвердження місцезнаходження підозрюваної ОСОБА_6 , і продовження та завершення досудового розслідування за таких умов було неможливим, єдине, що був вправі зробити слідчий, - це оголосити підозрювану у розшук та зупинити досудове розслідування.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши надані ними докази, слідчий суддя приходить до такого.

Матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023082060001509 від 27.09.2023, підтверджується, що ОСОБА_5 є підозрюваною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Оскільки під час судового розгляду скарги адвокат ОСОБА_4 не заперечувала, що поданням скарги на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування сторона захисту фактично підтвердила, що ОСОБА_5 з 30.08.2023 має статус підозрюваної, а оскаржувана постанова, на думку сторони захисту, порушує її права саме як підозрюваної, і саме повідомлення про підозру оскаржене не було, і не є скасованим, - слідчий суддя не вдається до оцінки обставин, пов`язаних із врученням ОСОБА_5 повідомлення про підозру, як до таких, що виходять за межі предмету оскарження.

Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 19.09.2023 ОСОБА_5 була оголошена у розшук з тих підстав, що вона, будучи 30.08.2023 повідомленою про виклик до слідчого для участі в слідчих діях в статусі підозрюваної особи, 31.08.2023 за допомогою месенджера WhatsApp повідомила, що не може з`явитись через перебування за межами України.

Постанова слідчого від 19.09.2023 про оголошення ОСОБА_5 у розшук не є скасованою, стороною захисту не оскаржувалась.

Слідчим суддею також встановлено, що у червні 2023 року, у зв`язку з проведенням санкціонованого обшуку у житлі за місцем проживання ОСОБА_6 , між нею на працівником поліції відбулось листування у месенджері WhatsApp, під час якого вона заявила, що перебуває у Казахстані. Незважаючи на те, що таке листування відбулось у непроцесуальний спосіб, його достовірність сумнівів не викликає, оскільки номер мобільного оператора, з якого від імені ОСОБА_5 надходили повідомлення, в подальшому використовувався слідчим для надсилання їй повідомлень про виклик, тексту підозри тощо.

Крім того, оголошенню ОСОБА_5 у розшук передувало отримання слідчим у вересні 2023 року відомостей від Державної прикордонної служби України, про те, що станом на 12.09.2023 ОСОБА_5 перебуває за межами України, оскільки у квітні 2022 року виїхала за межі України через пункт пропуску «Устилуг», і в подальшому не поверталась.

Оцінюючи ці факти і доводи учасників провадження, слідчий суддя бере до уваги, що з матеріалів кримінального провадження випливає, що станом на момент повідомлення ОСОБА_5 про підозру єдиним задокументованим відомим місцем її перебування було зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання на території України за адресою АДРЕСА_2 , а саме за цією адресою було надіслано повідомлення про підозру та виклик до слідчого. Наявні у справі відомості про надіслання їй вказаних документів за допомогою месенджера WhatsApp носили явно допоміжний характер.

Документально підтверджені відомості про перебування ОСОБА_5 за межами України слідчий отримав 12.09.2023.

Повідомлення, що надходили від ОСОБА_5 у месенджері WhatsApp, щодо її перебування за межами України, або навіть на території Республіки Казахстан, не були належним чином оформлені і не містили вичерпної достовірної інформації про її місцезнаходження.

Постановою слідчого від 03.10.2023 досудове розслідування було зупинене з посиланням на вказані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо, зокрема, оголошено в розшук підозрюваного, та (або) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України, до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченимипунктом 2 частини першоїцієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Частиною другою статті першої КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Між Україною та Республікою Казахстан укладений міжнародний Договір про правову допомогу у кримінальних справах, який був підписаний 29.10.2018 року, ратифікований Законом України № 583-IX від 30.04.2020 та набрав чинності для України з 24.12.2020.

За змістом статті 1 вказаного Договору, Сторони надають одна одній по можливості максимальну правову допомогу у кримінальних справах щодо злочинів, які на момент подання запиту про допомогу відносяться до юрисдикції компетентних органів Запитуючої Сторони. Така правова допомога включає, зокрема, вручення документів, встановлення місцезнаходження або ідентифікація осіб та предметів.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Договору, будь-яка зі Сторін може запитати іншу Сторону встановити місцезнаходження, ідентифікувати осіб та повідомити місце проживання чи місце реєстрації розшукуваних осіб, які повинні з`явитись до компетентних органів у кримінальному процесі і ймовірно знаходяться на території Запитуваної Сторони.

З наведеного випливає, що отримана слідчим інформація про ймовірне перебування підозрюваної ОСОБА_5 за межами України, в тому числі на території Республіки Казахстан, свідчила не лише про наявність підстав про оголошення її у розшук, а про необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва шляхом звернення до компетентних органів Республіки Казахстан із запитом про встановлення місцезнаходження підозрюваної на території цієї держави, що є самостійною підставою для зупинення досудового розслідування (п. 3 ч. 2 ст. 280 КПК України).

При цьому повідомлення з боку ОСОБА_5 лише про країну перебування, без вказівки на конкретне місцезнаходження, навіть якщо воно є достовірним, має ознаки переховування від органу досудового розслідування, оскільки робить необхідним вжиття заходів щодо розшуку і встановлення такого місцезнаходження шляхом проведення процесуальних дій.

Слідчий суддя зауважує, що в оскаржуваній постанові від 03.10.2023 про зупинення досудового розслідування немає посилань на п. 3 ч. 2 ст. 280 КПК України, однак в даному випадку неналежне (неповне) мотивування постанови не може бути підставою для скасування законного по суті процесуального рішення, оскільки наявність вказаної підстави для зупинення досудового розслідування в даному випадку є очевидними.

Разом цим слідчий суддя також звертає увагу учасників на те, що зупинення досудового розслідування із вказаних причин не може бути підставою для пасивного очікування протягом невизначеного часу на ймовірне повернення підозрюваної особи на територію України, а навпаки, - покладає на слідчого обов`язок вжити активних дій щодо встановлення точного місцезнаходження ОСОБА_5 в порядку міжнародного співробітництва.

Під час розгляду цієї скарги слідчий не надав відомостей і відповідних доказів щодо того, чи виконує орган досудового розслідування процесуальні дії в порядку міжнародного співробітництва з компетентними органами Республіки Казахстан з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 та вручення їй документів на території цієї держави. При цьому відповідні дії чи бездіяльність слідчого можуть бути предметом окремого оскарження зі сторони захисту, однак виходять за межі розгляду цієї скарги.

Щодо поновлення строку для подання скарги слідчий суддя виходить з того, що первісна скарга була подана адвокатом ОСОБА_4 09.11.2023, тобто в межах передбаченого законом десятиденного строку, однак була повернута ухвалою слідчого судді від 10.11.2023 з формальних підстав. Відтак, повторне подання скарги в перший наступний робочий день, 13.11.2023, фактично після усунення раніше виявлених недоліків, надає підстави для поновлення строку для її подання.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 280, 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_4 , подану в інтересах ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, про скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 від 03.10.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023082060001509 від 27.09.2023, - залишити без задоволення.

Повний текст ухвали оголошений о 11 год. 50 хв. 22.11.2023.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня вручення копії повного тексту ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1