ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8178/23 Справа № 201/8520/23 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Халаджи О. В.
суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,
секретар Піменова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.И.Д.» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіон-К» про визнання права вимоги та права іпотекодержателя, поновлення запису про реєстрацію, (суддя першої інстанції Антонюк О.А)
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.И.Д.» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіон-К» про визнання права вимоги та права іпотекодержателя, поновлення запису про реєстрацію.
Разом із позовною заявою Товариство подало заяву про забезпечення позову, в якій просило:
Накласти арешт на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 9.
Заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, продажу, дарування, міни, передачі в заставу, оренду, іпотеку, внесення до статутного капіталу юридичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлове приміщення 9.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про забезпечення позову відмовлено.
Із вказаною ухвалою суду не погодилась представник ТОВ «Спектрум Ессетс» Васюта К.С. та подала апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Мотивує скаргу тим, що відповідачами кілька разів вчинено продаж майна позивача і подальший продаж може затягти розгляд справи та виконання рішення суду.
Наголошує на тому, що суд першої інстанції не звернув уваги, що з моменту підписання кредитного договору відповідач відносно позивача на постійній основі вчиняв неправомірні дії.
ОСОБА_3 просила ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року скасувати та заяву Товариства про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили відмовити у її задоволенні.
Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Згідно із ч. 2 ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, у пунктах 1, 2 якої передбачено, що позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду, у липні 2023 року разом із позовною заявою Товариством була подана заява про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви Товариство зазначало, що ним була подана позовна заява до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «В.И.Д.» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіон-К» про визнання права вимоги та права іпотекодержателя, поновлення запису про реєстрацію.
15 травня 2020 року між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Спектрум Ессетс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513 відповідно до якого Банк відступив шляхом продажу Товариству, права вимоги, що належали ПАТ «Комерційний Банк «Надра» за відповідними договорами, до яких, зокрема. Входять права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8/2007/840-к/1214Н від 01.08.2007 року, та укладеним на забезпечення їх виконання за Договорами іпотеки від 01.08.2007 року.
З 2008 року відповідачка, без відома та погодження іпотекодержателя та відповідних дозволів органів будівництва та архітектури, провела самочинне перепланування іпотечних квартир, та в подальшому відчужила іпотечне майно, шляхом передачі в статутний фонд ТОВ «Актіон-К», яке в свою чергу відчужили дане майно на користь третіх осіб.
В обґрунтуваннязаяви ОСОБА_5 зазначила,що воназвернулась ізпозовною заявою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Аршава Інна Олександрівна про визнання права власності у порядку спадкування за законом, та зазначила, що є матір`ю ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті залишилось майно.
На сьогоднішній день відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконує.
Так,забезпечення позову-це сукупністьпроцесуальних дій,які гарантуютьвиконання рішеннясуду вразі задоволенняпозовних вимог.По сутізабезпечення позовує встановленнямсудом обмежень суб`єктивних прав,свобод таінтересів відповідача,або пов`язанихз нимінших осібв інтересахзабезпечення реалізаціїв майбутньомуактів правосуддяі задоволених претензій позивача(заявника).Вжиття заходівзабезпечення позовує правомсуду,а нейого обов`язком.Тому,при вирішенніпитання щодозаяви прозабезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.263ЦПК України привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Разом з тим, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у Постанові від 25 травня 2016 року (справа №6-605цс16), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, Товариство не обґрунтувало, як саме невжиття заходу забезпечення даного позову, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову та не надало належних доказів того, кому нерухоме майно на час подання заяви про забезпечення позову належить.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства зобмеженою відповідальністю«Спектрум Ессетс»залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: О.В. Халаджи
О.Д. Канурна
Т.В. Космачевська
Повний текст судового рішення складено 23 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач О. В. Халаджи
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115135700 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші справи |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Халаджи О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні