Вирок

від 22.11.2023 по справі 727/3170/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/3170/18

Провадження № 1-кп/727/120/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Чернівцікримінальне провадженняпо обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Глиняни Золочівського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368-3 КК України, -

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_4

обвинувачений - ОСОБА_3

захисники - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Відповідно дозміненого обвинувачення, ОСОБА_3 обвинувачуєтьсяорганом досудовогорозслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 770-VIII від 10.11.2015) при наступних обставинах:

Так, відповідно до наказу Голови правління АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_7 № 610 К від 16.11.2015 ОСОБА_3 призначено на посаду керівника Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк».

В силу займаної посади ОСОБА_3 наділений організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто згідно ст. 18 КК України він є службовою особою.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше лютого 2017 року у ОСОБА_8 , який, будучи службовою особою юридичної особи приватного права - керівником Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк» (100% акцій належать державі в особі Кабінету Міністрів), наділений повноваженнями на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від службових осіб комерційних структур за сприяння у наданні в оренду останнім майна, що перебувало у розпорядженні АТ «Укрексімбанк».

Так, у лютому 2017 року засновник ТОВ «Інфініті-пак» ОСОБА_9 звернувся до Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк» з метою продовження строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу по виробництву жерстяної банки, що перебуває на балансі Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк», який розташований за адресою Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 49а, укладеного між ТОВ «Тірай груп» (засновником якого є дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_10 ) та АТ «Укрексімбанк».

Під час зустрічі, яка відбулась 16.02.2017 року між з ОСОБА_9 та керівником Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_11 з приводу підписання договору оренди у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 за підписання акту приймання-передачі вищезазначеного майнового комплексу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, 16.02.2017 ОСОБА_3 , перебуваючи у місті Києві, висловив прохання ОСОБА_9 щодо передачі грошових коштів у сумі 60 000 гривень за підписання акту приймання-передачі майнового комплексу, зазначивши, що вказаний акт є невід`ємною частиною договору оренди.

Відповідно до висловленого ОСОБА_3 прохання та наданих вказівок ОСОБА_9 близько 16 год. 31.03.2017 передав, а ОСОБА_13 , отримав частину неправомірної вигоди у сумі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень шляхом перерахування на банківський (картковий) рахунок ПАТ «Укрсиббанк» (АТ «Укрсиббанк») № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_14 , який не був обізнаний про протиправні дії.

У подальшому, в ході неодноразових телефонних розмов, в період з квітня 2017 року по серпень 2017 року, ОСОБА_13 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, будучи службовою особою, висловлював нагадування ОСОБА_15 щодо передачі решти грошових коштів, наполягаючи на тому, що решту неправомірної вигоди йому необхідно передати готівкою при зустрічі.

В ході зустрічі між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , яка відбулася близько 14 год. 17.08.2017 за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, ОСОБА_13 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, отримав другу частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень та передав ОСОБА_9 підписаний акт приймання-передачі майнового комплексу. Після чого, ОСОБА_13 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України (в редакції Закону№ 1261-VIIвід 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 770-VIII від 10.11.2015)

Суд вважає, що вказане обвинувачення є не доведеним, не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину не визнав, заперечував одержання неправомірної вигоди, суду показав, що з 18 листопада 2015 року він був призначений керівником Чернівецької філії АТ «Укрексімбанк». Знав, що у банку є проблемний актив підприємство «Арго», яке було передано на баланс банку, вони активно займались пошуком орендарів, оскільки витрати були досить значні. З лютого 2016 року до осені 2016 року даний цілісний майновий комплекс за адресою м.Хотин, вул. Незалежності, 49а, після необхідної експертної оцінки та позитивної оцінки банку, був переданий в оренду ТОВ «Траст експерт». Ними був сплачений гарантійний внесок згідно договору та підписаний акт-прийому передачі майна. Під час здачі майна в оренду, він познайомився з ОСОБА_16 , який був співзасновником і директором ТОВ «Інфініті-пак». Дане підприємство на підставі договору про спільну діяльність з ТОВ «Траст експерт», фактично здійснювало діяльність у зазначеному майновому комплексі, де ОСОБА_9 керував виробництвом. Він досить часто заходив у банк, вони ніби потоваришували, часто вечеряли, знали членів сім`ї. В квітні-травні він позичив ОСОБА_9 60 000 гривень на декілька тижнів, без оформлення розписки. Були неодноразові нагадування про необхідність повернення боргу. Десь, в кінці серпня 2016 року, ОСОБА_9 обіцяв кошти повернути, але попав в дорожньо-транспортну пригоду і перебував в реанімації. Він переговорив з дружиною ОСОБА_9 щодо повернення йому боргу, і через один-два дні, вона сама привезла в банк частину боргу - 15000 гривень. Досить часто дзвонив та нагадував ОСОБА_9 про повернення частини боргу. На початку 2017 року ОСОБА_9 сказав, що зможе повернути увесь борг. 16 лютого 2017 року, коли він був на робочій нараді в Києві, зустрівся із ОСОБА_9 , який сказав, що поки не готовий віддати всі кошти, не хотів передавати через дружину, але зможе перерахувати на картку 15 000 грн. Він погодився, щоб борг перерахували на картку сина. У березні 2017 року ОСОБА_9 дійсно перерахував на картковий рахунок сина частину боргу в сумі 15000 грн. Залишився не повернутий борг в сумі 30000 грн. Після закінчення договору оренди з ТОВ «Траст експерт», ОСОБА_9 вів перемовини з центральним керівництвом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Києві з приводу укладання аналогічного договору з ТОВ «Тірай груп», засновником якого є дружина ОСОБА_9 ОСОБА_10 20 грудня 2016 року між ТОВ «Тірай груп» та банком був підписаний договір оренди цілісного майнового комплексу за адресою: м.Хотин, вул.Незалежності, 49а, строком до 31 травня 2017 року. Тобто договір закінчився 31 травня 2017 року, то про який хабар може йти мова у серпні 2017 року? Якщо б ТОВ «Тірай груп» внесло один мільйон гарантійного внеску, то на підставі рішення комітету банку він підписав би акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу і у ТОВ «Тірай груп» виникло б зобов`язання по сплаті орендної плати у сумі 700000 гривень, щомісячно, до закінчення договору оренди. У нього є розрахунки ОСОБА_9 , що потрібно вісім-десять мільйонів обігових коштів, щоб виробництво почало працювати. Такі розрахунки ОСОБА_17 йому надав, бо він допомагав шукати інвестора, так як філія банку була зацікавлена, щоб об`єкт був зданий в оренду. Наполягає, що грошові кошти йому були повернуті внаслідок боргових зобов`язань, неправомірної вигоди не отримував. ОСОБА_9 говорить неправду. По негласним слідчим розшуковим діям, не всі розмови в повному обсязі, деякі вирвані з контексту.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що з ОСОБА_3 були ділові стосунки, так як він у банку орендував виробниче приміщення, розташоване у м.Хотин, вул.Незалежності, 49а. Він був директором ТОВ «Інфініті-пак» та контактував з ОСОБА_3 , який був керівником філії. Центральний офіс АТ «Укрексімбанку» приймав рішення, а ОСОБА_3 виконував та підписував документи. Напряму угода про оренду майнового комплексу з ТОВ «Інфініті-пак» не була укладена. Договір був укладений між банком та ТОВ «Траст експерт», з яким у ТОВ «Інфініті-пак» була спільна діяльність і він був виконавцем. Договір укладався на півроку, один раз був продовжений і закінчився в кінці 2016 року. 09 вересня 2016 року він попав в аварію і діяльність була припинена, потужності з території цілісного майнового комплексу було вивезено. Оскільки його зняли з посади директора ТОВ «Інфініті-пак», то було вирішено створити нове підприємство - ТОВ «Тірай груп» і спробувати продовжити оренду цілісного майнового комплексу. На його прохання, нове підприємство зареєструвала його дружина ОСОБА_10 Центральним офісом ПАТ «Державно експортно-імпортного банку України» було прийнято рішення про надання ТОВ «Тірай груп» в оренду цілісного майнового комплексу, розташованого в м.Хотин, вул.Незалежності,49а. Даний договір не діє до моменту підписання акту прийому-передачі, а ОСОБА_3 не підписував акт прийому-передачі, оскільки хотів кошти. Вони з ним зустрілись в Києві, в кафе, на Майдані Незалежності, де ОСОБА_3 його попередив, що якщо він йому дасть 60 000 грн., то він підпише акт прийому-передачі майнового комплексу. Вказану вимогу розумів, як незаконну, тому звернувся до правоохоронних органів. Це був лютий 2017 року. Перша передача була 15 000 грн. на картку його сина. Після цього розмовляв із ОСОБА_3 1-2 рази в тиждень. Потім домовились про зустріч, де він мав передати ОСОБА_3 10 000 доларів за жерсть, яка знаходилась на території майнового комплексу, і 45 000 грн. за акт прийому-передачі майнового комплексу. Зустріч відбулася в м.Чернівці, в кафе, де він передав ОСОБА_3 10 000 доларів за жерсть і 45 000 грн. Під час зустрічі розмовляли про все, про підприємство, про те, чи будуть вести ділові стосунки. ОСОБА_3 приніс акт роздрукований, але не підписаний з його боку, після того як розрахуюсь, то він узгодить в Києві і підпише. Сам акт ОСОБА_3 йому не передавав. Боргових відносин з ОСОБА_3 не мав. Чи його дружина віддавала ОСОБА_3 15 000 грн. не знає. Пояснити, чому в розмові, згідно протоколу НСРД ОСОБА_3 перепитує: «Тут є десять та тридцять?» - не може. Грошові кошти для передачі ОСОБА_3 отримав від працівників СБУ, коли вручали кошти були присутні два співробітники СБУ. Гарантійний внесок ТОВ «Тірай груп» не сплатило, оскільки він не мав бути сплачений поки не підписано акту прийому-передачі майнового комплексу.

Допитаний судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що ОСОБА_3 - його батько, з яким двічі їздив до Києва, де батько мав справи, також зустрічався з ОСОБА_9 . Перший раз батько зустрічався з ОСОБА_9 в кінці 2016 чи на почату 2017 року, під час цієї зустрічі він познайомився із ОСОБА_9 . Вони удвох з батьком стояли біля автомобіля розмовляли та спілкувались. Друга зустріч в Києві між ними відбулася 16 лютого 2017 року, вони з батьком приїхали в центр Києва і чекали ОСОБА_9 в автомобілі. Коли ОСОБА_9 підійшов, батько з ним пішли в генделик. Він пішов слідом за ними, взяв чай та присів за сусідній столик. Розмова між ними була про повернення боргу, адже батько позичив 60 000 грн., і 45000 ОСОБА_9 мав повернути. Розмови про оренду він не чув, але до кінця розмови не сидів. На його картку 31 березня 2017 року прийшли 15000 грн., це були ті кошти, які ОСОБА_9 мав віддати батьку. Він зняв кошти і віддав батьку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав суду, що він співробітник СБУ та проводив у даному кримінальному провадженні негласні слідчі розшукові дії на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду, доручення слідчого та прокурора. Доручення про проведення НСРД та ухвала були підставою для проведення НСРД. Вся здобута інформація зафіксована на носії, який є додатком до протоколу. Він був долучений оперативним співробітником ближче до реалізації, імітаційні засоби були отримані іншим співробітником. Імітаційні засоби нами отримані, а гривня і 200 доларів надані заявником.

Судом досліджено надані стороною обвинувачення докази, за наслідками дослідження, яких було встановлено наступне.

Із заяви ОСОБА_9 від 21.02.2017 року вбачається, заявник ОСОБА_9 повідомляє про вимагання у нього 200000 грн. працівниками АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , крім того ОСОБА_3 вимагає у нього 60 000 грн. за підписання акту прийому-передачі (т.1 а.с.4).

Згідно витягу із ЄРДР за №42017100000000230 від 23.02.2017 року відомості внесені за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, про те, що ОСОБА_3 висунув ОСОБА_9 вимогу про надання йому 60000 грн. за підписання ним акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу, переданого АТ «Укрексімбанк» в оренду ТОВ «Тірай груп» (т.1 а.с.196).

Через сім днів після заяви ОСОБА_9 , 28.02.2017 року, ТОВ «Тірай груп» повідомляє листом АТ «Укрексімбанк» про неможливість розпочати роботу в орендованому нежитловому комплексі.

Згідно протоколу обшуку від 17 серпня 2017 року у службовому кабінеті №22, яким користується ОСОБА_3 , вилучено наступні документи: наказ №610-к від 16.11.2015 року, посадову інструкцію керуючого філією АТ «Укрексімбанк» у м.Чернівці, доповнення до посадової інструкції керуючого філією АТ «Укрексімбанк» у м.Чернівці; договір №4 від 16.02.2016, акт від 01.03.2016, акт від 31.10.2016, договір про внесення змін №1 від 01.06.2016, договір про внесення змін від 01.09.2016.

Згідно наказу Голови правління АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_7 № 610 -К від 16.11.2015 року ОСОБА_3 призначено на посаду керуючого філією АТ «Укрексімбанк» у м. Чернівці.

Відповідно доп.3.1 посадовоїінструкції, ОСОБА_3 наділений організаційно- розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

Інші документи, які вилучені під час обшуку:

-постанова державного виконавця у межах виконавчого провадження №53968049, якою описано та накладено арешт на майно ТзОВ «Метало-Тарний завод» за адресою:Чернівецька область, м.Хотин, вул.Незалежності 49А;

- договір оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ТОВ «Траст Експерт», яким передано в оренду майно, яке розташоване за адресою:Чернівецька область, м.Хотин, вул.Незалежності 49А, строком на три місяці;

- акт приймання передачі орендованого майна від 01 березня 2016 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ТОВ «Траст Експерт»;

- акт приймання-передачі орендованого майна від 31 жовтня 2016 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» ТОВ «Траст Експерт»;

-договір від 01.06.2016 про внесення змін №1 до Договору оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» ТОВ «Траст Експерт», яким внесено зміни щодо строку дії договору та розміру орендної плати;

-договір від 01.09.2016 про внесення змін №2 до Договору оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» ТОВ «Траст Експерт», внесено зміни щодо строку дії договору;

-акт приймання - передачі орендованого майна від 31.10.2016, яким ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» приймає, а ТОВ «Траст Експерт» передає із строкового платного користування предмет оренди за адресою:Чернівецька область, м.Хотин, вул.Незалежності 49А, які надані суду, як доказ, стосуються договору оренди між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ТОВ «Траст Експерт», який закінчився та майно повернуто орендарю, жодним чином не доводять винуватості ОСОБА_3 .

Як, доказ, надано копію реєстраційної справи ТОВ «Інфініті-пак», яка отримана відповідно до протоколу тимчасового доступу від 18.08.2023 року слідчим в ОВС ОСОБА_21 та копію податкової справи ТОВ «Інфініті-пак», яка отримана відповідно до протоколів тимчасового доступу від 18.08.2023 року слідчим в ОВС ОСОБА_21 , які не містять відомостей, які доводять винуватість ОСОБА_3 (т.1 а.с. 46-62,63-97).

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 серпня 2017 року №8/1/3-11051, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_22 від 31.07.2017 №01-14683т/НСД, стосовно ОСОБА_3 , не містить відомостей, які доводять його винуватість (т.1 а.с. 12 -14).

Протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_3 від 07.04.2017 року №8/1/3-6239 та переглянутий в судовому засіданні відеозапис, проведений на підставі постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_23 №17/2/1-1030т від 06.03.2017, де за результатами даної негласної слідчої дії зафіксовано, як ОСОБА_9 спілкується із ОСОБА_3 з приводу зарахування на картковий рахунок сина ОСОБА_3 коштів у розмірі 15000 грн. (а.с.38-39).

Статтею 258КПК Українипередбачено,що ніхтоне можезазнавати втручанняу приватнеспілкування безухвали слідчогосудді.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченомустаттями 246,248,249цього Кодексу,якщо будь-якаслідча (розшукова)дія включатиметаке втручання.

Втручанням уприватне спілкуванняє доступдо змістуспілкування заумов,якщо учасникиспілкування маютьдостатні підставивважати,що спілкуванняє приватним.Різновидами втручанняв приватнеспілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи.

Відповідно до ст. 260 КПК України, аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Аудіо-відеоконтроль особи був проведений на підставі постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_23 №17/2/1-1030т від 06.03.2017, хоча така НСРД може бути проведена виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 86, ст. 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Отже, протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_3 від 07.04.2017 року №8/1/3-6239 суд визнає недопустимим доказом.

Протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 31 березня 2017 року № 8/1/3-6238 був проведений на виконання постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_23 про проведення контролю за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину (а.с. 36-37).

Із протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 31 березня 2017 року вбачається, що старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 3 відділу 1 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_24 проведено огляд і ідентифікацію грошових коштів у сумі 15000 грн., за результатами чого був складений протокол огляду та ідентифікації грошових коштів із грифом «Таємно».

В подальшому оперуповноважений ОСОБА_24 провів огляд ОСОБА_9 та вручив йому грошові кошти в сумі 15000 грн., після чого було складено протокол огляду та вручення грошових коштів.

Стороною обвинувачення Протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів в сумі 15000 грн. та Протоколу огляду та вручення коштів в сумі 15000 грн. суду не надано та судом не досліджувались.

Також такі протоколи не відкриті стороні захисту на стадії виконання вимог ст.290 КПК України, а також не відкриті стороні захисту в ході судового розгляду.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.

У протоколі про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 31 березня 2017 року № 8/1/3-6238 зазначена підстава для його проведення - постанова прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_23 про проведення контролю за вчинення злочину у формі імітування обстановки злочину.

Однак, постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_23 про проведення контролю за вчинення злочину від 06 березня 2017 року надано дозвіл на проведення іншої негласної слідчої дії контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь ідентифікованих ( помічених) грошових засобів, а саме: грошових коштів 60000 грн. щодо особи ОСОБА_3 .

Так, відповідно до ч. 4 ст. 246 КПК виключно прокурор приймає рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Відповідно до п.п.3, 4 ч. 1 ст. 271 КПК України контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах, як спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину.

Тобто, відсутня постанова прокурора на проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки з використанням 15000 грн.

Проведення негласної слідчої (розшукової) дії без відповідної постанови прокурора призводить до недопустимості, як доказу, складеного за результатами таких дій протоколу.

Отже, протокол про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі імітування обстановки злочину від 31 березня 2017 року № 8/1/3-6238 суд визнає недопустимим доказом.

Протоколом огляду від 27.10.2017 року підтверджується, що слідчим оглянута квитанція від 31 березня 2017 року, згідно якої ОСОБА_9 відправив ОСОБА_14 15 000 грн. ( т.1а.с.163).

Відповідно до протоколу ідентифікації грошових коштів від 17.08.2023 року та додатку до нього у вигляді ксерокопії купюр, оперуповноваженим ОСОБА_18 були оглянуті та ідентифіковані грошові кошти - 90 купюр по 500 грн., а всього 45000 грн. ( т.1 а.с.72-97).

З протоколу огляду та вручення грошових коштів від 17 серпня 2023 року та додатку до нього у вигляді ксерокопії купюр вбачається, що ідентифіковані грошові кошти були вручені ОСОБА_9 (т.1 а.с. 100-125).

Протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину від 18.08.2017 року №8/1/3-11243, на виконання постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м.Києва ОСОБА_25 від 01.08.2017 №17/2/1-3948т, проведено контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням гривні, які були оглянуті та ідентифіковані, вручені ОСОБА_9 і вручені ОСОБА_3 (т.2 а.с.129-131).

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 серпня 2017 року №8/1/3-11050(а.с. 15 -22) та прослуханий аудіозапис, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_22 від 31.07.2017 №01-14683т/НСД, містить наступного змісту діалог, який відбувається 15.08.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 :

Ш: Так по тому питаннячку, там же по акту ще залишок.

С: який залишок?

Ш: Ну той, що ви мені нагадуєте весь час.

С: А, ну?

Ш: І цей, я тоді з собою ці кошти також беру?

С: Да, да, да.

Ш: І таке ще питаннячко: копію акту зможете дати, щоб я задницю собі прикрив. Ну той, коли виходили всі.

С: ну, треба його найти він же не був мені потрібен, я не знаю. Треба пошукать, той що, там було, скільки там, не пам`ятаю.

Ш: Ну, коли виходили з оренди, там же акти підписували, мені він просто потрібен, хай він висить та і все, копію.

С: Ти маєш на увазі просто акт між нами про передачу майна?

Ш: Так, так, так.

С: Чи ти хочеш той, що про ті залишки?

Ш: Ні, не про залишки, про передачу майна. Залишки не надо.

С: Ну там тих, що Інфініті було там? Пам`ятаєш? То забрали.

Ш: Та то не надо.

С: Тобі нада тільки цей, да?

Ш: Мені надо, що з банком ми поставили крапку. І все. Копію.

С: Та я скажу, щоб зняли. Є копія однозначно.

Із аналізу даної розмови вбачається, що ОСОБА_9 в телефонній розмові просить ОСОБА_3 принести на зустріч копію акту, який вже підписаний, згідно якого було майно повернуто банку, коли закінчився договір оренди.

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих(розшукових) дій - «аудіо-, відео контроль особи» стосовно ОСОБА_3 від 18.08.2017 року №8/1/3-11047 (т.1а.с.1-11) та переглянутим в сдовому засіданні відеозаписом, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_22 №01-14683т/НСД від 31.07.2017, де за результатами даної негласної слідчої дії зафіксовано зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , під час якої ОСОБА_9 передає сіру папку ОСОБА_3 , який кладе руку на папку та запитує: «Що тут є, десять і тридцять?» Також є діалог наступного змісту:

С: А тобі це для чого?

«С» головою киває на документ, який приніс для «Ш».

Ш: Собі жопу прикрить. Якщо не будеш продовжувати?

С: То там товстий, такий вот (рукою показує товщину) я взяв першу і останню сторінку, щоб було видно.

Однак документа, про який йде мова, при затриманні ОСОБА_3 не було вилучено, отримання документу також заперечує в своїх показаннях ОСОБА_9 .

Протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18 серпня 2017 року №8/1/3-12669 та відеозаписом переглянутим в судовому засіданні, складеного оперуповноваженим 1 сектору 3 відділу 1 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_18 , на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_22 від 31.07.2017 №01-14683т/НСД, про проведення візуального спостереження стосовно ОСОБА_3 підтверджується зустріч його з ОСОБА_9 в ресторані «Чічері» та його затримання (т.2 а.с. 132 ).

Так, з протоколу затримання ОСОБА_3 від 17 серпня 2023 року о 14 год.29 хв., в ході проведення його обшуку було виявлено та вилучено: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 , мобільний телефон «НТС» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон Iphone в корпусі чорно-сірого кольору, платіжні банківські картки у кількості чотири шт., грошові кошти: купюри номіналом п`ятсот гривень у кількості 90 штук з наступними серіями та номерами: - ЛГ2872085, УБ0711621, ВГ7861753, МБ2965816, МБ6370680, БТ0125042, УИ5052985, ФЗ8281993, ВХ4257527, ВН7561975, АА0613651, ЛГ3674647, ВБ3259114, ВЗ2227905, ЗБ5928131, ЗЗ0330327, ВБ4061883, ВХ2600504, ЛГ2872048, МВ9364578, МБ5449334, МБ4799471, УБ2677035, ЛА2951061, ВВ6274030, МА3052378, ЛЗ2692408, ЛД 9502455, ЛБ4058967, ВИ6871089, ФБ5767445, АА2405130, ФЗ3759706, ФД7488654, МБ5224003, ВЗ 3608110, УЖ1621173, ЗГ9388215, АА3421670, ВЕ2725104, СГ5652401, АБ7072949, ГК4239370, ВА6316677, СЖ3248042, АА2209547, ЗД1671558, ЗГ3288397, ЛБ1454255, УИ8708208, МБ0518610, ЛИ1918729, ЗД1492868, МВ4094884, АА7455983, АА 0067225, ВЖ2406579, ЛБ2036332, ГН3485616, ЗИ5550779, ФЗ2621406, УИ3381152, ЛД6175451, СГ2559808, ЗИ5271531, ЗИ5000773, ВБ9056044, ЗИ2352311, ФЗ7033189, ЛИ1386027, ГН0098030, ЛБ4673902, ВХ6398726, ЛА7043721, ВА5808335, ЛБ1297112, ЗИ9177314, ВИ0778936, ВБ7790999, БН1666340, ЗБ 3075987, БТ4472446, МА3582948, МВ6484310, ЗФ7943803, ВД5008596, ВХ5569007,ЗИ7253071, ВН9997189, ВЕ0279907( т.1 а.с.98-105).

Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Прокурором не надано суду для дослідження речові докази грошові кошти в сумі 45000 грн.

Також судом не встановлено походження вказаних коштів, оскільки ОСОБА_9 надав покази, що кошти надали працівники СБУ, а оперативний працівник ОСОБА_18 , який допитаний судом підтвердив, що ці кошти належали заявнику.

Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24 квітня 2017 року №8/1/3-10141 був складений старшим оперуповноваженим в ОВС 1 сектору 3 відділу 1 управління ГУ КЗЕ СБ України ОСОБА_24 , на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_26 від 24.02. 2017 №01-3859т/НСД, про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стосовно ОСОБА_3 (а.с. 23 -35) .

Ухвала слідчого судді Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_26 від 24.02. 2017 №01-3859т/НСД про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій не розсекречена та не долучена до матеріалів кримінального провадження.

Правовою підставою для проведення НСРД є саме ухвала слідчого судді про дозвіл на їх проведення, зі змісту якої суд може зробити висновок, чи були під час досудового розслідування законні підстави для проведення аудіо-, відеоконтролю особи та чи можуть бути використані результати його проведення у доказуванні в кримінальному провадженні.

Вказана ухвала не була відкрита стороні захисту на стадії виконання вимог ст.290 КПК України, а також не відкрита стороні захисту в ході судового розгляду. Також ця ухвала в матеріалах справи відсутня та під час судового розгляду не досліджувалася.

А згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.

16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 640/6847/15-к (провадження № 13-43кс19) зробила висновок, що процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання. Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК.

Суд визнає протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 24 квітня 2017 року №8/1/3-10141 недопустимим доказом.

Здослідженого всудовому засіданнідоговору орендимайна банку№5 від20грудня 2016року (далі Договору) між Публічним акціонерним товариством «Державно експортно-імпортний банк України» в особі керуючого філією АТ «Укрексімбанк» м.Чернівці ОСОБА_3 та ТОВ «Тірай груп» в особі директора ОСОБА_10 вбачається, що предметом договору є майно, перелік якого наведено в додатку №1 до цього договору, яке розташоване за адресою: Чернівецька область, м.Хотин, вул.Незалежності, 49а, загальною вартістю 103287 435,60 грн.

Вказаний договір містить наступні умови.

Згідно з п.3.1 Договору орендодавець після підписання цього договору передає, а Орендар приймає у строкове платне користування Орендоване майно на підставі Акту приймання-передачу орендованого майна від Орендодавця до Орендаря, що складається у формі, викладеній у Додатку №2 цього договору. Орендоване майно вважається переданим Орендодавцем Орендарю на підставі Акту приймання-передачі орендованого майна від Орендодавця до Орендаря підписаного уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендоване майно передається Орендарю у строкове платне користування до 31.05.2017 року від дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі орендованого майна від Орендодавця до Орендаря.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендар в останній день строку оренди повертає, а Орендодавець приймає Орендоване майно за Актом приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця, що складається у формі, викладеній в Додатку №3.

Відповідно до п.13.1 Договору, договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін і діє до 31.05.2017 року включно від дня підписання Сторонами цього Договору та Акту приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря до дня підписання за Актом приймання-передачі Орендованого майна від Орендаря до Орендодавця.

Загальний розмір орендної плати за користування Орендованим майном за один календарний місяць становить 700 000 грн. на місяць (п.4.1 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору, орендар зобов`язаний перерахувати на рахунок Орендодавця гарантійний платіж у розмірі 1000 000,00 грн. до дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток Сторін Акту приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря.

Пунктом 9.3 Договору визначено, що невиконання Орендарем, у термін обумовлений п.9.1 цього Договору, зобов`язання щодо перерахунку на рахунок Орендодавця, зазначеного гарантійного платежу у розмірі -1000 000,00 грн. надає право Орендодавцю відмовитися від передачі Орендарю у користування Орендованого майна та підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення відбитками печаток Сторін Акта приймання-передачі Орендованого майна від Орендодавця до Орендаря, що не буде вважатися порушенням з боку Орендодавця умов цього договору.

Відповідно до п.13.3 Договору зміни і доповнення до нього можуть вноситись виключно за взаємною згодою Сторін. Внесення змін та/або доповнень до цього Договору здійснюються Сторонами у письмовій формі шляхом укладання додаткових угод або договорів, які підписуються уповноваженими представниками сторін та їх підписи скріплюються відбитками печаток Сторін.

Договір припиняється внаслідок: закінчення строку, на яких його було укладено; не підписання Акту приймання-передачі орендованого майна від Орендодавця до Орендаря; у разі неприбуття уповноваженої особи Орендаря для підписання акту приймання-передачі орендованого майна від Орендаря до Орендодавця, який попередньо був належним чином повідомлений шляхом направлення Орендодавцем Орендарю відповідного письмового повідомлення ( п.13.4, 13.4.1, 13.4.7,13.5)

Як встановлено в судовому засіданні з показів ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , ТОВ «Тірай груп» не перераховувало ПАТ «Державно експортно-імпортний банк України» обов`язковий гарантійний платіж у розмірі 1000 000,00 грн., письмових доказів щодо перерахування гарантійного платежу також немає, що унеможливило передачу орендованого майна ( цілісного майнового комплексу) орендарю за актом приймання-передачі.

ТОВ «Тірай груп» звернулося з листом від 28 лютого 2017 року до філії АТ «Укрексімбанку», за підписом директора ОСОБА_10 , в якому повідомлено банк про неможливість розпочати роботу в орендованому нежитловому комплексі, в зв`язку із збільшенням цін на енергоносії та збільшення собівартості продукції, даний лист зареєстрований в банку 28.02.2017 р. за №358 ( т.2 а.с.24).

06 березня 2017 року на адресу директора ТОВ «Тірай груп» ОСОБА_10 направлено лист за №071-00/249 за підписом керуючого філією АТ «Укрексімбанк» в м.Чернівцях ОСОБА_3 , в якому нагадуються умови договору, та наголошено ТОВ «Тірай груп», що на дату складання листа Акт приймання-передачі орендованого майна не підписаний, предмет оренди ними не прийнятий і запропоновано в строк до 14 березня 2017 року підписати Акт приймання передачі орендованого майна та попередив про припинення договору оренди, з 15 березня 2017 року, відповідно до п.13.4.7 Договору оренди, в разі не підписання такого акту ( т.2 а.с.25). Також надані докази відправки вказаного листа ( т.2 а.с.26,27).

Отже, на підставі досліджених доказів судом встановлено, що акт приймання-передачі майна від Орендодавця до Орендаря за Договором оренди майна банку №5 від 20 грудня 2016 року не був підписаний з вини Орендаря - ТОВ «Тірай груп», який не сплатив встановлений умовами договору обов`язковий гарантійний платіж, не вчиняв жодних намірів для підписання вказаного акту, уповноважена особа не з`явилася для підписання вказаного акту до 14.03.2017 року.

Показання ОСОБА_9 про те, що він передавав ОСОБА_3 неправомірну вигоду за підписання акту прийому-передачі майнового комплексу в оренду, не підтверджуються жодним доказом, які були дослідженні в судовому засіданні.

Станом на17серпня 2017року актприйому-передачі майновогокомплексу ужене мавправового значення,оскільки договіроренди майнабанку №5 від20грудня 2016року між ПАТ «Державно експортно-імпортний банк України» в особі керуючого філією АТ «Укрексімбанк» м.Чернівці ОСОБА_3 та ТОВ «Тірай груп» в особі директора ОСОБА_10 уже був припинений.

В жодній розмові ОСОБА_9 не просив ОСОБА_3 підписати акт приймання-передачі майнового комплексу ТОВ «Тірай груп» за договору оренди майна банку №5 від 20 грудня 2016 року.

ОСОБА_9 стверджував в судовому засіданні, що ОСОБА_3 йому підписаний акт не передавав. Також ОСОБА_9 в судовому засіданні не зміг логічно пояснити, за що він передавав ОСОБА_3 неправомірну вигоду, якщо 31 травня 2017 року строк договору оренди з ТОВ «Тірай груп» був завершений, так і не реалізувавшись, тобто орендних відносин не виникло через відсутність передачі орендованого майна орендодавцю, гарантійний платіж у розмірі 1000 000,00 грн. так і не був сплачений ТОВ «Тірай груп», акт приймання-передачі так і не був переданий орендарю ТОВ «Тірай груп».

Як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_3 від 17.08.2023 року, у нього не було вилучено акту приймання-передачі майна чи його копії.

Такого доказу, як акт прийому-передачі майнового комплексу ТОВ «Тірай груп», обвинуваченням до матеріалів справи не долучено та судом не досліджено.

Стороною обвинувачення не спростовано версію ОСОБА_3 про повернення йому ОСОБА_9 суми особистої заборгованості.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов також наступного висновку.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності конкретизовано у ст. 22 КПК України, де зазначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійно обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності зі вказаними нормами сторони кримінального провадження мали всі умови для реалізації їх процесуальних прав, зокрема, й щодо обсягу доказів на обґрунтування своїх позицій.

Судом забезпечено права сторін у наданні можливостей надання доказів, їх дослідження судом протягом судового розгляду.

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до провадження Шевченківського районного суду м. Чернівці ще 30.03.2018 року, і прокурор мав більш ніж достатньо часу для надання доказів обвинувачення, однак зволікання з цим перешкоджало судовому розгляду у розумні строки.

Ухвалою суду ( протокольною) в судовому засіданні 26.11.2018 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_27 про дослідження в судовому засіданні доказів, які відкриті стороні захисту згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 10.09.2018 року, а саме 5 дисків за №№ 7917, 7919,7926, 7946, 7845 та 2 мікро SD за №№7228,7495.

Ухвалою суду (протокольною) в судовому засіданні від 22.03.2019 року задоволено клопотання прокурора ОСОБА_27 про дослідження в судовому засіданні процесуальних документів, які відкриті стороні захисту згідно протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 22.03.2019 року, а саме: супровідних листів, доручення про проведення негласних слідчих ( розшукових) дій та завірену копію витягу із ЄРДР.

За клопотанням сторони обвинувачення ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.10.2020 року було призначено судову економічну експертизу.

Також ухвалою суду від 24 грудня 2020 року задоволено клопотання прокурора про тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні AT Укрексімбанк.

Судом також було задоволено клопотання сторони захисту та надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні AT Укрексімбанк.

Судом були задоволені клопотання, відповідно до яких надавався час прокурору для забезпечення явки свідків, для надання суду речових доказів, для встановлення місцезнаходження вказаних речових доказів та для з`ясування причин втрати речових доказів, які були відсутні у пакеті, надалі прокурором було надано висновок службового розслідування, відповідно до якого знайшли своє підтвердження факти втрати речових доказів.

Однак, не зважаючи на те, що суд забезпечив сторонам усі можливості для реалізації їх прав у судовому засіданні, сторона обвинувачення не довела достатніми доказами поза розумним сумнівом, що ОСОБА_3 отримав неправомірну вигоду в інтересах ОСОБА_9 або іншої особи за вчинення дій з використанням свого службового становища, не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з вимогамист. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимогКонституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідност.8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 2ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених уст. 374 КПК України.

Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Положеннями ч.2ст. 17 КПК Українивизначено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги частину доказів сторони захисту та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналогічна позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2022 року у справі №712/15990/18 (№ 51-4068км21).

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини,ст.62Конституції України кожналюдина маєправо насправедливий розглядсправи,особа вважаєтьсяневинуватою увчиненні злочинуі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведенов законномупорядку івстановлено обвинувальнимвироком суду. Ніхтоне зобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

У своєму рішенні від 21 жовтня 2011 року у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що така доведеність може випливати зі співставлення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року Європейський суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може впливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Аналізуючи зібрані стороною обвинувачення докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, оскільки сторона обвинувачення не довела його винуватість у вчиненні інкримінованого діяння поза розумним сумнівом.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(№ 475/97-ВР).

У справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain»від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку» всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до вимог ч.1ст.373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у випадках, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Таким чином, враховуючи всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення є недоведеним, а тому обвинуваченого ОСОБА_3 слід виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.55,61,62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 17, 22, 85, 86, 89, 94, 100, 270-273, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України та виправдати, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Речові докази постанову про опис та арешт майна (коштів) від 15.06.2017 по ВП №53968049, договір оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року з ТОВ Траст Експерт», акт приймання - передачі орендованого майна від 01.03.2016 року з ТОВ Траст Експерт», договір від 01.06.2016 про внесення змін №1 до Договору оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року з ТОВ Траст Експерт», договір від 01.09.2016 про внесення змін №2 до Договору оренди майна банку №4 від 16.02.2016 року з ТОВ Траст Експерт», акт приймання - передачі орендованого майна від 31.10.2016 року з «ТОВ Траст Експерт» повернути АТ «Державний експортно-імпортний банк України», за належністю (т.1 а.с.161-162).

На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1