Ухвала

від 22.11.2023 по справі 916/2762/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

22 листопада 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/2762/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

при секретарі судового засідання: Арустамян К.А.,

за участю представників:

від ОСОБА_1 Нестеренко С.В.,

від арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича Дарієнко В.Д.,

від ОСОБА_2 Фетісов С.Б.,

від ОСОБА_3 Фетісов Б.О., Овсепян Ю.С.,

від інших учасників справи участі не брали,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 б/н від 28.09.2023 (вх.№3097/23 від 28.09.2023) про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023, прийняту суддею Райчевою С.І., м. Одеса,

у справі №916/2762/20

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/2762/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.02.2021 у справі №916/2762/20 визнано ОСОБА_1 банкрутом; введено відносно ОСОБА_1 процедуру погашення боргів та призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича керуючим реалізацією майна.

11.07.2022 до суду першої інстанції від керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича надійшла заява про надання дозволу на проникнення до домоволодіння, яке включене до складу ліквідаційної маси та надання дозволу на огляд прибудинкової території та земельної ділянки №02-2762/204 від 08.07.2022 (вх.№12682/22 від 11.07.2022), в якій останній просив дозволити йому, його помічникам, судовому експерту, найнятим арбітражним керуючим охоронцям майна ліквідаційної маси на примусове проникнення до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ."А" загальною площею (орієнтовно) більше 120 кв.м, житловою площею 71,5 кв.м зі спорудами з літерами: І - мостіння, №3-4 - огорожа, розташованого нa земельній ділянці 0,0237 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063 з метою проведення інвентаризації нерухомого майна та рухомого майна (крім майна, на яке не може бути звернено стягнення) та дозвіл на огляд прибудинкової території і земельної ділянки площею 0,0237 га, в тому числі по угіддям: капітальна - 0,0072 га, прибудинкова територія - 0,0141 га, прибудинкова територія - 0,0024 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

22.07.2022 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про витребування інформації щодо реєстрації місця проживання боржника та членів його сім`ї №02-2762/217 від 21.07.2022 (вх.№14032/22 від 22.07.2022), в якому останній просив зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради надати інформацію про реєстрацію місця проживання наступних осіб станом на даний час: 1) банкрута - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , громадянин України; 2) дружини банкрута - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 , громадянка України; 3) сина банкрута - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код НОМЕР_3 , громадянин України; 4) матері банкрута - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_4 , громадянка України, та надати інформацію про зміну реєстрації місця проживання банкрута та членів його сім`ї за останні десять років з повідомленням про дату здійснення зміни реєстрації місця проживання і з повідомленням про підставу для такої зміни.

14.09.2022 до місцевого господарського суду від керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича надійшла заява про надання дозволу на залучення на договірних засадах спеціалістів для проведення технічної інвентаризації домоволодінь та інших споруд, що належать на праві власності сім`ї банкрута №02-2762/292 від 14.09.2022 (вх.№19556/22 від 14.09.2022), в якій він просив надати дозвіл на залучення на договірних засадах спеціалістів Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське бюро технічної інвентаризації" для проведення технічної інвентаризації домоволодіння та інших споруд, розташованих на земельних ділянках, що належать на праві власності членам сім`ї банкрута ОСОБА_1 , за адресами: 1) АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, площею 0,0237 га; 2) АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5110136900:20:003:0014, площею 0,0236 га; 3) АДРЕСА_3 , кадастровий номер 5110136900:41:013:0093, площею 0,0636 га з виготовленням спеціалістами Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське бюро технічної інвентаризації" технічного паспорта на кожне домоволодіння з оплатою їх діяльності за рахунок боржника в розмірі 19000 грн; зобов`язати банкрута ОСОБА_1 та членів його сім?ї: ОСОБА_6 (мати), ОСОБА_4 (дружина) та ОСОБА_5 (син) надавати доступ в потрібній кількості раз арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу, спеціалістам Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеське бюро технічної інвентаризації" та помічникам арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича (не більше трьох) до всіх приміщень (кімнат, коридорів, горищ, підвалів, спалень, кухонь і т.д.) всіх без винятку будівель та споруд на земельних ділянках кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, площею 0,0237 га в АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 5110136900:20:003:0014, площею 0,0236 га в АДРЕСА_2 ; кадастровий номер 5110136900:41:013:0093, площею 0,0636 га в АДРЕСА_3 , для огляду майна боржника, виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та проведення вимірювань і інших необхідних дій по виконанню функції з управління та розпорядження майном боржника.

22.09.2022 до суду першої інстанції надійшла заява керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про зобов`язання банкрута негайно передати керуючому реалізацією для ознайомлення, опису, проведення оцінки та реалізації майно, яке належить банкруту на праві власності №02-2762/311 від 22.09.2022 (вх.№20532/22 від 22.09.2022), в якій останній просив зобов`язати ОСОБА_1 негайно передати керуючому реалізацією арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу для ознайомлення, опису, проведення оцінки та реалізації нерухоме та рухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ."А" загальною площею (орієнтовно) 119,8 кв.м, житловою площею 71,5 кв.м зі спорудами з літерами: І - мостіння, №3-4 - огорожа, розташованого на земельній ділянці 0,0237 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063 та земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0237 га, в тому числі по угіддям: капітальна - 0,0072 га, прибудинкова територія - 0,0141 га, прибудинкова територія - 0,0024 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також все рухоме майно, яке знаходиться за цією адресою або за іншими адресами, та зобов`язати ОСОБА_1 негайно передати керуючому реалізацією арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу всі наявні в нього правовстановлюючі документи на нерухоме майно та рухоме майно (крім майна, на яке не може бути звернено стягнення), яке належить ОСОБА_1 , а саме: на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ."А", загальною площею (орієнтовно) 119,8 кв.м, житловою площею 71,5 кв.м, зі спорудами з літерами: І - мостіння, №3-4 - огорожа, розташованого на земельній ділянці 0,0237 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063 та на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0237 га, в тому числі по угіддям: капітальна - 0,0072 га, прибудинкова територія - 0,0141 га, прибудинкова територія - 0,0024 га, кадастровий номер 5110136900:38:003:0063, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також все рухоме майно, яке знаходиться за цією адресою або за іншими адресами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 (суддя Райчева С.І.):

-заяву керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про надання дозволу на проникнення до домоволодіння, яке включене до складу ліквідаційної маси та надання дозволу на огляд прибудинкової території та земельної ділянки (вх.№12682/22 від 11.07.2022) та заяву про зобов`язання банкрута негайно передати керуючому реалізацією для ознайомлення, опису, проведення оцінки та реалізації майно, яке належить банкруту на праві власності (вх.№20532/22 від 22.09.2022) задоволено частково, а саме: 1) встановлено боржнику ОСОБА_1 та керуючому реалізацією майна боржника арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу строк для проведення інвентаризації майна боржника, а саме: протягом 15 календарних днів з дати отримання вказаної ухвали; 2) керуючому реалізацією майна боржника арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу запропонувати боржнику ОСОБА_1 3 дати для проведення інвентаризації майна боржника; 3) зобов`язано боржника ОСОБА_1 у письмовому вигляді погодити запропоновану арбітражним керуючим Дарієнком Віктором Дмитровичем дату та забезпечити належні умови для проведення інвентаризації майна;

-клопотання керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про витребування у ОСОБА_1 інформації щодо реєстрації місця проживання боржника та членів його сім`ї (вх.№14032/22 від 22.07.2022) задоволено, а саме: зобов`язано боржника ОСОБА_1 протягом 10 календарних днів з дати отримання вказаної ухвали надати суду та керуючому реалізацією майна боржника арбітражному керуючому Дарієнку Віктору Дмитровичу відомості з відповідними доказами щодо місця реєстрації боржника та членів його сім`ї, а також місця фактичного проживання, якщо воно відмінне від місця реєстрації;

-у задоволені заяви керуючого реалізацією майна боржника арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича про надання дозволу на залучення на договірних засадах спеціалістів для проведення технічної інвентаризації домоволодінь та інших споруд, що належать на праві власності сім`ї банкрута ОСОБА_1 (вх.№19556/22 від 14.09.2022) відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у повному обсязі задовольнити подані ним заяву про надання дозволу на проникнення до домоволодіння, яке включене до складу ліквідаційної маси та надання дозволу на огляд прибудинкової території та земельної ділянки №02-2762/204 від 08.07.2022 (вх.№12682/22 від 11.07.2022), клопотання про витребування інформації щодо реєстрації місця проживання боржника та членів його сім`ї №02-2762/217 від 21.07.2022 (вх.№14032/22 від 22.07.2022), заяву про надання дозволу на залучення на договірних засадах спеціалістів для проведення технічної інвентаризації домоволодінь та інших споруд, що належать на праві власності сім`ї банкрута №02-2762/292 від 14.09.2022 (вх.№19556/22 від 14.09.2022) та заяву про зобов`язання банкрута негайно передати керуючому реалізацією для ознайомлення, опису, проведення оцінки та реалізації майно, яке належить банкруту на праві власності №02-2762/311 від 22.09.2022 (вх.№20532/22 від 22.09.2022).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 11.09.2023 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.09.2023.

В межах визначеного апеляційним господарським судом строку ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 26.09.2023 (вх.№2013/23/Д4 від 28.09.2023), в якому боржник просить апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 без змін.

Крім того, 28.09.2023 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 28.09.2023 (вх.№3097/23 від 28.09.2023) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20, мотивоване тим, що зазначена ухвала місцевого господарського суду не підлягає апеляційному оскарженню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану; призначено дану справу до розгляду на 22.11.2023 о 12:00, а також встановлено учасникам справи строк для подання заперечень щодо клопотання ОСОБА_1 б/н від 28.09.2023 (вх.№3097/23 від 28.09.2023) про закриття апеляційного провадження до 17.10.2023.

У судовому засіданні 22.11.2023 представник ОСОБА_1 своє клопотання про закриття апеляційного провадження підтримав; арбітражний керуючий Дарієнко Віктор Дмитрович, Фетісов Сергій Борисович, Фетісов Борис Олексійович та його представник висловили заперечення проти його задоволення; представник Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" участі не брав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (т.XVIII а.с.85).

Заслухавши учасників справи, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Після втрати чинності Законом про банкрутство з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства при застосуванні норм Господарського процесуального кодексу України, які містять посилання на вказаний Закон про банкрутство, з урахуванням частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп, за відповідним посиланням застосовуються саме норми Кодексу України з процедур банкрутства (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 29.07.2021 у справі №911/698/21).

Згідно з частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №2971-IX від 20.03.2023 частину першу статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства доповнено абзацом другим, за яким застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України.

Відтак загальні норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми Господарського процесуального кодексу України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. У випадках, передбачених цим Кодексом або Законом про банкрутство, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (частина п`ята статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина перша статті 232 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, за загальним правилом господарського процесу, ознакою ухвали як судового рішення є те, що вона постановляється з питань застосування норм процесуального права у випадках, коли це прямо визначено в Господарському процесуальному кодексі України і таким судовим актом спір по суті не вирішується, а забезпечується створення необхідних умов для його вирішення.

Водночас процедура банкрутства (неплатоспроможності) є унікальним процесом, що включає в себе низку процедур і послідовних та сукупних процесуальних і позапроцесуальних дій учасників провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у разі неплатоспроможності боржника. Ця спеціальна процедура, на відміну від позовного провадження, поєднує в собі як розгляд сукупності питань, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, що розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

Вирішуючи питання співвідношення спеціальних і загальних норм слід розмежовувати, що у справі про банкрутство здійснюється розгляд основного провадження в ході якої вирішуються специфічні питання, притаманні саме процедурі банкрутства, так і в її межах здійснюється розгляд справ позовного провадження за участю боржника (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві такі групи.

Перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні.

Хоч ці справи позовного провадження і розглядаються в межах справи про банкрутство, процесуально вони автономні від непозовного провадженням, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються з моменту відкриття і до ухвалення остаточного рішення лише правилами позовного провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України, як про це зазначено у частині третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Поряд з цим правовий висновок щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм у питанні апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції саме у правовідносинах з основного провадження у справах про банкрутство викладений в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23, в якій зазначено наступне.

Кодекс України з процедур банкрутства не містить норм, які встановлювали б загальні правила ухвалення судових рішень, водночас аналіз приписів цього спеціального закону засвідчує, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) лише питання визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів вирішуються постановою, з інших, процедурних чи сутнісних питань цього спеціального провадження суд першої інстанції постановляє ухвали.

Значення ухвал, як судових рішень першої інстанції в процедурі банкрутства, має свої відмінності, оскільки в деяких випадках вони за змістом максимально наближені до рішення (ухвали про визнання грошових вимог кредитора, розірвання мирової угоди чи визнання її недійсною та інші).

Для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження таких ухвал їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи:

-спеціальні ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства;

-універсальні ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані Кодексом України з процедур банкрутства.

Суд першої інстанції постановляє універсальні ухвали у справі про банкрутство коли здійснює процесуальні дії чи вирішує процедурні питання, розглядає і вирішує клопотання, заяви, скарги за правилами та на підставі приписів Господарського процесуального кодексу України, зокрема, але не виключно за норми інститутів відводу (самовідводу) судді, процесуальних строків, судових викликів і повідомлень, судових витрат, заходів процесуального примусу, забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи та дослідження доказів, фіксування судового процесу.

Серед спеціальних ухвал, зокрема, але не виключно: ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі (частина перша статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства); про відмову у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина друга статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства); про залишення без руху заяви про відкриття провадження у справі (частина третя статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства); про повернення заяви про відкриття провадження у справі (стаття 38 Кодексу України з процедур банкрутства); про залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду (абзац 3 частини шостої статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства); про приєднання до матеріалів справи інших заяв (частина четверта статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства); про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі (частина п`ята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства); про відкладення проведення підготовчого засідання суду на час, необхідний для оформлення допуску до державної таємниці (частина одинадцята статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства) та інші ухвали, які суд першої інстанції постановляє з питань, що вирішуються виключно у справах про банкрутство за нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

На кожній стадії судового провадження у справі про банкрутство досягнення її мети може забезпечуватися господарським судом постановленням як універсальних, так і спеціальних ухвал.

Виходячи з наведеного, спеціалізація і спрямованість ухвали на вирішення загальних процедурних питань господарського процесу чи спеціальних процедур, врегульованих Кодексу України з процедур банкрутства, є першочерговими критеріями для визначення переліку ухвал суду першої інстанції, постановлених у справі про банкрутство, що підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України №11-рп/2007 від 11.12.2007).

Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У статті 255 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції.

Пунктом 17 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом про банкрутство.

Водночас, у Кодексі України з процедур банкрутства, на відміну від Господарського процесуального кодексу України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 Кодексі України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини першої цієї статті передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, яка стосується саме апеляційного оскарження, визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Такими випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другої статті 254, частиною першою статті 255 Господарського процесуального кодексу України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (частина шоста статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства), ухвала за результатами розгляду вимог кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац другий частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Конституційний Суд України у рішенні №3-рп/2010 від 27.01.2010, надаючи тлумачення припису про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, виснував, зокрема, що це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду.

Однак, зважаючи на те, що в основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність), на відміну від позовного провадження у такій справі, суд не ухвалює рішення, слід вважати, що учасник справи про банкрутство має право включити заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду згідно з приписами Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги на судове рішення (ухвалу, постанову), яке є наступним після ухвали, яка не може бути оскаржена окремо, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою.

Таким чином, системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема частина шоста статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства, абзац 2 частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства);

б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити:

1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство);

2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані Господарським процесуальним кодексом України, або є спеціальною постановленою відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;

3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, чи не передбачено нормами Кодексу України з процедур банкрутства виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства для цього виду ухвал.

Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 Господарського процесуального кодексу України) повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 Господарського процесуального кодексу України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 Господарського процесуального кодексу України), апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження.

Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, або без урахування окремих виключень за Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (частини перша, друга статті 261 Господарського процесуального кодексу України), і така неможливість оскарження має бути констатована в силу відповідного припису закону, зокрема, відповідно до частини третьої статті 154 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає або частини шостої статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає.

Зі змісту оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20 вбачається, що остання постановлена судом першої інстанції відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяв/клопотань арбітражного керуючого та фактично стосується питання забезпечення судом повного і всебічного з`ясування обставин справи і дослідження доказів.

Отже, вищенаведена ухвала, з огляду на її спрямованість, є універсальною, адже у Кодексі України з процедур банкрутства відсутня окрема норма, що передбачала б вирішення питань, за результатами розгляду яких місцевим господарським судом було постановлено оскаржувану ухвалу, виключно у справах про банкрутство за нормами цього Кодексу.

Південно-західний апеляційний господарський суд, постановляючи у даній справі ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 11.09.2023, об`єктивно не міг врахувати правовий висновок щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм у питанні апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції у правовідносинах з основного провадження у справах про банкрутство, викладений в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23, оскільки повний текст даної постанови було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 27.09.2023.

Закриття апеляційного провадження це форма закінчення апеляційного розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду.

Підстави для закриття провадження свідчать про те, що судове провадження підлягає закриттю у разі встановлення судом певних обставин, зокрема, того, що провадження неправомірно розпочато за відсутності у заінтересованої особи права на звернення до суду за захистом або не може бути продовжене з інших причин, у тому числі і у зв`язку з волевиявлення сторін по розпорядженню своїми правами, які викликають зазначені правові наслідки. Отже, підставами закриття провадження фактично є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу, неможливість або недоцільність його подальшого продовження.

Не зважаючи на те, що стаття 264 Господарського процесуального кодексу України не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як помилково відкрите, закриття апеляційного провадження у такому випадку є процесуально правильним, оскільки у разі апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Саме така правова позиція Верховного Суду викладена у постановах Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №922/1906/18, від 10.09.2019 у справі №914/3604/15, від 13.08.2019 у справі №5002-17/2743-2009, а також в ухвалі від 10.08.2020 у справі №922/4587/13.

Враховуючи те, що апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20, яка не підлягала окремому оскарженню в апеляційному порядку, натомість учасник справи про банкрутство (зокрема, арбітражний керуючий) має право включити заперечення на таку ухвалу до апеляційної скарги на судове рішення, яке є наступним після цієї ухвали, або рішення, яке є логічно та за наслідками пов`язаним із такою ухвалою, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття даного апеляційного провадження як помилково відкритого, тим більше, що процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для учасників справи можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки останні не позбавлені права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, натомість їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Керуючись статтями 232-235, 240, 264, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.08.2023 у справі №916/2762/20.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.11.2023.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук