Ухвала

від 22.11.2023 по справі 420/30262/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30262/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 листопада 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. №10972/15-32-04-08-20, що видане Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Ухвалою від 07.11.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

17.11.2023 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що директор не є фахівцем у сфері права, підготовка позовної заяви вимагає значного часу та доступу до певних засобів, в тому числі електронних. В період з 22.08.2023 р., коли було отримано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, по 02.11.2023 р. на території Одеської області 107 разів оголошували повітряну тривогу загальною тривалістю майже 112 годин, причому приблизно 60-70 % із загального мало місце саме в робочі дні (понеділок-п`ятниця) в робочий час (6:00018:00). На можливість своєчасного звернення до суду вплинуло саме неможливість здійснювати нормальну життєдіяльність у зв`язку з обґрунтованою небезпекою для життя, що обумовлено збройною агресією рф проти України. Внаслідок цього був вимушений провести у бомбосховищах майже 7 % часу доби у період з 22.08.2023 р. по 02.11.2023 р., що не могло не завдати вплив на стан директора. Календарні 2022 та 2023 роки були для директора особливо складними, постійно нервував, переймався не тільки за життя та здоров`я членів своєї сім`ї, але і за життя та здоров`я усіх найманих працівників товариства. Для відновлення нормального самопочуття та здоров`я директор вимушений був брати додаткові вихідні та відпустку щоб повернути можливість нормального функціонування.

При вирішенні даної заяви суддя виходить з наступного.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

В свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 р. у справі № 500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд вказав, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.07.2023 р. у справі № 640/11466/21.

З матеріалів справи слідує, що СТОВ "Південьагропереробка" оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. №10972/15-32-04-08-20 до ДПС України, рішенням якої від 17.08.2023 р. № 23446/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. №10972/15-32-04-08-20 - без змін.

Вказане рішення про результати розгляду скарги отримано позивачем 22.08.2023 р., про що позивач сам зазначив як у позовній заяві, так і у заяві про поновлення строку звернення до суду, а тому місячний строк звернення до суду розпочався 04.08.2023 р. і закінчився 04.09.2023 р. (включно).

Між тим, позовна заява подана до суду лише 03.11.2023 р., тобто, з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного п.56.19 ст.56 ПК України.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суддя враховує, що згідно з вимогами ч.1 ст.121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 р. у справі № 806/2321/16.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 р. у справі № 640/12324/19.

Як на підстави поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що підготовка позовної заяви потребує значного часу, наявність тривалих повітряних тривог, хвилювання директора за життя та здоров`я членів сім`ї, найманих працівників, що вплинуло на самопочуття та необхідність брати додаткові вихідні та відпустку.

Щодо доводів в частині необхідності тривалого часу для підготовки позовної заяви, то суддя зауважує, що встановлений законодавством місячний строк на звернення до суду в разі застосування процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення є є достатнім для підготовки позовної заяви з урахуванням змісту поданого позову, наявністю всіх документів та обізнаності про підстави прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно твердження позивача про тривалість повітряних тривог, внаслідок чого було порушено нормальну життєдіяльність, то суддя зауважує, що незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р., Одеський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

У поданій до суду заяви позивач лише обмежився посиланням на тривалість повітряних тривог, необхідність перебування у бомбосховищах, однак при цьому не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення позивача до суду з вказаних мотивів.

Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і повітряними тривогами є безпосередній, прямий, причинний зв`язок.

Щодо доводів позивача про хвилювання за життя та здоров`я членів сім`ї, найманих працівників, що вплинуло на самопочуття та необхідність брати додаткові вихідні та відпустку, то суддя зазначає, що дана обставина не є непереборною, оскільки директор не був обмежений видати довіреність на право звернення до суду, підпис процесуальних документів (адміністративних позовів, заяв, скарг та інше), визначити представника в межах вимог законодавства. Крім того, зі змісту поданої заяви вбачається, що товариство не припиняло господарської діяльності.

Отже, вказані причини пропуску строку звернення до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставною, необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя зазначає, що, незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, позивач у поданій заяві не навів поважних причин, які б унеможливили позивача звернутись до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації права на судовий захист в межах такого строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п.9 ч.4 ст.169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позовну заяву після закінчення строку, встановленого законом, та при цьому не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву СТОВ "Південьагропереробка" належить повернути на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту повернути позивачу разом з доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання її повного тексту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко