Рішення

від 20.11.2023 по справі 489/6060/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

20.11.2023

Справа №489/6060/13-ц

Провадження №2/489/16/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Назаровою С.Д.,

за участю: представника позивача Бовгиря О.П., представника відповідача Квашенко С.С., представника третьої особи Желобницького Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс Плюс» про визнання прилюдних торгів недійсними, а дій державного виконавця неправомірними, та зобов`язання не вчиняти певні дії

встановив.

У травні 2013 року публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» (далі ПАТ «Український професійний банк») звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» (далі ТОВ «Укрспецторг Групп»), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області), реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області знаходився виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на корись банку 3 241 393,33 грн. заборгованості за кредитним договором. ТОВ «Укрспецторг Групп» 26 квітня 2013 року провела торги з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало боржнику та було передано в іпотеку банку. На думку позивача прилюдні торги проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема спірне майно продано за ціною на підставі звіту, який втратив чинність 12 квітня 2013 року. Крім того, державною виконавчою службою проігноровано факт укладення мирової угоди між стягувачем та боржником 22.04.2013 року та заяви про відкладення виконавчих дій, не направлено подання до суду про затвердження мирової угоди. Також, державний виконавець не повідомив банк як іпотеко держателя та стягувача про уцінку на 40 %, чим були порушені права позивача та банк був фактично позбавлений можливості її оскаржити та знецінено суму погашення за виконавчим документом.

На підставі викладеного ПАТ «Український професійний банк», з урахуванням уточнених позовних вимог, просило: визнати недійсними результати прилюдних торгів, проведених 26 квітня 2013 року; визнати неправомірними дії державного виконавця; заборонити реєстраційній службі здійснювати реєстрацію права власності на спірне майно.

Від представника ОСОБА_2 надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Посилаючись на те, що позивач помилково зазначає, про зменшення ціни предмету іпотеки на 40 % та других прилюдних торгах, оскільки на перших прилюдних торгах стартова ціна лоту становила 818064,00 грн.; на других торгах стартова ціна становила 736257,60 грн. Тобто, на других торгах стартова ціна лоту фактично була зменшена не більше ніж на 10 %. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі продажу, така угода не може визнаватися недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину. Підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів та підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених чинним законодавством правил проведення торгів, визначених саме Законом України «Про іпотеку», а не «Тимчасовими положеннями», як на цьому наголошує позивач. Щодо укладення мирової угоди, вважає, що така мирова угода була укладена більше ніж через 6 місяців після початку проведення виконавчих дій, при цьому вже відбувалася процедура реалізації майна. Вважає, що укладення мирової угоди, є запізнілою та недоцільною з боку іпотеко держателя.

Від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилаючись на те, що на момент вчинення виконавчих дій з уцінки майна боржника, що проведена 05.04.2013 року, положеннями ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що вартість предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більше ніж на 50 % початкової вартості майна,оскільки відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження», цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. А тому твердження позивача на недодержання положень Закону України «Про іпотеку» державним виконавцем є хибним. Зазначає, що про результати уцінки майна державний виконавець повідомляє лише спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна відповідно до п. 4.5.10 Інстукції з організації примусового виконання рішень. Звіт з оцінки майна, а саме: нежитлової будівлі магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складено оцінювачем ОСОБА_3 05.10.2012 року, відповідно до змісту звіту, датою оцінки майна визначено 01.10.2012 року. Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна, місцем проведення торгів зазначено: АДРЕСА_2 , корпус 2 каб. 1, а тому твердження скаржника про проведення прилюдних торгів не за адресою вказаній у інформаційному повідомленні, спростовується наданими письмовими доказами. Позивачем не доведено порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Від ТОВ «Укрспецторг Групп» надійшли заперечення проти позову, відповідно до яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. зазначає, що до Миколаївської філії ТОВ «Укрспецторг Групп» надійшла заявка Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про проведення реалізації на прилюдних торгах предмету іпотеки нежитлової будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та укладений відповідний договір. До вказаної заяви додані копії договору іпотеки. Оскільки дана будівля була предметом іпотеки, тому її реалізація на прилюдних торгах організовувалась та проводилась на підставі Закону України «Про іпотеку», який є спеціальною нормою організації та проведення даних прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. Дані торги проводилися 26 квітня 2013 року за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, 34/1 корп. 2 каб. 1, учасниками торгів було зареєстровано 2 особи. Крім того, представник позивача прибув на торги зареєструвався, але помилився адресою проведення торгів і запізнився на торги.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що повідомленням про укладення мирової угоди ПАТ "Український професійний банк" звернувся до ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області 24.04.2013 року. Головним державним виконавцем Квашенко С.С. 26 квітня 2013 року за вих. № 02-24/3681 направлено до Корабельного районного суду м. Миколаєва вищевказану мирову угоду з проханням повідомити про результати розгляду мирової угоди. 29 квітня 2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва отримано мирову угоду, а тому вважає, що позивач намагається ввести суд в оману. 22 квітня 2013 року позивач просив відкласти провадження виконавчих дій на строк 10 робочих днів у зв`язку з підписанням на направленням повідомлення про затвердження мирової угоди. 30 квітня 2013 року ВПВР УДВС ГУЮ в Миколаївській області направлено на адресу банку повідомлення про відмову у відкладенні виконавчих дій через відсутність підстав для відкладення, передбачених ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження". Позивач в своїй заяві про відкладення проведення виконавчих дій не навів підстави, які могли вплинути на подальший хід виконавчого провадження, зокрема реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів. Крім того, позивачем за час розгляду справи, не надано жодних доказів того, що вищевказана мирова угода затверджена судом, а відтак її укладення вплинуло б на результати прилюдних торгів, проведених 26 квітня 2013 року. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження незгоди стягувача із вартістю нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , визначеною оцінкою, складеною 12.10.2012 року та її оскарження відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо першої оцінки вартості спірного нерухомого майна з боку стягувача, 26 квітня 2013 року були проведені треті прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна за початковою ціною 409032 грн. Позивач був повідомлений про проведення прилюдних торгів з реалізації спірного нерухомого майна. Банк отримав грошові кошти від реалізації спірного нерухомого майна за його власною ініціативою. В подальшому банк прийняв на баланс нежитлову будівлю - магазин за адресою: АДРЕСА_1 ., тобто банком було здійснено подвійне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.05.2013, позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 16.07.2013, ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2013 року скасовано, питання про прийняття позовної заяви передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 25.07.2013, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 26.07.2013, забезпечено позов шляхом накладення арешту.

30 вересня 2013 року Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено рішення по вказаній справі, яким позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2013, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.09.2013, залишено без змін.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.03.2015, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 25 листопада 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.11.2015, цивільну справу прийнято до розгляду та призначено справу до судового розгляду.

02 червня 2016 року Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено рішення по справі, яким позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 07.07.2016, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.06.2016, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2018, рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 07 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22.08.2018, цивільну справу прийнято до розгляду та призначено розгляд справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «Рієлтіс Плюс».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.01.2019, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.01.2019, призначено проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.04.2019, суддею Рум`янцевою Н.О. прийнято цивільну справу до провадження та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.07.2019, призначено розгляд справи в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2019, відкладено підготовче судове засідання та призначено його в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11.02.2020, призначено розгляд справи в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.09.2020, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2020, відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.12.2020, відкладено розгляд справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2021, призначено розгляд справи в режимі відео конференції.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.05.2021, замінено позивача ПАТ «Український професійний банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2023, у задоволенні клопотання про заміну позивача у дійсній справі, відмовлено.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідно правовідносини.

Судом встановлено, що у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист виданий Корабельним районним судом м. Миколаєва від 12.07.2011 у справі №2-351/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УПБ» заборгованості за кредитним договором № 231 від 02.04.2007 в розмірі 3241393,33 грн., боржником в якому вказано ОСОБА_1 .

Виконавче провадження відкрито постановою від 23.08.2012, винесеною головним державним виконавцем Квашенком С. С. (а.с. 143).

У ході виконавчого провадження державним виконавцем складно акт опису й арешту нерухомого майна - нежитлової будівлі-магазину за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало боржнику на праві власності та було предметом іпотеки відповідно до нотаріально посвідченого договору іпотеки від 02.04.2007.

12 жовтня 2012 року на підставі постанови державного виконавця від 07.09.2012 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експерт-Південь» визначено вартість нерухомого майна в розмірі 818064,00 грн. Державним виконавцем було направлено документи Миколаївській філії ТОВ «Укрспецторг Групп» для реалізації на прилюдних торгах, з яким Відділом примусового виконання рішень укладено договір № 15-0171/13 від 15.02.2013.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 01.02.2013 року за вих. № 02.1-24/790, надано довідку про те, що при зверненні стягнення на нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , станом на 01 лютого 2013 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області повідомлення про оскарження оцінки арештованого майна, вартість якого склала 818064,00 грн. не надходили.

Як раніше встановлено судовими рішеннями торги призначалися на 13 березня та 05 квітня 2013 року, але визнані такими, що не відбулися, що також підтверджується системою реалізації конфіскованого та арештованого майна (інформація про повідомлення про торги № 484408 та № 489212).

За результатами цих торгів державним виконавцем проведено уцінку нерухомого майна.

Так, після перших торгів вартість нерухомого майна зменшена до 736257,60 грн. (на 10%), а після других торгів до 409032,00 грн. (на 40 %), що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 109-111).

Інформацію про їх проведення торгуючою організацією оприлюднено 09.04.2013 на офіційному Інтернет сайті ДП «Інформаційний центр» в «Системі реалізації арештованого та конфіскованого майна» за № 493173 та місцевій газеті «Родной причал» № 15 (1207) за 3-9 квітня 2013 року, що підтверджується письмовими доказами (Т. 1 а.с 95-97, 111).

У ході розгляду справи встановлено, що представником позивача було підтверджено факт отримання письмового повідомлення про проведення прилюдних торгів. Тому твердження позивача про те, що організатор торгів не забезпечив доступ покупців до місця проведення прилюдних торгів спростовується матеріалами справи.

22 квітня 2013 року між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1 укладено мирову угоду на стадії виконання рішення суду, відповідно до якої боржник визнає, що його заборгованість перед стягувачем за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26.01.2011 року по цивільній справі № 2-351/2011 за позовом ПАТ «УПБ» по стягненню кредитної заборгованості у солідарному порядку по кредитному договору № 231 від 02.04.2007 року укладеному між цими ж сторонами, на момент укладення цієї мирової угоди складає: у доларах США 332137,28; у гривні 475080,29, а всього у гривневому еквіваленті станом на 22.04.2013 року за офіційним курсом НБУ 3129853,57 грн. ОСОБА_1 передає ПАТ «Український професійний банк» право власності на нежитлову будівлю магазин загальною площею 314,2 кв. м. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належить боржнику на праві власності.

22 квітня 2013 року ПАТ «Український професійний банк» направила на адресу Відділу з примусового виконання рішень УДВС ГУЮ заяву про відкладення провадження виконавчих дій строком на 10 робочих днів у зв`язку з підписанням та направленням на їх адресу для затвердження мирову угоду укладену між ПАТ «Український професійний банк» та ОСОБА_1

22 квітня 2013 року ПАТ «Український професійний банк» направило на адресу Відділу з примусового виконання рішень УДВС ГУЮ повідомлення про укладення мирової угоди на стадії виконання рішення суду з ОСОБА_1 з зазначенням, що дана мирова угода подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання її в судовому порядку.

Провадження виконавчих дій не було відкладено, проведення аукціону не зупинено державним виконавцем.

26 квітня 2013 року були проведені треті прилюдні торги з реалізації спірного нерухомого майна за початковою ціною 409 032 грн., спірне майно продано за 410 000 грн., за результатами яких переможцем визнано ОСОБА_2 .

Також судом встановлено, що звіт про оцінку майна боржника було підписано 12 жовтня 2012 року, отже, звіт був чинним до 12 квітня 2013 року, а треті прилюдні торги проведено 26 квітня 2013 року, тобто коли звіт про оцінку майна вже втратив чинність.

У ході розгляду справи встановлено, що крім офіційного оприлюднення інформації, торгуючою організацією на адреси Відділу примусового виконання рішень, боржника ОСОБА_1 , стягувача ПАТ УПБ і ОСОБА_2 рекомендованою кореспонденцією було направлено письмове повідомлення від 09.04.2013 № 746 в якому вказано час та місце проведення прилюдних торгів, стартову (початкову) ціну майна та відомості про його власника.

Адресою проведення цих торгів вказано: АДРЕСА_3 , що відповідає адресі зазначеній в інформації оприлюдненій на офіційному Інтернет сайті ДП Інформаційний центр та місцевій пресі.

Позивач в позові вказував, що через грубі порушення державним виконавцем та торгуючою організацією законодавчих актів при примусовому виконанні рішення суду та продажу спірного майна, з метою запобігання незаконному продажу нерухомого майна керівництво банку прийняло рішення про участь в третіх торгах (заява № 3 про участь у прилюдних торгах). З цією метою на рахунок торгуючої організації перераховано гарантійний внесок в розмірі 20451,60 грн., але МФ ТОВ Укрспецторг Групп змінила адресу проведення прилюдних торгів з АДРЕСА_4 , каб. 1. У той же час, факт отримання банком письмового повідомлення про проведення прилюдних торгів за адресою: АДРЕСА_5 , каб. 1 представник позивача підтвердила в судовому засіданні.

За такого, суд не приймає доводи позивача про зміну торгуючої організації та адреси проведення третіх прилюдних торгів, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до протоколу від 26.04.2013 № 15-0171/13 (Н)-1, треті торги МФ ТОВ Укрспецторг Групп визнала такими, що відбулися.

Із змісту протоколу видно, що участь у цих торгах прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а їх переможцем визнано ОСОБА_2 , який придбав спірне майно за ціною в сумі 410000,00 грн.

30 квітня 2013 року державним виконавцем складно акт про реалізацію предмета іпотеки, який затверджено керівником Відділу примусового виконання рішень.

04 червня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс Плюс» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курасовою О.В.. Відповідно до якого ПАТ «Український професійний банк» (далі продавець) передав нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину літ. А-2, загальною площею 314,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у власність ТОВ «Рієлтіс Плюс» (далі покупець) (як переможцю відкритих електронних торгів (аукціону) з продажу активів Пат «Український професійний банк»), а покупець прийняв нерухоме майно і сплатив за нього обумовлену грошову суму у розмірі та порядку, передбаченого цим договором.

Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2017-12-28-000012-b, 26 січня 2018 року відбувся електронний аукціон з продажу нежитлової будівлі магазину літ. А-2, загальною площею 314,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ціна лоту складає 698872,56 грн. переможцем якого є учасник ТОВ «Рієлтіс Плюс».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.06.2018 року, власником нежитлової будівлі магазину літ. А-2, загальною площею 314,2 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ «Рієлтіс Плюс».

02 березня 2020 року між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс веста" (далі - новий кредитор) укладено договір № 80/2 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В., зареєстрованого в реєстрі за № 328, відповідно до якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (вердрафту)) та/або договорами поруки, та/або договорами іпотеки, та/або договорами застави, та/або договорами, та/або контрактами, з урахуванням інших змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру з Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, оформленого додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки фізичних осіб та фізичних осіб підприємців від 02.03.2020, підтверджується перехід до нового кредитора - ТОВ ФК «Інвестохіллс Веста» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 231 від 02.04.2007 з усіма додатковими договорами.

Будь-яких застережень про неможливість заміни кредитора у зобов`язанні кредитний договір не містить.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 (далі - Інструкція № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Разом із тим аналіз положень Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року й Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та пп. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі Тимчасове положення).

Порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», щодо призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 2427, 32, 33, 55, 57 цього Закону) підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85).

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону, згідно з якою визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частиною п`ятою статті 62 цього Закону, пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім підпункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших, визначених Тимчасовим положенням, причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

Крім того, за змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 49 Закону України «Про іпотеку» (на час проведення прилюдних торгів), якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Установлено, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна проводились у межах виконавчого провадження з виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не ухвалювалося, а тому суд першої інстанції підставно керувався при вирішення спору нормами Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна визначено загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі-Інструкція), яка розроблена відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і діяла на час проведення торгів.

За п.п. 4.5.10-4.5.12 цієї ж Інструкції, у разі якщо майно не було продано у зв`язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, яка проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення строку реалізації майна на комісійних умовах. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт, в якому зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, вартість майна після уцінки. Про проведення уцінки майна та її результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після її проведення повідомляє спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна.

Якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його уцінки, державний виконавець проводить повторну уцінку в порядку, визначеному підпунктом 4.5.10 цього пункту.

За п. 4.5.11 Інструкції, якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його уцінки, державний виконавець проводить повторну уцінку в порядку, визначеному підпунктом 4.5.10 цього пункту.

Якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки, державний виконавець пропонує стягувачу (стягувачам) залишити це майно за собою. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 Закону (п. 4.5.12).

Таким чином, Інструкцією з організації примусового виконання рішень у редакції, що була чинною на час проведення прилюдних торгів, передбачено право стягувача (стягувачам) залишити майно за собою у випадку, якщо майно втретє не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів, передбачених Тимчасовим положенням, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою, та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб`єктом оціночної діяльності.

Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних прилюдних торгів, для визначення вартості об`єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Проведення переоцінок (уцінок) спірного майна державним виконавцем у зв`язку з тим, що прилюдні торги не відбулися, не може вважатися новою оцінкою у розумінні положень частини п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що звіт про оцінку майна боржника було підписано 12 жовтня 2012 року, отже, звіт був чинним до 12 квітня 2013 року. Оновленого звіту про оцінку майна суду не надано.

Після збігу цього шестимісячного строку обов`язковою умовою призначення і проведення торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах.

Така правова позиція Верховного Суду України вбачається при розгляді справи № 6-85цс15 та викладена у поставі за результатами розгляду цієї справи від 22 квітня 2015 року.

З огляду на зазначене можна зробити висновок про те, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Позивач посилався на те, що сторонами було укладено мирову угоду, про що проінформовано державного виконавця.

Судом встановлено, що 22.04.2013 між ПАТ "Український Професійний Банк" та ОСОБА_1 було укладено мирову угоду.

Згідно з заявою від 22.04.2013 ПАТ "Український Професійний Банк" просив відкласти провадження виконавчих дій на строк 10 робочих днів у зв`язку з підписанням та направленням до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Миколаївській області для затвердження мирової угоди.

25 квітня 2013 року ПАТ "Український Професійний Банк" надіслано повідомлення директору ТОВ «Укрспецторг групп» про укладення мирової угоди, відповідно до якого повідомлено ТОВ «Укрспецторг групп» про те, що ПАТ "Український Професійний Банк" звернулося з заявою до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби з проханням відкладення провадження виконавчих дій у зв`язку з необхідністю закінчення процедури затвердження мирової угоди в суді, відповідно до норм діючого законодавства.

26 квітня 2013 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на адресу Корабельного районного суду м. Миколаєва направлено мирову угоду, укладену між сторонами в процесі виконання рішення.

Представником Корабельного районного суду отримано мирову угоду 29.04.2013 року, що підтверджується копією зворотного повідомлення про отримання поштового конверту (т.3 а.с. 178).

30 квітня 2013 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області за вих. № 02.1-24/3832, на адресу представника ПАТ "УПБ" Ільченко К.А., за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, направлено повідомлення, відповідно до якого відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, за результатами розгляду заяви про відкладення провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа виданого 26.01.2011 року Корабельним районним судом м. Миколаєва по справі № 2-351/2011, відмовив в задоволенні заяви, посилаючись на відсутність підстав для відкладення провадження виконавчих дій відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (чинний на момент спірних правовідносин), сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом. Сторони мають право укласти мирову угоду на будь-якій стадії.

Згідно ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (чинний на момент спірних правовідносин), за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам. Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 372 ЦПК України (чинним на момент спірних правовідносин), мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання.

Проте, державним виконавцем провадження виконавчих дій не було відкладено, проведення аукціону не зупинене, спірне майно продано за ціною 410000,00 грн..

Від ПАТ "Український професійний банк" на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області 30 серпня 2013 року за вих. № 32/12-06/98, направлено повідомлення щодо перерахування коштів отриманих від реалізації на прилюдних торгах нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та реквізити стягувача. Відповідно до протоколу покупець ОСОБА_2 перерахував 348910,00 грн. на рахунок державної виконавчої служби.

Згідно розпорядження № 35814252/4 від 04.09.2013 року, грошові кошти у сумі 312895 грн. 18 коп., що надійшли 26.04.2013 року на рахунок депозитних сум, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 25.12.2012 року № 35814252 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 , необхідно перерахувати на розрахунковий рахунок ПАТ "Український професійний банк".

Згідно платіжного доручення № 576 від 04.09.2013 року на рахунок ПАТ "Український професійний банк" перераховано грошові кошти у сумі 312895 грн. 18 коп.

Отже, суд приходить до висновку про те, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області та ТОВ «Укрспецторг групп» було проведено треті прилюдні торги з реалізації спірного майна з порушенням прав та інтересів позивача, оскільки вартість майна, яке реалізовувалося на спірних прилюдних торгах була значно заниженою, нову оцінку майна ні державним виконавцем, ні оцінювачем на замовлення, не було здійснено, також державний виконавець не взяв до уваги наявність мирової угоди між стягувачем та боржником.

Зокрема, мирова угода передбачала передачу ПАТ "Український професійний банк" право власності на нежитлову будівлю-магазин загальною площею 314,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості у розмірі 818064грн. також ОСОБА_1 відступив право оренди земельної ділянки за цією ж адресою.

Проігнорувавши факт укладення мирової угоди та провівши треті торги нерухомого майна за ціною зниженою на 40%, відповідачі позбавили як стягувача так і боржника отримати, шляхом взаємних поступок більш вигідний результат виконання судового рішення. Вартість майна визначеного мировою угодою майже вдвічі вище ніж вартість цього ж майна отримана з його реалізації на третіх торгах, що безумовно свідчить про порушення прав як стягувача так і боржника по виконавчому провадженню.

З огляду на досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання третіх публічних торгів з реалізації нерухомого майна недійсними.

Щодо вимоги про визнання дій державного виконавця недійними, суд дійшов такого.

Дії державного виконавця, на які посилається позивач не є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними без відповідного судового рішення про визнання таких дій неправомірними за результатами розгляду скарги в порядку ст. ст. 383-386 ЦПК України (2004 року). Тобто, існує окремий передбачений законом порядок оскарження дій державного виконавця і без дотримання такого порядку та встановлення неправомірності дій державного виконавця ці обставини не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання неправомірними дій державного виконавця не підлягають задоволенню.

В задоволенні вимог позивача про заборону державній реєстраційній службі вчиняти реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна необхідно відмовити, оскільки це не належний спосіб захисту прав споживача. Державний реєстратор оцінює документи подані на реєстрацію на відповідність чинному законодавству і приймає рішення про реєстрацію чи відмову у її проведенні. Тимчасова заборона може застосовуватись як заходи забезпечення позову.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс Плюс» про визнання прилюдних торгів недійсними, а дій державного виконавця неправомірними, та зобов`язання не вчиняти певні дії задовольнити частково.

Визнати недійсними результати третіх прилюдних торгів з реалізації нежитлової будівлі-магазину, загальною площею 314,2 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , проведених 26.04.2013 Миколаївською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецторг Групп на виконання судового рішення за виконавчим листом №2-351/11, виданого 12.07.2012 Корабельним районним судом м. Миколаєва.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій державного виконавця неправомірними та заборони проведення реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», ЄДРПОУ 41264766, юридична адреса: м. Київ, вул. Сурикова, 3, корпус 8Б, офіс 103.

Відповідачі:

Відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», ЄДРПОУ 36303404, юридична адреса: м. Київ, вул. Панаса Мирного, 11.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_6 .

Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Котовського, 28.

ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_7

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рієлтіс Плюс», юридична адреса: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, оф. 207.

Повний текст судового рішення складено 22 листопада 2023.

Суддя Н.О. Рум`янцева