Ухвала

від 23.11.2023 по справі 522/13599/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/13599/23

Провадження 2/522/5517/23

У Х В А Л А

23 листопада 2023 рокум. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Суворова О.В., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 по справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства «Центральний ринок» Херсонської обласної спілки споживчих товариств» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, оплати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Підприємства «Центральний ринок» Херсонської обласної спілки споживчих товариств» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, оплати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13.07.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

23.11.2023 року представником позивача Байдеріної В.І. адв. ОСОБА_2 подано через систему «Електронний суд» клопотанняпро проведеннясудового розгляду,яке відбудеться23.11.2023р.об 11:00год.в режимівідеоконференції, яке передано судді 23.11.2023 року.

За приписами частини 7статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

На підставі ч. 8ст. 212 ЦПК Україниу клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає цивільну справу.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у виключних випадках, коли заоб`єктивних причинучасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі - Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, щоправо на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. PrinceHans-Adam II ofLiechtenstein v. Germany).

Тому, відмова у проведенні судових засідань в режимі відеоконференції не є порушенням права на доступ до суду, з урахуванням вищевикладеного.

Суд зауважує, що проведення засідань , за клопотанням сторони позивача, вже призначалось в режимі відеоконференції, ухвала суду від 21.09.2023 року.

Згідно ч. 2 ст. 212 ЦПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Як вбачається із заяви, її було подано 23.11.2023року вх№101974/23, отримано суддею 23.11.2023 року в день призначеного судового засідання 23.11.2023року о 11:00 год.

За таких обставин, враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що дане клопотання представника позивача Байдеріної В.І. адв. ОСОБА_2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню непідлягає.

Керуючись ст.ст.2,4,12,13,43,49,120,212,258-260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 про проведення судового засідання 23.11.2023 року о 11:00 год. в режимі відеоконференції -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя О.В.Суворова