Ухвала

від 13.11.2023 по справі 761/34026/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

13 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 761/34026/20

провадження № 61-13527ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Штрихи» - Побережник Альони Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штрихи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесніченко Максим Олексійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дурбій Андрій Володимирович про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору дарування та витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Штрихи» - Побережник А. О. (далі - представник) надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року.

У касаційній скарзі представник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року касаційну скаргу представника ТОВ «Штрихи» залишено без руху для усунення її недоліків. Представнику необхідно було надати докази недотримання Київським апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо строку та порядку видачі або направлення судового рішення. Зазначено строк виконання ухвали та роз`яснено наслідки її невиконання.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд виходив з того, що наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави (ознайомлення з повним текстом постанови Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) лише 30 серпня 2023 року) не є поважними, оскільки представником не надано доказів (документів) на підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.

23 жовтня 2023 року, виконуючи вимоги вказаної ухвали, представник засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків.

Вивчивши надані на усунення недоліків матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

За наведеними правовими нормами касаційний суд може поновити строк на касаційне оскарження згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України лише у разі пропуску такого строку з поважних причин.

При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Звертаючись з заявою про усунення недоліків касаційної скарги представник ТОВ «Штрихи» зауважила, що факт неотримання оскаржуваної постанови можна перевірити лише в матеріалах справи. Наголошувала, що копію повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року ні товариство, ні уповноважений представник не отримували. На підтвердження ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням саме 30 серпня 2023 року надала лише роздрукований його текст з сайту ЄДРСР з актуальною датою ознайомлення з ним. Інших доказів недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень - не надано.

Оцінюючи доводи представника щодо знаходження доказів направлення або ненаправлення копії судового рішення в матеріалах справи, Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення представнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Частиною другою статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 Закону № 3262-IV суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Надана роздруківка оскаржуваної постанови з сайту ЄДРСР, датована

30 серпня 2023 року, також свідчить про відсутність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки жодним чином не доводить фактичної дати ознайомлення з судовим рішенням, яке опубліковано в ЄДРСР 24 липня 2023 року, враховуючи той факт, що в судовому засіданні 13 липня 2023 року представник ТОВ «Штрихи» - адвокат Побережник А. О. була присутня (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112350710).

Таким чином, відсутні обставини, які об`єктивно перешкоджали представнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом встановленого законом строку, так як підстави, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права в такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Крім того, саме на представника покладено обов`язок доведення наявності в неї об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень. Однак остання не навела таких обставин.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Оскільки наведені в заяві представника підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року є неповажними, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Штрихи» - Побережник Альони Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штрихи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесніченко Максим Олексійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дурбій Андрій Володимирович про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору дарування та витребування майна.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська