Рішення

від 23.11.2023 по справі 910/13778/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2023Справа № 910/13778/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ ЛОГІСТИК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ»

про стягнення 492 219,60 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ ЛОГІСТИК» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» про стягнення 492 219,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 05.09.2023 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/13778/23, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 05.09.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 05.09.2023 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

При цьому, суд зазначає, що не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії ухвали про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 07.11.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 1 326 300,00 грн, на підтвердження чого надав Акти надання послуг: № 175 від 10.05.2023; № 185 від 10.05.2023; № 186 від 10.05.2023; № 176 від 11.05.2023; № 177 від 11.05.2023; № 178 від 11.05.2023; № 179 від 11.05.2023; № 173 від 12.05.2023; № 174 від 12.05.2023; № 181 від 12.05.2023; № 182 від 16.05.2023; № 183 від 16.05.2023; № 184 від 16.05.2023.

Позивач зазначив, що після наданих послуг було виставлено відповідачу відповідні рахунки для оплати наданих послуг: № 175 від 10.05.2023 на суму 97 560,00 грн.; № 185 від 10.05.2023 на суму 86 475,00 грн.; № 186 від 10,05.2023 на суму 83 865,00 грн.; № 176 від 11.05.2023 на суму 99 840,00 грн.; № 177 від 11.05.2023 на суму 92 070,00 грн.; № 178 від 11.05.2023 на суму 97 725,00 грн.; № 179 від 11.05.2023 на суму 95 535,00 грн.; № 173 від 12.05.2023 на суму 108 615,00 грн.; № 174 від 12.05.2023 на суму 111 300,00 грн.; № 181 від 12.05.2023 на суму 113 415,00 грн.; № 182 від 16.05.2023 на суму 117 300,00 грн.; № 183 від 16.05.2023 на суму 105 300,00 грн.; № 184 від 16.05.2023 на суму 117 300,00 грн.

Оскільки, відповідач оплату наданих послуг здійснив частково у розмірі 924 300,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 402 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023, у зв`язку із чим позивачем нараховані пеня у сумі 77 985,53 грн, інфляційні втрати у сумі 7 420,13 грн, 3% річних у сумі 4 813,94 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

27.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ ЛОГІСТИК» (надалі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» (надалі - відповідач, замовник), укладений договір про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК.

У відповідності до п. 1.1. договору, перевізник бере на себе зобов`язання на підставі погодженої сторонами Заявки забезпечити перевезення вантажу замовника (уповноваженого ним вантажовідправника) автомобільним транспортом з місця відправлення до пункту призначення та передати такий вантаж вантажоодержувачу (особі, яка має відповідні повноваження, надані їй замовником), а замовник зобов`язується прийняти такі послуги перевізника та оплатити останньому їх вартість.

У пункті 1.3. договору визначено, що кількість транспортних засобів, конкретний обсяг перевезення (тонн) вантажу, його маршрут та інші дані, необхідні для надання послуг, вказуються в заявці на перевезення вантажу (форма встановлена у Додатку №1), яка погоджується обома сторонами.

Послуги за цим договором надаються перевізником на підставі відповідної заявки на перевезення вантажу, у кожному окремому випадку, за умови, що така заявка погоджена обома сторонами шляхом скріплення її підписами уповноважених представників сторін та відбитками печаток сторін (у випадку погодження заявки засобами електронного зв`язку (факсимільним способом чи направлення на електронну пошту) або в письмовій формі). Найменування, кількість вантажу, дата, час та місце завантаження вантажу, місце доставки вантажу, реквізити вантажовідправника та вантажоодержувача (з позначенням відповідальних осіб, що уповноважені на отримання вантажу), а також орієнтовна вартість транспортних послуг погоджуються сторонами у заявках на перевезення вантажу (п. 2.1., п. 2.2. договору).

Згідно із п. 2.3. договору заявка на перевезення вантажу подається замовником не пізніше ніж за 2 (два) календарних дні до необхідної дати надання послуг при внутрішньодержавному сполученні (Україна) та не пізніше ніж за 3 (три) календарних днів до необхідної дати надання послуг при міжнародному сполученні. Сторони можуть погодити зміни до заявки на перевезення вантажу та/або скасувати таку заявку не пізніше 1 (одного) робочого дня до дати завантаження вантажу замовника до транспортного засобу, наданого перевізником. В іншому випадку замовник зобов`язаний відшкодувати перевізнику витрати, які останній поніс у зв`язку з невчасним повідомлення його про необхідність внесення змін до заявки на перевезення та/або її скасуванням, протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати виставлення відповідного рахунка-фактури.

Узгодження сторонами заявки здійснюється в усній формі (по телефону), засобами електронного зв`язку (факсимільним способом чи направлення на електронну пошту) або в письмовій формі. Заявки, листи, рахунки-фактури та інша кореспонденція, направлені сторонами за допомогою засобів факсимільного або електронного зв`язку, вважаються направленими належним чином та мають юридичну силу, якщо вони були відправлені: замовником - електронною поштою з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, перевізником - електронною поштою з електронної адреси logist.transcontinental@gmail.com.

Відповідно до п. 2.15. договору факт надання послуг, у кожному окремому випадку, оформлюється підписанням повноважними представниками сторін відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг. Підписаний Акт приймання-передачі наданих послуг підтверджує, що послуги надані належним чином, на умовах цього договору та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Акт приймання-передачі наданих послуг складається перевізником та передається на підпис замовнику. Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання розглянути такий Акт, підписати та повернути перевізнику його екземпляр. У випадку, якщо протягом вказаного в цьому пункті строку замовник не поверне перевізнику його примірник Акту приймання-передачі наданих послуг і не надасть умотивованих письмових зауважень, такий Акт вважається погодженим обома сторонами, інформація, зазначена в ньому достовірною, послуги наданими належним чином, на умовах цього договору та відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 2.16. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору визначено, що ціна цього договору складає суму вартості наданих протягом стоку/терміну його дії послуг. Договірна вартість транспортних послуг з перевезення вантажу (дизельне паливо на бензин) по території України становить 45 (сорок п`ять) гривень 00 копійок в тому числі ПДВ - 20% за 1 км. У випаду зміни вартості транспортних послуг сторони укладають відповідну додаткову угоду.

Відповідно до п. 4.3. договору замовник перераховує грошові кошти, які на умовах цього договору підлягають оплаті на користь перевізника, протягом 1 (одного) банківського дня від дати виставлення відповідного рахунку-фактуру кожному окремому випадку.

Згідно з п. 4.7. договору сторони домовились на вимогу одна одної проводити звірки взаєморозрахунків, які оформлюються Актами звірки взаєморозрахунків. Сторона, якій адресовано Акт звірки взаєморозрахунків, зобов`язана підписати його або надати умотивовані зауваження до такого Акту протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту його отримання від іншої сторони.

У відповідності до п. 5.5. договору за порушення строків/термінів сплати грошових сум, належних до оплати на користь перевізника на умовах цього договору, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення та існування заборгованості, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Цей договір набирає чинності з моменту скріплення його підписами та відбитками печаток сторін і діє до « 31» грудня 2023 року (п. 7.1. договору).

Згідно із наданою позивачем копією заявки вих. № 1 від 01.05.2023 відповідач просив надати спеціалізований автомобільний транспортний засіб для перевезення (авіаційного) палива в кількості 15 автоцистерн (код УКТЗЕД 271019210000) з танкера ELIANA (9327310) пункту навантаження ТОВ «МГК РЕЙЛ», в порту м. Рені, вул. Дунайська, 188-А, до пункту розвантаження в резервуари ТОВ «МГК РЕЙЛ».

На підтвердження виконання послуг із перевезення вантажу за замовленнями №1 від 01.05.2023 у загальному розмірі 1 326 300,00 грн, позивачем надано Акти надання послуг: № 175 від 10.05.2023; № 185 від 10.05.2023; № 186 від 10.05.2023; № 176 від 11.05.2023; № 177 від 11.05.2023; № 178 від 11.05.2023; № 179 від 11.05.2023; № 173 від 12.05.2023; № 174 від 12.05.2023; № 181 від 12.05.2023; № 182 від 16.05.2023; № 183 від 16.05.2023; № 184 від 16.05.2023; Товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти): № 00000000181 від 03.05.2023, № 00000000242 від 04.05.2023, № 00000000241 від 04.05.2023, № 00000000198 від 03.05.2023, № 00000000171 від 02.05.2023, № 00000000170 від 03.05.2023, № 00000000173 від 02.05.2023, № 00000000145 від 02.05.2023, № 00000000144 від 03.05.2023, № 00000000160 від 03.05.2023, № 00000000147 від 03.05.2023, № 00000000153 від 03.05.2023, № 00000000152 від 03.05.2023.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 175 від 10.05.2023 на суму 97 560,00 грн.; № 185 від 10.05.2023 на суму 86 475,00 грн.; № 186 від 10,05.2023 на суму 83 865,00 грн.; № 176 від 11.05.2023 на суму 99 840,00 грн.; № 177 від 11.05.2023 на суму 92 070,00 грн.; № 178 від 11.05.2023 на суму 97 725,00 грн.; № 179 від 11.05.2023 на суму 95 535,00 грн.; № 173 від 12.05.2023 на суму 108 615,00 грн.; № 174 від 12.05.2023 на суму 111 300,00 грн.; № 181 від 12.05.2023 на суму 113 415,00 грн.; № 182 від 16.05.2023 на суму 117 300,00 грн.; № 183 від 16.05.2023 на суму 105 300,00 грн.; № 184 від 16.05.2023 на суму 117 300,00 грн.

27.10.2022 позивач направив відповідачу претензію вих. № 26/05/2023 від 26.05.2023 про сплату заборгованості за договором №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023.

Позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої зобов`язання щодо оплати перевезення у сумі 924 300,00 грн, що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «ПІВДЕННИЙ» вих. № 2620/2600/19213/2023-БТ від « 20» червня 2023 та Додатком № 1 до довідки.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023, позивач у позові зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 402 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023, у зв`язку із чим позивач також звернувся з вимогами про стягнення з відповідача пені у сумі 77 985,53 грн, інфляційних втрат у сумі 7 420,13 грн, 3% річних у сумі 4 813,94 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, за загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Надання позивачем послуг відповідачу на виконання умов договору про надання послуг з перевезення №27/04/2023-ТК/МГК від 27.04.2023 підтверджується Актами надання послуг: № 175 від 10.05.2023; № 185 від 10.05.2023; № 186 від 10.05.2023; № 176 від 11.05.2023; № 177 від 11.05.2023; № 178 від 11.05.2023; № 179 від 11.05.2023; № 173 від 12.05.2023; № 174 від 12.05.2023; № 181 від 12.05.2023; № 182 від 16.05.2023; № 183 від 16.05.2023; № 184 від 16.05.2023; та Товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти): № 00000000181 від 03.05.2023, № 00000000242 від 04.05.2023, № 00000000241 від 04.05.2023, № 00000000198 від 03.05.2023, № 00000000171 від 02.05.2023, № 00000000170 від 03.05.2023, № 00000000173 від 02.05.2023, № 00000000145 від 02.05.2023, № 00000000144 від 03.05.2023, № 00000000160 від 03.05.2023, № 00000000147 від 03.05.2023, № 00000000153 від 03.05.2023, № 00000000152 від 03.05.2023.

Акти надання послуг з боку відповідача не підписані.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем направлялись на адресу відповідача для підписання акти надання послуг та рахунки на оплату. Факт направлення позивачем актів та рахунків на оплату підтверджується копією опису вкладення у цінний лист № 0411957057780 від 26.05.2023 та поштовою накладною № 0411957057780 від 26.05.2023. Також позивачем надано до матеріалів справи скріншоти із сервісу електронного документообігу M.E.Doc та протоколи із сервісу про направлення актів надання послуг та рахунків на оплату.

При цьому, в порушення умов передбачених у договорі, зазначені акти відповідач не повернув, мотивованої відмови від підписання актів чи заперечень щодо надання послуг не надав.

Враховуючи викладене, на підставі умов п. 2.16. договору, акти надання послуг: № 175 від 10.05.2023; № 185 від 10.05.2023; № 186 від 10.05.2023; № 176 від 11.05.2023; № 177 від 11.05.2023; № 178 від 11.05.2023; № 179 від 11.05.2023; № 173 від 12.05.2023; № 174 від 12.05.2023; № 181 від 12.05.2023; № 182 від 16.05.2023; № 183 від 16.05.2023; № 184 від 16.05.2023 вважаються такими, що підписані відповідачем без зауважень, а послуги такі, що прийняті.

У відповідності до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.2. договору сторони погодили, що замовник перераховує грошові кошти, які на умовах цього договору підлягають оплаті на користь перевізника, протягом 1 (одного) банківського дня віддати виставлення відповідного рахунку-фактуру кожному окремому випадку.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач частково сплатив заборгованість на надані позивачем послуги перевезення у сумі 924 300,00 грн, а матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 402 000,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 402 000,00 грн.

У зв`язку із простроченням оплати вартості поставленого товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у сумі 77 985,53 грн, інфляційних втрат у сумі 7 420,13 грн, 3% річних у сумі 4 813,94 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 5.5. договору сторони погодили, що за порушення строків/термінів сплати грошових сум, належних до оплати на користь перевізника на умовах цього договору, замовник сплачує на користь перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період виникнення та існування заборгованості, від суми заборгованості, за кожний день прострочення.

Нарахування пені здійснено позивачем з 16.05.2023 та з 18.05.2023.

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

З врахування доказів відправлення відповідачу рахунків на оплату, судом встановлено, що останнім днем закінчення строку оплати є 17.05.2023 та 27.05.2023.

За таких обставин, оскільки останнім днем закінчення строку оплати є 27.05.2023, який припадає на вихідний день, а тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день - 29.05.2023, таким чином нарахування пені слід здійснювати з наступного дня з 18.05.2023 та 30.05.2023.

Здійснивши перерахунок пені судом встановлено, що сума пені становить 71 597,60 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що сума 3% становить 4 274,99 грн та інфляційних втрат становить 3 446,48 грн, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині суд задовольняє частково.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ ЛОГІСТИК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» частково.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статями 73-74, 76-79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК РЕЙЛ» (01133, місто Київ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 36Д, офіс 45, ідентифікаційний код 43821306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСКОНТИНЕНТАЛЬ ЛОГІСТИК» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 5, офіс 701-Б, ідентифікаційний код 42576909) заборгованість у сумі 402 000,00 грн, пеню у сумі 71 597,60 грн, 3% річних у сумі 4 274,99 грн, інфляційні втрати у сумі 3 446,48 грн та судовий збір у розмірі 7 219,78 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 23.11.2023.

Суддя О.В. Гулевець