Ухвала

від 22.11.2023 по справі 910/2803/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"22" листопада 2023 р. Справа№ 910/2803/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р.

у справі № 910/2803/20 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера-Сервіс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гера"

3. Приватного підприємства "Гера-Сервіс"

про стягнення ринкової вартості частки майна товариства

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 07.09.2023 р. засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуванe ухвалу та передати матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2803/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/2803/20 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

ОСОБА_1 12.10.2023 р. засобами поштового зв`язку повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р.

Також у тексті апеляційної скарги позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 910/2803/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 р. відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/2803/20.

До суду 13.11.2023 р. надійшли матеріали справи № 910/2803/20.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , а також аргументи позивача стосовно поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухали суду, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованою.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Процесуальний закон не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні ст. 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, оскільки у даному випадку повний текст ухвали Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. складено того ж дня, заявник мав подати апеляційну скаргу у строк до 10.12.2021 р. включно. Разом з цим, дану апеляційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 12.10.2023 р.

Колегія суддів зазначає, що згідно з приписами п. 2 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений у ч. 2 ст. 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №10/5026/290/2011, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Так, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду позивач вказує на те, що йому не було вручено копію оскаржуваної ухвали від 30.11.2021 р. Крім того, засобами поштового зв`язку примірник ухвали також не отримано.

Також позивач посилається на запровадження в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим останній був вимушений виїхати з м. Києва. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з такими обставинами його психологічний стан був пригнічений і лише у липні 2023 р. останній зміг себе опанувати.

При цьому, посилання скаржника на те, що копію оскаржуваної ухвали засобами поштового зв`язку позивачем отримано не було, спростовуються наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення про вручення та отримання 18.12.2021 р. поштового відправлення (т. 3, а. с. 227). Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано поза межами одного року з дня винесення тексту оскаржуваної ухвали, апеляційний суд не розглядає аргументи скаржника щодо поновлення строку внаслідок неотримання/невчасного отримання копії оскаржуваної ухвали. Тому виключні підстави для відсутності можливості застосування до поданої апеляційної скарги передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України у даній ситуації відсутні.

Крім того, в матеріалах справи (т. 3, а. с. 242, 243) містяться заяви про ознайомлення з матеріалами справи, подані адвокатом позивача Халупко М.Ю., тому посилання скаржника на те, що адвокат позивача не виходив на зв`язок не знаходять жодного підтвердження в матеріалах апеляційної скарги.

Щодо аргументів скаржника в частині повномасштабного вторгнення Російської Федерації та введення воєнного стану, які, на його переконання, зумовили пропуск процесуального строку, слід зазначити наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 р., затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р., в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалася, тобто, останній триває і досі.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. ст. 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Північний апеляційний господарський суд наголошує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Окрім того, надаючи оцінку доводам позивача, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до ГПК України не вносились.

При цьому, ключовим у даній ситуації є те, що позивач мав подати апеляційну скаргу ще у строк до 10.12.2021 р. включно. Тобто, з дня закінчення строку на апеляційне оскарження і до введення воєнного стану в Україні пройшло майже два місяці.

Отже, на переконання колегії суддів, введення в країні воєнного стану та посилання на пригнічений психологічний стан не може слугувати поважною причиною пропуску скаржником процесуального строку.

Як наслідок, скаржником також не доведено виняткового випадку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, стосовно відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

А посилання скаржника на те, що новий адвокат позивача Онищенко В.Г. ознайомилася з матеріалами справи лише 28.08.2023 р., не є такою підставою для поновлення процесуального строку.

У даному випадку слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21.02.2018 р. у справі № 2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Додатково слід наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України» зазначив наступне: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності)».

Також У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 р. у справі «Мушта проти України» зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».

Отже апеляційний суд вказує на те, що оскільки у даній ситуації аргументи позивача стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження не є переконливими, поновлення строку на оскарження ухвали суду, що набрало законної сили більше двох років тому, призведе до порушення принципу res judicata (юридичної визначеності), про що і зазначає Європейський суд з прав у людини у своїх рішеннях.

З урахуванням викладеного, оскільки дану апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня винесення оскаржуваної ухвали, а винятків, передбачених ч. 2 ст. 261 ГПК України, стосовно неможливості застосування цієї норми судом не встановлено, існують підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 р. у справі № 910/2803/20.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

3. ОСОБА_1 надіслати копію даної ухвали та апеляційну скаргу з доданими документами.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня її складення.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко