Рішення

від 16.11.2023 по справі 908/3529/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/65/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023 Справа № 908/3529/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників сторін:

від позивача Уткін О.Є., довіреність № 952 від 08.09.2023;

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Савран З.В., розпорядження № 112-к від 06.08.2013

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3529/21

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (пр. Д. Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038)

до відповідача-1: Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Шкільна, буд. 230, смт. МихайлІвка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002)

до відповідача-2: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (бул. Центральний, буд. 6Д, м. Василівка, Василівський район, Запорізька область, 71601; поштова адреса: вул. Олександрійська, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063)

про стягнення 1 254 629,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

06.12.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 30.11.2021) Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця до відповідача-1: Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, відповідача-2: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення 1254629,29 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів.

Позов обґрунтований ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 22, 526, 610, 611, 623 ЦК України, Бюджетним кодексом України, ст. 9 Закону України Про залізничний транспорт.

18.03.2019 між АТ Українська залізниця та УСЗН Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області укладено договір № ПР/ДН-3-19162НЮдч про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, за умовами якого відповідач-1 здійснює відшкодування витрат перевізнику за перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства України мають право на пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського сполучення. Відповідно до розрахунку-довідки про відшкодування збитків від перевезень пільгових категорій громадян у приміському сполученні за 2019 рік збитки від здійснених перевезень пасажирів пільгової категорії протягом січня-грудня склали 1445429,29 грн. відповідачем-1 компенсовано лише 190800,00 грн., заборгованість складає 1254629,29 грн., яку просив стягнути. Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області з 01.04.2021 є структурним підрозділом соціального захисту в смт. Михайлівка Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області в результаті реорганізації шляхом приєднання та з припиненням статусу юридичної особи. Проте, станом на день подання позовної заяви УСЗН Михайлівської РДА не ліквідовано, а перебуває в стані припинення.

18.01.2022 надійшла відповідь на відзив відповідача-2. З доводами відповідача не погодився. Враховуючи, що у відносинах щодо розрахунку з позивачем за надані ним особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги з перевезення залізничним транспортом з 01.01.2019 по 31.12.2019, відповідач виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як боржник у зобов`язальних цивільних правовідносинах, тому цей спір підлягає вирішенню в господарському суді. За період: січень-грудень 2019 пільгової категорії громадян було перевезено на суму більшу, ніж відповідачем-1 прийнято до сплати. Збитки в розмірі 1254629,29 грн. не відшкодовані залізниці, на підтвердження чого позивачем надано облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

17.02.2022 надійшло пояснення. Вважає Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області. Датою виникнення універсального правонаступництва слід вважати дату видання наказу, з якої відповідач-2 є правонаступником відповідача-1. Таким чином, збитки слід стягнути з відповідача-2.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

Відзив на позов від відповідача-1: Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до суду не надходив. Останнім днем строку для подання відзиву було 21.01.2022.

13.01.2022 від відповідача-2: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області надійшов відзив на позов. У задоволенні позову просив відмовити. Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації є відповідачем по справі, оскільки є правонаступником Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до законодавчих актів. Вказаний спір вважає адміністративним. У період 2017-2019 років фінансування пільгових перевезень проводилось згідно районних програм фінансування пільг окремих громадян на відповідний рік. Таким чином, фінансування здійснювалось у межах фактичних коштів, передбачених у районному бюджеті та бюджетах ОТГ Михайлівського району Запорізької області. Кошти від Плодородненської ОТГ у сумі 89,20 тис.грн. на оплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян на 2019 рік до районного бюджету не надійшли з невідомих причин. Плодородненська сільська територіальна громада, що раніше входила до Михайлівського району Запорізької області, на сьогодні включена до складу Мелітопольського району Запорізької області. Вважає, що відповідач-2, як правонаступник відповідача-1, не може відшкодовувати будь-які виплати, які не надійшли від територіальної громади, яка на сьогодні включена до іншого району. Відповідач-2 не може нести відповідальність за дії органу місцевого самоврядування в 2019 році, та який увійшов до складу іншого району. 31.03.2021 відповідача-2, як правонаступник відповідача-1, прийняв на баланс балансові залишки підрозділу, в яких не значилася жодна кредиторська заборгованість.

Представник відповідача-2 у підготовчих засіданнях та в судовому засіданні з розгляду справи по суті заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що фактично Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області не є правонаступником Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, оскільки останнє не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та між вказаними особами не було підписано передавального акту.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3529/21 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 13.12.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

28.12.2021 до суду від позивача надійшла заява вих. № б/н від 21.12.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.12.2021 суддею Ярешко О.В. позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі № 908/3529/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2022.

Копія вказаної ухвали суду отримана представником відповідача-1 06.01.2022 та представником відповідача-2 04.01.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Ухвалою суду від 27.01.2022 підготовче засідання відкладено на 24.02.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з неявкою сторін у підготовче засідання, ухвалою суду від 24.02.2022 на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 31.03.2022 включно; підготовче засідання відкладено на 29.03.2022.

09.03.2022 на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області було розміщено оголошення, де вказано, що у зв`язку з наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, розгляд справ за участю представників сторін та учасників судових засідань в Господарському суді Запорізької області з 09.03.2022 року до усунення зазначених обставин, відбуватись не буде. Про наступні дату та час судового засідання у справі сторонам буде повідомлено в установленому процесуальним законом порядку.

10.03.2022 від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до усунення воєнного стану в країні або про можливість зупинення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.03.2022 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі в з в`язку з його процесуальною необґрунтованістю.

Підготовче засідання, призначене на 29.03.2022, не відбулося.

У зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, підготовче засідання в справі, призначене на 29.03.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін ухвалою суду від 29.03.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2023 підготовче засідання призначено на 28.02.2023.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309 Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного наказу, Михайлівська селищна територіальна громада Василівського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача-1) та Василівська міська територіальна громада Запорізької області (місцезнаходження відповідача-2) тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Поштові відділення, які розташовані на даних територіях, тимчасово не працюють.

Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідачі-1,2 були повідомлені судом про дату, час і місце призначеного на 28.02.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 07.02.2023, тобто, за двадцять днів до дати судового засідання.

Представник відповідача-2 був повідомлений про призначене підготовче засідання телефонограмою від 09.02.2023. Також, ухвалу суду було надіслано на адресу відповідача-2: вул. Олександрівська, буд. 48, м. Запоріжжя, що була повідомлена представником відповідача-2 телефоном. Ухвала від 07.02.2023 була отримана представником відповідача-2 11.02.2023.

Через відсутність телефонного зв`язку з відповідачем-1, у суду була відсутня можливість передачі телефонограми щодо судового засідання, що підтверджується складеним працівниками суду актом від 09.02.2023.

23.02.2023 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3529/21 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку у справі № 916/3938/21.

Ухвалою суду від 28.02.2023 клопотання Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 908/3529/21 до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку Об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 916/3938/21.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція, на відміну від національного законодавства України, не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження справи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Провадження у справі № 908/3529/21 на підставі ст. 230 ГПК України поновлено. Призначено підготовче засідання на 03.10.2023.

Ухвалою суду від 03.10.2023 застосовано до позивача та відповідача-1 захід процесуального примусу - попередження за невиконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 07.09.2023 у справі № 908/3529/21 в частині обов`язкової явки в судове засідання. У зв`язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача-1 підготовче засідання відкладено на 17.10.2023.

Ухвалою суду від 17.10.2023 підготовче провадження в справі закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 16.11.2023.

Відповідача-1 про призначені судові засідання повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У судове засідання 16.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідача-2. Причини неявки представника відповідача-1 суду невідомі.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом долучено до матеріалів справи копію розпорядження голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.01.2021 № 9, яка була надана

представником позивача в судовому засіданні.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні повідомив про звернення до Кабінету Міністрів України з листом щодо надання роз`яснення про правонаступництво в даній справі. Копія листа від 18.10.2023 вих. № 01-12/217.01 з доказами його надіслання та отримання долучені до матеріалів справи за клопотанням відповідача-2.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у зв`язку з ненаданням відповідачем-1 відзиву, визнав можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 16.11.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

18.03.2019 між Акціонерним товариством Українська залізниця, в особі структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Придніпровська залізниця (перевізник, позивач), та Управлінням соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (платник, відповідач-1) було укладено договір за ПР/ДН-3-19162НЮдч Про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, предметом якого є зобов`язання перевізника надавати послуги з перевезення окремих категорій громадян, які відповідно до чинного законодавства мають право на пільговий проїзд, а платник здійснює компенсаційні виплати в межах кошторисних призначень за перевезення пільгових категорій громадян, які оформили пільгові проїзні документи.

Платник, відповідно до п. 2.3.1 договору, зобов`язався щомісячно в межах виділених асигнувань здійснювати компенсаційні виплати за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян згідно з поданими перевізником рахунками на суму, що підлягає компенсації, та обліковим формам.

Ціна договору, згідно п. 3.1, складає 280000,00 грн. на рік для відшкодування перевізнику за перевезення окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги.

Позивачем складені Облікові форми про надані послуги за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету (додаток до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян): за січень 2019 на суму 77741,65 грн., за лютий 2019 на суму 94450,03 грн., за березень 2019 на суму 105459,93 грн., за квітень 2019 на суму 119485,02 грн., за травень 2019 на суму 140215,68 грн., за червень 2019 на суму 144503,19 грн., за липень 2019 на суму 149784,37 грн., за серпень 2019 на суму 145203,29 грн., за вересень 2019 на суму 129947,47 грн., за жовтень 2019 на суму 68815,14 грн., за листопад 2019 на суму 114464,02 грн., за грудень 2019 на суму 155359,50 грн., всього на загальну суму 1445429,29 грн.

Позивачем виписані для оплати відповідачу-1 відповідні рахунки.

Відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 95000,00 грн., згідно платіжного доручення № 1654 від 26.09.2019, та 95800,00 грн., згідно платіжного доручення № 2298 від 09.12.2019.

Позивач надіслав відповідачу-1 претензію вих. № 13-04/606 від 21.10.2021 щодо сплати заборгованості в сумі 1254629,29 грн.

У відповіді від 03.11.2021 вих. № 01-12/3016 на претензію, відповідач-2 зазначив про прийняття на свій баланс балансових залишків підрозділу (відповідача-1), в яких не значилася кредиторська заборгованість суми по претензії.

Відповідно до розрахунку-довідки позивача про відшкодування збитків від перевезень пільгових категорій громадян у приміському сполученні за 2019 рік по УСЗН Михайлівської РДА, заборгованість складає 1254629,29 грн.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 12 Закону України Про транспорт, підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Вiдповiдно до п. 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, суб`єкти господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

У ч. 6 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 916/3938/21 викладено правовий висновок що, у перевізника виникає цивільне право на відшкодування вартості послуг перевезення, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у держави (її відповідного органу) як замовника послуг - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги. До спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення господарського законодавства (в цьому випадку - Закону України "Про залізничний транспорт"), а не БК України, який визначає засади функціонування бюджетної системи України, до якої позивач (перевізник) не належить.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 ГПК України, відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Позивач відповідачами в даній справі визначив Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач-1) та Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач-2).

У письмовому поясненні, що надійшло до суду 17.02.2022, збитки просив стягнути з відповідача-2, який, на думку позивача, є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки позивачем не заявлялося клопотання щодо заміни відповідача, суд розглядає позов у межах заявлених вимог до відповідачів-1,2.

За змістом положень ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 106 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, 18.01.2021 до реєстру внесено запис щодо припинення Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Станом на час розгляду даної справи, Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області перебуває в стані припинення.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 по справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась.

Положеннями статей 104, 107 Цивільного кодексу України не визначений момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється у зв`язку з реорганізацією, тому такий момент не може пов`язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи.

Зазначене кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від 04.11.2020 по справі № 922/817/18.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р, здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1.

Згідно додатку 1 до вказаного розпорядження, Михайлівська райдержадміністрація Запорізької області реорганізується шляхом приєднання до Василівської райдержадміністрації Запорізької області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1321 затверджено Порядок здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються.

Цей Порядок, згідно п. 1 вказаного Порядку, визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням або реорганізацією райдержадміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, у зв`язку із зміною адміністративно-територіального устрою України.

Відповідно п. 7 даного Порядку, перехід повноважень, прав та обов`язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі - комісія з реорганізації).

Перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації (пункт 8 Порядку).

Передавальний акт складається комісією з реорганізації та затверджується головою облдержадміністрації (пункт 9 Порядку). Райдержадміністрація, розташована в ліквідованому районі, продовжує здійснювати свої повноваження до моменту виникнення відповідного правонаступництва, передбаченого пунктами 7 і 8 цього Порядку (пункт 10 Порядку).

Розпорядженням голови Василівської районної державної адміністрації Запорізької області від 14.01.2021 № 9 зобов`язано:

1. Припинити структурні підрозділи зі статусом юридичних осіб публічного права Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області шляхом приєднання до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р: 2) Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

2. Встановлено, що правонаступником майнових прав та обов`язків структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, що припиняються, є відповідні структурні підрозділи зі статусом юридичних осіб публічного права Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

4. Створити комісію з припинення юридичної особи публічного права - Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

5. Установити двомісячний строк для пред`явлення кредиторами вимог до юридичних осіб публічного права Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, що припиняються.

Доказів затвердження передавального акта комісії з реорганізації Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області та Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (відповідач-1) матеріали справи не містять, представник відповідача-2 заперечив складення та затвердження таких актів.

Таким чином, враховуючи положення пункту 8 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, не відбулося переходу майна, майнових прав та обов`язків Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області та, відповідно, Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Посилання відповідача-2 у відзиві на його правонаступництво відповідача-1 не спростовує висновків суду, оскільки відповідно ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом не встановлено обставин щодо складення та затвердження передавального акту стосовно майна, майнових прав та обов`язків відповідача-1.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктами 5, 7 даного Порядку визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

У пунктах 9 - 11 вказаного Порядку визначено, що на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Матеріалами справи підтверджується складення позивачем щомісячних облікових форм про надані послуги за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого бюджету, що відповідають затвердженій вказаним Порядком формі (додаток до Порядку), а також виставлення відповідачу-1 відповідних рахунків на оплату на загальну суму 1445429,29 грн. (за період з січня по грудень 2019 включно).

Оплата була здійснена відповідачем-1 частково на загальну суму 190800,00 грн. Таким чином, заборгованість склала 1254629,29 грн.

У частині 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.

Закон України Про залізничний транспорт та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 грудня 2006 року № 1196, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до вищенаведених законодавчих актів України, надання права щодо користування транспортом визначеним пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача. Чинним законодавством передбачено відшкодування транспортним підприємствам витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх волевиявлення.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа Броньовський проти Польщі, заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган відповідач-1 у справі, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Твердження відповідача-2 про те, що даний спір не належить до підвідомчості господарських судів спростовуються наступним.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.03.2020 у справі № 904/94/19 зазначено, що у відносинах щодо розрахунку із Залізницею за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах. Отже, правовідносини у цій справі не є публічно-правовими, а тому спір має розглядатися за правилами господарського судочинства (п. 6.41 Постанови).

У пунктах 6.32, 6.40 вказаної постанови також зазначено, що законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Відсутність у спірному випадку договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

Як слідує з матеріалів справи, пільгові категорії громадян було перевезено на суму більшу, ніж відповідачем-1 прийнято до сплати згідно з укладеним сторонами договором. Предметом спору є стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у 2019 році в сумі, що перевищує компенсовані відповідачем-1 кошти за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення на підставі договору № ПР/ДН-3-19162НЮдч від 18.03.2019. Сума збитків за надані позивачем послуги перевезення залізничним транспортом заявлена позивачем до стягнення у відповідності до фактичної кількості окремих категорій громадян згідно кількості оформлених у спірний період пільгових проїзних квитків, які відображено у відповідних облікових формах.

Отже, з урахуванням положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, розгляд даного спору відноситься до юрисдикції господарського суду.

Доказів компенсації витрат у сумі 1254629,29 грн. матеріали справи не містять.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача-1: Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області судом задовольняються повністю. З відповідача-1 на користь позивача стягується 1254629,29 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів.

У задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області судом відмовляється в зв`язку з недоведеністю факту порушення відповідачем-2 права позивача.

6. Розподіл судових витрат

Згідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 18819,44 грн. стягується з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до відповідача-1: Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Шкільна, буд. 230, смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, 72002, код ЄДРПОУ 03193092) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (пр. Д. Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 40081237) 1254629 (один мільйон двісті п`ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 29 коп. збитків за пільгове перевезення пасажирів, 18819 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 44 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 23 листопада 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко