Рішення

від 06.11.2023 по справі 554/9555/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 06.11.2023Справа № 554/9555/22 Провадження № 2/554/704/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Бугрія В.М., за участю секретаря судових засідань Янушкевіч К.І., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про стягнення коштів,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про стягнення коштів, відповідно до якого просить: стягнути з приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Троїцька, 89-А) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені на виконання правочину, визнаного недійсним у розмірі 1627370,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 509389,94 грн. (360938,31 грн. + 148451,63 грн.) та 3 % річних у розмірі 82929,00 грн. (51629,99 грн. + 31299,01 грн.), а всього 2219688,94 грн.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені як гарантійний внесок на виконання правочину, визнаного недійсним у розмірі 85651,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 26809,99 грн. (18996,74 грн. + 7 813,25 грн.) та 3 % річних у розмірі 4364,69 грн. (2717,37 грн. + 1647,32 грн.), а всього 116825,77 грн.

В обґрунтування позову вказувала, що 18 липня 2019 р. ОСОБА_1 придбала на електронних торгах, що проводилися Державним підприємством «СЕТАМ» громадський будинок (перукарню), загальною площею 178,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане майно було виставлено на електронні торги приватним виконавцем Скрипником В.Л., як арештоване майно в межах виконавчого провадження №58957034, боржником за яким був ОСОБА_4 .

Громадський будинок (перукарня) за адресою: АДРЕСА_1 було придбано позивачем за ціною 1713021,78 грн., що підтверджується протоколом від 18 липня 2019 р. № 420088 .

Після проведення ОСОБА_1 оплати за придбане приміщення приватним виконавцем Скрипником В.Л. було складено акт про проведені торги від 30 липня 2019 р. (копія додається), який став правовою підставою для оформлення документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

31 липня 2019 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. було видано позивачу свідоцтво про право власності на це нерухоме майно та проведено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з вказаного протоколу від 18.07.2019 р. та акту від 30.07.2019 р., організатором торгів було ДП «СЕТАМ», продавцем приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович. Торги проведені на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/132/20 від 08 лютого 2021 р. визнано недійсними електронні торги, проведені державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , результати яких оформлено протоколом №420088 від 18.07.2019 р. з реалізації вказаного майна; визнано недійсним акт від 30.07.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №58957034 з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеного приватним виконавцем Скрипником В.Л.; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та повернуто його ОСОБА_4 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 р. в даній справі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2021 р. в цій частині залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 р. рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2021 року в нескасованій частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року залишено без змін.

Тобто, слід дійти до висновку, що з 12 серпня 2021 р. (дата набрання чинності рішенням суду) електронні торги за якими позивач придбала у власність нерухоме майно визнані недійсними та майно - громадський будинок (перукарня), загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 підлягає поверненню попередньому власнику ОСОБА_4 .

З метою участі в електронних торгах, в рахунок оплати за придбане майно позивачем було сплачено на рахунок ДП «СЕТАМ» гарантійний внесок у розмірі 85651,09 грн. та на підставі вказаного протоколу від 18.07.2019 р. перераховано грошові кошти у розмір 1627370,69 грн. за придбаний громадський будинок на рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л.

Факт оплати позивачем вказаних вище коштів підтверджується актом про проведені електронні торги від 30 липня 2019 року.

Оскільки договір купівлі-продажу нерухомості, укладений за результатами електронних торгів, визнано недійсним, то позивачу підлягають поверненню грошові кошти, сплачені на рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л. та ДП «СЕТАМ».

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.09.2022 року відкрито провадження у справі.

18.10.2022 року від відповідача приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича надійшов відзив з проханням відмовити в позові ОСОБА_1 .. В обгрунування вказував, що позивач зазначає, що 18.07.2019 р. вона придбала на електронних торгах, які проводилися ДП «СЕТАМ», громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 1713021,78 грн.

Після проведення оплати за придбане майно приватним виконавцем видано акт про проведені торги від 30.07.2019 р. який став підставою для оформлення документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно. Зокрема, 31.07.2019 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. було видано позивачу свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно та проведено державну реєстрацію права власності, на підтвердження чого позивач додає до позовної заяви копію даного свідоцтва та витяг з ДРРП.

В подальшому, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2021 р. у справі №554/132/20, залишеним в силі постановою Полтавського апеляційного суду від 12.08.2021р. визнано недійсними електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ», з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим настають наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України. Позивач наразі просить суд стягнути з відповідачів в порядку реституції відповідну суму грошових коштів, які були сплачені позивачем за придбане на торгах майно, у зв?язку із визнанням правочину недійсним. Зокрема, станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, аналогічним чином як і станом на 12.08.2021 р. , придбане позивачем на торгах нерухоме майно вибуло із права власності позивача. А саме, на підставі договору дарування від 19.03.2020 р., посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченко В.А. за р. №1484, позивач відчужила вищевказане нерухоме майно громадянці ОСОБА_5 , право власності якої на підставі зазначеного договору дарування зареєстровано у встановленому законом порядку. Тобто, позивач вже не є власником даного майна.

3 огляду на викладене, задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення коштів призведе до порушення принципу верховенства права та засад справедливості, добросовісності та розумності, оскільки у разі задоволення таких вимог вказане могло б призвести до повторного набуття вигоди однією із сторін зобов?язання, зокрема ОСОБА_1 , яка в порядку двосторонньої реституції вимагає від відповідачів по справі виконати реституційні зобов?язання з повернення грошових коштів, які були сплачені на виконання правочину, визнаного недійсним, не виконуючи при цьому свого зустрічного реституційного обов?язку щодо повернення майна, набуто нею за таким недійсним правочином.

25.04.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтуванні якого вказувавла, що 16.04.2019 р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою Олександром Вікторовичем вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 5346019,97 грн. за кредитним договором № SME0024090 від 14.06.2011 р., укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 .

На підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночки О.В. від 16.04.2019 р. реєстраційний № 759, 19.04.2019 р. приватним виконавцем Скрипником В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58957034 та постановлено звернути стягнення на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 .

Стягнення було звернуте на належний ОСОБА_4 громадський будинок (перукарню), загальною площею 178,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (саме на вказане приміщення позивач набула право власності за результатом електронних торгів, які в подальшому були визнані недійсними).

Усі доводи відповідача з приводу неповернення коштів, сплачених за реалізований ним громадський будинок (перукарню), загальною площею 178,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 зводиться до того, що на момент звернення з цим позовом приміщення вибуло з володіння позивача.

При цьому відповідач погоджується та жодним доказом не спростовує що 8.07.2019 р., ОСОБА_1 придбала на електронних торгах, що проводилися Державним підприємством «СЕТАМ» громадський будинок (перукарню), загальною площею 178,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Майно було придбано позивачем за ціною 1713021,78 грн., що підтверджується протоколом від 18.07.2019 р. № 420088 (копія міститься в матеріалах справи).

На електронні торги дане майно було виставлено саме відповідачем приватним виконавцем Скрипником В.Л. як арештоване майно в межах виконавчого провадження №58957034, боржником за яким був ОСОБА_4 .

З метою участі в електронних торгах, в рахунок оплати за придбане майно позивачем було сплачено на рахунок ДП «СЕТАМ» гарантійний внесок у розмірі 85651,09 грн. та на підставі протоколу від 18.07.2019 р. перераховано грошові кошти у розмір 1627370,69 грн. за придбаний громадський будинок на рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

Після проведення позивачем оплати за придбане приміщення приватним виконавцем Скрипником В.Л. було складено акт про проведені торги від 30.07.2019 р. (копія міститься в матеріалах справи), який став правовою підставою для оформлення документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

31.07.2019 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. було видано свідоцтво про право власності на це нерухоме майно та проведено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (копії свідоцтва та витягу містяться в матеріалах справи).

Відповідно до зазначених протоколу від 18.07.2019 р. та акту від 30.07.2019 р., організатором торгів було ДП «СЕТАМ», продавцем приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович. Торги проведені на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Тобто відповідач згоден, що з 12.08.2021 р. ОСОБА_4 набув право на повернення належного йому приміщення, водночас, заперечує проти повернення позивачу сплачених за нерухомість коштів.

15.06.2023 року від відповідача приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича надійшло заперечення, де в обґрунтуванні він вказує, що приватний виконавець не є тією особою, яка набула або зберігла майно, адже останній не набув та не утримує у себе зазначені кошти, тоді як набувачем коштів у розмірі 1479291,54 грн. є стягувач - ОСОБА_6 , до якого і позивач мала пред?являти кондикційний позов, адже враховуючи вищенаведені обставини вбачається, що останній набув кошти у зв?язку з реалізацією на електронних торгах майна боржника, які були визнані судом недійсними (у зв?язку із визнанням таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого проводилися торги), що свідчить про те, що підстава набуття такого майна - відпала.

Поряд з тим, необхідно відмітити, що інша частина коштів, а саме грошові кошти у розмірі 148079,15 грн., які покривали витрати виконавчого провадження та основну винагороду приватного виконавця, були розподілені на виконання постанов приватного виконавця, які у встановленому законодавстві порядку не були визнані незаконними, а відповідно, підстава їх набуття не відпала, тому в даному випадку не може йти мова про безпідставність їх набуття.

Просить відмовити позивачу, бо вона обрала дещо неправильний спосіб захисту своїх майнових прав, а саме замість того, щоб безпосередньо звернутися до суду з позовом до ОСОБА_6 , як особи, яка дійсно безпідставно набула та утримує грошові кошти, вона звернулася до суду з позовом до приватного виконавця.

28.06.2023 року від державного підприємства «СЕТАМ» надійшли письмові пояснення, в обґрунтуванні яких вказують, що 18.07.2019 р. ДП "СЕТАМ" були проведені електронні торги за лотом №357400 з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу №420088 проведення електронних торгів від 18.07.2019 року переможцем вказаних торгів став учасник 5 ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ).

Разом з тим, 29.07.2019 року на адресу ДП "СЕТАМ" надійшла заява від ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ), якою він просив переформатувати протокол торгів №420088 по лоту №357400.

На підставі вказаної заяви 29.07.2019 ДП "СЕТАМ" переформатувало протокол №420088 по лоту №357400 та вказало переможцем торгів по лоту №357400 ОСОБА_1 .

Звертаємо увагу, що гарантійний внесок у сумі 85646,00 грн. за участь у торгах по лоту №357400 був сплачений ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ), що підтверджується квитанцією від 18.07.2019 року.

Отже, ДП "СЕТАМ" може повернути переможцю гарантійний внесок за реквізитами, зазначеними в його особистому кабінеті.

Однак, оскільки гарантійний внесок у сумі 85646,00 грн. за участь у торгах по лоту №357400 надійшов від ОСОБА_7 , у ДП "СЕТАМ" відсутні правові підстави для повернення зазначених коштів ОСОБА_1 .

Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

22.06.2023 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги, заявлені за обставинами, викладеними у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач з позовом не погодився, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача - Державного підприємства «СЕТАМ» не з`явився, у поданій відповіді на відзив, що міститься в матеріалах справи, просили розглянути справу без участі представника ДП «СЕТАМ».

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд, перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, доводи викладені відповідачами, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного.

За правилами ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18 липня 2019 р. ОСОБА_1 придбала на електронних торгах, що проводилися Державним підприємством «СЕТАМ» громадський будинок (перукарню), загальною площею 178,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Дане майно було виставлено на електронні торги приватним виконавцем Скрипником В.Л. як арештоване майно в межах виконавчого провадження №58957034, боржником за яким був ОСОБА_4 .

Громадський будинок (перукарня) за адресою: АДРЕСА_1 було придбано позивачем за ціною 1713021,78 грн., що підтверджується протоколом від 18 липня 2019 р. № 420088 .

Після проведення ОСОБА_1 оплати за придбане приміщення приватним виконавцем Скрипником В.Л. було складено акт про проведені торги від 30 липня 2019 р. (копія додається), який став правовою підставою для оформлення документу, що посвідчує право власності на нерухоме майно.

31 липня 2019 р. приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В. було видано позивачу свідоцтво про право власності на це нерухоме майно та проведено державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з вказаного протоколу від 18.07.2019 р. та акту від 30.07.2019 р., організатором торгів було ДП «СЕТАМ», продавцем приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович. Торги проведені на підставі Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/132/20 від 08 лютого 2021 р. визнано недійсними електронні торги, проведені державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , результати яких оформлено протоколом №420088 від 18.07.2019 р. з реалізації вказаного майна; визнано недійсним акт від 30.07.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №58957034 з реалізації громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складеного приватним виконавцем Скрипником В.Л.; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та повернуто його ОСОБА_4 .

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 р. в даній справі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2021 р. в цій частині залишено без змін.

24 березня 2023 року Октябрським районним суду м. Полтави ухвало суду було затверджено мирову угоду, відповідно до якої: визнано недійсним договір дарування, посвідчений 19.03.2020 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченком Вячеславом Анатолійовичем, реєстровий №1484, за яким ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за договором дарування, посвідченим 19.03.2020 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дяченком В`ячеславом Анатолійовичем, реєстровий №1484, за яким ОСОБА_5 набула право приватної власності на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), користуючись своїм відновленим правом власника на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за плату передає його у власність ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Визнано, що ОСОБА_5 понесла витрати на поліпшення нерухомого майна громадськогобудинку (перукарні)загальною площею178,7кв.м.,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 всумі 1300 000,00 грн. (один мільйон триста тисяч гривень нуль копійок).

ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) не відшкодовує ОСОБА_5 (адресареєстрації: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 ),витрати наполіпшення нерухомого майна громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 1300000,00 грн. (один мільйон триста тисяч гривень нуль копійок).

Питання відшкодування витрат на поліпшення нерухомого майна ОСОБА_5 вирішує шляхом переговорів з ОСОБА_1 , як з новим власником громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за межами розгляду цієї справи.

Оскільки за домовленістю сторін, ОСОБА_4 не відшкодовує ОСОБА_5 витрати на поліпшення, то для мети цієї мирової угоди сторони погодили, що вартість нерухомого майна громадського будинку (перукарні) загальною площею 178,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) не збільшилася на вартість поліпшень та становить 2000000,00 грн. (два мільйони гривень нуль копійок.).

Визнано за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на нерухоме майно громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Опис об`єкта нерухомого майна в цілому: громадський будинок (перукарня) літ. «А-2», загальною площею 178,7 кв.м., складається з:

- по першому поверху: зал 1 (1) 70,3 кв.м., підсобне приміщення (2) 16,2 кв.м., душова (3) 2,1 кв.м., вбиральня (4) 1,3 кв.м.;

- по другому поверху: зал 2 (5) 67,9 кв.м., кабінет (6) 20,9 кв.м.

Об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці комунальної власності, яка має кадастровий номер 5310137000:15:008:0555.

Набуття права власності ОСОБА_1 на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відбувається з моменту набрання чинності ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави № 554/8090/21 про визнання (затвердження) мирової угоди по справі.

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачує на користь ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 2000000,00 грн. (два мільйона гривень 00 коп.) за громадський будинок (перукарню), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які є узгодженою сторонами вартістю вказаної будівлі, в перший день набрання чинності ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 554/8090/21 про визнання (затвердження) мирової угоди по справі.

Сплата коштів відбувається шляхом передачі готівки за адресою АДРЕСА_5 (адреса робочого місця нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторії Вікторівни) об 11 годині 00 хвилин. Сторони можуть погодити інший час та місце передачі готівки, що не буде вважатися порушенням умов цієї мирової угоди.

Передача коштів (готівки) підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 про їх отримання.

У разі неможливості передачі готівки та/або оформлення ОСОБА_4 нотаріально посвідченої заяви про отримання коштів в зв`язку з дією форс-мажорних обставин - передача коштів та оформлення ОСОБА_4 нотаріально посвідченої заяви про їх отримання відбувається на протязі п`яти банківських днів з дати коли такі обставини перестануть існувати.

Для мети цієї мирової угоди форс-мажорними обставинами визнаються: військові дії, громадські заворушення, терористичні акти, страйки, блокади, економічні санкції, валютні обмеження, пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха або сезонні природні явища, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов`язань, а також відсутність у нотаріуса технічної можливості нотаріально посвідчити заяву ОСОБА_4 про отримання коштів.

Сплата ОСОБА_1 готівкових грошових коштів в сумі та порядку, вказаними у цьому пункті мирової угоди, свідчить про повне виконання нею своїх зобов`язань перед ОСОБА_4 .

Знято арешт накладений на громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 13.05.2020 р., видавник: Октябрський районний суд м. Полтави, по справі № 554/132/20 та ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 05.06.2020 р. про внесення виправлення в ухвалу суду по справі № 554/132/20, номер запису про обтяження 37296775.

ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заявляє, що з моменту визнання (затвердження) судом цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання ОСОБА_1 не матиме жодних майнових претензій та/або особистих немайнових претензій до ОСОБА_1 (адресареєстрації: АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_3 )з приводунерухомого майна громадськийбудинок (перукарня)загальною площею178,7кв.м.,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , а також з приводу інших правочинів та/або судових рішень про які відомо сторонам та за якими на дату укладення цієї мирової угоди у ОСОБА_4 існує право вимоги до ОСОБА_1

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) заявляє, що з моменту визнання (затвердження) судом цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання ОСОБА_4 не матиме жодних майнових претензій та/або особистих немайнових претензій до ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з приводу нерухомого майна громадськийбудинок (перукарня)загальною площею178,7кв.м.,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , а також з приводу інших правочинів та/або судових рішень про які відомо сторонам та за якими на дату укладення цієї мирової угоди у ОСОБА_1 існує право вимоги до ОСОБА_4

ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) підтверджує що не має жодних майнових та/або особистих немайнових претензій до ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) з приводу нерухомого майна громадський будинок (перукарня) загальною площею 178,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також з приводу інших правочинів та/або судових рішень про які відомо сторонам та за якими на дату укладення цієї мирової угоди у ОСОБА_4 існує право вимоги до ОСОБА_5

ОСОБА_5 (адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) підтверджує що не має жодних майнових та/або особистих немайнових претензій до ОСОБА_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з приводу нерухомого майна громадськийбудинок (перукарня)загальною площею178,7кв.м.,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 , а також з приводу інших правочинів та/або судових рішень про які відомо сторонам та за якими на дату укладення цієї мирової угоди у ОСОБА_5 існує право вимоги до ОСОБА_4 .

Сторони погодили, що умови даної мирової угоди стосуються всіх відносин позивача за первісним позовом ( ОСОБА_4 ) з відповідачами ( ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ), з приводу нерухомого майна громадськийбудинок (перукарня)загальною площею178,7кв.м.,який знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 . та розповсюджуються на будь-які інші правовідносини між ними, які існують на цей час або можуть виникнути в майбутньому з приводу зазначеного нерухомого майна.

Враховуючи викладене вище, судом вбачається, що ОСОБА_1 фактично було двічі сплачено кошти за одне й те саме майно, а саме у подвійному розмірі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 р. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 08 лютого 2021 року в нескасованій частині та постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2021 року залишено без змін.

Відповідно до статті 658 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

З наведеної норми слідує, що примусовий продаж, який здійснюється, зокрема, в процедурі примусового виконання судових рішень, є різновидом договору купівлі-продажу майна.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В постанові Верховного Суду від 02.05.2018 р. у справі № 910/10136/17 Верховний Суд дійшов висновку, що виходячи з аналізу правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за їх результатами акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

З огляду на те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, протокол їх проведення, акт приватного виконавця про проведені електронні торги визнані недійсними в судовому порядку, правова підстава для набуття грошових коштів у стягувача (якому безпосередньо були перераховані кошти від реалізації частини нерухомого майна), відпала.

Отже, результатом визнання електронних торгів недійсними є те, що всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження, мають бути повернуті в стан, який передував проведенню прилюдних торгів.

Згідно з частинами першою та третьою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів визначено Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. №2831/5.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23.01.2019 у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства.

Отже, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є приватний виконавець та/чи державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, виникають права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору, а саме: у покупця - повернути придбане майно, у продавця - повернути отримані від покупця кошти.

У постанові від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, провадження № 12-128гс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба (приватні виконавці) та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам роз`яснено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору або (у разі не можливості такого повернення) відшкодування вартості того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В даному ж випадку маємо ситуацію коли приватний виконавець Скрипник В.Л., посилаючись на постанову ВС від 21.04.2021 р. по справі № 552/6997/19 фактично звинувачує позивача у недобросовісній поведінці, хоча сам майже два роки утримує у себе без жодної на те правової підстави належні позивачу кошти в розмірі 1627370,00 грн. Вказана сума для позивача є значною, а враховуючи темпи інфляції, вона і зараз несе неспівмірні втрати.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить механізму повернення грошових коштів, сплачених переможцем торгів, в разі визнання таких торгів недійсними, а тому підлягають застосуванню загальні норми права. Зокрема, зобов`язання повернення безпідставно набутого майна (підстава, на якій були набуті грошові кошти, згодом відпала) урегульовано ст. 1212 ЦК України.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 02.10.2013 по справі № 6-88цс13 загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна,

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи,

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до вимог ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною третьої даної статті також передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 (провадження № 12-83гс18) зроблено висновок, що «положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали».

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц міститься висновок про те, що зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту.

Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Таким чином, з моменту набрання законної сили рішенням Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/132/20 від 08.02.2021 р. про визнання недійсними електронних торгів, акту від 30.07.2019 року про проведені електронні торги в виконавчому провадженні №58957034, скасування державної реєстрації права власності позивачана громадський будинок (перукарню) загальною площею 178,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та повернення приміщення ОСОБА_4 - відповідачі набули обов`язку щодо повернення отриманих внаслідок реалізації арештованого майна, коштів.

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу (основне зобов`язання), суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми (акцесорне зобов`язання (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19)).

Оскільки набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та/чи приватний виконавець та організатор електронних торгів, а покупцем - переможець прилюдних торгів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17), відповідно, у разі визнання прилюдних торгів недійсними, настають наслідки недійсності правочину.

Таким чином, між сторонами існували грошові зобов`язання, невиконання яких зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, адже після набрання рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу законної сили, тобто з 12 серпня 2021 року, у відповідачів виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю нерухомості) сплачені грошові кошти.

Правомірність стягнення покупцем нерухомості за визнаними недійсними електронними торгами сплачених коштів, інфляційних та 3 % річних неодноразово підтверджував в своїх постановах Верховний Суд, зокрема у Постанові Верховного Суду від 02.06.2021 р. по справі № 552/5052/20, у Постанові Верховного Суду від 14.07.2021 року по справі № 161/2823/19, Постанові Верховного Суду від 09.04.2020 року у справі № 489/7680/18.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено статтею 16 ЦК, згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 якої є визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням обставин встановлених судом на підставі наданих сторонами доказів, оцінивши ці докази у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України, суд робить висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Враховуючи викладене вище, а також керуючись ст.ст. 4, 79, 89, 216, 263, 625, 655, 658, 1166, 1212, Цивільного кодексу України, ст. 43, 49, 80, 174, 179 ЦПК України

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Троїцька, 89-А) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені на виконання правочину, визнаного недійсним у розмірі 1627370,69 грн., інфляційні втрати у розмірі 509389,94 грн. та 3 % річних у розмірі 82929,00 грн., а всього - 2219688,94 грн.

Стягнути з Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 грошові кошти, сплачені як гарантійний внесок на виконання правочину, визнаного недійсним у розмірі 85651,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 26809,99 грн. та 3 % річних у розмірі 4364,69 грн., а всього - 116825,77 грн.

Стягнути солідарно з Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (39600 Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Троїцька, 89-А) та з Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 12 405 (дванадцять тисяч чотириста п`ять) грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.М.Бугрій