Постанова

від 02.11.2023 по справі 910/2728/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. Справа№ 910/2728/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 02.11.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 22.05.2023

у справі №910/2728/23 (суддя Я.А.Карабань)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"

про стягнення 1 058 446,73 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" 651 168 грн 00 коп основного боргу, 19 214 грн 79 коп. пені, 56 796 грн 68 коп. 3 % річних, 302 035 грн 87 коп інфляційних втрат та 15 870 грн 56 коп. судового збору.

10.05.2023 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 30 000, 00 грн. Окрім того, з посиланням на те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позивач заявляв про стягнення витрат на правову допомогу в позовній заяві та докази понесення таких втрат надав разом з відповіддю на відзив, яка була залишена судом без розгляду, про що стало відомо лише після ознайомлення з текстом рішення, просить суд поновити строк на подання доказів щодо витрат на поравову допомогу відшкодування витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" задовольнити частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" 15 993 грн 81 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення від 22.05.2023 у справі №910/2728/23 скасувати та ухвалити нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, зменшити розмір витрат на правовоу допомогу на 90%, до 3 000,00 грн.

Підставою для скасування додаткового рішення суду скаржник зазначив про те, що додаткове рішення є незаконним і необгрунтованим, судом першої інстанції неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи. Скаржник стверджує, що ним у відзиві на позов було зазначено про те, що розмір витрат на правову допомогу є надмірно завищеним, тому існують підстави для суттєвого зменшення витрат на правову допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 поновлено Акціонерному товариству "Комерційний інвестиційний банк" строк для подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2728/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2728/23. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2728/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Призначено судове засідання на 10.10.2023.

Через канцелярію суду 04.10.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі та просив відмовити у її задоволенні, додаткове рішення залишити без змін. Позивач зазначив, що апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження невідповідності витрат на правничу допомогу адвоката фактично наданим послугам, і не наведено обгрунтувань стосовно того, що витрати на правничу допомогу мають бути зменшені саме до 3 000,00 грн.

Судове засідання призначене на 10.10.2023 не відбулось, у зв`язку з перебуванням суддів Козир Т.П. та Кравчука Г.А. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2728/23 призначено на 02.11.2023.

У судове засідання 02.11.2023 з`явився представник позивача.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги був повідомлений належим чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 04116 39152723.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника скаржника.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є додаткове рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" про ухвалення додаткового рішення та стягнуто з відповідача на користь позивача 15 993,81 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що позивачем у позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складались із судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечив заявлену позивачем вартість витрат на правову допомогу, вказуючи про наявність підставі для її зменшення до 3 000,00 грн, оскільки, на думку відповідача, зазначена справа є справою незначної складності для адвоката, який має достатній фах, відповідну квалафікацію та досвід та не потребує багато часу для аналізу та формування правової позиції.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову, покладаються на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем до суду надано: копію договору №20/12-22 про надання правової допомоги від 20.12.2022, укладеного адвокатом Дубей В.Ю., з заявкою 3-ВЮ від 21.12.2022, в якому погоджено вартість гонорару адвоката в загальному розмірі 30 000, 00 грн; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №005560 і ордер серії АА №1279387 на ім`я адвоката Дубей В.Ю.; звіт №2 до договору та акт 2-Ю-ДВ від 06.04.2023 з детальним переліком наданих послуг на суму 30 000, 00 грн; рахунки на оплату №4 від 27.01.2023 на суму 15 000, 00 грн та №9 від 04.04.2023 на суму 15 000, 00 грн і платіжні інструкції №3 від 31.01.2023 та №919 від 05.04.2023 про оплату вказаних рахунків.

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙХАЙ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 993,81 грн.

Твердження апелянта викладені в апеляційній скарзі про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 3 000,00 грн є безпідставними, оскільки, судом першої інстанції, з урахуванням заперечень відповідача, викладених у відзиві, і так було зменшено розмір витрат на правничу допомогу до 16 000,00 грн, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Інших заперечень проти ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення відповідачем в апеляційній скарзі не викладено.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване додаткове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі додаткового судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2728/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".

Матеріали справи №910/2728/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.11.2023 у зв`язку з участю суддів Коробенка Г.П., Кравчука Г.А. та Козир Т.П. у підготовці для підтримання кваліфікації з 13.11.2023 по 17.11.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук