УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 2-467/11
провадження № 61-16282ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Казанківський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Казанківського районного суду Миколаївської області з заявою про визнання виконавчого листа № 2-467/2011, виданого Казанківським районним судом Миколаївської області 11 грудня 2012 року у справі № 2-467/2011 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 935 583,02 грн таким, що не підлягає виконанню.
Казанківський районний суд Миколаївської області ухвалою від 27 червня 2022 року, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Ця ухвала оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, 15 липня 2022 року.
Не погодившись з ухвалою, 26 вересня 2023 року, адвокат Сіхарулідзе Д. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарженняухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2022 року, оскільки Сіхарулідзе Д. Г. не був присутній в судовому засіданні, а копію оскаржуваної ухвали отримав на електронну пошту та подав апеляційну скаргу протягом встановленого строку.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою 27 вересня 2023 року витребував з Казанківського районного суду Миколаївської області матеріали справи № 2-467/11.
09 жовтня 2023 року до Миколаївського апеляційного суду надійшли матеріали зазначеної справи.
Миколаївський апеляційний суд ухвалою від 16 жовтня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Сіхарулідзе Д. Г., на ухвалуКазанківського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2022 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що з дня постановлення ухвали суду першої інстанції минуло більше одного року, про розгляд справи судом ОСОБА_1 повідомлено належним чином, доказів на підтвердження виникнення обставин непереборної сили, що стали перешкодою для подання апеляційної скарги, апелянтом не надано.
15 листопада 2023 року адвокат Сіхарулідзе Д. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у вказаній вище справі.
Розглянувши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
Виходячи зі змісту пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Результат аналізу вказаної процесуальної норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто, законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Тобто, строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктами 1,2 частини другої статті 358 ЦПК України.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 серпня 2020 року у справі № 523/1781/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 493/1858/16-ц, від 30 червня 2021 року у справі № 613/1166/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі № 171/506/15, від 23 листопада 2022 року у справі № 754/2141/19, від 30 листопада 2022 року у справі № 761/30419/19, від 30 січня 2023 року у справі № 761/21976/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 208/805/20, від 24 квітня 2023 року у справі № 755/19216/18, від 05 квітня 2023 року у справі № 465/3861/16-ц.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи.
Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В).
Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Судом встановлено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Сіхарулідзе Д. Г.
Казанківський районний суд Миколаївської області ухвалою від 23 грудня 2021 року призначив розгляд справи на 05 січня 2022 року за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
У подальшому судове засідання було призначено на 27 січня 2022 року.
Про судове засідання, призначене на 27 січня 2022 року, заявник повідомлений відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 20 січня 2022 року.
26 січня 2022 року адвокат Сіхарулідзе Д. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що заявник знаходиться за межами України, а Сіхарулідзе Д. Г. немає можливості прийняти участь в судовому засіданні - 27 січня 2022 року, оскільки бере участь в іншій справі.
Наступне судове засідання було призначено на 10 лютого 2022 року.
10 лютого 2022 року адвокат Сіхарулідзе Д. Г. звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи постанови про закінчення виконавчого провадження, протоколів торгів та актів про реалізацію предметів іпотеки.
29 березня 2022 року у зв`язку з неможливістю завчасного повідомлення сторін про слухання справи судове засідання відкладено на 27 квітня 2022 року.
Згідно ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2022 року судове засідання відкладено на 06 червня 2022 року.
Відповідно до довідки секретаря судового засідання, 27 червня 2022 року у зв`язку з неявкою сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку про те, що за відсутності виключних випадків сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. В контексті наведеної статті під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15-ц та від 21 червня 2023 року у справі №202/32361/13-ц.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки провадження у такій було відкрито за його заявою, також його інтереси представляв адвокат Сіхарулідзе Д. Г., який скористався своїми процесуальними правами, як представник заявника, звертаючись до суду із клопотаннями.
Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги ініціювання Ільницьким С. М., через свого представника, судового розгляду та обізнаність заявника та його представника про розгляд справи судом першої інстанції, дійшов висновку, що для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції є лише дві підстави передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, які скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено не було, тому виключні випадки, передбачені вказаною нормою, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду відсутні.
Доводи касаційної скарги, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, оскільки заявник та його представник не були присутні в судовому засіданні, не отримували повісток про дату судового засідання, копія оскаржуваної ухвали суду першої інстанції отримана представником заявника на електронну пошту на підставі заяви про видачу рішення, після чого подана апеляційна скарга, не заслуговують на увагу, оскільки заявник, маючи намір реалізувати своє процесуальне право на апеляційне оскарження, зобов`язаний був використовувати у повному обсязі наявні засоби та передбачені законодавством можливості для вчинення відповідних процесуальних дій у межах встановленого законом строку.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин та переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Казанківський відділ державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Акціонерне товариство «Альфа-Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 24.11.2023 |
Номер документу | 115126745 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Литвиненко Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні