Рішення

від 09.11.2023 по справі 523/7647/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/7647/20

Провадження №2/523/2120/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого судді Аліної С.С.

за участю секретаря судового засідання Магденко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який у подальшому був ним уточнений, до АТ «Перший Український Міжнародний банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 11 жовтня 2007 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», назву якого в подальшому змінено на АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5759219 про надання кредиту в сумі 72 000 доларів США на строк з 11 жовтня 2007 року по 11 жовтня 2023 року зі сплатою 11,9% річних за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено Іпотечний договір (далі Іпотечний договір).

14 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. було нотаріально посвідчено вказаний Іпотечний договір, предсетом якого є: квартира АДРЕСА_1 .

Окрім цього, у зв?язку із посвідченням іпотечного договору була накладена заборона на відчуження вказаної квартири.

У зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за кредитним договором, виходячи із вимог іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку», 28.04.2017 державним реєстратором філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Одеської області було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1 за ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

17 травня 2017 року ОСОБА_1 був направлений Лист від ПАТ «ПУМБ» про те, що банк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки і прийняв у власність іпотечну квартиру.

Позивач вважає, що процедура звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося із істотним порушенням Закону України «Про іпотеку», а також Договору кредиту та іпотеки, а відтак право власності набуто з істотними порушеннями, та як наслідок підлягає скасуванню.

Як вказує позивач, підставою виникнення права власності на іпотечне майно за ПАТ «ПУМБ», став Іпотечний договір. Це дає підстави вважати, що відповідач реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Іпотечним договором визначений порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Іпотечного договору визначений статтею 4 Договору іпотеки. Відповідно до п. 4.4. Договору іпотеки в разі порушення основного зобов?язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень.

Одним із способів звернення стягнення на іпотечне майно є реєстрація права власності в порядку визначеному ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Жодних договорів між сторонами додатково не укладалися, позивачем також не було надано жодної згоди на такий порядок реалізації. Окрім цього, ніяких письмових вимог про усунення порушень зобов`язання позивач не отримував.

Так, для перереєстрації права власності на підставі іпотечного застереження банк серед іншого повинен подати державному реєстратору копію вимоги про усунення порушень, докази направлення та отримання її іпотекодавцем.

Відповідно до п. 6.2. договору іпотеки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур?єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв?язку одержувача.

Жодного повідомлення позивачем не було отримано. Таке повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, банк разом із іншими документами для проведення державної реестраці права не подав. Тобто вимоги Порядку щодо надання документа, що підтверджув завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано.

Отже, державна реєстрація за банком права власності на іпотечну квартиру проведена державним рестратором без дотримання положень статей 9 та 15 Закону України №1952-IV, а тому рішення зазначеного суб?єкта владних повноважень від 28.04.2017 про реєстрацію права власності є протиправним.

Також позивач зазначає, що він дізнався про наступні обставини.

У день, коли ОСОБА_5 (державний реєстратор) переоформляв квартиру позивача, а саме 26.04.2017 в 18:08 годин (виходить, що він перереєстрував в реєстрі квартиру в неробочий час після 18.00 годин) вийшов наказ Мінюсту України про те, що по даному реєстратору проводиться перевірка реєстраційних дій.

Так, на підставі наказу Міністерства юстиції України №1869/7 від 29.05.2017 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора філії КП «Комунальні-реєстраційні послуги Великобугаївської сільської ради», відповідною утвореною комісією була проведена камеральна перевірка державного реєстратора філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Глущенка А.О.. Після перевірки ОСОБА_5 наказом Мін?юсту №1935/5 від 16.06.2017 йому був тимчасово заблокований доступ до реєстру, що підтверджується відповідними копіями наказу Міністерства юстиції №1869/7 від 29.05.2017 та скріншотами списку державних реєстраторів, яким було заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

03.10.2018 державному реєстратору було анульовано акредитацію, що підтверджується скріншотом списку акредитованих суб?єктів державної реєстрації Міністерства юстиції України.

Крім того, проти вказаного реєстратора ОСОБА_5 було відкрито кримінальне провадження за статтею 358 ККУ (справа №752/20985/18, Голосіївський районний суд міста Києва).

Також ОСОБА_1 вказує, що положення п. 4.5.3. договору іпотеки є самостійною підставою для переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя мають бути відхилені судом, оскільки вказані положення договору іпотеки не є застереженням в розумінні ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону України від 25.12.2008 року №800-VI, а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, у державного реєстратора були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказану квартиру за АТ «ПУМБ».

Скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності передбачено ч. 2 ст. 26 Закону України «Поо державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є ефективним способом поновлення права власності позивача на належне йому майно, оскільки відповідно до п. 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ №1141 від 26.10.2011 (із змінами), у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

На підставі вище викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, з наведених в уточненій позовній заяві правових підстав.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2020 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.

Витребувано у КП «Комунально реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради документи на підставі яких державний реєстратор Глущенко А.О. 28.04.2017 прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номе 35006449 від 28.04.2017) щодо об`єкта нерухомості квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без розгляду.

01 березня 2023 року до суду надійшло клопотання адвоката Переходова М.В. в інтересах позивач ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2023 року заяву задоволено. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2020 року про закриття підготовчого провадження - скасовано. Прийнято рішення про повернення до стадії підготовчого провадження та призначено підготовче судове засідання.

16 травня 2023 року позивачем було надано до суду уточнену позовну заяву, та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 травня 2023 року клопотання про витребування доказів задоволено.

Витребувано від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірені документи, на підставі яких було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк».

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 травня 2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог.

04 липня 2023 року від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради надійшли скан-копії документів реєстраційної справи №1237373451101.

08 серпня 2023 року на електронну адресу суду надійшов відзив АТ «ПУМБ» на уточнену позовну заяву, в якій банк просив відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог у зв`язку із їх необґрунтованістю та недоведеністю.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його адвокат Переходов М.В. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином та завчасно. Причини неявки до суду не повідомили. Звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача АТ «ПУМБ» - адвокат Васильчиков І.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов, просив відмовити в задоволенні позову.

У судове засідання з`явилася представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - адвокат Валах В.В., позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення.

У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини не явки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони по справі, суд вважає, що позовні вимоги є не доказані, не обґрунтовані, тому підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такийспосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 11 жовтня 2007 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», назву якого в подальшому змінено на АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5759219 про надання кредиту в сумі 72 000 доларів США на строк з 11 жовтня 2007 року по 11 жовтня 2023 року зі сплатою 11,9% річних за користування кредитними коштами.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» було укладено Іпотечний договір, предметом іпотеки стала квартира АДРЕСА_1 . Вказаний договір було нотаріально посвідчено 14 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю.. Окрім цього, у зв?язку із посвідченням іпотечного договору була накладена заборона на відчуження вказаної квартири.

У зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за кредитним договором, виходячи із вимог іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку», 28.04.2017 державним реєстратором філії КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради Одеської області було здійснено реєстрацію права власності на предмет іпотеки: квартира АДРЕСА_1 за ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Відповідно дост. 1 Закону України «Про іпотеку»(далі - Закон №898-IV), в редакції, що діяла на момент реєстрації права власності на нерухоме майно) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону. (ч. 1ст. 33 Закону України «Про іпотеку»). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно частин 1 та 3ст. 36 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цимЗакономспособи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1ст. 37 Закону України «Про іпотеку»Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Частиною першоюстатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі Закон № 1952-IV, в редакції, що діяла на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки) передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьоїстатті 10 цього Законувизначено, що державний реєстратор, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

За змістомстатті 18 Закону № 1952-IVперелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень., а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно із пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127(далі - Порядок № 1127 в редакції, що діяла на момент реєстрації права власності на предмет іпотеки), для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, на державного реєстратора, під час вчинення такої реєстраційної дії,закономпокладено обов`язок не тільки формально перевірити наявність поданих документів за переліком, передбаченим пунктом 61 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а й, передусім, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

У даному випадку умовами іпотечного договору від 11 жовтня 2007, зокрема пунктом 4.1 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

У наведених вище правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону України «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Враховуючи зазначені вище норми Порядку, Закону України «Про іпотеку» та 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підтвердженням отримання ОСОБА_1 письмової вимоги Банку, яка пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270 (з відповідними змінами та доповненнями), та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року №211 (з відповідними змінами та доповненнями).

В матеріалах справи реєстраційної справи містяться докази, надані АТ «ПУМБ» з яких вбачається, що ОСОБА_1 направлялось повідомлення щодо необхідності усунення порушень основних зобов`язань.

Таким чином, твердження позивача щодо того, що спірні реєстраційні дії є незаконними є необґрунтованими.

Крім того слід зазначити, що доводи позовної заяви щодо анулювання акредитації державного реєстратора Глущенка А.О. не стосуються даної справи та не підтверджують заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Зважаючи на викладене вище, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 129 Конституції України, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про іпотеку»,статтями 4, 5, 19, 76-81, 89, 178, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2023 року.

Суддя: Аліна С.С.