Рішення

від 13.11.2023 по справі 924/720/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"13" листопада 2023 р. Справа № 924/720/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький

до 1. ОСОБА_1 АДРЕСА_2

до 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" м. Славута Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 м. Хмельницький

про скасування державної реєстрації права приватної власності (з припиненням права приватної власності); повернення майна

За участю:

від прокуратури: Грамчук Т.А. згідно посвідчення №072529 від 01.03.2023

від позивача: Кабальський Я.В. згідно Витягу з ЄДРЮОФОП

від відповідача 1: Машук В.В. згідно Ордера серія ХМ№010864 від 04.10.2022 (в режимі відеоконференції)

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився

від третьої особи на стороні відповідачів: Машук В.В. згідно довіреності від 17.02.2023 (в режимі відеоконференції)

З оголошенням перерви в судовому засіданні 23.10.2023.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

13.11.2023 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі

27.09.2022 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10903,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 кв. м., що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 кв.м по АДРЕСА_1 (9184068106), припинення права приватної власності ОСОБА_1 на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 кв. м. по АДРЕСА_1 ; зобов`язання ОСОБА_1 повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 кв.м., розташоване у АДРЕСА_1 у власність держави в особі Регіонального відділення - Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022 позовну заяву передано для розгляду судді Смаровозу М.В.

Ухвалою суду від 03.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/720/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10:15год. 01.11.2022.

17.10.2022р. відповідачем 1 на адресу суду подано відзив на позов (вх.№05-22/5780/22).

31.10.2022 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури подано до суду клопотання (вх.№05-08/2291/23) про залучення до участі у розгляді даної справи співвідповідача ТОВ "Сансервіс".

31.10.2022 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури подано відповідь на відзив відповідача 1 (вх.№05-22/6091/22).

01.11.2022 відповідачем 1 надіслано до суду заяву (вх.№05-22/6097/22), в якій просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою суду від 03.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та у зв`язку із повітряною тривогою у м. Хмельницькому, призначено підготовче засідання на 10:30год. 07.12.2022.

05.12.2022 представником відповідача 1 надіслано до суду пояснення (вх.№05-22/6750/22) на заяву відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

06.12.2022 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури подано до суду заяву (вх.№05-08/2710/22), в якій просить суд залучити до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації.

06.12.2022 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури подано до суду заяву (вх.№05-08/2709/22) про зміну предмета позову, відповідно до якої прокуратура змінює предмет позову та викладає його в наступній редакції:

- скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10903,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 кв. м., що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 кв. м по АДРЕСА_1 (9184068106), припинивши право приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 30.10.1997, видавник: Славутський МВ УМВС України в Хмельницькій області) на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №86055 площею 227,5 кв. м. по АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 30.10.1997, видавник: Славутський МВ УМВС України в Хмельницькій області) та Товариству з обмеженою відповідальність "Сансервіс" (код ЄДРПОУ 33317231) повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 кв.м., розташоване ум. Славута по вул. Острозькій,1 у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (код СДРПОУ 42964094 ).

21.12.2022 в підготовчому засіданні судом прийнято заяву першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури про зміну предмета позову, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.12.2022 залучено до участі у справі співвідповідачем ТОВ "Сансервіс" м. Хмельницький та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький.

27.12.2022 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури надіслано до суду докази надсилання позовної заяви з додатками на адреси співвідповідача та третьої особи (згідно листа вх.№05-22/7138/22).

Відповідач 2 у відзиві на позов (вх.№05-08/54/23 від 04.01.2023) проти позову заперечує, просить суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог.

04.01.2023 відповідачем 2 надіслано до суду заяву (вх.№05-08/55/23) про залишення позову у даній справі без розгляду.

12.01.2023 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури подано до суду заяву (вх.№05-08/147/23), в якій просить суд залучити до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 м. Хмельницький.

16.01.2023 представником відповідача надіслано до суду заяву (вх..№05-22/308/23) про відкладення розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.

17.01.2023 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури надіслано до суду відповідь на відзив відповідача 2 (вх.№05-22/379/23), в якій додатково обґрунтовує позовні вимоги та спростовує заперечення відповідача 2.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Смаровоза М.В., ухвалою суду від 20.01.2023 призначено підготовче засідання на 10:30год. 07.02.2023.

Ухвалою суду від 07.02.2023 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 м. Хмельницький.

15.02.2023 першим заступником керівника Шепетівської окружної прокуратури надіслано до суду докази надсилання позовної заяви з додатками на адресу третьої особи (згідно листа вх.№05-22/1073/23).

20.02.2023 представником відповідача 1 надіслано до суду письмові пояснення по справі (вх.№05-22/1165/23).

Ухвалою суду від 27.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00год. 08.03.2023.

07.03.2023 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаментом з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький надіслано до суду письмові пояснення по справі (вх.№05-22/1528/23).

08.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 10:30год. 29.03.2023.

20.03.2023 представником відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надіслано заяву (вх.№05-22/1807/23) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

20.03.2023 відповідачем 1 надіслано до суду письмові пояснення по справі (вх.№05-22/1808/23).

29.03.2023 відповідачем 2 надіслано до суду заяву (вх.№05-22/2069/23) про розгляд справи без участі його представника.

31.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 10:30год. 13.04.2023.

11.04.2023 Хмельницькою обласною прокуратурою надіслано до суду заперечення на клопотання ОСОБА_1 про виключення з числа доказів копію інвентарної справи (вх.№05-22/2367/23).

11.04.2023 Хмельницькою обласною прокуратурою надіслано до суду відповідь на пояснення ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності та інших питань (вх.№05-22/2366/23).

14.04.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 09:00год. 27.04.2023.

17.04.2023 представником відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надіслано заяву (вх.№05-22/2462/23) про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 27.04.2023 (суддя Смаровоз М.В.) закрито провадження у справі № 924/720/22 та роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду судом загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №924/720/22 апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2023 скасовано, справу надіслано до Господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.

У постанові суд дійшов висновку, що з урахуванням характеру спірних правовідносин, а також наявності прямої вказівки закону на вид судочинства, у якому має розглядатись така категорія справ, спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а участь фізичної особи у процедурі відчуження майна не змінює правової природи такого юридичного спору та не є підставою для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.07.2023, справу №924/720/22 передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 31.07.2023 справу №924/720/22 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання у справі на 14:30год. 21.08.2023.

15.08.2023 на адресу суду від представника відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення по справі (вх.№05-22/5176/23).

Крім цього, 15.08.2023 та 16.08.2023 на адресу суду від представника відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надійшли клопотання (вх.№05-22/5177/23 та вх.№05-22/5211/23) про виключення з числа доказів. В клопотаннях заявники вказують на те, що в інвентарній справі відсутній номер інвентарної справи та рік створення; в технічному паспорті на захисну споруду (сховище) від 20.04.2012 обліковий номер відсутній, також відсутні: номер інвентарної справи та реєстровий номер, план захисної споруди, а також копію інвентарної справи на будівлю адмінбудинку з прохідною, так як не мають опису, не прошнуровані, пронумеровані та скріплені підписом керівника суб`єкта господарювання, який проводив інвентаризацію (для юридичних осіб), а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікованого сертифіката, тому, на думку заявника, не можуть бути письмовими доказами в розумінні ст. 91 ГПК України.

16.08.2023 на адресу суду через службу діловодства від відповідача 2 надійшли письмові пояснення по справі (вх.№05-22/5212/23) з проханням відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог.

21.08.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 12:30год. 11.09.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

28.08.2023 на адресу суду через службу діловодства від відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№05-22/5411/23) про виключення з числа доказів.

04.09.2023 на адресу суду через службу діловодства від першого заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення по справі (вх.№05-22/5585/23).

11.09.2023 на електронну адресу суду представником відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надіслано додаток до клопотання про виключення доказів (вх.№05-22/5776/23) із доданими документами.

11.09.2023 на адресу суду від представника відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надійшли письмові пояснення по справі (вх.№05-22/5787/23) з клопотанням про застосування строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

11.09.2023 третьою особою на стороні відповідачів подано заява (вх.№05-08/2988/23) про застосування строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

11.09.2023 відповідачем 1 та відповідачем 2 подано заяви (вх.№05-08/2989/23 та вх.№05-08/2992/23) про застосування строку позовної давності до позовних вимог прокуратури.

11.09.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 12:00год. 20.09.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

12.09.2023 від позивача надійшли письмові пояснення по справі (вх.№05-22/5821/23) з інформуванням про те, що приватизаційна справа передана до Державного архіву Хмельницької області, у зв`язку із закінченням терміну зберігання у Регіональному відділенні.

14.09.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх.№05-08/3055/23) про відкладення розгляд справи на іншу дату та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

18.09.2023 прокуратурою подано письмові заперечення (вх.№05-22/5955/23) на клопотання щодо виключення доказів у справі.

20.09.2023 в підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за заявою представника відповідача 1 та оголошено перерву на 11:40год. 11.10.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

10.10.2023 відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надіслано вибіркові копії інвентарної справи Славутської суконної фабрики (згідно супровідного листа вх.№05-22/6487/23). Адресовані до суду докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.10.2023 у клопотаннях відповідача 1 та відповідача 2 (вх.№05-22/5177/23 від 15.08.2023 та вх.№05-22/5211/23 від 16.08.2023) про виключення з числа доказів відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 15:30год. 23.10.2023.

23.10.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 14:30год. 13.11.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

Правові позиції учасників процесу

У позовній заяві в обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає про те, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №86055, розташоване у АДРЕСА_1 на момент приватизації належала до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації, у зв`язку з їх загальнодержавним значенням, не могла бути включена до статутного фонду орендного підприємства Славутська суконна фабрика та, як наслідок, передаватись у приватну власність. З огляду на що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №96 від 31.01.1994, Договір купівлі-продажу серія та номер: 555 від 19.03.2013 щодо відчуження спірного протирадіаційного укриття у складі іншого нерухомого майна є протиправними. Посилаючись на приписи ст.391 Цивільного кодексу України просить суд усунути перешкоди в користування майном шляхом повернення у державну власність та скасувати державну реєстрацію права приватної влдасності.

Відповідач 1 у відзиві на позов (вх.№05-22/5780/22 від 17.10.2022) проти позову заперечує, просить суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначає про те, що в рішенні Славутського міськрайонного суду від 11.12.2014 у справі №682/2016/14-ц судом було встановлено, що прокурор не довів, а суд не встановив підстави незаконності набуття ОСОБА_1 частини майнового комплексу, на момент розгляду справи рішення про приватизацію майна та відповідні договори купівлі-продажу є чинними, жодних порушень законів під час приватизації ПАТ "Славутська суконна фабрика" та в діях відповідача 1 не виявлено. Прокурором під час розгляду вказаної справи не надано суду жодних належних доказів, що власником захисної споруди є держава. Також у даному рішенні судом встановлено, що під час приватизації державного майна захисна споруда цивільного захисту окремо не обліковувалась на балансі ПАТ "Славутська суконна фабрика" і з вартості цілісного майнового комплексу, як об`єкт, що не підлягає приватизації, не була вилучена.

Зазначає про те, що доводи про те, що ОСОБА_1 набув спірне майно у особи, яка не мала права його відчужувати є недоведеним і не підтверджене належними доказами. Звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наголошує, що позивач не надав суду доказів (кошторисну документацію, проект, акт прийняття в експлуатацію захисної споруди, інші документи), які б свідчили, що захисна споруда створена та належить державі, а також що захисна споруда вибула із власності держави з порушенням закону. Оскільки позивач не надав доказів, що державі належала захисна споруда то відсутнє право на звернення до суду так як не порушено державне цивільне право та інтерес держави.

Додатково зазначає, що прокурор не повідомляв відповідача 1 про те, що буде звертатись до суду із повторним позовом, що свідчить про те, що прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і не може змінювати суб`єкта владних повноважень, який повинен захищати інтереси держави. Вказує про те, що земельна ділянка, на якій знаходиться спірне нерухоме майно, перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Також звертає увагу суду, що прокурор не зазначив, яким актам цивільного законодавства суперечить прийняте рішення про державну реєстрацію прав, що є підставою для визнання його незаконним і скасуванню.

Просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити прокуратурі у задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив відповідача 1 (вх.№05-22/6091/22 від 31.10.2022) прокурор зазначає про те, що оскільки захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №86055, розташоване у м. Славута по вул. Острозькій (Кірова), 1, на момент приватизації належала до переліку об`єктів, які не підлягали приватизації у зв`язку з їх загальнодержавним значенням, тому не могла бути включена до статутного фонду орендного підприємства Славутська суконна фабрика та як наслідок передаватись у приватну власність.

Предмет позову, який перебував на розгляді Славутського районного суду у 2014 році стосувався витребування майна (протирадіаційного укриття) у ОСОБА_1 . Вказаним спростовується твердження відповідача 1 про звернення Шепеівської окружної прокуратури з позовом, підстави та предмет якого тотожні позовній заяві, поданій 27.06.2014.

Додатково зазначає, що, у разі, якщо держава як власник протирадіаційної споруди, що є обмежено обороноздатною річчю залишається її законним володільцем, для захисту її права застосовується інститут усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.

Заволодіння громадянами та юридичними особами протирадіаційними укриттями, на які поширюється чітка заборона передання їх у приватну власність (перехід до них права володіння цими захисними спорудами цивільного захисту), є неможливим, оскільки за жодних умов не могло та не може виникнути право приватної власності протирадіаційні укриття, що перебували у державній чи комунальній власності.

Підстави для попереднього повідомлення ОСОБА_1 про заявлення позову відсутні, з огляду на те, що у вказаній справі він залучений відповідачем.

Порушення майнових інтересів держави щодо користування та розпорядження спірним протирадіаційним укриттям відбулось під час процедури приватизації майна.

Звертає увагу суду на те, що у разі задоволення позову про повернення захисної споруди державі, права відповідача 1 щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером 6810600000:02:007:0238, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 порушуватись не будуть.

Відповідач 2 у відзиві на позов (вх.№05-08/54/23 від 04.01.2023) заперечує проти позовних вимог наголошуючи, що в рішенні Славутського міськрайонного суду від 11.12.2014 у справі №682/2016/14-ц судом було встановлено, що прокурор не довів, а суд не встановив підстави незаконності набуття ОСОБА_1 частини майнового комплексу, на момент розгляду справи рішення про приватизацію майна та відповідні договори купівлі-продажу є чинними, жодних порушень законів під час приватизації ПАТ "Славутська суконна фабрика" та в діях відповідача 1 не виявлено. Прокурором під час розгляду вказаної справи не надано суду жодних належних доказів, що власником захисної споруди є держава. Також судом було встановлено, що під час приватизації державного майна захисна споруда цивільного захисту окремо не обліковувалась на балансі ПАТ "Славутська суконна фабрика" і з вартості цілісного майнового комплексу, як об`єкт, що не підлягає приватизації, не була вилучена. Звертає увагу суду на те, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зауважує, що позивач не надав суду доказів (кошторисну документацію, проект, акт прийняття в експлуатацію захисної споруди, інші документи), які б свідчили, що захисна споруда створена та належить державі, а також що захисна споруда вибула із власності держави з порушенням закону. Оскільки позивач не надав доказів, що державі належала захисна споруда то відсутнє право на звернення до суду так як не порушено державне цивільне право та інтерес держави. Просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити прокуратурі у задоволенні позову повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький (далі - Департамент) у письмових поясненнях по справі (вх.№05-22/1528/23) зазначає, що Департамент організовує виконання вимог законодавства із створення, використання, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, перевірки стану захисних споруд - підпункт 45 пункту 4 Положення про Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту, затвердженого Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 23.09.2022 №343/2022-р.

Згідно записів в обліковій картці №665 від 22.06.1983, протирадіаційне укриття №86055 введено в експлуатацію 1982 року. На підставі зазначеної облікової картки протирадіаційне укриття було взято на облік, на даний час перебуває на обліку протирадіаційних укриттів у Департаменті, що підтверджується записом у книзі обліку протирадіаційних укриттів Хмельницької області, також у виконавчому комітеті Славутської міської ради та в загальнодержавному обліку.

Також інформація про зазначене протирадіаційне укриття №86055 відображена у відомостях про стан захисних споруд цивільної оборони м. Славута, за підсумками огляд-конкурсу у 2008 році, які затверджені міським головою, стан готовності - обмежно готова, за обліковим номером 11. Огляд конкурс проводився відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення огляду-конкурсу захисних споруд цивільної оборони затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 25.01.2005 №41. Оскільки, протирадіаційне укриття №86055 є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити до 400 мешканців громади. У зв`язку із чим, використання протирадіаційне укриття №86055 за призначенням є суспільною необхідністю. Тому є неможливим позиція ОСОБА_1 щодо не допуску посадових осіб до здійснення державного нагляду та використання протирадіаційне укриття з призначенням.

У письмових поясненнях (вх.№05-22/5176/23 від 15.08.2023р.) відповідач 1 та третя особа на стороні відповідачів просять суд відмовити прокуратурі у задоволенні позовних вимог. Наголошують, що відповідно до ст. 387 ЦК України, віндикаційний позов це вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна. Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатись. Суд у своєму рішенні від 11.12.2014 у справі №682/2016/14-ц, окрім іншого, встановив, що ОСОБА_1 є добросовісний набувач частини майнового комплексу і держава не є власником захисної споруди. Зазначають про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про повернення майна, оскільки підстави для розірвання Договору купівлі-продажу №55 від 19.03.2013 відсутні. Вважають, що задоволення позову судом можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту. Стверджують, що прокурор належним чином не обгрунтував та не надав доказів, що держава є власником спірного майна та порушено інтерес держави та порушує права відповідачів, обмежуючи їх правомочності власників, що суперечить ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316-317 ЦК України.

26.10.2023 відповідачем 1 та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів подано письмову промову (вх.№05-22/6850/23) про відмову прокуратурі у задоволенні позовних вимог.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 13.11.2023 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів в судовому засіданні 13.11.2023 (в режимі відеоконференції) проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 та третьої особи на стороні позивача в судове засідання 13.11.2023 не з`явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Рішенням Вищої ради правосуддя №1845-0/15-21 від 17.07.2021р. затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до абз.5 ч.37 вказаного Положення, особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Ухвала суду від 24.10.2023 надіслана ТОВ "Сансервіс" м. Славута та третій особі на стороні позивача - Департаменту з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації м. Хмельницький на електронні адреси, що підтверджується довідками від 25.10.2023р. про доставку електронного листа, з огляду на що, ухвала суду від 24.10.2023 вважається врученою адресатам.

Обставини справи, встановлені судом

На підставі Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №463 від 27.12.1993 "Про видачу дозволу на приватизацію державної частки майна орендованого підприємства Славутська суконна фабрика", видано дозвіл Славутській суконній фабриці на приватизацію державної частки майна орендного підприємства згідно поданої заяви, зареєстрованої у регіональному відділенні (том 1. ст. 92).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №96 від 31.01.1994 затверджено акт оцінки вартості майна Славутської суконної фабрики (том 1. ст. 93).

Відповідно до Акту оцінки вартості майна орендного підприємства Славутської суконної фабрики (№00307081), затвердженого начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області В.Л. Ступариком 31.01.1994, у розділі "об`єкти які не підлягають приватизації - відсутні відомості" (п. 17.5 Акту) (том 1. ст. 94-97).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №342 від 17.05.1994 "Про укладання договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства "Славутська суконна фабрика", наказано укласти договір купівлі-продажу державного майна Славутської суконної фабрики з організацією орендарів цього підприємства.

20.05.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (Продавець) та організацією орендарів Славутської суконної фабрики (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу державного майна.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець продав, а Покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу Славутської суконної фабрики, яка знаходиться за адресою: м. Славута, вул. Кірова, 1 на земельній ділянці 3,95га, відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.

Майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно матеріалам інвентаризації.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2 Договору, Продавець гарантує, що об`єкт приватизації не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації не є проданим, заставленим; під арештом не знаходиться, судових справ немає.

Перелік проданого майна повинен відповідати акту інвентаризації. Відповідальність за зберігання майна до підписання акта передачі майна несе Продавець.

Рішенням Виконавчого комітету Славутської міської ради народних депутатів №1752 від 20.05.1994 "Про реєстрацію договору купівлі-продажу" вирішено зареєструвати Договір №82 купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Славутської суконної фабрики, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області та Славутською суконною фабрикою.

Відповідно до Акту прийому-передачі цілісного майнового комплексу Славутської суконної фабрики від 25.08.1994, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало, а голова організації орендарів Славутської суконної фабрики прийняв згідно з відомістю інвентаризації викуплене майно, в тому числі Адмінбудинок (п. 13 Акту). Право власності на відчужуваний об`єкт переходить до Покупця з моменту підписання сторонами даного акту прийому-передачі. (том 1 ст. 65-68).

Як стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно 05.12.2007р. за ЗАТ "Славутська суконна фабрика" зареєстровано право власності на майновий комплекс, розташований м. Славута, вул. Острозька (вул. Кірова), 1, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу 20.05.1994р. р/н І-816 (том 1 ст. 69-72).

Згідно Свідоцтва від 14.02.2013, виданого приватним нотаріусом Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області, відповідно до ст.62 Закону України "Про виконавче првоадження", ст.72 Закону України "Про нотаріат" та на підставі Акту про реалізацію арештованого майна від 01.02.2013, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Грунтківським І.Л. 01.12.2013р., ОСОБА_2. належить на праві власності майно, що складається з будівлі адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8кв.м., що становить 6/100 частин майнового комплексу, що знаходиться в м. Славута Хмельницької області по вул. Острозькій (до перейменування вулиця Кірова) за номером 1 (першим).

Відповідно до Інформаційної довідки №307116908 від 09.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_2. було зареєстроване право власності на майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8кв.м., дата реєстрації права власності - 14.02.2013р.; підстава реєстрації - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, арештованого майна, серія та номер 273 від 14.02.2013р.; дата державної реєстрації припинення права власності - 19.03.2013р.

19.03.2013 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність 16/100 частин майнового комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 (першим) та розташований на земельній ділянці, яка належить Славутській міській Раді (п.1 Договору).

Відповідно до п.п. 9, 10 Договору, право власності на придбану частину майнового комплексу у Покупця виникає з моменту державної реєстрації.

Обов`язок Продавця передати будівлю Покупцю вважається виконаним у момент державної реєстрації.

Відповідно до Інформаційної довідки №306925860 від 09.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 належить на праві власності майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8кв.м., дата реєстрації права власності - 19.03.2013р.; підстава реєстрації - договір купівлі-продажу серія та номер 555, від 19.03.2013р., розмір частки 16/100, додаткові відомості: будівля адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8кв.м., що становить 6/100 частин майнового комплексу.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія Книги обліку протирадіаційних укриттів Хмельницької області (том 1 ст. 120).

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.04.2014 у справі №682/411/14-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Славутської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, треті особи Комунальне підприємство "Славутське БТІ", Управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької облдержадміністрації відмовлено.

При цьому, в рішенні суду судом встановлено, що 19 березня 2013 року відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу придбав 16/100 частини майнового комплексу, що розташований в АДРЕСА_1 , в тому числі і будівлю адміністративного будинку з прохідною загальною площею 720,8кв.м. Провів державну реєстрацію права власності. До придбаної ОСОБА_1 будівлі входить підвал, площею 227,5 кв.м, який є захисною спорудою цивільного захисту № 86055, та перебуває на обліку з 1982 року.

Судовим рішенням також встановлено, що під час приватизації майна Славутської суконної фабрики не було дотримано вимог законодавства, що регулювало питання приватизації державного майна та порядку використання захисних споруд цивільного захисту, і в подальшому приватизовано та продано відповідачу ОСОБА_1 в складі майнового комплексу підвал, який є захисною спорудою.

Судовим рішенням встановлено, що рішення про приватизацію майна та відповідні договори купівлі-продажу майна на даний час є чинними, тому ОСОБА_1 є власником захисної споруди цивільного захисту № 86055.

Вказаним рішенням встановлено, що 18.08.2013 ОСОБА_1 стало відомо, що підвал придбаного адміністративного будинку є захисною спорудою цивільного захисту №86055 з того часу, коли Славутська суконна фабрика перебувала у державній власності.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 20.05.2014 у справі №682/411/14-ц вказане рішення суду залишено без змін.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2014 у справі №682/2016/14-ц у задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Хмельницькій області, Виконавчий комітет Славутської міської ради Хмельницької області про витребування майна відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2016 у справі №924/1291/14 ПАТ "Славутська суконна фабрика" м. Славута, вул. Острозька, 1 Хмельницької області (код ЄДРПОУ 00307081) ліквідовано.

Листом від 02.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до першого заступника Славутського міського голови з проханням не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення державного нагляду, оскільки він письмово не брав на себе зобов`язання згідно договору по утриманню об`єкту цивільного захисту в придбаній ним будівлі в м. Славута, вул. Острозька, 1.

05.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Славутського міського голови з проханням розглянути заяву за участю створеної комісії та зняти з обліку захисну споруду цивільного захисту №86055, за адресою: м. Славута, вул. Острозька, 1, яка рахується за ПАТ "Славутська суконна фабрика" та яка втратила статус споруди цивільного захисту та перейшла в приватну власність.

Матеріали справи містять лист Виконавчого комітету Славутської міської ради №Ч-21-25/61 від 03.03.2020, адресований ОСОБА_1 , в якому зазначається про те, що його заява щодо зняття з обліку захисної споруди протирадіаційного укриття №86055 розглянута та повідомлено про те що необхідно підготувати необхідні матеріали, подати пропозиції щодо виключення захисної споруди №86055 з обліку, погодити їх з Державною службою України з надзвичайних ситуацій, після чого відповідне рішення органу місцевого самоврядування може бути прийняте.

ФОП ОСОБА_1. звернувся листом до Славутського районному сектору ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, в якому зазначається про те, що ним, в 2013 році придбана будівля, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , але в правовстановлюючих документах відсутня захисна споруда на яку сектор посилається у своєму листі №37-59 від 16.01.2021.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія Книги обліку сховищ, ПРУ цивільної оборони м. Славута, відповідно до якої, в м. Славута значиться протирадіаційне укриття №86055 (ЗАТ "Суконна фабрика", по вул. Острозька, 1 (том 1, ст. 137-142).

Згідно з обліковою карткою вих.№665 від 22.06.1983р. протирадіаційного укриття №86005, в Суконній фабриці, за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Кірова, 2 знаходиться вбудоване укриття, рік здачі в експлуатацію - 1982, місткість - 400 осіб, загальна площа -210кв.м. (т.2, а.с. 161).

У книзі обліку протирадіаційних укриттів Хмельницької області (інв.№229) значиться протирадіаційне укриття 86055, вул. Острозька, 1, форма власності приватна, орган управління сховищем - ПП Черняк (т.2, а.с.162).

Згідно відомостей про стан захисних споруд цивільної оборони м. Славута за підсумками огляду 2008року, протирадіаційне укриття 86055, м. Славута, вул. Острозька, 1, балансоутримувач - ЗАТ "Славутська суконна фабрика", форма власності приватна.

Відповідно до Договору оренди (найму) нежитлового приміщення №5/ОП-2021 від 30.04.2021, ОСОБА_1 (Орендодавець) передав ТОВ "Сансервіс" (Орендар) у строкове платне користування нежитлове приміщення, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у цьому Договорі та зобов`язався сплачувати Орендодавцеві орендну плату (п.1.1 Договору) (т.1, а.с.192-194.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору, об`єктом оренди є нежитлове приміщення - будівля адмінбудинку з прохідною, що належить Орендодавцю на праві власності. Адреса приміщення: Хмельницька область, м. Славута, вул. Острозька, 1. Загальна площа приміщення 720,8кв.м.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, підписаної ОСОБА_1 , ФОП Черняк повідомляє, що на його балансі відсутній адміністративний будинок з прохідною по АДРЕСА_1 .

Представником відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідачів надано до матеріалів справи Витяг з приватизаційної справи Славутської суконної фабрики.

З метою вирішення питання про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури листом №54-2567вих22 від 22.04.2022 звернувся до Славутського міського голови з проханням надати необхідну інформацію.

У відповідь міський голова супровідним листом №04-29/543 від 05.05.2022 надіслав копію зведеної відомості технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту Славутської міської територіальної громади та копію наявних документів на протирадіаційне укриття №86055, розташоване по вул. Острозька, 1.

З метою вирішення питання про наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, керуючись ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури листом №54-3382вих22 від 20.05.2022 звернувся до Славутського міського голови з проханням надати копії необхідних документів, із зазначенням переліку необхідних документів.

У відповідь міський голова супровідним листом №04-29/632 від 02.06.2022 надіслав копії витребовуваних документів. Крім цього, у листі, міський голова зазначив про те, що запитувані прокуратурою протирадіаційні укриття (в тому числі №86055), ніколи не належали до комунальної власності Славутської міської ради, у її виконавчому комітеті відсутні паспорти, облікові карточки протирадіаційних укриттів №86005, 84021, 86061 часів СРСР та акти, рішення, технічна документація пов`язані із введенням їх в експлуатацію, а тому копії таких документів не можуть бути надані у відповідь на запит.

Листом №54-4463вих22 від 17.06.2022 перший заступник керівника Шепетівської окружної звернувся до начальника Шепетівського РС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області з проханням у строк до 24.06.2022 надати необхідну інформацію.

У відповідь Шепетівське РС ГУ ДСНС України у Хмельницькій області листом №27 від 20.06.2022 надіслав прокуратурі інформацію стосовно захисної споруди цивільного захисту (ПРУ№86055), що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Славута, вул. Острозька, 1.

Листом №54-3390вих22 від 20.05.2022 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури звернувся до начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях з проханням у строк до 07.06.2022 надіслати належним чином засвідчені копії необхідних документів.

У відповідь начальник регіонального відділення супровідним листом №10-12/1061 від 06.06.2022 надіслав копії витребовуваних документів.

В матеріалах справи наявний лист Виконавчого комітету Славутської міської ради №04-29/914 від 25.08.2022, адресований першому заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури, яким надіслано копії звернень ОСОБА_1 до Славутської міської ради щодо зняття з обліку захисної споруди - протирадіаційного укриття №86055. В листі також зазначено про те, що згідно книги обліку сховищ, ПРУ цивільної оброни м. Славута протирадіаційне укриття №86055 рахується за ЗАТ "Суконна фабрика" з 01.12.2007.

В матеріалах справи наявний лист міського голови Виконавчого комітету Славутської міської ради №04-29/942 від 01.09.2022, адресований першому заступнику керівника Шепетівської окружної прокуратури, в якому повідомляє про те, що за адресою вул. Острозька (Кірова), 2 м. Славута знаходиться багатоквартирний будинок. Згідно книги обліку сховищ, ПРУ цивільної оборони м. Славута, яка ведеться з 01.12.2007, за адресою вул. Острозька (Кірова), 2 м. Славута протирадіаційне укриття ніколи не реєструвалось.

Листом №54-6611вих22 від 23.08.2022 перший заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про встановлення підстав на намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Вважаючи інтереси держави порушеними, прокурор, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 21.12.2022) просить суд скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10903,5 кв.м., припинивши право приватної власності ОСОБА_1 на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5 кв.м. по АДРЕСА_1 ; а також ОСОБА_1 та ТОВ "Сансервіс" повернути захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 86055 площею 227,5кв.м, розташоване у АДРЕСА_1 у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Даний позов подано прокурором в інтересах держави в особі, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях м. Вінниця, як органа, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №86055, розташоване у АДРЕСА_1 на момент приватизації належала до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації, у зв`язку з їх загальнодержавним значенням, не могла бути включена до статутного фонду орендного підприємства Славутська суконна фабрика та, як наслідок, передаватись у приватну власність.

На підставі наведеного, прокуратура вважає, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №96 від 31.01.1994, Договір купівлі-продажу серія та номер: 555 від 19.03.2013 щодо відчуження спірного протирадіаційного укриття у складі іншого нерухомого майна є протиправними.

Також, як встановлено судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави повідомлення.

Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову в суд звернувся до позивача для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Однак, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованим про їх порушення, проявив пасивність та не вжив дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном шляхом повернення у державну власність захисної споруди цивільного захисту на підставі ст.391 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із частиною 1 статті 321 цього ж Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Водночас за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні положень наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 (провадження № 12-26гс19) та у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 914/1623/17, від 26.05.2020 у справі № 906/656/19 та від 03.06.2020 у справі № 916/1666/18.

Питання щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18). Зокрема, у пункті 39 зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; в пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц частково відступила від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Отже, у цій справі обставини щодо наявності або відсутності у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області володіння спірним майном підлягають дослідженню судом з огляду на визначену процесуальним законом компетенцію та виходячи з предмета та підстави позову цієї справи (Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові №910/9577/21 від 19.07.2022р.).

Як стверджується матеріалами справи, з 1994року і дотепер спірним майном володіють і користуються інші особи, а не Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, а саме:

- відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 05.12.2007р. за ЗАТ "Славутська суконна фабрика" зареєстровано право власності на майновий комплекс, розташований м. Славута, вул. Острозька (вул. Кірова), 1, підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу 20.05.1994р. р/н І-816 (том 1 ст. 69-72).

- згідно Свідоцтва від 14.02.2013, приватного нотаріуса Славутського міського нотаріального округу Хмельницької області, відповідно до ст.62 Закону України "Про виконавче првоадження", ст.72 Закону України "Про нотаріат" та на підставі Акту про реалізацію арештованого майна від 01.02.2013, затвердженого в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції Грунтківським І.Л. 01.12.2013р., ОСОБА_2. належить на праві власності майно, що складається з будівлі адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8кв.м., що становить 6/100 частин майнового комплексу, що знаходиться в м. Славута Хмельницької області по вул. Острозькій (до перейменування вулиця Кірова) за номером 1 (першим).

- відповідно до Інформаційної довідки №307116908 від 09.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8кв.м., дата реєстрації права власності - 14.02.2013р.; підстава реєстрації - свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, арештованого майна, серія та номер 273 від 14.02.2013р.; дата державної реєстрації припинення права власності - 19.03.2013р.

- відповідно до Інформаційної довідки №306925860 від 09.08.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, , ОСОБА_1 належить на праві власності майновий комплекс, до складу якого входить будівля адмінбудинку з прохідною площею 720,8кв.м., дата реєстрації права власності - 19.03.2013р.; підстава реєстрації - договір купівлі-продажу серія та номер 555, від 19.03.2013р., розмір частки 16/100, додаткові відомості: будівля адмінбудинку з прохідною загальною площею 720,8кв.м., що становить 6/100 частин майнового комплексу.

Цивільний кодекс Української PCP і інші законодавчі норми, чинні на той момент, не містили норму про державну реєстрацію, яка з`явилася лише з прийняттям - Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445) і в наступному з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 1 липня 2004 року №1952-IV.

Отже, за наведених вище обставин та наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що фактичне володіння та користування спірним нерухомим майном здійснювалось в хронологічному порядку з 25.08.1994 по 14.02.2013р. організацією орендарів Славутської суконної фабрики, ЗАТ/ПАТ "Славутська суконна фабрика", з 14.02.2013р. по 19.03.2013р. ОСОБА_2 , з 19.03.2013р. і дотепер - ОСОБА_1 .

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується набуття іншими особами права власності на спірне майно, які протягом більш як двадцять дев`ять років відкрито і за належних підстав володіють, користуються, утримують нерухоме майно, яке держава в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області відчужила в процесі приватизації згідно договору купівлі-продажу державного майна від 20.05.1994р., та відсутність у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях у володінні спірного майна, що свідчить про відсутність підстав для подання в інтересах останнього негаторного позову.

Зазначені обставини свідчать, що, оскільки інші особи (організація орендарів Славутської суконної фабрики, ЗАТ/ПАТ "Славутська суконна фабрика", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з 1994 року відкрито володіли і користуються спірним нерухомим майном, відсутні жодні підстави вважати поданий прокурором позов негаторним, з посиланням на статтю 391 Цивільного кодексу України як нормативне обґрунтування цих позовних вимог.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку про не вірно обраний спосіб захисту та відсутність достатніх правових підстав для усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження та зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно державі в особі Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 на 16/100 частин майнового комплексу ПАТ "Славутської суконної фабрики" загальною площею 10903,5 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 9184068106, номер запису про право власності: 387216), до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту площею 227,5 кв. м., що розташована у будівлі адміністративного будинку з прохідною площею 720,8 кв. м по АДРЕСА_1 (9184068106), припинення права приватної власності ОСОБА_1 , судом враховується, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.12.2014 у справі №682/2016/14-ц у задоволенні позову Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до ОСОБА_1 про витребування майна захисної споруди цивільного захисту №86055 - відмовлено.

Славутським міськрайонним судом, надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням приписів ст.388 Цивільного кодексу України, встановлено, що захисна споруда не була загублена, не була викрадена, а також не вибувала з володіння держави, як власника поза її волею. Навпаки, під час приватизації державного майна захисна споруда цивільного захисту окремо не обліковувалась на балансі Славутської суконної фабрики і з вартості цілісного майнового комплексу, як об`єкт, що не підлягає приватизації, не була виключена. До складу комісії з приватизації входили представники Держкомлегстату, Хмельницької облдержадміністрації, Славутської міської ради, Славутської суконної фабрики та органу приватизації, що фактично свідчить про вибуття з володіння держави захисної споруди з волі уповноважених представників державних органів, які проводили приватизацію.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх, з істинністю, вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Будь-яких інших доказів в підтвердження підстав для скасування державної реєстрації права приватної власності прокурором не наведено, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.

Суд також звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, де зазначено, у рішенні ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються".

Щодо поданих відповідачем 1 та третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів заяв про застосування строків позовної давності суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відтак, оскільки судом було встановлено недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, підстави для застосування строків позовної давності у даному випадку відсутні.

У зв`язку із відмовою у позові, витрати по оплаті судового збору покладаються на Хмельницьку обласну прокуратуру відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 123, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 23.11.2023.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 8 примірників:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-Шепетівська окружна прокуратура (shepetiv_oprok@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту),

3-Хмельницька окружна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту),

4-позивачу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (vinnytsia@spfu.gov.ua на електронну пошту),

5-відповідачу 1 ОСОБА_1. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту),

6- адвокат Машук В.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту),

7- відповідач 2 ТОВ "Сансервіс" (sanservis.net на електронну пошту),

8-третя особа Департамент з питань оборонної роботи та цивільного захисту Хмельницької обласної державної адміністрації (umns@adm-km.gov.ua на електронну пошту).