Ухвала

від 14.03.2024 по справі 420/30262/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30262/23

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

14 березня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. № 10972/15-32-04-08-20, що видане Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Ухвалою від 07.11.2023 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати до суду мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною та належним чином засвідчені документи на підтвердження вказаних у заяві обставин.

17.11.2023 р. від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту повернуто позивачу разом з доданими до неї документами.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р. скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 р., а справу направлено для продовження розгляду.

Справа № 420/30240/23 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду 11.03.2024 р.

Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Дослідивши позовну заяву, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними ч.4 ст.122 КАС України.

В свою чергу, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, в силу приписів п.56.19 ст.56 ПК України позивач має звернутися із позовом протягом одного місяця від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 р. у справі № 500/2486/19 зазначив, що положення Податкового кодексу України поширюються на відносини щодо обрахунку строку звернення до суду з позовами про оскарження рішення контролюючого органу. При оскарженні рішення податкового органу слід застосовувати строки подання позову визначені у п.56.18, п.56.19 ст.56 ПК України, тобто один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, у разі застосування процедури адміністративного оскарження.

Верховний Суд вказав, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України).

З огляду на викладене, строк оскарження податкового повідомлення-рішення у разі застосування процедури адміністративного оскарження становить один місяць з дня отримання рішення про результати розгляду скарги.

З позовної заяви слідує, що СТОВ "Південьагропереробка" оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. № 10972/15-32-04-08-20 до ДПС України, рішенням якої від 17.08.2023 р. № 23446/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.05.2023 р. №10972/15-32-04-08-20 - без змін.

У позовній заяві позивач вказує на те, що вказане рішення про результати розгляду скарги ним отримано 22.08.2023 р. засобами поштового зв`язку шляхом отримання рекомендованого листа з штрихкодовим ідентифікатором 0600039782852.

При цьому, СТОВ "Південьагропереробка" звернулось до суду з даною позовною заявою 03.11.2023 р., тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.

Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя в ухвалі від 22.11.2023 р. зазначив, що встановлений законодавством місячний строк на звернення до суду в разі застосування процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення є достатнім для підготовки позовної заяви з урахуванням змісту поданого позову, наявністю всіх документів та обізнаності про підстави прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Стосовно твердження позивача про тривалість повітряних тривог, внаслідок чого було порушено нормальну життєдіяльність, то суддя зауважив, що незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 р., Одеський окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. У поданій до суду заяви позивач лише обмежився посиланням на тривалість повітряних тривог, необхідність перебування у бомбосховищах, однак при цьому не надав жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного звернення позивача до суду з вказаних мотивів. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і повітряними тривогами є безпосередній, прямий, причинний зв`язок. Щодо доводів позивача про хвилювання за життя та здоров`я членів сім`ї, найманих працівників, що вплинуло на самопочуття та необхідність брати додаткові вихідні та відпустку, то суддя зазначив, що дана обставина не є непереборною, оскільки директор не був обмежений видати довіреність на право звернення до суду, підпис процесуальних документів (адміністративних позовів, заяв, скарг та інше), визначити представника в межах вимог законодавства. Крім того, зі змісту поданої заяви вбачається, що товариство не припиняло господарської діяльності.

Разом з тим, згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 р., на переконання колегії суддів, наведена позивачем сукупність обставин об`єктивно перешкоджала підприємству своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду у межах визначеного процесуального строку. Більш того, із урахуванням наведених обставин та предмету даного спору, пропущений строк звернення фактично є незначним та, в умовах посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно та беззаперечно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу, позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на звернення до суду.

На підставі наведеного, суддя приходить до висновку про визнання поважними причин пропуску звернення до суду та поновлення позивачу строку звернення до суду.

Зазначений спір згідно ст.19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 171 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень ст.12 КАС України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно ч.1 ст.179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Керуючись ст.ст.171, 243 та 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Південьагропереробка" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

Призначити підготовче засідання на 17 квітня 2024 року о 10:00 годині в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14.

Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

Зобов`язати позивача надати до суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали оригінал позовної заяви з додатками, які повернуто ухвалою від 22.11.2023 р.

Відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження.

Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до ч.ч.3, 4 ст.162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Зобов`язати відповідача надати до суду разом з відзивом належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких проведено перевірку та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Запропонувати позивачу надати відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.

Запропонувати відповідачу надати заперечення щодо відповіді на відзив у триденний строк з дня її отримання.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.od.court.gov.ua/sud1570/

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бездрабко

Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі

Ст. 44 КАС України, права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

3. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов`язки сторін

1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу