Постанова

від 21.11.2023 по справі 826/13190/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 826/13190/17

касаційне провадження № К/9901/48893/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 (головуючий суддя - Губська О.А., судді - Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП» (далі - Товариство) до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2017/000002/2 від 08.08.2017; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2017/00019.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що Митниці були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів, що надійшли до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України. Митниця витребувала додаткові документи, проте за результатом їх розгляду відмовила у прийнятті митної декларації. У зазначеному рішенні підставами для коригування митної вартості митним органом вказано розбіжності у поданих документах. Проте, на думку Товариства, подані ним документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору. Товариство вказує, що приймаючи оскаржуване рішення митний орган не спростував контрактну ціну товару та не навів будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного Товариством розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а також інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої Товариством митної вартості товару. Розбіжності, на які посилається Митниця, не являються такими, жодним чином не впливають на митну вартість товару та не свідчать про не підтвердження Товариством визначених ним складових митної вартості товару.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 29.12.2017 (в редакції ухвали від 27.04.2018 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2017/000002/2 від 08.08.2017; картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100130/2017/00019.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: Товариство для оформлення товару за першим методом (за ціною контракту) надало усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, та містили відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; посилання Митниці на неподання Товариством специфікації є безпідставними, оскільки декларантом була подана комплектувальна відомість, яку за її змістом можна вважати специфікацією, з урахуванням того, що законодавчо не встановлено єдиної форми для такого документу; доводи Митниці про незазначення у виписці банку по особовому рахунку Товариства реквізитів інвойсу є необґрунтованими, оскільки за умовами договору поставка здійснюється за умови 100% оплати; розбіжність у копійках в рахунку транспортної компанії на оплату вартості перевезення є технічною помилкою, яка не впливає на чисельні показники для визначення митної вартості, оскільки вартість перевезення до митного кордону України залишилася незмінною, що підтверджено також листом директора ТОВ «ВК Автоклуб»; листом Компанії «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» від 29.11.2017 повідомлено, що ОСОБА_1 не є співробітником Компанії «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» з лютого 2017 року, а інформація з мережі інтернет, яку надав податковий орган, є застарілою та не актуальною, з урахуванням того, що зазначення у графі 4 додатку № 2 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 26.07.2017 імені контактної особи - Імран не свідчить, що цією особою є саме ОСОБА_1, який є співзасновником Товариства. Також, суди виходили з того, що Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та не довела неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту та необхідності визначення такої вартості за другорядним методом.

Митниця оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 04.05.2018 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: надані Товариством документи, необхідні для митного оформлення товарів, містили розбіжності, а саме: Товариством не була надана Митниці специфікація до контракту для перевірки відомостей про товари; товар був ввезений на митну територію України пізніше визначеного в пункті 2.6 контракту строку; виписка банку по особовому рахунку Товариства не містить реквізитів для ідентифікації ввезеного товару, тобто відсутнє посилання на відповідний рахунок-фактуру (інвойс); інформація щодо вартості перевезення товару в рахунку містить неповні та неточні відомості і розбіжності; на підставі наданого свідоцтва офіційного дилера Митниця має обґрунтовані підстави вважати, що існує взаємозв`язок між продавцем та покупцем, що впливає на заявлену декларантом митну вартість, з урахуванням того, що згідно офіційного сайту турецької компанії виробника та продавця даних ліфтів «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» ОСОБА_1 є головним менеджером з продажу та маркетингу; рахунок-фактура (інвойс) складений не мовою продавця - турецькою, а лише російською мовою. Решта доводів скаржника зводиться до цитування норм Митного кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.11.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 21.11.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 26.05.2017 між Товариством (покупець) та Компанією «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» (продавець) був укладений зовнішньоекономічний договір № 01 поставки ліфтів пасажирських канатних (далі - товар), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (пункт 1.1 договору); найменування, асортимент, кількість та строки поставки товару здійснюються по узгодженому сторонами додатку № 1 (специфікація), який є невід`ємною частиною даного договору (пункт 1.3 договору); постачальник зобов`язується надати наступні документи: інвойс, рахунок-фактуру, пакувальний лист, сертифікат походження товару, експортну митну декларацію країни постачальника, комплект технічної документації (російською мовою), у тому числі паспорт (пункт 2.2 договору); постачальник зобов`язується поставити товар покупцю, а покупець прийняти товари на умовах FCA-Konya (в редакції Інкотермс 2010) (пункт 2.3 договору); ціна товару становить 24050,00 доларів США та включає: вартість виготовлення товару, його упаковки та маркування, завантаження на транспорт, витрати на екпортне оформлення (пункт 7.1 договору); покупець здійснить 100 % оплату за товари, поставлені в рамках цього договору (пункт 7.3 договору).

07.08.2017 декларант позивача подав до митного поста «Столичний» Митниці електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA100130/2017/190397 (далі - ЕМД) та декларацію митної вартості від 07.08.2017 № UA00130/2017/190397 (далі - ДМВ).

Зазначеною ЕМД було задекларовано 4 товари (ліфти пасажирські канатні), митна вартість товарів визначена за основним методом - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією декларантом Товариства були надані: договір від 26.05.2017 № 1; інвойс від 28.07.2017 № IHR 2017700000006; міжнародну автотранспортну накладну від 28.07.2017 № 365679; сертифікат про походження товару від 28.07.2017 № В 0073302; довідку ТОВ «ВЛ АВТОКЛУБ» про транспортні експедиційні витрати від 03.08.2017 № 1046; комплектовочні відомості від 28.07.2017 б/н; прайс-листи виробника товару від 28.07.2017 б/н; договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 26.07.2017 б/н; свідоцтво дилера від 07.08.2017.

Під час здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товару, Митницею було направлено на адресу Товариства електронне повідомлення, яким витребувано додаткові документи з посиланням на статтю 53 Митного кодексу України, а саме: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару; копію митної декларації країни відправлення; договір із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товарів; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

На вимогу митного органу декларантом Товариства були надані додатково такі документи: копію поточної виписки ПАТ «УКРСОЦБАНК» по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 03.08.2017; рахунок на оплату № 150717 від 07.08.2017 за транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні транспортними засобами DAF AC 6123BA/AC 4280XT Turkey (Konya) - Україна (Київ); декларацію країни відправлення від 28.07.2017 № 17060500EX007816.

За результатами перевірки документів, наданих позивачем, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100130/2017/00019 від 08.08.2017 та прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100130/2017/000002/2 від 08.08.2017.

У графі 33 рішення Митниця вказала, що декларантом не подано всіх запитуваних документів, відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості ідентичних, подібних товарів з довідковою інформацією та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару. Також митний орган посилався на те, що в нього є наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів за вищими рівнями митної вартості.

Тому, зважаючи на вищевказане та на неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю таких даних, та методу визначення митної вартості товару на основі віднімання вартості ідентичних товарів, які були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю з тієї ж причини та методу визначення митної вартості товару на основі додавання вартості у зв`язку з відсутністю даних наданих виробником товару інформації про їх вартість, митним органом визначено митну вартість Товару із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України та у відповідності з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі та обґрунтовано митну вартість на раніше визначеній Митницею митній вартості, а саме МД від 30.06.2017 № UA 500060/2017/9953.

У зв`язку з прийняттям Митницею вказаного рішення Товариство 09.08.2017 подало нову електронну митну декларацію № UA 100130/2017/000002/2 із митною вартістю товару, заявленого з урахуванням рішення. В цей же день товар оформлено в режимі імпорту та випущено у вільний обіг.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, якими є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що: декларант Товариства одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як Митниця не довела, що подані Товариством документи, а також додатково подані Товариством документи визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, з урахуванням того, що: посилання Митниці на неподання Товариством специфікації є безпідставними, оскільки декларантом до кожного товару були подані комплектувальні відомості, які за їх змістом можна вважати специфікаціями, з урахуванням того, що законодавчо не встановлено єдиної форми для такого документу, з урахуванням того, що саме комплектувальні відомості були зазначені Митницею у графі картки відмови «Специфікація виробника товару»; доводи Митниці про незазначення у виписці банку по особовому рахунку Товариства реквізитів інвойсу є необґрунтованими, оскільки за умовами договору поставка здійснюється за умови 100% оплати, яка була здійснена Товариством 27.06.2017, тоді як інвойс датований 28.07.2017; розбіжність у копійках в рахунку транспортної компанії на оплату вартості перевезення є технічною помилкою, яка не впливає на чисельні показники для визначення митної вартості, оскільки вартість перевезення до митного кордону України - 20723,00 грн. залишилася незмінною, що підтверджено довідкою про транспортно-експедиційні витрати ТОВ «ВК Автоклуб» від 03.08.2017 № 1046, а також листом директора ТОВ «ВК Автоклуб» від 26.09.2017 № 150717; листом Компанії «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» від 29.11.2017 повідомлено, що ОСОБА_1 не є співробітником Компанії «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» з лютого 2017 року, а інформація з мережі інтернет, яку надав податковий орган, є застарілою та не актуальною, з урахуванням того, що зазначення у графі 4 додатку № 2 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 26.07.2017 імені контактної особи - Імран не свідчить, що цією особою є саме ОСОБА_1 , який є співзасновником Товариства. При цьому, Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з урахуванням того, що: що будь-яких належних доказів того, що засновника Товариства - ОСОБА_1 вважати пов`язаною особою з Компанією «Sahlift Asansor Sanayi Ve Ticaret» у розумінні положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України Митницею надано не було, як і не доведено в судовому порядку на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи; відповідальність за заповнення граф, а також вибору мови, якою заповнюються документи продавця товару лежить саме на продавцеві (відправникові) товару, з урахуванням того, що положеннями пункту 2.2 договору було передбачено, що комплект технічної документації, у тому числі паспорт заповнюється російською мовою; отримана з бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Таким чином, доводи Митниці, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Митниці підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова