Рішення

від 14.11.2023 по справі 902/966/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2023 р.Cправа № 902/966/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

до: Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" (вул. Д. Нечая, буд. 55, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 364 539,44 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача Кравчук О.В. за довіреністю;

відповідача Гребенченко О.А. за довіреністю (в режимі відеоконференції)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" про стягнення 364 694,80 грн, з яких: 319 614,73 грн - основний борг за розподіл природного газу протягом листопада 2022 р. - травня 2023 р.; 3 039,04 грн - 3% річних; 34 657,95 грн - пеня; 7 383,08 грн - інфляційні нарахування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 24.07.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/966/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 29.08.2023.

11.08.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 10.08.2023 (вх. № 01-34/7424/23 від 11.08.2023).

25.08.2023 на електронну адресу суду надійшли пояснення № 210007.1-СК-15255-0823 від 24.08.2023 скріплені електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Кравчук О.В.

Суд, ухвалою від 29.08.2023, продовжив строк підготовчого провадження по справі № 902/966/23 на 30 днів та відклав підготовче засідання на 26.09.2023.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2023, про що 26.09.2023 постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 07.11.2023 суд заслухав вступне слово представників сторін, провів стадію з`ясування обставин та розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів на якій оголошено перерву до 14.11.2023.

Суд, ухвалою від 10.11.2023, постановив судове засідання 14.11.2023 провести в режимі відеоконференції та забезпечити участь представника відповідача у розгляді справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.11.2023 на електронну адресу суду надійшли пояснення № б/н від 13.11.2023 (вх. № 01-34/10694/23 від 13.11.2023) скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача адвоката Гребененка О.А.

На визначену судом дату (14.11.2023) в судове засідання з`явились представник відповідача в режимі відеоконференції. Представник позивача прийняв участь в судовому засіданні в приміщенні суду.

Після завершення стадії дослідження доказів проведено стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 14.11.2023 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 14.11.2023 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що між Акціонерним товариством «Вінницягаз» та Приватним акціонерним товариством «Будматеріали» укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання № 0942060М72АР016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому.

Протягом вересня 2022 року - травня 2023 року АТ «Вінницягаз» надало ПАТ «Будматеріали» послугу з розподілу природного газу на загальну суму 438 139,37 грн.

Тоді як оплата за надані позивачем послуги з розподілу природного газу відповідачем була здійснена частково в розмірі 118 524,62 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з розподілу природного газу за період вересень 2022 року - травень 2023 року складає 319 614,73 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову. Суть заперечень зводиться до наступного. Заявлена заборгованість є безпідставною, оскільки нарахована за період коли послуги з розподілу природного газу не надавались, оскільки в цей період було позивачем зупинено газопостачання на підприємстві відповідача, робота підприємства відповідача припинена.

Позивач заявив до стягнення заборгованість за надання відповідачу послуг з розподілу природного газу за період з вересня 2022 року по травень 2023 року. Проте, на підприємстві відповідача відсутнє (зупинено) газопостачання та відповідно і його розподіл (споживання) з 24.07.2022, що здійснено самим позивачем шляхом встановлення інвентарної заглушки, що зафіксовано у Акті № 043669 від 25.07.2022 перевірки технічного стану вузла обліку та Акті № 000045 від 23.07.2022.

Тому відповідач вважає, що зупинення газопостачання природного газу на підприємстві відповідача з 24.07.2022, виключає підстави для нарахування оплати за послуги з розподілу природною газу.

Позивач, заперечуючи доводи відповідач, вказує, що відповідно Акту № 000045 від 23.07.2022, газопостачання до об`єкту споживача було припинено шляхом встановлення інвентарної заглушки. На вхідній засувці та опломбовано пломбою.

При цьому, припинення газопостачання шляхом пломбування вхідної засувної арматури лише призупиняє фізичну подачу газу до об`єкту, але не припиняє право відповідача на цілодобовий доступ об`єкта споживання до газорозподільної системи.

Протягом спірного періоду, а саме листопада 2022 року - травня 2023 року, відповідач не звертався до позивача із заявами про розірвання договору, механічне від`єднання об`єкта від ГРМ не відбулось.

Відтак, враховуючи, що договір розподілу діяв протягом періоду, за який Товариством стягується заборгованість у судовому порядку, механічного від`єднання об`єкта від ГРМ в даний період не відбулось, враховуючи норми п. 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, відповідач є таким, що протягом листопада 2022 року - травня 2023 року мав сплачувати вартість річної замовленої потужності шляхом здійснення щомісячних платежів, як визначено Кодексом ГРМ.

Лише 10.08.2023 на адресу позивача надійшов лист відповідача від 04.08.2023 № 12, заява про розірвання договору розподілу природного газу та два примірники додаткової угоди про припинення договору розподілу природного газу з 01.09.2023 та здійснення механічного від`єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі.

Відповідач, в свою чергу, в письмових поясненнях, наполягає на тому, що у спірних правовідносинах до застосування підлягають положення абзацу четвертого п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, якими передбачено, що якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи Оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок Оператора ГРМ.

Тому, оскільки на підприємстві відповідача з 24.07.2022 здійснено тривале зупинення газопостачання за ініціативи позивача, шляхом встановлення інвентарної заглушки, що зафіксовано у Акті № 043669 від 25.07.2022 перевірки технічного стану вузла обліку та Акті № 000045 від 23.07.2022, з 24.07.2022 не здійснюється нарахування відповідачу вартості послуги навіть за діючим договором розподілу природного газу та наявності у нього статусу підключеного до ГРМ.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» на підставі типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, надається послуга з розподілу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» про що останнім підписана заява-приєднання № 094206QN7ZAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до 1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим Договором (п.2.1 розділу II) Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.3. розділу II Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільних систем.

Порядок обліку природного газу, що передається Споживачу встановлено розділом V Типового договору, зокрема:

пунктом 5.1. передбачено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем;

пунктом 5.2. встановлено визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об`єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об`єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача.

Відповідно до пункту 5.3. за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Пунктом 5.4. встановлений порядок визначення об`єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору.

Розділом VI Типового договору, зокрема пунктами 6.1, 6.2., 6.З., 6.4.,6.5.,6.6. передбачено, що:

6.1.Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

6.2. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

6.3. Величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

6.4. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

6.5. У випадку якщо Споживач, що не є побутовим, в установленому Кодексом ГРМ порядку самостійно здійснив замовлення величини річної потужності по всіх його об`єктах (об`єкту) в газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік та фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний з моменту перевищення фактичного обсягу над заявленим здійснювати оплату вартості перевищення річної замовленої потужності, велична якої визначається за формулою.

6.6. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до пункту 7.4 Споживач зобов`язується, серед іншого, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Як вбачається із заяви-приєднання №094206QN7ZAP016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), додатками до договору, які додаються до заяви-приєднання є: додаток № 3 "Інформаційний лист" та додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача".

Відповідно до Кодексу ГРМ, ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний Оператором газорозподільної системи в установленому цим Кодексом порядку.

Так, Товариству з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" присвоєний персональний ЕІС- код 56XO00006QN7Z00U.

Згідно глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ (з урахуванням змін внесених постановою НКРЕКП № 2080 від 07.10.2019 р.) розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пп. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу Регулятором на ринку природного газу є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП).

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Крім того, згідно абз. 1 п. 5 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, для нового споживача, що не є побутовим, та/або його об`єкта річна замовлена потужність споживача (його об`єкта) визначається споживачем за його заявою, але не менше обсягів, визначених абзацом четвертим пункту 4 цієї глави.

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2741 для АТ «Вінницягаз» з 01 січня 2022 року на 2022 - 2023 роки встановлено тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 1,76 грн. за 1 м.куб. (без урахування ПДВ).

Відповідно до довідки Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» від 26.06.2023 фактичний обсяг споживання природного газу споживача - ТОВ «Будматеріали» складає:

за газовий рік (з жовтня 2020 року по вересень 2021 року) - 336 717,68 м куб.;

за газовий рік (з жовтня 2021 року по вересень 2022 року) - 228 511,49 м. куб.

Розрахована Оператором ГРМ величина річної замовленої потужності:

на 2022 рік 336 717,68 м.куб.

на 2023 рік 228 511,49 м.куб.

За твердженням АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у період з вересня 2022 року по травень 2023 року включно на загальну суму 438 139,37 грн., про що складено наступні Акти наданих послуг:

№ ВІЯ82033147 від 30.09.2022 на суму 59 262,32 грн;

№ ВІЯ82033853 від 31.10.2022 на суму 59 262,32 грн;

№ ВІЯ82040295 від 30.11.2022 на суму 59 262,30 грн;

№ ВІЯ82042462 від 31.12.2022 на суму 59 262,32 грн;

№ ВІЯ83002664 від 31.01.2023 на суму 40 218,01 грн;

№ ВІЯ83007096 від 28.02.2023 на суму 40 218,04 грн;

№ ВІЯ83009554 від 31.03.2023 на суму 40 218,01 грн;

№ ВІЯ83013358 від 30.04.2023 на суму 40 218,04 грн;

№ ВІЯ83018253 від 31.05.2023 на суму 40 218,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Акти наданих послуг за період вересень 2022 року лютий та квітень 2023 року підписані сторонами обопільно. Тоді як Акти наданих послуг за березень та травень 2023 року підписані зі сторони Оператора ГРМ, підпису сторони Споживача останні не містять.

08.05.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №210-Сл-8641-0523 від 05.05.2023 про сплату заборгованості, до якої долучено Акти наданих послуг за січень-квітень 2023 року та рахунок на оплату.

20.06.2023 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу №210-Сл-11554-0623 від 20.06.2023 про сплату заборгованості, до якої долучено Акт наданих послуг за травень 2023 року та рахунок на оплату.

За наявними матеріалами справи, відповідачем підписані Акти наданих послуг за березень та травень 2023 року позивачу не повернуто.

При цьому, як встановлено судом, відповідач частково оплатив послуги за Договором, перерахувавши на рахунок позивача 118 524,62 грн, а саме:

згідно платіжної інструкції № 1524 від 23.09.2022 сплачено 5000,00 грн;

згідно платіжної інструкції № 1685 від 25.10.2022 сплачено 20000,00 грн;

згідно платіжної інструкції № 1724 від 31.10.2022 сплачено 20000,00 грн;

згідно платіжної інструкції № 1768 від 08.11.2022 сплачено 14266,43 грн;

згідно платіжної інструкції № 76 від 02.03.2023 сплачено 5000,00 грн;

згідно платіжної інструкції № 79 від 02.03.2023 сплачено 54258,19 грн.

У зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати за надані позивачем послуги, останній звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 319 614,73 грн. основного боргу, 7 383,08 грн. інфляційних втрат, 3 039,04 грн. три проценти річних та 34 657,95 грн. пені.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 1379/27824 06.11.2015 р., постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 р. «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу».

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРМ): - договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі - побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі - побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі - для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (пункт 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі - побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Пунктами 1, 2, 3 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Порядок включення споживача до Реєстру споживачів постачальника визначається відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача.

За відсутності у споживача діючого постачальника (якщо споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав про те, що на підприємстві відповідача відсутнє (зупинено) газопостачання та відповідно і його розподіл (споживання) з 24.07.2022, що здійснено самим позивачем шляхом встановлення інвентарної заглушки, що зафіксовано у Акті № 043669 від 25.07.2022 перевірки технічного стану вузла обліку та Акті № 000045 від 23.07.2022.

Тому відповідач вважає, що зупинення газопостачання природного газу на підприємстві відповідача з 24.07.2022, виключає підстави для нарахування оплати за послуги з розподілу природною газу за спірний період.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2022 представниками АТ «Вінницягаз» у присутності представника ПрАТ «Будматеріали» складено Акт про порушення № 000045, згідно якого на комерційному ВОГ було виявлено несанкціоноване втручання в роботу комерційного ВОГ шляхом встановлення несанкціонованого газопроводу в резиновому шлангу, який підєднаний входом до лічильника газу та виходом після лічильника газу, що дає можливість безоблікового споживання природного газу.

Відповідно до п. 4 Акту про порушення припинено газопостачання шляхом встановлення технічної заглушки на вхідній засувці підприємства та опломбовано пломбами: 73086759; 760.

25.07.2022 представниками АТ «Вінницягаз» у присутності представника ПрАТ «Будматеріали», складено Акт перевірки технічного стану вузла обліку № 043669 .

При цьому обставин проведення механічного від`єднання об`єкта відповідача від газових мереж судом не встановлено.

Суд вважає за необхідне відзначити, що за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20, саме механічне від`єднання відводу від діючого газопроводу (відрізання) є підставою вважати споживача відключеним від системи газопостачання.

За приписами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, за встановленими судом обставинами даної справи, працівниками позивача на об`єкті відповідача було здійснено припинення (обмеження) газопостачання та пломбування технічної глушки на вхідній засувці, а не механічне від`єднання газопроводу від мережі.

Як зазначалося вище, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору (пункт 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до положень пунктів 1, 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача, та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи із річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача відповідно до цього Кодексу, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об`єктом (об`єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах тощо.

Споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати Оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах у газорозподільній зоні відповідного Оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. У такому разі, якщо фактичний обсяг використання потужності (протягом календарного року) буде перевищувати замовлену споживачем річну потужність, величина перевищення має бути сплачена споживачем за двократною вартістю тарифу на розподіл природного газу на користь Оператора ГРМ відповідно до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року.

У випадку, якщо річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, нарахування Оператором ГРМ вартості перевищення замовленої потужності не здійснюється.

Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем розраховано розмір плати за замовлену потужність для об`єктів відповідача у період з вересня 2022 року по травень 2023 року у розмірі 438 139,37 грн.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, протягом спірного періоду об`єкт відповідача фактично був приєднаний до газорозподільної системи позивача, оскільки механічне від`єднання відповідача не було здійснено.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою Типового договору розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 4 глави 3 цього розділу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Отже, з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Газорозподільна система функціонує за принципом постійної та безперебійної наявності в системі газопостачання природного газу, який переміщується під тиском.

Фактичний розподіл природного газу для потреб споживача здійснюється Оператором ГРМ у загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача (пункт 2 глави 5 розділу VI Кодексу ГРМ).

Згідно з абзацом 6 пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.

З матеріалів даної справи вбачається фізичне підключення об`єкта Споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами Договору розподілу природного газу, який не припинено.

Відповідач листом № 12 від 04.08.2023 звернувся до позивача про розірвання договору розподілу природного газу у зв`язку з припиненням газопостачання з 23.07.2022. До заяви додано заяву про розірвання договору розподілу природного газу та додаткову угоду на припинення дії Типового договору розподілу природного газу укладеного шляхом підписання заяви-приєднання № 094206QN7ZAP016 від 01.01.2016.

Як слідує з матеріалів справи на наголошено позивачем, додаткова угода перебуває на стадії підписання Товариством, механічне від`єднання об`єкта відповідача (Споживача) не відбулось.

Таким чином, Договір розподілу природного газу, укладений шляхом підписання Споживачем заяви-приєднання № 094206QN7ZAP016 від 01.01.2016 не припинив свою дію, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, а тому підлягає до виконання.

Суд констатує, що станом на час прийняття рішення відповідач заборгованість за отримані від позивача послуги з розподілу не сплатив, доказів, які б спростовували наявність та розмір заявленого до стягнення боргу в сумі 319 614,73 грн., до матеріалів справи не надав.

Посилання відповідача на положення положення абзацу четвертого п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем судом відхиляються, позаяк спірні правовідносини виключають підстави застосування пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання нарахування вартості послуги.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 319 614,73 грн. є належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

У силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань позивачем заявлено до стягнення з відповідача 34 657,95 грн. пені, 3 039,04 грн. 3% річних та 7 383,08 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди прострочення оплат.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст.548 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що заявлений до стягнення розмір пені було визначено позивачем в сумі 34 657,95 грн., нарахованій на заборгованість відповідача щодо кожного акту наданих послуг (грудень 2022 року травень 2023 року) окремо, і вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 039,04 грн. 3% річних та 7 383,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

З долученого до матеріалів справи розрахунків 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що розмір 3% річних та інфляційних втрат було визначено позивачем у сумі 3 039,04 грн. (3% річних) та в сумі 7 383,08 грн. (інфляційних втрат), нараховані на заборгованість відповідача щодо кожного акту наданих послуг окремо, вони є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим 3% річних та інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявлених позивачем розмірах.

Суд акцентує увагу, що відповідачем не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у даній справі є правомірними та обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта долучених до матеріалів справи документів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, на Відповідача покладаються витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 5 470,42 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будматеріали" (вул. Д. Нечая, буд. 55, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 06959287) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 319 614 грн. 73 коп. основного боргу; 3 039 грн. 04 коп. 3% річних; 34 657 грн. 95 коп. пені; 7 383 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 5 470 грн. 42 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник рішення направити сторонам до електронного кабінету в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 листопада 2023 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи