Ухвала

від 16.11.2023 по справі 380/19986/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19986/23

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

16 листопада 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Стецишин П.Д.,

з участю представників: позивача Костків Н. С., відповідача Думич І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Костків Наталія Степанівна, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.09.2022 №1764869-2416-1321.

Ухвалою від 07.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 19.09.2023 подано відзив на позовну заяву (вх.№71611) та клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№71756) з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 06.09.2022 лише 24.08.2023, тобто з пропуском строку передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) шестимісячного строку. Спірне податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог статті 42 Податкового кодексу України вручено особисто позивачу 22.11.2022рекомендованим відправленням №7900070131026, про що свідчить відповідна відмітка у відправленні, копія якого додається.

Наявність клопотання про залишення позову без розгляду зумовила залишення ухвалою суду від 25.09.2023 позовної заяви без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Представником позивача 02.10.2023 (вх. №74260) подано заяву про поновлення строку звернення до суду, суть якої полягає у невідповідності дійсним обставинам тверджень відповідача. Стверджує про те, що про спірне податкове повідомлення-рішення позивач дізнався лише 23.07.2023 із відповіді на адвокатський запит, до якого долучено корінець до спірного ППР. Як вбачається із самого корінця та рекомендованого повідомлення №7900070131026, спірне податкове повідомлення-рішення скеровано на адресу: АДРЕСА_1 . Однак зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 , що унеможливлює отримання такого позивачем 22.11.2022. Просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою суду від 05.10.2023 призначено судове засідання на 24.10.2023.

Суд, розглянувши заяву та клопотання, перевіривши доводи сторін на їх обґрунтування та заперечення, дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З наведених норм слідує, що положення КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження є податкове повідомлення - рішення від 06.09.2022 №1764869-2416-1321.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 24.08.2023 шляхом направлення такої через систему Електронний суд.

Відповідач стверджує про отримання позивачем спірного податкового повідомлення-рішення 22.11.2022, посилаючись при цьому на підпис позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №7900070131026.

Представник позивача заперечує такі доводи відповідача та стверджує, що позивач дізнався про існування спірного податкового повідомлення-рішення саме 23.07.2023 і лише після отримання відповіді на адвокатський запит. Окрім цього, звертає увагу на відсутність доказів підтвердження направлення податковим органом у листопаді 2022 року спірного повідомлення-рішення від 06.09.2022, а також звертає увагу скерування такого не на адресу позивача. Вказані обставини, на думку представника позивач, свідчать про неможливість отримання позивачем спірного податкового повідомлення-рішення 22.11.2022. Також зазначає, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №7900070131026 не можливо відстежити за трекінгом на сайті УКРПОШТИ, тому немає доказів відправлення спірного рішення.

Долучене до матеріалів справи копії рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №7900070131026 дійсно містить підпис про отримання 22.11.2022 такого відправлення, належність якого позивачем заперечується у зв`язку із направленням не на його зареєстрованим місцем проживання.

Судом з наявної у матеріалах копії паспорта громадянина України (серія НОМЕР_1 ) встановлено, що ОСОБА_1 з 04.02.1997 зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Натомість у корінці податкового повідомлення-рішення від 06.09.2022 №1764869-2416-1321 вказано адресу: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виконкому Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області від 25.10.2023 №21 в с.Поляна Стрийського району Львівської області згідно до існуючого порядку найменувань вулиць, вулиці Шевченка немає.

Вказане в сукупності спростовує доводи відповідача про отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 06.09.2022 №1764869-2416-1321 саме 22.11.2023.

Представлені відповідачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про реєстраційні дані фізичної особи - платника податків від 30.10.2023 по запиту №1321-2023-000037 та Список 327 рекомендованих листів ГУ ДПС у Львівській області та Список згрупованих відправлень №30048 від 11.11.2022 жодним чином не підтверджують доводів відповідача.

Тому відсутні будь-які підстави вважати, що позивач дізнався про наявність спірного податкового повідомлення-рішення 22.11.2022.

Суд зазначає, що органи державної влади повинні уникати проявів надмірного формалізму при реалізації наданих їм повноважень та сприяти іншим учасникам публічних правовідносин у реалізації їх прав, зокрема щодо належного та своєчасного сповіщення про прийняті суб`єктом владних повноважень відносно них рішення.

З урахуванням викладеного, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, тому заява про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та підлягає до задоволення, натомість суд виснує про безпідставність клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, тому у задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 183, 240, 248, 256,293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - задовольнити повністю.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом.

У задоволені клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2023 року.

Суддя О. П. Хома