Рішення

від 29.12.2017 по справі 826/13190/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 грудня 2017 року № 826/13190/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП" доКиївської міської митниці ДФС провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA00130/2017/000002/2 від 08.08.2017, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100130/2017/000002/2 від 08.08.2017 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100130/2017/00019 від 08.08.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 10 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 р.), установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що в судовому засіданні 20.12.2017, сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження, тому судом ухвалено судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською митницею ДФС на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що не зважаючи на надання позивачем необхідного переліку документів, відповідачем без належного правового обґрунтування, без проведення консультацій та ненадання пояснень щодо витребування додаткових документів, прийнято рішення про збільшення митної вартості товарів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з огляду на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП".

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП" (покупець) та турецькою компанією "SAHLIFT ASANSOR SANAYI VE TICARET " (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 01 поставки ліфтів пасажирських канатних (надалі - Товар) від 26.05.2017 (далі по тексту Договір).

У відповідності до умов Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця Товар, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти вказаний Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Договору. Найменування, асортимент, кількість та строки поставки Товару здійснюються по узгодженому сторонами додатку № 1 (Специфікація), який є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити товар покупцю, а покупець прийняти товари на умовах FCA-Konya (в редакції Інкотермс 2010).

Відповідно до пункту 7.1. Договору встановлено ціну Товару в сумі 24050 ( двадцять чотири тисячі п'ятдесят) доларів США. Пунктом 7.2. встановлено, що покупець здійснить 100 % оплату за Товари поставлені в рамках вищезазначеного Договору.

Позивач, через представника-митного брокера Марчука Р.А., 07.08.2017 подав до митного поста Столичний Київської міської митниці ДФС ( далі - відповідач) електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA100130/2017/190397 (далі - ЕМД) та декларацію митної вартості від 07.08.2017 № UA00130/2017/190397 (далі - ДМВ).

Зазначеною ЕМД було задекларовано 4 товари (міститься в матеріалах справи аркуш 47-48), визначена та заявлена декларантом митна вартість за першим основним методом - за ціною договору.

Загальну митну вартість Товару № 1 вагою нетто 5880 кг. Позивачем визначено у розмірі 6449,2700 доларів США, що у перерахунку на гривню за курсом валют 25,842893 грн. до 1 долару (надалі - перерахунку на гривню) США складає 166 667,89 грн. та митна вартість 1 кг. Товару становить 1,0968 доларів США. Сума митних платежів (ставка 20 %) складає 33333,58 грн.

Загальну митну вартість Товару № 2 вагою нетто 6280 кг. Позивачем визначено у розмірі 7253,6400 доларів США, що у перерахунку на гривню складає 187455,10 грн., тому митна вартість 1 кг. Товару складає 1,1550 доларів США. Сума митних платежів (ставка 20 %) складає 37491,02 грн.

Загальну митну вартість Товару № 3 вагою нетто 4465 кг. Позивачем визначено у розмірі 5575,7900 доларів США, що у перерахунку на гривню складає 144094,55 грн. митна вартість 1 кг. Товару складає 1,2487 доларів США. Сума митних платежів (ставка 20 %) дорівнює 28 818,91 грн.

Загальну митну вартість Товару № 4 вагою нетто 4343 кг. Позивачем визначено у розмірі 5573,1800 доларів США, що у перерахунку становить 144027,04 грн. митна вартість 1 кг. дорівнює 1, 2487 доларів США. Сума митних платежів (ставка 20 %) становить 28 805,41 грн.

Разом сума митних платежів визначена позивачем і становить 128448,92 відповідно до ІМ 40 ДЕ № UA100130/2017/190397 від 07.08.2017.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, що визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- Договір від 26.05.2017 року № 1;

- Інвойс від 28.07.2017 року № IHR 2017700000006;

- Міжнародну автотранспортну накладну від 28.07.2017 року № 365679;

- Сертифікат про походження товару від 28.07.2017 року № В 0073302;

- Довідку ТОВ ВЛ АВТОКЛУБ про транспортні експедиційні витрати від 03.08.2017 року № 1046;

- Комплектовочні відомості від 28.07.2017 року б/н;

- Прайс-листи виробника товару від 28.07.2017 року б/н;

- Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 26.07.2017 року б/н;

- Свідоцтво дилера від 07.08.2017 року.

Під час здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості Товару, митницею було направлено на адресу Позивача електронне повідомлення, яким витребувано додаткові документи, з посиланням на ст. 53 Митного кодексу України.

Позивач надав Відповідачу в електронному вигляді наступні документи:

- Копію поточної виписки ПАТ УКРСОЦБАНК по особовому рахунку № 26009012121298 від 03.08.2017 року;

- Рахунок на оплату № 150717 від 07.08.2017 року за транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення вантажів в міжнародному сполученні транспортними засобами DAF AC 6123BA/AC 4280XT Turkey (Konya) - Україна (Київ)

- Декларацію країни відправлення від 28.07.2017 року № 17060500EX007816.

За результатами перевірки документів наданих Позивачем митний орган виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100130/2017/00019 від 08.08.2017 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100130/2017/000002/2 від 08.08.2017 року (надалі - Рішення). Своє Рішення відповідач обґрунтовує тим, що декларантом не подано всіх запитуваних документів, відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості ідентичних, подібних товарів з довідковою інформацією та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару. Також митний орган посилався на те, що в нього є наявна інформація щодо рівня митної вартості подібних (аналогічних) товарів за вищими рівнями митної вартості.

Тому, зважаючи на вищевказане та на неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю таких даних, та методу визначення митної вартості товару на основі віднімання вартості ідентичних товарів, які були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю з тієї ж причини та методу визначення митної вартості товару на основі додавання вартості у зв'язку з відсутністю даних наданих виробником товару інформації про їх вартість, митним органом визначено митну вартість Товару із застосуванням резервного методу ( №6) відповідно до статті 64 Митного кодексу України та у відповідності з Генеральною угодою з тарифів і торгівлі та обґрунтовано митну вартість на раніше визначених митницею митній вартості, а саме МД від 30.06.2017 № UA 500060/2017/9953.

У зв'язку з прийняттям митницею вказаного Рішення Позивач 09.08.2017 року подав нову електронну митну декларацію № UA 100130/2017/000002/2 із митною вартістю заявленого з урахуванням Рішення. В цей же день Товар оформлено в режимі імпорту та випущено у вільний обіг.

Спірні відносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення Відповідача щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами першими статей 51, 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частин першої - другої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, зокрема: 1) декларацію митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок -фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини другої статі 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

В своїх запереченнях Відповідач стверджує, що Позивачем не надано митниці специфікації, а саме, Додаток № 1. Проте, як вбачається, з матеріалів справи (а. с. 77,78,79,80), долучено документ з назвою Комплектовочная ведомость , в якому містяться назви Товару, що перевозиться, назва постачальника з посиланням на Договір, рахунок-фактуру, назви всіх складових ліфтів, їх кількість, вагу, за змістом якого можна вважати витребуваним документом під назвою специфікація . Крім того, законодавчо не встановлено єдиної форми для такого документу, таму Позивач має право складати його в довільній формі

Також Відповідач в своїх запереченнях звертає увагу на порушення умов Договору, а саме пункту 2.6, відповідно до якого товар мав бути ввезеним на територію України не пізніше 06.07.2017, а по факту Товар прибув 04.08.2017.

Суд не приймає цей факт, як доказ неправильного визначення митної вартості, адже у Відповідача відсутні докази, що обставина порушення строків якимось чином змінила вартість товару або кошти, сплачені покупцем продавцю, були повернуті на його рахунок. Суд також бере до уваги, що спори щодо порушення зовнішньоекономічного договору вирішуються відповідно до Європейської конвенції, яку Україна ратифікувала в 1963 році та Закону України Про міжнародний комерційний арбітраж , відповідно до яких, сторони самостійно визначають місце розгляду спорів, які стосуються зовнішньоекономічного договору.

Відповідач в запереченнях посилався на обставину не зазначення рахунку-фактури інвойсу № IHR 2017700000006 від 28.07.2017 в виписці по особистому рахунку ПАТ УКРСОЦБАНК від 03.08.2017 № 26009012121298, що унеможливлює ідентифікувати товар.

Суд не погоджується з таким твердженням, адже інвойс № IHR 2017700000006 датований 28.07.2017, а попередня оплата відбулась 27.06.2017.

Представник митниці також звертав увагу суду на те, що спочатку позивачем було надано довідку від 03.08.2017 № 1046, згідно з якою вартість перевезення складає 60875,00 грн., в т.ч. 20723,00 грн. до митного кордону. Проте, ураховуючи вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її застосування , позивачем додатково подано рахунок на оплату вартості перевезення № 150717 від 07.08.2017 на суму 60730, 58 грн. Також Відповідач наголошував на тому, що рахунок на оплату вартості перевезення № 150717 містить три різні числа.

Дослідивши матеріали справи, суд наголошує на наявності в матеріалах листа № 150717 від 26.09.2017 від Директора ТОВ ВК Автоклуб , в якому йдеться про уточнення суми, яку Позивач заплатив за перевезення Товару та надається пояснення у зв'язку з чим була перерахована сума в розмірі 60875,00 грн. на 60730, 58 грн., а вартість транспортно-експедиційних витрат по перевезенню оцінюваного Товару до митного кордону України залишилась незмінною. Суд погоджується з Позивачем, що розбіжності в копійках в рахунку на оплату вартості перевезення № 150717 від 07.08.2017 є технічною помилкою, які не впливають на чисельні показники визначення митної вартості.

Відповідач вказував на ознаки підробки відбитку печатки перевізника в сукупності з його підписом на довідці та рахунку. Також зазначав, що печатка з підписом на рахунку є трохи розмитішою ніж на довідці, елементи печатки на рахунку перекривають текст, при цьому текст абсолютно не проглядається під елементами печатки, що в дійсності не можливо. Вказане, стверджував представник митниці, має ознаки підробки документа.

Суд зазначає, що згідно статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та відповідно до п. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Якщо у митниці виник сумнів щодо наявності ознак підробки документів, то під час судового розгляду такий сумнів має бути підтверджено наявністю ініційованого кримінального розслідування (рішення ВАСУ від 14.10.2014 по справі №815/1879/13-а). Відповідно до матеріалів справи Відповідач не надав суду докази проведення експертизи щодо підроблення документів та рішення кримінального суду, яке підтверджує цю обставину.

Зважаючи на зазначене, суд не може встановити підробку документів без проведення належної експертизи, а отже, не сприймає цей доказ за належний.

Щодо вимоги митниці вказати в рахунку розбивку вартості перевезення до кордону України та після перетину кордону, варто зазначити, що Відповідач не надав доказів про таку необхідність та не навів норм чинного законодавства, в яких говориться про обов'язкову розбивку вищевказаної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Посилання Відповідача на те, що інвойс № IHR 2017700000006 складений російською мовою а не турецькою, також на думку суду, не має достатнього обґрунтування зі сторони Відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Відповідач в своїх запереченнях стверджував, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість. Відомості на сайті компанії-продавця Товару свідчать про те, що ОСОБА_1 є Головним менеджером з продажу та маркетингу, також в заявці на перевезення від 26.07.2017, яка є додатком № 2 до Договору на транспортно-експедиційне перевезення, в графі 4, зазначено ім'я контактної особи Imran. Також Відповідач з'ясував та надав доказ того, що ОСОБА_1 та діючий Директор ОСОБА_2 є співзасновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП", тобто Позивача.

Суд встановив, що в матеріалах справи наявний лист від 29.11.2017 від компанії "SAHLIFT ASANSOR SANAYI VE TICARET " про те, що ОСОБА_1 не є співробітником компанії з лютого 2017 року. Суд, зазначає, що інформація з мережі інтернет, яку надав відповідач не може вважатись належним доказом, і ім'я ОСОБА_1 в графі 4 Додатку № 2 не свідчить, що цією особою є ОСОБА_1 співзасновник Позивача.

Відповідно до ч. 12-13 та 16 ст. 58 Митного кодексу України, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень Відповідача.

Також варто зазначити, що Позивач надав вичерпні пояснення щодо неможливості подати інших документів, крім поданих митному органу.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи немає належних доказів, які б свідчили про проведення консультацій з Позивачем чи уповноваженою ним особою до прийняття рішення про коригування митної вартості, також немає жодної довідкової інформації про застосування того чи іншого методу, а також про наявні у органах ДФС відомості про рівень митної вартості ідентичних, подібних товарів, що є порушенням ст. 266 Митного кодексу України та суперечать рішенням Верховного Суду України від 14.05.2013 у справі № 21-130а13, від 21.01.2011 у справі № 21-56а10 та ін.

Слід зазначити, що Відповідач не додав до матеріалів справи МД від 30.06.2017 № UA500060/2017/9953, згідно до якої він провів розрахунок митної вартості Товару. Що унеможливлює Суд переконатись в його існуванні та законності дій митного органу.

Згідно з частинами четвертою-п'ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України числові значення митної вартості товару декларант зобов'язаний підтвердити достовірними відомостями про визначення митної вартості товару, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Подані декларантом документи, копії яких наявні у справі, чітко ідентифікують оцінюваний товар, містять дані, що піддаються обчисленню, і підтверджують ціну товару, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Отже, як вбачається, подані документи підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої-п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Суд також звертає увагу, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 р. у справі № 21-91а12 та від 11.09.2012 р. у справі № 21-262а12.

Враховуючи, що відповідачем не доведено невідповідність числових значень складових митної вартості товару, вказаних позивачем у митній декларації № UA 100130/2017/190397 від 07.08.2017, тобто не спростовано визначення митної вартості товару за основним методом, вимоги позивача щодо скасування рішення про коригування заявленої митної вартості № UA100130/2017/000002/2 від 08.08.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-76, 139, 198, 245-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП" задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA00130/2017/000002/2 від 08.08.2017 року.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100130/2017/00019 від 08.08.2017, що видана м/п Столичний Київської міської митниці ДФС.

4.Судові витрати у сумі 3 769 ( три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 83 коп. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП" ( 03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, буд. 7/2, ідентифікаційний код 40848482) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, ідентифікаційний код 39422888).

Рішення суду відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 р.), установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРНЕШЕНАЛ ГРУП", 03148, м. Київ, вул. Володимира Покотила, буд. 7/2, код ЄДРПОУ 40848482.

відповідач: Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, код ЄДРПОУ 39422888.

Суддя Л.О. Маруліна