Ухвала

від 21.10.2024 по справі 201/8520/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 201/8520/23

провадження 2/201/393/2024

УХВАЛА

21 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд

місті Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши в залі суду у приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання сторони позивача про повернення до підготовчого засідання по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «В.И.Д» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Актіон-К» про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним та поновлення первинних записів про реєстрацію іпотеки і обтяження забороною нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Спектрум Ессетс» 25 липня 2023 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним та поновлення первинних записів про реєстрацію іпотеки і обтяження забороною нерухомого майна, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися. Справа по суті не слухалася, виносилися ухвали, розглядаються клопотання, спір по суті не вирішено.

Сторона позивача на позові наполягала, сторона відповідачів з позовом не погодилася. Вважали за можливе закінчення підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду для слухання спору по суті. Суд, з`ясувавши позицію сторін, третіх осіб, ознайомившись з матеріалами справи, вважав, що є підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті інших процесуальних дій вчиняти не потрібно, заявлені клопотання розглянуті, а інші клопотання можливо розглянути в передбаченому законом порядку і під час слухання справи по суті, справа може бути призначена до розгляду по суті. Ухвалою суду від 02 квітня 2024 року підготовче засідання було закрите та призначено справу до слухання по суті.

В судове засідання від сторони позивача (через представника адвоката) надійшло до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, оскільки, на їх думку, розглянуто не всі клопотання, у позивача помінявся представник, який раніше не приймав участі в розгляді справи, в нього є свої заяви та клопотання, які можливо вирішити тільки в підготовчому засіданні. Крім того, змінилися правові позиції Верховного Суду з цих питань і стороні позивача потрібно уточнити і змінити предмет позову, залучити ще інших співвідповідачів, фактично по іншому викласти обставини і їх обгрунтування, а це також можливо лише в стадії підготовчого засідання.

З`ясувавши думку, позицію сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків, виходячи з такого.

Відповідно доч.2 ст.19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи, що немайнові вимоги позивача вимагають проведення судового засідання в загальному позовному провадженні для повного та всебічного встановлення обставин справи, дана справа не відноситься до тих, які можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Клопотання сторони позивача має обґрунтування переходу, повернення до слухання справи в підготовчому провадженні, але не вбачається підстав для переходу, оскільки розгляд даної справи у визначеному порядку права на захист цього позивача не порушує, суд визначався з питанням переходу до слухання справи по суті з урахуванням думки позивача, а тому суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для повернення до підготовчого засідання.

Вказані стороною позивача питання його представник міг реалізувати на протязі тривалого розгляду справи судом в підготовчому засіданні навіть уточненням або доповненням, зміною позовних вимог (де вірно, на його думку, будуть вказані всі сторони і причетні особи до цього спору), заявити інші процесуальні питання для вирішення судом, в повному об`ємі скористатися наданими ЦПК України процесуальними правами самостійно, а не перекладати на суд вирішення їх питань витребування і збирання доказів, доказування позову і інш..

Суду до цього клопотання не надано докази того, що вказаний представник позивача зверталися до вказаних осіб (відповідачів, притягуваних осіб, третіх осіб, інших учасників спору і інш.) стосовно об`єму і суті позову, його предмету і кола осіб, немає доказів і того, що неможливо було вказане в клопотанні здійснити представнику позивача самостійно на тривалій стадії підготовчого засідання.

Справа розглядається тривалий час і у сторони цього позивача до закінчення підготовчого засідання була можливість вирішити питання, віднесені законом до його компетенції, в тому числі і ті, про які заявлене клопотання; при цьому судом неодноразово розгляд справи переносився навіть в підготовчому засіданні, сторонам роз`яснювалося право належного використання своїх прав і обов`язків, передбачених ЦПК. Ухвала про закриття підготовчого засідання і призначення справи до розгляду по суті винесена у відповідності до ст. 197-200 ЦПК України.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно доч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід звернути увагу і на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

При цьому суд звертає увагу також на вимогистатті 121 ЦПК Українипро те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 рокуу справі «Юніон АліментаріяСандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Задоволення клопотання саме в такому вигляді на даній стадії судового розгляду справи може утруднити розгляд цієї справи, вирішення клопотань і дослідження інших матеріалів, що потягне за собою тяганину, виходячи з конкретних обставин справи це ускладнить розгляд і є не доцільним.

Ця справа може бути пов`язана з іншими питаннями і спорами сторін, іншими правовідносинами чи справами в цьому чи іншому суді, але це не означає повернення до підготовчого засідання, об`єднання справ чи спорів в одне провадження.

При таких обставинах суд вважає, що заявлене клопотання не грунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 49, 58, 60, 182, 188, 193, 222, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Представнику позивача адвокатові Тітаренко Михайлу Дмитровичу в задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання в цій цивільній справі відмовити.

Ухвала набрала законної сили 21 жовтня 2024 року.

Суддя -