Рішення

від 16.11.2023 по справі 922/3485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2023м. ХарківСправа № 922/3485/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (вул. Рудиківська, буд. 49, смт Козін, Обухівський район, Київська область, 08711; код ЄДРПОУ: 22927045), в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (Балаклійське шосе, буд. 2, смт Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460; код ЄДРПОУ: 05471247) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" (вул. Ціолковського, буд. 19, кв. 37, смт Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460; код ЄДРПОУ: 32300871) про стягнення 2226701,25 грн, за участю представників:

позивача - Чебаненка В.Л.,

відповідача - Оберкович Г.В.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, 04.08.2023 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" про стягнення заборгованості за комунальні послуги за Договором від 01.04.2004 (Договір № 1), Договором від 01.04.2004 (Договір № 2), Договором від 16.02.2022 № 15/48 (Договір № 3), з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних, у загальному розмірі 2320137,37грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договорів та приписів чинного законодавства, не здійснив у повному обсязі оплату за послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3485/23 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 28.08.2023, відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу, який станом на 31.01.2023 становив 1839372,04 грн. Водночас, відповідач зазначив, що 28.07.2023 ним було частково погашено заборгованість на загальну суму 31000,00 грн, а саме: за Договором № 125 від 01.04.2004 була сплачена сума 9000,00 грн; за Договором № 126 від 01.04.2004 була сплачена сума 22000,00 грн. 11.08.2023 відповідачем було сплачено борг в сумі 20000,00 грн, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась до 1788372,04 грн. Щодо стягнення пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, що нараховані позивачем на заборгованість, відповідач заперечував проти їх стягнення, посилаючись на те, що ОСББ "Електромонтажник" - це об`єднання громадян, які є співвласниками багатоквартирних будинків, яке створено, щоб спростити управління та використання майном. В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", Кабінет Міністрів України Постановою від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово- комунальних послу і в період воєнного стану" заборонив нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

19.09.2023 позивачем було подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якій позивач підтвердив часткову оплату відповідачем основного боргу та зазначив, що станом на 06.09.2023 та на теперішній час, з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача, неоплачена частина основного боргу складає:

- за Договором №125 від 01.04.2004 (надалі -Договір 1) - 636426,27 грн;

- за Договором №126 від 01.04.2004 (надалі - Договір 2) - 12436,12 грн;

- за Договором №15/48 від 16.02.2022 (надалі - Договір 3) - 1139509,65 грн.

Всього 1788372,07 грн.

Водночас, позивач зазначив, що заборона щодо стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, встановлена Постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" стосується виключно населення. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не відноситься до категорії населення, оскільки є юридичною особою. У зв`язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача пеню, інфляційні та 3% річних у первісно заявленому розмірі.

Разом з відповіддю на відзив позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних у загальному розмірі 2269137,37 грн.

Протокольною ухвалою господарського суду від 03.10.2023 заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято судом та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

03.10.2023 відповідачем було подано до суду заяву про зменшення штрафних санкцій, в якій відповідач зазначив, що ОСББ на час воєнного стану в країні не може проводити нарахування мешканцям пені, інфляційних, річних за несвоєчасну сплату комунальних послуг з теплопостачання та водовідведення, які надає позивач. ОСББ знаходиться в скрутному фінансовому становищі, всі кошти, які ОСББ отримує від мешканців, щомісячно перераховуються позивачу на оплату заборгованості. Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення грошових зобов`язань у спірних правовідносинах, майновий стан відповідача та те, що останній є неприбутковою організацією, відповідач просив зменшити штрафні санкції, а саме інфляційні нарахування, 3% річних, пеню та стягнути їх з відповідача у розмірі 1 гривні.

17.10.2023 позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу в сумі 42436,12 грн, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 2226701,25 грн, у тому числі:

- за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) заборгованість за період з 01.05.2022 по 31.12.2022: основний борг в розмірі 636426,27 грн; інфляційні в розмірі 69637,93 грн; 3% річних у розмірі 17121,82 грн; пеню в розмірі 2853,64 грн; всього - 726039,66 грн;

- за Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2) заборгованість за січень 2022 року: інфляційні в розмірі 17066,27 грн; 3% річних у розмірі 2429,49 грн; пеню в розмірі 6511,45 грн; всього - 26007,21 грн;

- за Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) заборгованість за період з 01.02.2022 по 30.04.2022: основний борг у розмірі 1109509,65 грн; інфляційні в розмірі 318475,90 грн; 3% річних у розмірі 46513,78 грн; пеню в розмірі 155,05 грн; всього - 1474654,38 грн.

Протокольною ухвалою господарського суду від 24.10.2023 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог; підготовче провадження у справі №922/3485/23 закрито; розгляд справи по суті призначено на 16.11.2023 о 14:40.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.11.2023, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх зменшення, у повному обсязі.

Представник відповідача визнала позов в частині основного боргу; проти позову в частині стягнення штрафних санкцій заперечувала, просила у разі задоволення позовних вимог в цій частині, зменшити їх розмір до 1 гривні.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається зі Статуту Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Положення про відокремлений підрозділ Зміївської теплової електричної станції, позивач здійснює господарську діяльність, одним з видів якої є надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води (водопостачання) та водовідведення.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 "Порядку визначення виконавця житлово- комунальних послуг", затвердженому наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Матеріали справи свідчать, що у період з травня 2022 року по грудень 2022 року позивачем надавалися послуги з постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" (відповідач) на підставі Договору №125 від 01.04.2004 про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС (надалі - Договір 1).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1, зазначено, що водопостачальна організація бере на себе зобов`язання забезпечити споживача питною водою та приймати стічні води до каналізації в розмірах встановленого ліміту.

Згідно з п. 1.2 Договору 1, споживач бере на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим Договором.

За умовами п. 6.1 Договору 1, розрахунки за користування водою та каналізацією проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору 1).

Відповідно до п. .6.3 Договору-1, споживач не пізніше ніж за 10 днів до початку споживання сплачує водопостачальній організації 100% вартості зазначеного обсягу споживання у розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Також у період за січень 2022 року позивачем надавалися послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води відповідачу на підставі Договору № 126 від 01.04.2004 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору 2, енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим Договором.

Згідно з п. 6.2 Договору 2, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого складається та підписується обома сторонами акт звірки (в 2-х примірниках).

У п. 6.5 Договору 2 сторони визначили, що споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Крім того, у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) відповідачу на підставі Договору № 15/48 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) від 16.02.2022 (надалі - Договір 3).

Відповідно до п. 1 Договору 3, виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити) (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 19 Договору 3, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

За умовами п. 21 Договору 3, колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Проте, незважаючи на вищенаведені умови Договорів, відповідачем не було виконано в повному обсязі взятих на себе зобов`язань, в зв`язку з чим станом на 31.01.2023 за ним утворилася заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 1839372,04 грн, про що свідчать підписані сторонами відповідні акти здачі-прийому послуг та акти звірки взаємних розрахунків, які до теперішнього часу не погашені.

28.07.2023 ним було частково погашено заборгованість на загальну суму 31000,00 грн, а саме: за Договором № 125 від 01.04.2004 була сплачена сума 9000,00 грн; за Договором № 126 від 01.04.2004 була сплачена сума 22000,00 грн.

11.08.2023 відповідачем було сплачено борг в сумі 20000,00 грн, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась до 1788372,04 грн.

19.09.2023, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги в розмірі 1788372,04 грн, а також пеню, інфляційні та 3% річних, що разом становить 2269137,37 грн.

Заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято протокольною ухвалою господарського суду від 03.10.2023; розгляд справи продовжено з її урахуванням.

27.09.2023 відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 12436,12 грн.

28.09.2023 відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 30000,00 грн.

17.10.2023, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу, позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, до 2226701,25 грн, з урахуванням заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Протокольною ухвалою господарського суду від 24.10.2023 заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Таким чином, на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем, за розрахунком позивача, становить:

- за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) заборгованість за період з 01.05.2022 по 31.12.2022: основний борг в розмірі 636426,27 грн; інфляційні в розмірі 69637,93 грн; 3% річних у розмірі 17121,82 грн; пеню в розмірі 2853,64 грн; всього - 726039,66 грн;

- за Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2) заборгованість за січень 2022 року: інфляційні в розмірі 17066,27 грн; 3% річних у розмірі 2429,49 грн; пеню в розмірі 6511,45 грн; всього - 26007,21 грн;

- за Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) заборгованість за період з 01.02.2022 по 30.04.2022: основний борг у розмірі 1109509,65 грн; інфляційні в розмірі 318475,90 грн; 3% річних у розмірі 46513,78 грн; пеню в розмірі 155,05 грн; всього - 1474654,38 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства. Підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків, крім договору, можуть бути і інші юридичні факти (наприклад, фактичне надання житлово-комунальних послуг). Цивільні права і обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов на допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 18 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (надалі - Правила) зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Пунктом 21 Правил визначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

- з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

- з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Умовами вищевказаних договорів передбачено нарахування пені у зв`язку з несвоєчасним здійсненням платежів споживачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Отже, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати наданих позивачем послуг, останнім здійснено нарахування пені за Договорами 1, 2, 3, загальний розмір якої склав 9520,14 грн. Також позивачем здійснено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційні втрати у загальному розмірі 405180,10 грн та 3% річних у загальному розмірі 66065,09 грн.

Приймаючи до уваги, що суму основного боргу в розмірі 1788372,04 грн визнано відповідачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, відповідач заперечує проти нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних, посилаючись на те, що ОСББ "Електромонтажник" - це об`єднання громадян, які є співвласниками багатоквартирних будинків, а в умовах воєнного стану нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, є забороненим.

Суд погоджується з доводами відповідача, виходячи з наступного.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб.

Отже, ОСББ в частині споживання теплової енергії та води на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач", у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку.

З матеріалів справи вбачається, що громадяни, мешканці будинку АДРЕСА_1 , створили неприбуткову організацію ОСББ "Електромонтажник" з метою спрощення утримання будинку, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами.

Доказів того, що споживання за спірними договорами відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Таким чином, на розрахунки ОСББ з постачальником теплової енергії та води, у тому числі, розповсюджуються приписи законодавства та нормативно-правових актів, які здійснюють регулювання відносин у сфері отримання житлово-комунальних послуг для населення, оскільки кінцевим споживачем цих послуг фактично є населення, оплата за спожиту теплову енергію та воду надходить від населення, співвласників, які володіють житловими приміщеннями в багатоквартирному будинку.

Це відповідає положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

На підставі викладеного , суд приходить до висновку, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Враховуючи положення статей 1, 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1, 4, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", власники житла - квартир в багатоквартирному будинку, які об`єднані в ОСББ, що споживають теплову енергію та воду для побутових житлових потреб - користуються соціальними гарантіями, тарифами, пільгами, встановленими законодавством для населення.

Отже, на відповідача поширюється дія положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" про те, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонені нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі викладеного, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", а також ту обставину, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців за тарифами для населення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго", в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1), Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2), Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку із простроченням оплати населенням послуг з постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення - не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" (вул. Ціолковського, буд. 19, кв. 37, смт Слобожанське, Зміївський район, Харківська область, 63460; код ЄДРПОУ: 32300871) на користь Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (Балаклійське шосе, буд. 2, смт Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460; код ЄДРПОУ: 05471247) заборгованість у загальному розмірі 1745935,92 грн (у тому числі: основний борг за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 в розмірі 636426,27 грн; основний борг за Договором № 15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 в розмірі 1109509,65 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 26189,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "23" листопада 2023 р.

СуддяН.М. Кухар