Постанова

від 31.10.2023 по справі 910/10962/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 910/10962/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Решетнік В.А. - керівник, Сич Є.Ю. - адвокат;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Іванова-Штундер Х.О. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 (повний текст складено 02.05.2023)

у справі № 910/10962/22 (суддя Грєхова О.А.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд", м. Київ

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", м. Київ

про стягнення 489 631,17 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно", м. Київ

про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог за первісним позовом.

У жовтні 2022 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" (далі - ТОВ "УБК Доміно", позивач за первісним позовом) з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" (далі - ТОВ "Еко Полімер Трейд", відповідача за первісним позовом) про стягнення 489 631,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за первісним позовом зобов`язань за Договором № 19/02/20 від 19.02.2020, в частині здійснення розрахунків.

Короткий зміст та підстави позовних вимог за зустрічним позовом.

14.12.2022 ТОВ "Еко Полімер Трейд" (далі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою (яка ухвалою від 16.01.2023 прийнята для спільного розгляду з первісним позовом) до ТОВ "УБК Доміно" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 363 635,28 грн збитків.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "УБК Доміно" робіт згідно Договору № 19/02/20 від 19.02.2020, що змусило позивача за зустрічним позовом виконати ремонтні роботи з метою усунення дефектів, що виникли з вини відповідача за зустрічним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладено на позивача за первісним позовом.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладено на позивача за зустрічним позовом.

Відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за первісним позовом не надано доказів в підтвердження передання відповідачу за первісним позовом виконаних за Договором робіт, в порядку визначеному договором, а отже підрядником не надано доказів виконання позивачем за первісним позовом робіт за Договором.

Щодо зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимим доказами, як виникнення права на самостійне усунення виявлених недоліків, так і доказів самостійного усунення таких недоліків, відтак, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості усунення недоліків виконаних підрядником робіт у розмірі 363 635,28 грн. задоволенню не підлягали.

Також відмовляючи в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансу у розмірі 65 000,00 грн сплачених за договором місцевий господарський суд виходив з того, що Договір є чинним, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відмови від Договору із посилання на приписи як чинного законодавства так і умов Договору, що свідчить про відсутність обов`язку відповідача за зустрічним позовом з повернення авансу за Договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" 22.05.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову; зустрічний позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" аванс в розмірі 65 000,00 грн, збитки в розмірі 363 635,28 грн; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 залишити без змін; судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції не дослідив важливі для справи обставини, визнав встановленими обставини при їх недоведеності матеріалами справи, здійснив неправильне тлумачення та застосування норм матеріального права.

Так, апелянт стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення:

- не враховано того, що позивач за зустрічним позовом був вимушений ліквідовувати недоліки та дефекти робіт, що виникли з вини відповідача за зустрічним позовом, який не виконав роботи у відповідності до умов Договору шляхом виконання за власний рахунок додаткових будівелно-ремонтних робіт на об`єкті площею: 270 кв. м., зокрема: роботи з ліквідації (ремонту) недоліків та дефектів самовирівнюючої стяжки;

- не враховано, що відповідач за зустрічним позовом не довів фактичне (реальне) виконання робіт, зазначених ним в наданих до первісного позову актах або їх частини;

- не прийнято до уваги Дефектний акт, який стосується взаємовідносин відповідача за первісним позовом та Приватного акціонерного товариства "Нова Лінія", оскільки за твердженням місцевого господарського суду вказаний акт не стосується правовідносин за Договором № 19/02/20 від 19.02.2020, які є предметом спору у даній справі;

- безпідставно відмовлено у задоволені зустрічного позову в частині вимог щодо повернення авансового платежу у розмірі 65000,00 грн, оскільки судом було встановлено відсутність виконаних робіт за Договором.

Також скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "УБК Доміно" 29.05.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 скасувати в частині відмовлених позовних вимог за первісним позовом; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" 277 190,00 грн заборгованості, 89 645,69 грн пені, 16 087,50 грн 3% річних та 81 707,98 грн інфляційних втрат; стягнути на користь скаржника сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесені оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частині відмовлених первісних позовних вимог.

Зокрема, ТОВ "УБК Доміно" вважає, що суду першої інстанції було надано належні та допустимі докази на підтвердження виконання робіт за Договором №19/02/20 від 19.02.2020, натомість жодних доказів складення як дефектного акту між сторонами Договору, так і визначення переліку та строків усунення недоліків виконаних робіт, матеріали справи не містять, як і не містять доказів звернення замовника протягом 3-х діб з моменту встановлення порушень виконаних будівельних робіт до підрядника із визначенням недоліків та строків їх усунення.

Разом з цим ТОВ "УБК Доміно" стверджує, що посилання відповідача за первісним позовом на Дефектний акт б/н від 06.10.2020 складений за участю ТОВ "Нова Лінія" є недопустимим, оскільки відповідно до Договору №19/02/20 від 19.02.2020 ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" є замовником, а ТОВ "УБК Доміно" є підрядником, в той же час ТОВ "Нова Лінія" має будь-яке відношення до контролю за виконанням будівельних робіт на відповідному об`єкті за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 68.

Також скаржником в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваного рішення від 17.04.2023 було отримано скаржником 08.05.2023, що підтверджується матеріалами апеляційної скарги та матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 справу № 910/10962/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10962/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 910/10962/22 до надходження до суду матеріалів справи.

07.06.2023 матеріали справи №910/10962/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі № 910/10962/22, справу №910/10962/22 призначено до розгляду на 28 червня 2023 року о 12 год. 00 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 справу №910/10962/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22, справу №910/10962/22 призначено до розгляду на "08" серпня 2023 року о 10 год 00 хв.

Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 13.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.23 у справі № 910/10962/22 передано для розгляду раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.23 у справі №910/10962/22 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 21.06.2023 надано суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К".

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці.

Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 27.06.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.23 у справі №910/10962/22 передано для розгляду раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 клопотання ТОВ "УБК Доміно" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 задоволено, поновлено ТОВ "УБК Доміно" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.23 у справі №910/10962/22, об`єднано апеляційні скарги ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та ТОВ "УБК Доміно" в одне провадження для спільного розгляду у справі №910/10962/22, справу №910/10962/22 призначено до розгляду на 08 серпня 2023 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у справі №910/10962/22 розгляд апеляційних скарг ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та ТОВ "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 відкладено на 26 вересня 2023 року об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 26.09.2023 Північним апеляційним господарським судом оголошено перерву у справі №910/10962/22 до 10 год. 40 хв. 31.10.2023.

Позиція інших учасників справи.

06.07.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" - відповідача за первісним позовом, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ "УБК Доміно" на оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "УБК Доміно" залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін.

За твердженням відповідача за первісним позовом, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "УБК Доміно", правильно встановив обставини справи та прийняв рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права.

13.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "УБК Доміно" надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Еко Полімербуд Трейд", в якому відповідач за зустрічним позовом просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 в частині відмовлених позовних вимог за первісним позовом та стягнути з ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" 277 190,00 грн заборгованості, 89 645,69 грн пені 16 087,50 грн 3% річних та 81 707,98 грн інфляційних втрат.

Так, заперечуючи вимоги апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом у поданій відповіді на відзив зазначив, що твердження ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" про те, що підготовлений ТОВ "УБК Доміно" Акт приймання-передачі виконаних робіт не відповідає формі №КБ-2в встановленої в Договорі, у зв`язку з чим виконанні роботи не можуть бути оплачені, суперечить попередній поведінці даного товариства, так як за аналогічними договорами підрядник підписував аналогічні акти без жодних зауважень щодо форми, яку встановлювали умови укладених договорів.

04.08.2023 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "УБК Доміно" відповідно до якого останній просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "УБК Доміно" від 29.05.2023 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги ТОВ "УБК Доміно" ТОВ "Епіцентр К" зазначає, що з наданих ТОВ "УБК Доміно" актів приймання-передачі робіт № 1, 2, 3 за липень 2020 року до Договору №1/18-02 від 18.02.2020 неможливо встановити який обсяг робіт припустимо міг бути прийнятий ТОВ "Епіцентр К" від ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" згідно актів за період червень - вересень 2020 року. Також ТОВ "Епіцентр К" договір з ТОВ з ІІ "Хенкель Баутехнік "Україна", зокрема, на проведення досліджень ходу виконання робіт і їх результатів, обстеження об`єкта ТЦ "Епіцетр" в м. Буча не укладався. На вимогу ТОВ "Епіцентр К" та ТЦ ПрАТ "Нова Лінія" ТОВ "Еко Полімебуд Трейд" самостійно та за свій рахунок здійснило ремонтні роботи на площі 270 кв.м., у тому числі влаштування самовирівнюючої стяжки полімер-бетоном, шліфування та ін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 31.10.2023 з`явилися представники ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та ТОВ "УБК Доміно".

Представник ТОВ "Епіцентр К" (третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом) у судове засідання 31.10.2023 не з`явився, про поважність причин нез`явлення свого повноважного представника суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.

За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника ТОВ "Епіцентр К" в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника ТОВ "Епіцентр К".

Представник ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" у судовому засіданні 31.10.2023 підтримав вимоги поданої ним апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ТОВ "Еко Полімербуд Трейд".

Представник ТОВ "УБК Доміно" у судовому засіданні 31.10.2023 просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "УБК Доміно" та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Еко Полімербуд Трейд".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, 19.02.2020 між ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" (замовник) та ТОВ "УБК Доміно" (підрядник), укладено Договір №19/02/20 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника власними силами і засобами виконати ремонтні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, 68 (далі - об`єкт), згідно з проєктом, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов цього Договору.

Підрядник зобов`язується передати замовнику виконані роботи, згідно цього Договору, на об`єкті в обумовлений Договором строк, ліквідувати недоліки і дефекти, що виникли з його вини і були виявлені в процесі приймання робіт, в період гарантійного строку експлуатації об`єкта, а також в інших випадках, передбачених цим Договором, а замовник зобов`язується, забезпечити своєчасне і безперервне фінансування виконуваних робіт та своєчасну і повну їх оплату (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору якість виконаних згідно з цим Договором робіт повинна відповідати вимогам чинних державних стандартів і технічних умов.

Підрядник зобов`язаний виконувати всі рекомендації замовника з приводу виконання робіт. В тому випадку, якщо дотримання таких рекомендацій загрожує придатності або якості результату роботи, підрядник зобов`язується негайно письмово інформувати про це замовника (п. 1.4 Договору).

У відповідності до п. 2.1 та п. 2.2 Договору вартість робіт разом з матеріалами підрядника за даним Договором, згідно з договірною ціною становить 348 625,00 грн., в тому числі ПДВ 58 104,17 грн. Договірна ціна динамічною. Перегляд договірної ціни здійснюється за згодою сторін у випадку внесення змін до проектної документації, необхідності виконання додаткових робіт.

Перегляд договірної ціни обґрунтовується необхідними розрахунками відповідно до вимог ДБН Д.1.1.-2000 зі змінами та доповненнями та оформляються сторонами шляхом складання додаткових угод і уточнених договірних цін. Зміни договірної ціни набувають чинності з моменту підписання відповідних додаткових угод до цього Договору.

В разі зникнення потреби у виконанні певних робіт, що були включені до кошторису, за згодою сторін ці роботи підрядник не виконує і не включає до Акту приймання виконаних підрядних робіт. Відмова від вже виконаних робіт в односторонньому порядку не допускається, а ці роботи повинні бути оплачені належним чином в повному обсязі.

Згідно з п. 3.1 Договору протягом 3-х діб після підписання цього Договору замовник перераховує підряднику аванс 50% від загальної вартості, що становить 174 312,50 грн., в тому числі ПДВ 29 052,08 грн. на підставі рахунку-фактури.

За умовами п. 3.2 Договору наступна оплата здійснюється шляхом виплати проміжних платежів протягом 3 діб з моменту передачі замовнику актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, у випадку коли аванс вичерпано.

Замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи, що виконані з порушенням діючих норм і правил на період усунення цих порушень, про що письмово повідомляє підрядника протягом 3-х діб з моменту встановлення цих порушень.

Остаточні розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт (здача об`єкта в дію) в строк, що становить 5 днів з дня підписання акту приймання-передачі робіт.

Під час остаточних розрахунків замовник може вирахувати вартість робіт, які виконанні з недоліками, що фіксуються у відповідному акті. Протягом встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення, після чого замовник перераховує утримані суми.

Пунктом 3.4 Договору узгоджено, що всі взаєморозрахунки між замовником і підрядником за виконані роботи проводяться виключно згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3)

У відповідності до п. 4.1 Договору підрядник зобов`язаний розпочати роботи протягом 3 робочих днів, починаючи з дня, який є наступним після отримання авансу на свій поточний рахунок.

Сторони дійшли згоди, що роботи мають бути виконані протягом одного робочого дня (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.2.2 Договору узгоджено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити про це замовника протягом 3-х діб.

Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема прийняти роботу, виконану згідно вимог цього Договору, та оплатити її в строки передбачені Договором; здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт по проекту, БНіП, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. При виявлені відхилень видає підряднику письмовий припис про їх усунення, а при необхідності - приймає рішення про призупинення робіт; забезпечити здійснення технічного та авторського нагляду за роботами підрядника відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Також, згідно з п. 5.1 Договору замовник має право, зокрема отримувати відшкодування, передбачені умовами цього Договору та не підписувати Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № Кб-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за роботи, які виконані підрядником з порушенням будівельних норм, правил та проектних рішень на період до усунення виявлених порушень.

В свою чергу, згідно з п. 5.2 Договору підрядник зобов`язаний виконувати своєчасно, якісно та відповідно до діючих в Україні загальнообов`язкових чинних технічних норм і правил в повному обсязі комплекс робіт, передбачених цим Договором; надати гарантію на виконані роботи, безоплатно усунути всі виявлені недоліки у строк, погоджений сторонами; забезпечити повне, якісне та своєчасне ведення виконавчої документації, передбаченої існуючим порядком і цим Договором.

Підрядник, згідно з п. 5.2 Договору має право отримати оплату вартості виконаних робіт, передбачених цим договором, в належні строки.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятими на себе зобов`язань відповідно до умов цього Договору (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 7.6 Договору у разі неякісного виконання робіт, передбачених цим Договором, підрядник у встановлені терміни зобов`язується усунути їх.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Договірну ціну у розмірі 348 625,00 грн.

На виконання умов Договору замовником сплачено підряднику 65 000,00 грн., а саме 30.04.2020 суму у розмірі 20 000,00 грн., 28.05.2020 - 20 000,00 грн. та 04.11.2020 - 25 000,00 грн.

Як зазначає позивач за первісним позовом, на виконання умов Договору підрядником здійснено комплекс обумовлених ремонтних робіт на об`єкті на загальну суму 342 190,00 грн, за результатами яких складено Акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 за липень 2020 року на суму 300 925,00 грн, № 2 за липень 2020 року на суму 21 240,00 грн та № 3 за липень 2020 року на суму 20 025,00 грн.

13 жовтня 2020 року позивачем за первісним позовом направлено замовнику Претензію вих. № 08102020/1 від 08.10.2020 про сплату заборгованості за виконані за Договором роботи у розмірі 302 190,00 грн., до якої долучено Акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 за липень 2020 року на суму 300 925,00 грн, № 2 за липень 2020 року на суму 21 240,00 грн. та № 3 за липень 2020 року на суму 20 025,00 грн. у двох екземплярах для погодження замовником, які замовником залишені без підпису, без надання заперечень чи зауважень до виконаних робіт.

Звертаючись з позовом до суду, підрядник зазначає, що станом на 30.06.2022 заборгованість замовника за виконані роботи становить 277 190,00 грн., в зв`язку з чим, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення 277 190,00 грн. заборгованості, 89 645,69 грн. пені, 16 087,50 грн. 3% річних та 81 707,98 грн. інфляційних втрат.

Відповідач за первісним позовом (позивач - за зустрічним) в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем за первісним позовом до матеріалів позовної заяви додано Акти приймання виконаних підрядних робіт №№ 1, 2, 3 за липень 2020 року до Договору № 1/18-02 від 18.02.2020, тобто не до Договору № 19/02/20 від 19.02.2020, при цьому, жодних доказів повідомлення замовника у порядку визначеному п. 4.2.2 Договору про закінчення виконання робіт, підрядником до матеріалів справи не надано.

Як зазначає відповідач за первісним позовом (позивач - за зустрічним), після початку виконання робіт були виявлені суттєві відступи від будівельних норм і стандартів, зокрема, на площі підлоги об`єкта утворилися тріщини, вибоїни та відшарування. Після чисельних звернень директора відповідача за первісним позовом з вимогами усунути дефекти, що виявилися на об`єкті будівництва внаслідок грубого порушення будівельних норм і неякісного виконання робіт, позивач у порушення договірних зобов`язань, що полягали у якісному виконанні повного обсягу робіт, роботи не завершив, недоліки робіт, що виникли внаслідок його дій на об`єкті не усунув, а направив на адресу замовника Претензію № 08102020/1 від 08.10.2020 з вимогою оплатити фактично незавершені роботи, не обґрунтовуючи при цьому, причин направлення актів за липень 2020 року лише у жовтні 2020 року. При цьому, надані позивачем за первісним позовом Акти не відповідають встановленій у Договорі формі, умовам п. 3.4 Договору, не надавши в той же час Довідок про вартість виконаних підрядних робіт. Замовник зазначає, що у відповідь на претензію підрядника, направив відмову № 135 від 23.10.2022 у прийнятті виконаних робіт за Договором внаслідок допущених підрядником порушень будівельних норм, правил та проектних рішень при виконанні робіт, з долученими матеріалами фото фіксації виявлених недоліків та порушень. Крім того, замовник зазначає, що підрядник не зареєстрував і не здійснював спроб зареєструвати податкові накладні на підставі актів, що додані до позовної заяви.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що внаслідок допущених підрядником порушень будівельних норм, правил та проектних рішень при виконанні робіт за Договором підряду, замовником виявлено значне руйнування самовирівнюючої стяжки з утворенням численних тріщин та раковин на 80% площі об`єкту, про які замовник неодноразово повідомляв підрядника та вимагав їх усунути, та 06.10.2020 склав Дефектний акт б/н від 06.10.2020, за участю керівника ПрАТ "Нова лінія", яке протягом 2020-2021 років розміщувалось в приміщенні об`єкта будівництва - торговельного центру "Епіцентр" в м. Буча, які замовник був вимушений за власний рахунок забезпечити виконання таких додаткових будівельно-ремонтних робіт на 270 кв.м. площі об`єкту, які були виконані власними силами і засобами відповідача за первісним позовом, в зв`язку з чим, замовник звернувся із зустрічним позовом, у якому позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки у розмірі 363 635,28 грн, а також кошти у розмірі 65 000,00 грн, сплачені у якості авансу, у зв`язку з невиконанням підрядником робіт згідно Договору.

Відповідач за зустрічним позовом, в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що на виконання п. 7.6 Договору відповідачем за зустрічним позовом було проведено роботи з усунення руйнування, котрі були виявлені у серпні 2020 року, на підтвердження чого долучено лист ТОВ "Хенкель Баутехнік", яке є виробником будівельних матеріалів "Ceresit" та надає відповідні рекомендації щодо використання їх продукції при виконанні такого роботу робіт.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, замовник не долучив до зустрічного позову жодних матеріалів, листів, письмових приписів тощо, які б підтверджували порушення будівельних норм, правил, проектних рішень, рекомендацій замовника тощо, в той же час, питання щодо неякісного виконання робіт, порушення будівельних норм, правил та проектних рішень при виконанні робіт за Договором підряду не виникло, а отже роботи виконані відповідачем за зустрічним позовом в повному обсязі без порушення будівельних норм, правил, проектних рішень та рекомендацій відповідача за первісним позовом. При цьому, як вбачається з долучених до відзиву на первісний позов Актів виконаних робіт (за червень та липень 2020 року) підписаних ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та ТОВ "Епіцентр К", замовником за Договором підрядку № 18-02/2014 від 18.02.2020, відповідно до яких ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" надав, а ТОВ "Епіцентр К" підписав акти виконаних робіт, відповідно до яких позивач за зустрічним позовом закриває роботи та вважає їх належним чином виконаними та ТОВ "Епіцентр К" приймає в тому числі роботи виконанні ТОВ "УБК Доміно", а саме влаштування самовирівнювальної стяжки, шліфування підлоги, алмазними чашками, обезпилення, ґрунтування підлоги, частковий ремонт основи, однак означені роботи були закриті та здані без відповідного прийняття робіт між сторонами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що правовідносини сторін у справі, що розглядається, виникли з договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. При цьому, зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК презумпцію правомірності укладеного між сторонами договору, цей договір є належною в розумінні статей 11, 509 ЦК і статей 173, 174 ГК підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Відповідно до статті 837 ЦК за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2).

Згідно зі статтею 875 ЦК за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст. 843 ЦК України).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Статтею 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором".

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №910/18384/20 про стягнення плати за виконані підрядні роботи за аналізом норм статей 837, 882 ЦК України дійшов висновку, що нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт.

Верховний Суд у вказаній постанові у справі №910/18384/20 також дійшов висновку про те, що якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах.

Статтю 882 ЦК України треба розглядати у системному зв`язку з іншими положеннями ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, зокрема з положеннями частини 1 статті 853 ЦК України, яка визначає, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

Таким чином, для встановлення наявності підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актом прийняття-передачі робіт, підписаним однією стороною договору (підрядником), необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт та реального/фактичного виконання робіт за договором підряду. Отже, встановлення наведених обставин входить до предмету доказування у цій справі.

Пунктом 3.4 Договору узгоджено, що всі взаєморозрахунки між замовником і підрядником за виконані роботи проводяться виключно згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3)

Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов`язаний, зокрема прийняти роботу, виконану згідно вимог цього Договору, та оплатити її в строки передбачені Договором; здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт по проекту, БНіП, а матеріалів, виробів і конструкцій - державним стандартам і технічним умовам. При виявлені відхилень видає підряднику письмовий припис про їх усунення, а при необхідності - приймає рішення про призупинення робіт; забезпечити здійснення технічного та авторського нагляду за роботами підрядника відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Також, згідно з п. 5.1 Договору замовник має право, зокрема не підписувати Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма № Кб-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за роботи, які виконані підрядником з порушенням будівельних норм, правил та проектних рішень на період до усунення виявлених порушень.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2020 року позивачем за первісним позовом направлено замовнику Претензію вих. № 08102020/1 від 08.10.2020 про сплату заборгованості за виконані за Договором роботи у розмірі 302 190,00 грн., до якої долучено Акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 за липень 2020 року на суму 300 925,00 грн., № 2 за липень 2020 року на суму 21 240,00 грн. та № 3 за липень 2020 року на суму 20 025,00 грн., які підписані лише однією стороною (підрядником) у двох екземплярах для погодження замовником, які замовником залишені без підпису.

Замовник в свою чергу, 23.10.2020 надіслав підряднику Відмову вих. № 135 від 23.10.2020 у прийнятті виконаних робіт за Договором, в обґрунтування якої зазначив, що акти замовником не підписані, оскільки зазначені в цих Актах роботи замовником не прийняті у зв`язку з тим, що виконані з порушенням будівельних норм, правил та проектних рішень.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що акт виконаних підрядних робіт, підписаний однією стороною, не має доказової сили за умов встановлення обґрунтованості мотивів відмови замовника від підписання акту, і відповідно має доказову силу (є дійсним) у разі встановлення необґрунтованості відмови замовника від підписання акту та прийняття робіт.

Цивільний кодекс України не визначає критеріїв та умов щодо обґрунтованості відмови від підписання акту приймання-передачі робіт, а відтак обґрунтованість відмови замовника є оціночним поняттям та в кожному конкретному випадку повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та спірних правовідносин сторін.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем за первісним позовом Акти приймання-передачі виконаних робіт №№ 1, 2, та 3 за липень 2020 року не відповідають за формою та змістом примірній формі Акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в.

При цьому, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт № КБ-3, позивачем за первісним позовом, замовнику направлено не було, як і доказів складання яких, матеріали справи не містять.

В подальшому, в процесі розгляду справи, позивачем складено та долучено до матеріалів справи Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2020 року, який був створений у 2023, при цьому не підписаний ані замовником, ані підрядником, та не направлявся на погодження замовнику, в зв`язку з чим, судом до уваги не приймається.

Таким чином, позивачем за первісним позовом, не надано жодного доказу в підтвердження направлення замовнику передбачених Договором документів, а саме Актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № Кб-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3), для погодження замовником або надання відмов від підписання у зв`язку з недоліками у виконаних роботах.

Відтак, матеріали справи не містять доказів передання відповідачу за первісним позовом виконаних за Договором робіт, в порядку визначеному Договором, а отже підрядником не надано доказів виконання позивачем за первісним позовом робіт за Договором.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, сторонами визнається, та в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню обставини, щодо виконання позивачем за первісним позовом певного фронту робіт, проте з недоліками.

Зокрема, позивачем за первісним позовом надано Акт обстеження будівельного об`єкту від 26.08.2020 року, складено головним спеціалістом по технічній експертизі ТОВ з іноземними інвестиціями "Хенкель Баутехнік "Україна", відповідно до якого, якість бетону в місцях руйнування не відповідає вимогам, необхідним для використання полімерного покриття.

Відповідно до наданого підрядником Листа від 07.09.2020 ТОВ з ІІ "Хенкель Баутехнік "Україна" інформує, що роботи на об`єкті ТЦ "Епіцентр К" по вул. Нове Шосе, 48, Буча, Київська область, по відновленню підлоги та ремонту основи під фінішне полімерне покриття підлоги виконанні ТОВ «УБК Доміно" в повному обсязі та згідно рекомендацій, вказаних в акті обстеження № 71 від 26.08.2020.

Відповідачем за первісним позовом в свою чергу, надано Дефектний акт від 06.10.2020, складений та підписаний представниками ПрАТ "Нова Лінія" та ТОВ "Еко Полімербуд Трейд", відповідно до якого, необхідно здійснити демонтаж самовирівнюючої стяжки поверхні, ремонт підлоги та усунути наявні дефекти.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи, що виконані з порушенням діючих норм і правил на період усунення цих порушень, про що письмово повідомляє підрядника протягом 3-х діб з моменту встановлення цих порушень.

Згідно з п. 7.6 Договору у разі неякісного виконання робіт, передбачених цим Договором, підрядник у встановлені терміни зобов`язується усунути їх.

Натомість, жодних доказів складення як дефектного акту між сторонами Договору, так і визначення переліку та строків усунення недоліків виконаних робіт, матеріали справи не містять, як і не містять доказів звернення замовника протягом 3-х діб з моменту встановлення порушень виконаних будівельних робіт до підрядника із визначенням недоліків та строків їх усунення.

При цьому, за наявності спору, щодо якості виконаних підрядником робіт, сторони не були позбавлені можливості скористатися приписами ч. 4 ст. 853 ЦК України, якими визначено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза, проте протягом перебування справи у провадженні суду відповідне клопотання жодною із сторін не заявлялось.

Разом з цим колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що направлення позивачу Актів виконаних робіт за липень 2020 року у жовтні 2020 році, не може свідчити про вчинення дій підрядником щодо усунення недоліків у подальшому, з огляду на обізнаність сторін Договору про наявність недоліків у виконаних роботах, та відсутності будь-яких документів у матеріалах справи, які б свідчили про усунення недоліків, та подальше їх направлення замовнику на погодження.

Більше того, пунктом 4.2.2 Договору узгоджено, що після закінчення виконання робіт підрядник зобов`язаний письмово повідомити про це замовника протягом 3-х діб.

Водночас жодних повідомлень замовника про закінчення виконання робіт, матеріали справи не містять.

Таким чином, жодною із сторін не надано доказів в підтвердження власних доводів щодо обсягу та розміру виконаних позивачем за первісним позовом за Договором робіт, як обсягу недоліків та доказів їх усунення.

Посилання ж позивача за первісним позовом на Акти, які стосуються взаємовідносин відповідача за первісним позовом та третьої особи, судом до уваги не приймаються, як і не приймаються посилання відповідача за первісним позовом на Дефектний Акт, який стосується взаємовідносин відповідача за первісним позовом та ПрАТ "Нова Лінія", оскільки не стосуються Договору, який є предметом спору.

У даному випадку, матеріали справи свідчать, що підрядник виконав певний обсяг робіт, проте з недоліками, обсяг яких та строк усунення яких, сторонам не узгоджувався, як і не узгоджувався обсяг та вартість робіт, які підлягають оплаті.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У даному випадку, позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, який би підтверджував повне виконання виконавцем робіт за Договором, як і позивачем за зустрічним позовом, не надано жодного доказу, який би підтверджував виконання виконавцем робіт з недоліками за Договором.

Таким чином, оскільки позивачем за первісним позовом не надано жодного доказу, який би підтверджував виконання робіт належної якості за Договором, як і доказів передання таких робіт відповідачу за зустрічним позовом, вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом вартості будівельних робіт у розмірі 277 190,00 грн. обґрунтовано залишені без задоволення судом першої інстанції.

Відповідно враховуючи, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 277 190,00 грн залишена судом без задоволення, похідні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 16 087,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 81 707,98 грн. та пені у розмірі 89 645,69 також обґрунтовано залишенні без задоволення.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушенного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що згідно зі ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

При цьому господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов`язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов`язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала.

В свою чергу, як вже зазначалось судом, у відповідності до частин 1 та 2 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник має право зменшувати суму перерахування за виконані роботи, що виконані з порушенням діючих норм і правил на період усунення цих порушень, про що письмово повідомляє підрядника протягом 3-х діб з моменту встановлення цих порушень.

Згідно з п. 7.6 Договору у разі неякісного виконання робіт, передбачених цим Договором, підрядник у встановлені терміни зобов`язується усунути їх.

Однак, жодних доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом із вимогами про усунення недоліків робіт, наявність яких сторонами не заперечується, як доказів визначення строку для їх усунення та складення дефектного акту, матеріали справи не містять.

Разом з тим, право позивача за зустрічним позовом на усунення недоліків виникає у разі не усунення відповідачем за зустрічним позовом таких недоліків, усунення яких у визначений сторонами строк, від підрядника не вимагалось.

При цьому, судом першої інстанції правильно відхилені надані позивачем за зустрічним позовом докази в підтвердження самостійного виконання робіт, оскільки всі надані позивачем за зустрічним позовом видаткові накладні та рахунки-фактури датовані весною-літом 2020 року, в той час, як наданий позивачем за первісним позовом Дефектний акт, відповідно до якого, необхідно здійснити демонтаж самовирівнюючої стяжки поверхні, ремонт підлоги та усунути наявні дефекти, складено та підписано представниками ПрАТ "Нова Лінія" та ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" - 06.10.2020.

Крім того, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як вбачається з матеріалів справи, не зважаючи на складання 06.10.2020 Дефектного акту, позивач за зустрічним позовом перерахував підряднику 04.11.2020 кошти у розмірі 25 000,00 грн з призначенням платежу "оплата за роботи згідно Договору №19/02/20 від 119.02.2020", що у сукупності свідчить про невідповідність фактичним обставинам справи посилань позивача за зустрічним позовом про самостійне усунення недоліків робіт, згідно матеріалів, закуплених навесні та влітку 2020 року.

Таким чином, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимим доказами, як виникнення права на самостійне усунення виявлених недоліків, так і доказів самостійного усунення таких недоліків, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом вартості усунення недоліків виконаних підрядником робіт у розмірі 363 635,28 грн. задоволенню не підлягають

В свою чергу, щодо вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом авансу у розмірі 65 000,00 грн. сплачених за Договором, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Водночас, за приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Згідно з п. 3.1 Договору протягом 3-х діб після підписання цього Договору замовник перераховує підряднику аванс 50% від загальної вартості, що становить 174 312,50 грн., в тому числі ПДВ 29 052,08 грн. на підставі рахунку-фактури.

При цьому, у відповідності до п. 4.1 Договору підрядник зобов`язаний розпочати роботи протягом 3 робочих днів, починаючи з дня, який є наступним після отримання авансу на свій поточний рахунок.

Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, сторонами узгоджено, що підрядник приступає до виконання робіт протягом трьох робочих днів після сплати замовником авансу у розмірі 174 312,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відтак, у разі відсутності попередньої оплати у розмірі 174 312,50 грн., у підрядника не виникає зобов`язань з виконання робіт за Договором.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи у порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, замовником не сплачено відповідачу за зустрічним позовом аванс у належному розмірі, а сплачено лише 65 000,00 грн., а саме 30.04.2020 суму у розмірі 20 000,00 грн., 28.05.2020 - 20 000,00 грн. та 04.11.2020 - 25 000,00 грн.

Доказів здійснення замовником визначеної сторонами у Договорі попередньої оплати у розмірі 174 312,50 грн., яка є відкладальною обставиною та від сплати якої, залежить виникнення у підрядника обов`язку з виконання робіт за Договором, матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 2 ст. 598 ЦК України визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 849 ЦК України визначає наступні права замовника під час виконання роботи:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Однак матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом не надано доказів звернення до відповідача за зустрічним позовом з повідомленням про розірвання Договору з посиланням як на приписи ст. 849 ЦК України, так і на умови Договору.

Таким чином, оскільки умовами Договору визначено обов`язок замовника перерахувати підряднику аванс, до виконання якого замовником, підрядник не приступає до виконання робіт, враховуючи чинність Договору та відсутність будь-яких відмов від Договору із посилання на приписи як чинного законодавства так і умов Договору, часткове виконання підрядником робіт за Договором, які за обсягом та якістю замовнику не передавались підрядником не передавались, не наведення позивачем за зустрічним позовом жодних підстав та умов, які б свідчили про наявність у відповідача за зустрічним позовом обов`язку з повернення замовнику 65 000,00 грн. авансу, вимоги позивача за зустрічним позовом в цій частині також задоволенню не підлягали.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовів, з покладенням судового збору на позивачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені позовів.

Надаючи оцінку встановленим обставинам у сукупності відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України з огляду норми чинного законодавства, які регламентують спірні у даній справі правовідносини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за первісним позовом щодо розірвання спірного Договору та за зустрічним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідно апеляційні скарги ТОВ "Еко Полімербуд Трейд" та ТОВ "УБК Доміно" щодо доводів і аргументів, які стосуються рішення суду першої інстанції в оскаржуваних ними частинах, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає безпідставними та необгрунтованими.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи та аргументи учасників справи не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення місцевого господарського суду у даній справі в оскаржуваній частині відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржниками не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Полімербуд Трейд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "УБК Доміно" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 у справі №910/10962/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10962/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.11.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир