Рішення

від 13.11.2023 по справі 922/3244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023м. ХарківСправа № 922/3244/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області (61098, Григорівське шосе, 52, м. Харків) в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, пов. 8-9, м. Харків, 61165, ідентифікаційний код 39792822) до про1. Мереф`янської міської ради (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, буд. 213, ідентифікаційний код 04058692), 2. Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (вул. Пушкінська, буд. 7, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25635581) визнання недійсними договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту та повернення земельних ділянок за участю представників учасників справи:

прокурора - Шовкопляса М.М.

позивача - не з`явився

відповідача-1 - не з`явився

відповідача-2 - адвоката Голинського О.О.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - позивач) до Мереф`янської міської ради (далі - відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (далі - відповідач-2), в якій з урахуванням заяви про виправлення описки у пункті третьому прохальної частини позову просить суд:

1. Визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 площею 14,4799 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523).

2. Визнати недійсним договір про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладений між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), яким встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,00 га в інтересах Приватного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183).

3. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 0,5738 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,4799 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), речові права за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номери записів про інше речове право: 43595582, 43595186, 43594523), про що скласти акт прийому-передачі;

4. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) повернути Мереф`янській міській раді (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) у стані не гіршому ніж на момент отримання, з усуненням наслідків використання, в тому числі у вигляді облаштованих шляхів для транспорту, частину земельної ділянки площею 1,1840 га відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6325158800:02:001:0017 площею 14,0000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області та щодо якої встановлено земельний сервітут на право користування частиною земельної ділянки в інтересах Приватне акціонерне товариство "Укргазвидобуток" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581) та межі якої визначено згідно кадастрового плану земельної ділянки (з додатками), який є невід`ємною частиною договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки від 12.07.2021 б/н, укладеного між Мереф`янською міською радою (власник) (код ЄДРПОУ: 04058692) та Приватним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУТОК" (сервітуарій) (код ЄДРПОУ: 25635581), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.08.2021 (номер запису про інше речове право: 43597634, 43596961, 43596183), про що скласти акт прийому-передачі.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідачів на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що з урахуванням обставин встановлених у адміністративній справі №520/15241/21, відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 площею 0,5738 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43595582) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 площею 1,1840 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43597634) для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, укладені 12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", підлягають визнанню недійсними із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України у зв`язку з недотриманням під час їх укладання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про Червону книгу України" та положень Бернської конвенції, зокрема, Резолюції № 4 до Бернської конвенції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3244/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07 серпня 2023 року о 12:30. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено прокурору, позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

02.08.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання (вх.№20471), в якому він просив суд провести судове засідання, призначене на 07.08.2023, без участі його представника.

07.08.2023 через підсистему Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20888), в якомувін наполягає на тому, що при укладанні договорів діяла у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством України та з дотриманням вимог, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 203 Цивільного кодексу України та ст. 99-101 Земельного кодексу України. Відповідачем-1 також зазначено, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 520/15241/21 Мереф`янською міською радою VIII скликання ХХХIV сесії 19.05.2023 було прийняте рішення №11298/23 про розірвання договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту на вказані частини земельних ділянок, укладених між Мереф`янською міською радою та ПрАТ "Укргазвидобуток" та яким було зобов`язано ПрАТ "Укргазвидобуток" скасувати державну реєстрацію вказаних договорів та провести роботи із приведення земельних ділянок у стан, що існував до початку робіт із прокладення тимчасового проїзду та тимчасових трубопроводів. Вказане рішення ради було направлено 2-му відповідачу для виконання. Отже, відповідач-1 вважає, що відповідачем-1 до звернення прокурора до суду з цим позовом були усунуті у встановленому порядку вище вказані порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, шляхом вчинення нового правочину, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові №11 (далі - Постанова) від 29.05.2013 Пленуму Вищого Господарського Суду України (п.2.4.). При цьому, відповідачем-1 зазначено, що визнання протиправним та скасування рішення Мереф`янської міської ради №520/21 від 09.07.2021 постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі №520/15241/21, яке було підставою для укладення договорів від 12.07.2021 про встановлення строкового платного земельного сервітуту, не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідного позову без належного дослідження господарським судом обставин, пов`язаних з моментом вчинення правочину, про що вказано у пункті 2.9 Постанови №11. З урахуванням викладеного, відповідач-1 вважає, що відсутні підстави для визнання угод недійсними та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача-1.

15.08.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання, яке зареєстроване 16.08.2023 за вх.№ 21788, в якому останній просив суд продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по справі до 24.08.2023 включно

Ухвалою суду від 21.08.2023 задоволено клопотання 2-го відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, продовжено 2-му відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 24.08.2023 включно.

23.08.2023 через підсистему "Електронний суд" 2-м відповідачем подано відзив на позовну заяву, який зареєстровано 24.08.2023 за вх.№ 22669, в якому останній просить відмовити в позові повністю, посилаючись зокрема на те, що договори про встановлення земельних сервітутів від 12.07.2021 не суперечать вимогам законодавства, а тому вимоги прокурора про визнання їх недійсними відповідно до статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

06.09.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача-2 (вх.№23957), в якому прокурор вважає, що доводи відповідача-2 мають бути відхилені судом з наступних підстав.

Щодо неправильного розуміння відповідачем-2 правил про преюдицію прокурором зазначено, що преюдиційним фактом встановленими в мотивувальній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 є приналежність земельних ділянок з кадастровим номером 6325158800:02:003:0009 та 6325158800:02:001:0017 до природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні відповідно до положень Закону України "Про природно-заповідний фонд" та вимог Бернської конвенції. Саме вказана обставина входила до предмету доказування у справі №520/15241/21 та від становлення якої залежало вирішення спору по суті. Вказана обставина встановлена Другим апеляційним адміністративним судом за результатами дослідження та оцінки долучених до матеріалів справи доказів. Після встановлення вказаної обставини, судом апеляційної інстанції надано їй правову оцінку та викладено висновок про неможливість використання вказаних земельних ділянок для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів та, як наслідок, про протиправність рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ «УКРГАЗВИДОБУТОК". Слід зазначити, що у випадку невизнання судом у даній справі преюдиціальності вказаної обставини призвело б до необхідності повторного її встановлення, шляхом збирання, витребування і подання доказів сторонами, а для суду шляхом їх повторного дослідження і оцінку. Водночас, преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу, навіть коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова Верховного Суду від 06.09.2022 по справі №640/10625/21). Окремо слід зазначити, що обов`язковою умовою визнання преюдиціальності фактів є те, що у справі беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Однак суб`єктний склад сторін у справі не обов`язково має бути повністю тотожним (постанова Верховного Суду від 16.08.2017 у справі №6-490цс17). Так, і позивач і відповідач брали участь у справі №520/15241/21 та мали можливість спростовувати обставини за результатами з`ясування та оцінки яких Другим апеляційним адміністративним судом прийнято відповідну постанову. Водночас, участь прокурора або Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у даній справі не впливає на дотримання умови про суб`єктний склад сторін. Таким чином, земельні ділянки з кад.№6325158800:02:003:0009 та з кад.№6325158800:02:001:0017 належать до природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні відповідно до положень Закону України "Про природно-заповідний фонд" та вимог Бернської конвенції 1979 року, та не можуть надаватись в користування для цілей, не пов`язаних з їх збереженням, зокрема, для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів.

Щодо правових наслідків скасування рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21 прокурором зазначено, що правовою підставою для виникнення права сервітуту у ПАТ "Укргазвидобуток" на частини земельних ділянок з кад.№6325158800:02:003:0009 та з кад.№6325158800:02:001:0017, є рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21, яке визнано незаконним та скасовано Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21. Враховуючи, що оспорювані договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту є похідними від рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21, яке є незаконним та скасовано судом, то зазначені договори підлягають визнанню недійсним з моменту їх вчинення. Таким чином, сам факт визнання незаконним та скасування рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21 є підставою для визнання недійсними оспорюваних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту. При цьому, розгляд вимог щодо визнання акту уповноваженого органу та договору укладеного на виконання такого акту в рамках різних судових процесів не може бути підставою зміни вказаного підходу.

Щодо правових наслідків прийняття рішення Мереф`янської міської ради від 19.05.2023 № 1298/23 прокурором зазначено, що Мереф`янською міською радою прийнято рішення від 19.05.2023 № 1298/23 про розірвання спірних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частини земельних ділянок з кад.№6325158800:02:003:0009 та з кад.№6325158800:02:001:0017. Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17 зроблено висновок, що вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Також суд зазначив, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним (пункт 82 Постанови). Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Таким чином, прийняття однією зі сторін договору рішення про його розірвання договору, так само як і розірвання такого договору його сторонами не впливає на вирішення спору про визнання такого договору недійсним.

11.09.2023 через підсистему "Електронний суд" відповідачем-2 подано заперечення на відповідь на відзив, які зареєстровано 12.09.2023 за вх.№ 24573, в яких останній просить відмовити в позові повністю, наполягаючи на тому, що позовні вимоги обґрунтовані порушенням екологічних вимог при наданні земельних ділянок у користування (встановлення земельних сервітутів), а отже здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у цій частині має здійснювати орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а відповідно і звертатися до суду з вимогами про визнання відповідних договорів недійсними у разі виявлення порушення екологічного законодавства. На підставі викладеного, відповідач-2 вважає, що немає підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в суді в межах цього спору та з цих підстав.

19.09.2023 до суду від прокурора надійшла заява про виправлення описки у позовній заяві (вх.№25383), в якій прокурор просив суд при розгляді справи вважати вірним у пункті третьому прохальної частини вказаного позову кадастровий номер земельної ділянки 6325158800:02:001:0017.

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.10.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.10.2023 о 10:40 год.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 23.10.2023 про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 14:00 год 13.11.2023.

Присутній у судовому засіданні 13.11.2023 прокурор просив позов задовольнити повністю.

Присутній у судовому засідання 13.11.2023 представник відповідача-2 просив в позові відмовити повністю.

Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з`явились.

Суд зазначає, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як убачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач та відповідач-1 зареєстрували "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідок про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала" від 23.10.2023 у справі №922/3244/23 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Мереф`янській міській раді в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів: 24.10.23 12:15.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож, датою вручення позивачу та відповідачу-1 ухвали суду від 23.10.2023 у цій справі про призначення цього судового засідання - є 24.10.2023.

З урахуванням викладеного, позивач та відповідач-1 повідомлені про розгляд справи.

Будь-яких заяв, клопотань до суду від позивача та відповідача-1 не надходило.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача та відповідача-1 було повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а представники позивача та відповідача-1 у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для її розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, господарський суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 09.07.2021 було прийнято рішення Мереф`янської міської ради № 520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів Приватному акціонерному товариству "УКРГАЗВИДОБУТОК".

Вказаним Рішенням було надано згоду на укладення договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027 на частину земельних ділянок з кадастровим №6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м).

Зазначеним Рішенням також:

- встановлено розмір сплати строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів строком до 04.10.2027р на частину земельних ділянок з кадастровим № 6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м) в розмірі 12 (дванадцять) % від розміру нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок;

- надано дозвіл ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "УКРГАЗВИДОБУТОК" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок з кадастровим № 6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м) на які поширюється право сервітуту з метою укладення договору про встановлення строкового платного земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів;

- зобов`язано ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРГАЗВИДОБУТОК" замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельних ділянок на які поширюється право сервітуту відповідно до діючого законодавства;

- доручено Мереф`янському міському голові Сітову В.І укласти договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельних ділянок з кадастровим № 6325158800:02:003:0009 орієнтовною площею 0,9 га (ширина 30м, довжина 300 м) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 орієнтовною площею 1,2 га (ширина 30м, довжина 400 м) на які поширюється право земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів після розроблення та надання відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок згідно вимог діючого законодавства;

- зобов`язано ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРГАЗВИДОБУТОК" здійснити державну реєстрацію договорів зазначених в п.5 цього рішення згідно чинного законодавства.

12.07.2021 між Мереф`янською міською радою та ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК" було укладено відповідні договори сервітуту, які було зареєстровано у встановленому законом порядку 17.08.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За твердженням прокурора, на день укладення спірних договорів про встановлення земельного сервітутів міська рада була обізнана про наявність не лише об`єктів Червоної книги України, а й встановлення на цих земельних ділянках оселищ Смарагдової мережі Європи, включених до переліку оселищ, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів збереження відповідно до Резолюції № 4 1996 року до Бернської конвенції.

При цьому, прокурор вважає, що при укладення спірних договорів, міською радою не надано належної оцінки потенційному негативному впливу планової діяльності ПрАТ "Укргазвидобуток" на території, що належать до Смарагдової мережі, не встановлено обґрунтованість допустимості або недопустимості провадження планової діяльності, не визначено екологічні вимоги до такої діяльності, що дають змогу попередити можливе знищення цінних природних комплексів.

У позові зазначено, що наведені обставини та пов`язані з ними порушення стали підставою для скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 у справі №520/15241/21 рішення Мереф`янської міської ради від 09.07.2021 № 520/21 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельних ділянок та надання згоди на укладання договору земельного сервітуту для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК".

На думку прокурора, з урахуванням обставин встановлених у справі №520/15241/21, відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України договори про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровими номерами 6325158800:02:003:0009 площею 0,5738 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43595582) та з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 площею 1,1840 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43597634) для розміщення тимчасового проїзду та прокладання тимчасових трубопроводів, укладені 12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ "УКРГАЗВИДОБУТОК", підлягають визнанню недійсними із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України у зв`язку з недотриманням під час їх укладання вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про Червону книгу України" та положень Бернської конвенції, зокрема, Резолюції № 4 до Бернської конвенції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Прокурор звертаючись до суду з цим позовом позивачем у справі визначив Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист інтересів держави та брати участь у цих справах.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, щопрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересівне здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Слід зазначити, що пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем суспільного значення, існування яких виправдовує застосування механізму захисту інтересів держави у земельній сфері.

Звернення прокурора з даною позовною заявою до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання використання земель з дотриманням вимог екологічного законодавства, збереження об`єктів природно-заповідного фонду, усунення загрози окремим видам флори та фауни, зокрема тих, що внесені до Червоної книги України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

В даному випадку, внаслідок укладення відповідачами спірних договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту, як зазначає прокурор, порушуються інтереси держави, зокрема, щодо забезпечення екологічної безпеки,охорони земельних та інших природних ресурсів та забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення.

У зв`язку з цим, у прокурора виникає не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист такихінтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбаченихстаттею 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 14 Конституції України та ч. 1 ст. 148 Господарського кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області прокурором у позовній заяві зазначено, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. З урахування фактичних та правових обставин викладених у даному позові, уповноваженим державою органом щодо пред`явлення позову про визнання недійсними вищевказанихдоговорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту на частину земельної ділянки з кадастровиминомерами 6325158800:02:003:0009 площею 0,5738 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43595582) та на частину земельної ділянки з кадастровим № 6325158800:02:001:0017 площею 1,1840 га (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 43597634), які укладені 12 липня 2021 року між Мереф`янською міською радою та ПрАТ "Укргазвидобуток", на думку прокурора є Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Проте суд вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не може бути належним позивачем у цьому спорі з наступних підстав.

Так, згідно з ст. 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державний контроль за використанням та охороною земель в обсязі, визначеному законом, також здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (частина друга статті 188 Земельного кодексу України).

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначено Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель.

За визначенням, наведеним у статті 1 вказаного Закону, охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

За змістом статті 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначені статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Так, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

За змістом статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільноправових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання;

- розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об`єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

- виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур`янами, чагарниками та дрібноліссям;

- дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов`язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

- виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою;

- дотримання правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереження захисних насаджень і межових знаків;

- додержання встановленого законодавством порядку визначення та відшкодування втрат лісогосподарського виробництва;

- додержання строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю;

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об`єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону;

в) одержання в установленому законодавством порядку від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, власників і користувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань;

ґ) участь у розробці нормативно-правових актів з питань державного контролю за використанням та охороною земель;

д) вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам;

д1) звернення до суду з позовами про визнання недійсними угод, укладених із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок державної, комунальної власності;

е) вирішення інших питань відповідно до закону.

Разом із цим, статтею 7 зазначеного Закону окремо визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема:

а) здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині:

- додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель;

- консервації деградованих і малопродуктивних земель;

- збереження водно-болотних угідь;

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок;

- здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами;

- додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

- додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів;

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель;

- додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель;

г) організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, а також громадян;

ґ) вирішення інших питань відповідно до закону.

В даному випадку, позовні вимоги обґрунтовані порушенням екологічних вимог при наданні спірних земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області у користування відповідачу-2 (встановлення земельних сервітутів), а отже здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у цій частині має здійснювати орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а відповідно і звертатися до суду з вимогами про визнання відповідних договорів недійсними у разі виявлення порушення екологічного законодавства.

Статтею 172 ЦК Українипередбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно зістаттею 327 ЦК Україниу комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

В абзаці 15статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"визначено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 3 ч. 9 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські, районні в містах ради мають право мати об`єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

За змістом положеньстатей2,172,321,327, 376,388,392 ЦК України, ст. ст.12,80,83,122 ЗК України істатті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"єдиним легітимним суб`єктом права комунальної власності на земельні ділянки є територіальна громада в особі відповідної місцевої ради.

З огляду на це, суд вважає, що позов у цій справі поданий в межах спору про право користування земельними ділянками комунальної власності, у яких Мереф`янська міська територіальна громада є учасником цивільних відносин та стороною спору (1-м відповідачем).

В іншому випадку прокурор мав діяти або в інтересах Мереф`янської міської територіальної громади, або в інтересах Мереф`янської міської ради, а не в межах відносин, зазначених у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Отож належним позивачем у спірних правовідносинах має бути Мереф`янська міська рада.

Неналежний позивач це особа, якій не належить право вимоги за позовом.

Замінити позивача чи залучити співпозивача процесуально неможливо (постанова КЦС/ВС від 25.10.22 у справі № 607/14378/21).

Пред`явлення позову особою, якій не належить право вимоги є підставою для відмови у позові. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 07.07.20 у справі № 910/10647/18, від 08.10.19 у справі № 916/2084/17.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а тому в задоволенні позову керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області слід відмовити повністю.

Ураховуючи те, що у позові відмовлено повністю, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 7, 8, 19, 124, 129, 131-1, 140, 143 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 1, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 12, 15-1, 80, 88, 80, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 2,172,321,327, 376,388,392 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 53, 73-74, 77, 129, 233, 236-240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "22" листопада 2023 р.

СуддяІ.О. Чистякова