Постанова

від 13.03.2024 по справі 922/3485/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Харків Справа № 922/3485/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Є.В.

за участю представників сторін

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (вх. №2802 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 (повний текст підписано 23.11.2023 у місті Харкові) у справі №922/3485/23 суддя Кухар Н.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козін, Обухівський район, Київська область в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська областьдо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" , смт. Слобожанське, Зміївський район, Харківська областьпро стягнення 2 226 701,25 грн ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" про стягнення заборгованості за комунальні послуги за Договором від 01.04.2004 (Договір № 1), Договором від 01.04.2004 (Договір № 2), Договором від 16.02.2022 № 15/48 (Договір № 3), з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних, у загальному розмірі 2320137,37грн (т.1, а.с.1-122).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договорів та приписів чинного законодавства, не здійснив у повному обсязі оплату за послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 позовну заяву, зокрема, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3485/23 за правилами загального позовного провадження.

19.09.2023 позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних у загальному розмірі 2269137,37 грн (т.1, а.с.162-164).

Протокольною ухвалою господарського суду від 03.10.2023 заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято судом та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

17.10.2023 позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу в сумі 42436,12 грн, зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 2226701,25 грн, у тому числі:

- за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) заборгованість за період з 01.05.2022 по 31.12.2022: основний борг в розмірі 636426,27 грн; інфляційні в розмірі 69637,93 грн; 3% річних у розмірі 17121,82 грн; пеню в розмірі 2853,64 грн; всього - 726039,66 грн;

- за Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2) заборгованість за січень 2022 року: інфляційні в розмірі 17066,27 грн; 3% річних у розмірі 2429,49 грн; пеню в розмірі 6511,45 грн; всього - 26007,21 грн;

- за Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) заборгованість за період з 01.02.2022 по 30.04.2022: основний борг у розмірі 1109509,65 грн; інфляційні в розмірі 318475,90 грн; 3% річних у розмірі 46513,78 грн; пеню в розмірі 155,05 грн; всього - 1474654,38 грн (т.1, а.с.184-185).

Протокольною ухвалою господарського суду від 24.10.2023 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23 позовні вимоги задоволені частково (т.1, а.с.199-208).

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" на користь Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" заборгованість у загальному розмірі 1745935,92 грн (у тому числі: основний борг за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) за період з 01.05.2022 по 31.12.2022 в розмірі 636426,27 грн; основний борг за Договором № 15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) за період з 01.02.2022 по 30.04.2022 в розмірі 1109509,65 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 26189,04 грн.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що суд задовольнив позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 1788372,04 грн, оскільки її визнано відповідачем.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначив, що на відповідача поширюються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а саме те, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонені нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23 в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 471 245, 19 грн, що виникли у зв`язку із простроченням останнім виконання грошового зобов`язання, передбаченого договором №125 від 01.04.2004 (договір 1), договором №126 від 01.04.2004 (договір 2), договором №15/18 від 16.02.2022 (договір №3) (т.2. а.с.12-19).

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

З мотивувальної частини оскаржуваного рішення, суд в якості підстави для відмови у задоволенні позовних вимог позивача посилається на приписи абз. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206, відповідно до якого встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово комунальні послуги.

При цьому, суд у рішенні розтлумачив все так, що, нібито відповідач, як ОСББ, підлягає під поняття «населення», якому забороняється нарахування інфляційних та річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово комунальні послуги у період дії воєнного стану.

Однак, скаржник не може погодитись з таким тлумаченням даної норми діючого законодавства, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що ОСББ юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Отже, як вбачається з вищевказаної норми, ОСББ має статус саме юридичної особи, яка створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Також скаржник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Таким чином, на думку апелянта, виходячи з цієї норми випливає, що позивач повинен був забезпечити виконання своїх обов`язків з боку власників квартир багатоквартирного будинку щодо своєчасної оплати поданих позивачем комунальних послуг, які в подальшому, відповідно умов договорів, укладених між позивачем та відповідачем, своєчасно перерахувати позивачу.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23. Встановлено відповідачу строк до 30.01.2024 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу. Запропоновано учасникам справи в строк до 30.01.2024 включно надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів іншим учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Призначено справу до розгляду на "13" березня 2024 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 131 .

30.01.2024 року відповідачем поштою до Східного апеляційного господарського суду направлено відзив на апеляційну скаргу позивача, але суд апеляційної інстанції не приймає його до уваги, оскільки він поданий з порушенням вимог, зазначених в ч.4 статті 263 ГПК України. До відзиву не надані докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

12.03.2024 від позивача до Східного апеляційного господарського суду поштою надійшла заява щодо розгляду справи за відсутності позивача, в якій останній підтримав апеляційну скаргу та просив суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 222, ст. 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, було складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи зі Статуту Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Положення про відокремлений підрозділ Зміївської теплової електричної станції вбачається, що позивач здійснює господарську діяльність, одним з видів якої є надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води (водопостачання) та водовідведення.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 "Порядку визначення виконавця житлово- комунальних послуг", затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Матеріали справи свідчать, що у період з травня 2022 року по грудень 2022 року позивачем надавалися послуги з постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Електромонтажник" (відповідач) на підставі Договору №125 від 01.04.2004 про постачання води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації Зміївської ТЕС (надалі - Договір 1).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1, зазначено, що водопостачальна організація бере на себе зобов`язання забезпечити споживача питною водою та приймати стічні води до каналізації в розмірах встановленого ліміту.

Згідно з п. 1.2 Договору 1, споживач бере на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим Договором.

За умовами п. 6.1 Договору 1, розрахунки за користування водою та каналізацією проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору 1).

Відповідно до п.6.3 Договору-1, споживач не пізніше ніж за 10 днів до початку споживання сплачує водопостачальній організації 100% вартості зазначеного обсягу споживання у розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Також у період за січень 2022 року позивачем надавалися послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води відповідачу на підставі Договору №126 від 01.04.2004 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору 2, енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений цим Договором.

Згідно з п. 6.2 Договору 2, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого складається та підписується обома сторонами акт звірки (в 2-х примірниках).

У п. 6.5 Договору 2 сторони визначили, що споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Крім того, у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року позивачем надавалися послуги з постачання теплової енергії (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) відповідачу на підставі Договору № 15/48 з колективним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (без обслуговування внутрішньо будинкових систем) від 16.02.2022 (надалі - Договір 3).

Відповідно до п. 1 Договору 3, виконавець зобов`язується надавати колективному споживачеві послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (зайве закреслити) (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а колективний споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 19 Договору 3, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

За умовами п. 21 Договору 3, колективний споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Проте, незважаючи на вищенаведені умови Договорів, відповідачем не було виконано в повному обсязі взятих на себе зобов`язань, в зв`язку з чим станом на 31.01.2023 за ним утворилася заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 1839372,04 грн, яка до теперішнього часу не погашена, про що свідчать підписані сторонами відповідні акти здачі-прийому послуг та акти звірки взаємних розрахунків.

28.07.2023 відповідачем було частково погашено заборгованість на загальну суму 31000,00 грн, а саме: за Договором № 125 від 01.04.2004 була сплачена сума 9000,00 грн; за Договором №126 від 01.04.2004 була сплачена сума 22000,00 грн.

11.08.2023 відповідачем було сплачено борг в сумі 20000,00 грн, внаслідок чого сума основного боргу зменшилась до 1788372,04 грн.

19.09.2023, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за комунальні послуги в розмірі 1788372,04 грн, а також пеню, інфляційні та 3% річних, що разом становить 2269137,37 грн.

Заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято протокольною ухвалою господарського суду від 03.10.2023; розгляд справи продовжено з її урахуванням.

27.09.2023 відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 12436,12 грн.

28.09.2023 відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем у сумі 30000,00 грн.

17.10.2023 у зв`язку з частковою оплатою відповідачем боргу, позивачем було подано до господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, до 2226701,25 грн, з урахуванням заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Протокольною ухвалою господарського суду від 24.10.2023 заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято та продовжено розгляд справи з її урахуванням.

Таким чином, на час розгляду справи господарським судом по суті заборгованість відповідача перед позивачем за розрахунком позивача, становила:

- за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1) заборгованість за період з 01.05.2022 по 31.12.2022: основний борг в розмірі 636426,27 грн; інфляційні в розмірі 69637,93 грн; 3% річних у розмірі 17121,82 грн; пеню в розмірі 2853,64 грн; всього - 726039,66 грн;

- за Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2) заборгованість за січень 2022 року: інфляційні в розмірі 17066,27 грн; 3% річних у розмірі 2429,49 грн; пеню в розмірі 6511,45 грн; всього - 26007,21 грн;

- за Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) заборгованість за період з 01.02.2022 по 30.04.2022: основний борг у розмірі 1109509,65 грн; інфляційні в розмірі 318475,90 грн; 3% річних у розмірі 46513,78 грн; пеню в розмірі 155,05 грн; всього - 1474654,38 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом спору за даною справою є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 125 від 01.04.2004, Договором № 126 від 01.04.2004, Договором №15/48 від 16.02.2022 в розмірі 2226701,25 грн, з яких: 1 745 935,92 грн - основний борг; 9520,14 грн - пеня; 66 065,09 грн - 3% річних; 405180,10 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі виключно у межах доводів та вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції , які зводяться до незгоди апелянта із судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Як зазначено господарським судом в оскаржуваному рішенні суд задовольнив позовні вимоги в частині суми основного боргу в розмірі 1788372,04 грн, оскільки її визнано відповідачем.

Однак, згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Умовами вищевказаних договорів передбачено нарахування пені у зв`язку з несвоєчасним здійсненням платежів споживачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Отже, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати наданих позивачем послуг, останнім здійснено нарахування пені за Договорами 1, 2, 3, загальний розмір якої склав 9520,14 грн. Також позивачем здійснено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційні втрати у загальному розмірі 405180,10 грн та 3% річних у загальному розмірі 66 065,09 грн.

Водночас, при розгляді справи в суді першої інстанції відповідач заперечував проти нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних, посилаючись на те, що ОСББ "Електромонтажник" - це об`єднання громадян, які є співвласниками багатоквартирних будинків, а в умовах воєнного стану нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, є забороненим.

Господарський суд погодився з доводами відповідача, виходячи з наступного.

Підпунктом 4 пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Зокрема, Указом від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, зокрема, забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року» від 25.04.2022 №75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року до якого, зокрема, включено Зміївську міську територіальну громаду Чугуївського району, Харківської області.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону, витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою - підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості та не є суб`єктом господарювання, не використовує воду та теплову енергію для власних потреб.

Отже, ОСББ в частині споживання теплової енергії та води на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" (п.9 ч.1 ст.1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги»), у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку.

З матеріалів справи вбачається, що громадяни, мешканці будинку АДРЕСА_1 , створили неприбуткову організацію ОСББ "Електромонтажник" з метою спрощення утримання будинку, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами.

Як вірно встановлено господарським судом доказів того, що споживання за спірними договорами відбувалося не лише мешканцями будинку, а і суб`єктами господарювання матеріали справи не містять.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що на розрахунки ОСББ з постачальником теплової енергії та води, у тому числі, розповсюджуються приписи законодавства та нормативно-правових актів, які здійснюють регулювання відносин у сфері отримання житлово-комунальних послуг для населення, оскільки кінцевим споживачем цих послуг фактично є населення, оплата за спожиту теплову енергію та воду надходить від населення, співвласників, які володіють житловими приміщеннями в багатоквартирному будинку.

Це відповідає положенням Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

На підставі викладеного, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.

Враховуючи положення статей 1, 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 1, 4, 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", власники житла - квартир в багатоквартирному будинку, які об`єднані в ОСББ, що споживають теплову енергію та воду для побутових житлових потреб - користуються соціальними гарантіями, тарифами, пільгами, встановленими законодавством для населення.

Отже, висновок господарського суду щодо поширення на відповідача дії положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" а саме те, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонені нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги є цілком правомірним.

На підставі викладеного, враховуючи приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а також ту обставину, що відповідач є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами та оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців за тарифами для населення, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані за Договором № 125 від 01.04.2004 (Договір 1), Договором № 126 від 01.04.2004 (Договір 2), Договором №15/48 від 16.02.2022 (Договір 3) в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку із простроченням оплати населенням послуг з постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно, не знайшли своє підтвердження.

У рішенні від 10.02.2010 зі справи «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишенні рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23 в оскаржуваній частині без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/3485/23 в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13.03.2024.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця