Ухвала

від 23.11.2023 по справі 140/6573/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 140/6573/23

адміністративне провадження № К/990/38047/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №140/6573/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливно-енергетична компанія» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2023, залишеним без змін Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопаливно-енергетична компанія» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №320/277/22.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: пп.213.1.2, п.213.1 ст.213, пп.215.3.1 п.215.3 ст.215, пп.229.1.1 п.229.1 ст.229 Податкового кодексу України, порушення норм процесуального права, а саме: ч.2 ст.14, ст.ст. 154, 254, 370 КАС України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Верховний Суд зауважує, що у випадку посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Головним управлінням ДПС у Волинській області не спростовано висновок суду апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Волинській області не враховано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду про забезпечення позову у справі №140/8127/22 від 12.12.2022, якою зупинено дію розпорядження Державної податкової служби України «Про виключення з реєстру» від 30.11.2022 №21-р до набрання законної сили рішення суду у даній справі та призупинено для ТзОВ «Біо Пек» настання наслідків, що обумовлені виключення його з Електронного реєстру. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду «Про роз`яснення судового рішення» від 21.12.2022, винесеною за результатом розгляду заяви ГУ ДПС у Волинській області про роз`яснення ухвали суду про забезпечення позову від 12.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд зазначив, що «Метою застосування інституту забезпечення позову, зокрема, є тимчасове (до набрання законної сили кінцевим рішенням суду у даній справі) збереження існуючих до винесення оскаржуваного рішення правовідносин. Зупинення ухвалою від 12.12.2022 дії розпорядження від 30.11.2022 №21-р призупиняє для ТзОВ «Біопаливно-енергетична компанія» настання наслідків, що обумовлені виключення його з Електронного реєстру, зокрема, заборону виробництва та реалізації біоетанолу та похідного виробу розчинника універсального органічного «BioNOL». На час здійснення контролюючим органом камеральної перевірки ТОВ «Біо ПЕК», ухвала про вжиття заходів забезпечення позову у справі №140/8127/23 набрала законної сили, скасована не була та підлягала негайному виконанню. Відповідно, у відповідача не було законних підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 28.03.2023 №0035970904, оскільки ТзОВ «Біо ПЕК» здійснював господарську діяльність щодо відпуску спирту етилового (біоетанолу) за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції хімічного і технічного призначення в момент зупинення дії розпорядження від 30.11.2022 № 21-р «Про виключення з реєстру» згідно ухвали про забезпечення позову у справі №140/8127/22 від 12.12.2022, яка також була чинною на момент винесення ГУ ДПС у Волинській області оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права та як така норма має застосовуватися, які висновки щодо застосування норми права мають бути прийняті Верховним Судом. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового та пов`язаного з ним законодавства України, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано такі підстави касаційного оскарження.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №140/6573/23 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва