У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши всудовому засіданніапеляційну скаргупрокурора Каховськоїокружної прокуратуриХерсонської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.11.2023 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсон, громадянки України,не працюючої, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої
-підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України,-
- відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_5
підозрювана ОСОБА_6
захисник ОСОБА_8
В с т а н о в и в :
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22:00 год. по 07:00 год. строком на 60 днів.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_6 .
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню.
Зазначає, що слідчий суддя не звернув належної уваги на обставини та докази скоєння ОСОБА_6 тяжкого корупційного злочину, обґрунтованість підозри та незважаючи на існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. І 77 КПК України, які свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прийняв незаконне, необґрунтоване та невмотивоване рішення, яке може мати негативні наслідки для встановлення істини у справі.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
В проваджені слідчих Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №42022232010000163 від 31.05.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.361, ч.1 ст.364, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, за фактами привласнення службовими особами МКП «Херсонтеплоенерго», шляхом використання службового становища, за попередньою змовою, у період воєнного стану бюджетних коштів у особливо великих розмірах.
23.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та інших фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам юридичної особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Слідчийзвернувся досуду зклопотанням прозастосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в обґрунтування зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.
Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив, що прокурором не було доведено те, що на даний час існують обставини, які б слугували підставами для застосування до ОСОБА_6 такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, а тому відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, вважав необхідним відмовити в застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 .
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку, що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 , слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б вказували на існування ризиків, передбачених п..п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для обмеження свободи особи.
Згідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Надані суду матеріали кримінального провадження на даний час містять достатні відомості, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до вимог ст.194 КПК України, прийшов до правильного висновку, про недоведеність прокурором існування ризиків, визна чених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, що підтверджується матеріалами клопотання та судового провадження.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вимог закону та обґрунтовано зазначив, що слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання, не довели наявність ризиків того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені.
Як встановленопід чассудового засіданнясуду першоїінстанції таапеляційного суду, ОСОБА_6 , одружена, має постійне місце проживання. З 12.07.2023 відносно ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №72022000420000091, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, визначених ст.194 КПК України, який діє по теперішній час. Відомості, щодо порушень підозрюваною умов застосування запобіжного заходу суду не надано. Вказані обставини свідчать про наявність у підозрюваної міцних соціальних зв`язків та належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Крім того, у клопотанні слідчий зазначав, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які є речовими доказами у кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення його обставин та які на даний час ймовірно перебувають на МКП «Херсонтеплоенерго» та здійснити вплив на свідків. Разом з цим, слідчим на підтвердження існування вказаних ризиків як до клопотання так і в судовому засіданні прокурором, не надано будь-яких належних та допустимих доказів. Враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється досить тривалий час, слідчий мав об`єктивну можливість отримати зазначені документи з МКП «Херсонтеплоенерго», у встановлені КПК України процесуальні способи. Також, у клопотанні не зазначено, на яких саме свідків, які мають доступ до документів, може вчинити вплив Дзекан- ОСОБА_9 , яка уже тривалий час звільнена з посади, як і не зазначено, свідків, на яких може вчинити вплив підозрювана з метою зміни ними показів.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є лише припущенням прокурора та нічим не підтверджене.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про відмову у застосуванні запобіжного заходу обґрунтовано прийшов до висновку, що прокурором не було доведено те, що на даний час існують обставини, які б слугували підставами для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.
Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв`язку з чим, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.11.2023 року, щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2023 |
Оприлюднено | 27.11.2023 |
Номер документу | 115138734 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Миколаївський апеляційний суд
Куценко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні