Постанова

від 30.10.2023 по справі 910/5055/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2023 р. Справа№ 910/5055/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022

у справі № 910/5055/22 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен»

про скасування державної реєстрації права власності, скасування запису у поземельній книзі та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22 позов задоволено; вирішено:

- скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 02.12.2020 (індексний номер рішення 55459472), оформлене записом №39480651 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен», на причальну споруду гідротехнічну споруду (ГТС-1144) довжиною 30 пог. м., по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2237078380000, припинивши право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен»;

- визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2384 га з кадастровим номером 8000000000:90:114:0002, розташованої у Голосіївському районі міста Києва по вул. Будіндустрії, 9-А, шляхом скасування запису у поземельній книзі;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 7-Г; ідентифікаційний код 16303636) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:114:0002) площею 0,2822 га, що розташована по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва, власнику - Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) у придатному для використання стані, шляхом звільнення від будівель і споруд;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на користь Київської міської прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 443 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 по справі № 910/5055/22 та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва в повному обсязі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог з огляду на те, що Київська міська рада рішень щодо передачі ТОВ «ТПФ «Борисфен» вказаної земельної ділянки у власність чи у користування, у тому числі для будівництва нерухомого майна не приймала; в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на право використання ТОВ «ТПФ «Борисфен» спірної земельної ділянки та здійснення будівництва на ній, за відсутності у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку по вул. Будіндустрії, 9-А у м. Києві та дозвільних документів на будівництво, вищевказаний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва; земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:90:114:0002 відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, проведена спірна державна реєстрація земельної ділянки за відповідачем є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Відповідач по справі, не погоджуючись з винесеним рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2022, у апеляційній скарзі просить його скасувати з наступних підстав:

- судом першої інстанції при винесенні рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, оскільки суд першої інстанції в судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо визнання недійсним рішень, повернення земельної ділянки, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 911/980/18 від 02.09.2020, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, та постановах Верховного Суду України викладені у справах № 6-2469цс16 від 16.11.2016, № 6-832цс15 від 28.09.2016, № 6-2165цс15 від 14.09.2016, № 6-152цс14 від 29.10.2014, № 6-1503цс16 від 21.12.2016, № 6-3029цс16 від 8.06.2016;

- апеляційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для відповідача.

Посилаючись на відповідну судову практику, відповідач зазначає, що оскільки позивачем подано позовну заяву до суду з вимогами застосування віндикаційного та негаторного позову одночасно, судом в задоволенні такої позовної заяви має бути відмовлено.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» у справі №910/5055/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Шаптала Є.Ю, Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 призначено до розгляду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 оголошено перерву у розгляді справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22.

18.07.2023 рішенням Вищої ради правосуддя суддю Разіну Т.І. було звільнено з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023, справу № 910/5055/22 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27 липня 2023 заяву суддів Ткаченка Б.О., Євсікова О.О., Корсака В.А., про самовідвід у справі № 910/5055/22 задоволено. Справу №910/5055/22 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Розпорядженням Керівника апарату від 23.08.2023 №09.1-07/748/23 справу № 910/5055/22 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 справу № 910/5055/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Скрипка І.М., суддів Михальська Ю.Б.,Тищенко А.І.

Ухвалою суду від 28.08.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22; скаргу призначено до розгляду на 16.10.2023.

В судовому засіданні 16.10.2023 оголошено перерву до 30.10.2023.

Під час апеляційного провадження до справи Київською міською прокуратурою 13.03.2023 направлено поштою (отримано судом 16.03.2023) відзив на апеляційну скаргу.

07.08.2023 на виконання вимог суду, представником позивача (Київської міської ради) подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 № 163 «Про проведення в м. Києві інвентаризації земель і ведення державного земельного кадастру».

25.10.2023 Київською міською радою за клопотанням долучено до матеріалів справи: копію листа Управління захисту прав та інтересів територіальної громади міста Києва від 16.10.2023 № 08/226-126 та копію листа Департаменту від 18.10.2023 № 0570202/1-13921.

27.10.2023 зареєстровано надходження від прокурора письмових пояснення щодо повноважень Подільської окружної прокуратури міста Києва на пред`явлення позовної заяви відносно нерухомого майна, що розташоване у Голосіївському районі міста Києва.

30.10.2023 судом отримані пояснення відповідача щодо державної реєстрації кадастрового номеру земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії 9-а.

Явка представників сторін

Під час апеляційного провадження представник відповідача підтримував апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники прокурора та позивача заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити.

В судовому засіданні 30.10.2023 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки по вул. Будіндустрії, 9-а у Голосіївському районі м. Києва за результатами якої складено акт від 03.12.2021 № 21-0046-06.

Вказаною перевіркою встановлено, що земельна ділянка площею 0, 6518 га (обліковий код 90:114:0011) згідно даних міського земельного кадастру обліковується за ТОВ «ТПФ «Борисфен».

Згідно з інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 0,6518 га (обліковий код 90:114:0011) по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва обліковується за ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен».

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: вул. Будіндустрії, 9-а у Голосіївському районі міста Києва зареєстровано об`єкт нерухомого майна, довжиною 30 пог. м на праві власності за ТОВ «ТПФ «Борисфен».

Обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а тому використання земельної ділянки за відсутності таких документів не можна визнати законним, спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, на Київську міську раду покладено право розпоряджатися нею.

Київська міська рада рішень щодо передачі ТОВ «ТПФ «Борисфен» вказаної земельної ділянки у власність чи у користування, у тому числі для будівництва нерухомого майна не приймала; в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на право використання ТОВ «ТПФ «Борисфен» спірної земельної ділянки та здійснення будівництва на ній.

В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021105160000002 від 09.04.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 197-1, ст. 356 КК України, зафіксовано факт незаконного використання ТОВ «ТПФ «Борисфен» земельної ділянки водного фонду по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві з обліковим кодом 90:114:0011 без правовстановлюючих документів, шляхом нового будівництва гідротехнічної споруди, яка на теперішній час є повністю збудованою.

З огляду на відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку по вул. Будіндустрії, 9-А у м. Києві та дозвільних документів на будівництво, вищевказаний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва.

В той же час, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказане нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «ТПФ «Борисфен», як приватна власність.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 152, ст. 212 Земельного кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Київській міській раді з приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

25.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №39480651 про реєстрацію права власності ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на об`єкт нерухомого майна: причальна споруда гідротехнічна споруда загальною довжиною 30 пог. м но вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:55459472 від 02.12.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2237078380000; вказана реєстрація здійснена на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 18.11.2020 та технічного паспорту № 7367 від 18.11.2020, виданих ТОВ «БТІ ПЛЮС».

Згідно довідки, гідротехнічна споруда за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 9-А (Голосіївський район), стосовно якої здійснено державну реєстрацію, побудована ТОВ «ТПФ «Борисфен» господарським способом орієнтовно у період у 1988 році; довідка не містить ані номеру, ані дати її складення та підписання.

З наявного у матеріалах справи Технічного звіту по встановленню зовнішніх між землекористування ТПФ «Борисфен» від 1996 року, вбачається, відсутність будь-яких споруд на спірній земельній ділянці; тоді як, рішень про передачу спірної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) відповідачу Департаментом Київської міської ради не приймалось.

В матеріалах справи відсутні докази, інформація щодо надсилання реєстратором відповідних запитів щодо встановлення права власності на спірну споруду.

За інформаційною довідкою КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» НЖ-2020 №1899 від 27.11.2020 на запит приватного нотаріуса Сазанової О.М. №36201-16 від 25.11.2020, згідно з даними реєстрових книг спірна споруда за адресою вул. Будіндустрії, 9а у м. Києві на праві власності не зареєстрована.

За висновками суду першої інстанції, спірну державну реєстрацію проведено за відсутності обов`язкових, належних та допустимих документів, враховуючи те, що рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) відповідачу Київською міською радою не приймалось та земельна ділянка з кадастровим номером №8000000000:90:114:0002 відноситься до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, проведена спірна державна реєстрація земельної ділянки є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Підставою для представництва інтересів прокурором у даній справі є порушення інтересів держави та бездіяльність Київської міської ради щодо їх захисту, оскільки:

внаслідок здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цього, а також незаконної державної реєстрації права власності на самочинно збудовану споруду по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві, Київська міська рада позбавлена можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою із вигідним, зокрема, економічним чи соціальним результатом (надання в оренду, тощо);

Подільська окружна прокуратура міста Києва зверталась до Київської міської ради із листами №77-2125 від 10.12.2021 та від 30.05.2022 №77-681-22 щодо необхідності вжиття заходів з метою усунення вказаних порушень інтересів держави, проте Київською міською радою не було здійснено жодних дій щодо усунення порушень прав територіальної громади на майно.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Предметом заявленого позову є вимоги прокурора:

- скасувати рішення про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен», на причальну споруду гідротехнічну споруду (ГТС-1144) довжиною 30 пог. м., по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві, припинивши право власності за ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен»;

- визнати незаконною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,2384 га з кадастровим номером 8000000000:90:114:0002, розташованої у Голосіївському районі міста Києва по вул. Будіндустрії, 9-А, шляхом скасування запису у поземельній книзі;

- зобов`язати ТОВ «Торгово-промислова фірма «Борисфен» повернути земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:90:114:0002) площею 0,2822 га, що розташована по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва, власнику - Київській міській раді у придатному для використання стані, шляхом звільнення від будівель і споруд.

В обгрунтування підстав позову прокурор посилався на те, що відповідачем було незаконно зайнято земельну ділянку водного фонду (кадастровий номер 8000000000:90:114:0002), площею 0,2384 га, розташовану по вул. Будіндустрії, 9-А у Голосіївському районі м. Києва без відповідних правовстановлюючих документів, а також проведено на вказаній земельній ділянці незаконне будівництво і реєстрацію об`єкта нерухомого майна.

Суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, правильно визнав наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, посилаючись, зокрема, на положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України та дійшов висновку про дотримання прокурором положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (у тому числі і щодо процедури повідомлення уповноваженого органу про звернення до суду) та правомірність його звернення з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради як органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, що наділений повноваженнями стосовно здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, на який покладено обов`язок щодо представництва інтересів територіальної громади міста у межах законодавчо визначених повноважень та який у цьому випадку заходів щодо поновлення порушених прав та інтересів держави не вживав.

Стосовно посилань скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 912/2385/18, постанову Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 911/980/18 щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, то колегія суддів зазначає, що висновки суду у оскарженому судовому рішенні у цій справі, що розглядається, за своїм змістом не суперечать правовим висновкам, викладеним у зазначених постановах, і вказують на особливості застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру», що залежить від конкретних обставин справи, встановлених судом за результатом дослідження та оцінки доказів, наявних у справі, що і було здійснено судом першої інстанції у цій справі.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що позов у даній справі подано в інтересах держави в особі власника земельної ділянки з підстав порушення прав на земельну ділянку, а предметом доказування є факт використання земельної ділянки відповідачем без належних на те правових підстав.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а також передача таких земельних ділянок в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 910/14139/20, від 06.11.2019 у справі № 910/14328/17.

Місцевим господарським судом встановлено, що Київська міська рада рішень про передачу спірної земельної ділянки у власність чи користування будь-яким особам не приймала.

Частиною 1 статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Господарським судом першої інстанції зазначено, що в матеріалах справи відсутні будь-які дозвільні документи на право використання ТОВ «ТПФ «Борисфен» спірної земельної ділянки та здійснення будівництва на ній, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у відповідача права власності або права користування земельною ділянкою водного фонду по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві з обліковим кодом 90:114:0011 на підставі визначених законодавством України правовстановлюючих документів.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 Цивільного кодексу України).

Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 Цивільного кодексу України).

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 Цивільного кодексу України засвідчує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 та від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

Зі встановлених місцевим судом обставин справи убачається, що споруджений на спірній земельній ділянці об`єкт (гідротехнічна споруда) є самочинним будівництвом оскільки, він споруджений на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

В такий спосіб, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що факт реєстрації права власності на об`єкт (гідротехнічну споруду) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем не змінює правової природи цього об`єкту та не усуває порушень законодавства, допущених при його будівництві на спірній земельній ділянці з обліковим кодом 90:114:0011.

Судом першої інстанції здійснено належну оцінку документів, на підставі яких 25.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №39480651 про реєстрацію права власності ТОВ «ТПФ «Борисфен» на об`єкт нерухомого майна: причальна споруда гідротехнічна споруда загальною довжиною 30 пог. м по вул. Будіндустрії, 9-А в м. Києві (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:55459472 від 02.12.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2237078380000), та зроблено правильний висновок, що спірну державну реєстрацію проведено за відсутності обов`язкових, належних та допустимих документів, у зв`язку з чим остання підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом першої інстанції встановлено та це підтверджено матеріалами справи, що Київська міська рада не приймала рішень про передачу ТОВ «ТПФ «Борисфен» або іншим особам земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:90:114:0002, розташованої на вул. Будіндустрії, 9-А в Голосіївському районі міста Києва; документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не видавалися та не реєструвалися.

У апеляційній скарзі скаржник посилався на те, що ТОВ «ТПФ «Борисфен» звернулося до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (реєстраційний номер 503405049 від 15.01.2021), а при неотриманні відповіді, Київську міську раду листом від 17.02.2021 за вих. № 17/02 повідомлено, що в рамках ст. 123 ЗК України товариство має право розробити проект землеустрою без надання дозволу Київської міської ради, тобто за принципом «мовчазної згоди».

Натомість, за розглядом зазначеного клопотання відповідача, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом від 10.02.2021 № 0570202/1-2569 проінформував ТОВ «ТПФ «Борисфен» про необхідність усунення зауважень та зазначив, що повернеться до розгляду порушеного питання після надання зазначених у листі документів.

Відсутність у матеріалах справи доказів належного оформлення за ТОВ «ТПФ «Борисфен» речового права на спірну земельну ділянку, доказів отримання ним відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, свідчить про те, що спірна гідротехнічна споруда є об`єктом самочинного будівництва.

Підлягають відхиленню і доводи апелянта про те, що позивачем подано позовну заяву до суду з вимогами застосування віндикаційного та негаторного позову одночасно, оскільки заявлена вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку власнику - Київській міській раді у придатному для використання стані, шляхом звільнення від будівель і споруд повністю відповідає встановленому у ст. 212 ЗК України способу захисту.

Відповідна позовна вимога є різновидом негаторного позову, передбаченого статтею 391 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що сам по собі факт державної реєстрації без наявності відповідних правових підстав, передбачених законодавством, не тягне за собою легітимізацію самочинно збудованого майна.

Ураховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (частина друга статті 152 Земельного кодексу України).

З огляду на те, що відповідач не має прав ані на об`єкт самочинного будівництва, ані на земельну ділянку, вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку власнику у придатному для використання стані, шляхом звільнення від будівель і споруд обгрунтовано задоволена судом першої інстанції.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 910/5055/22.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №910/5055/22 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №910/5055/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова фірма «Борисфен».

4. Матеріали справи №910/5055/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 22.11.2023 після виходу судді Михальської Ю.Б. з відпустки (03.11.2023), суддя Тищенко А.І. з лікарняного (06.11.2023-10.11.2023) та суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. з підготовки в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів (13.11.2023-17.11.2023).

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко