Постанова

від 23.11.2023 по справі 420/18288/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18288/22Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Танасогло Т.М.,

Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТРОЯН-АГРО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022р. ПП «ТРОЯН-АГРО» звернувся в суд із позовом ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області №7332499/42123069 від 13.09.2022р.;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 11.01.2022р., складену ПП «ТРОЯН-АГРО» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій, підприємством сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну за №4 від 11.01.2022р.. Проте, за результатами обробки, згідно отриманої квитанції реєстрацію вказаної податкової накладної (надалі ПН) зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак, податковим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивач зазначив, що ним до контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення, первинні документи, додатки, достатні для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та свідчать про реальність здійснення господарських операцій, які податковий орган не перевірив та не взяв до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Одеській області №7332499/42123069 від 13.09.2022р..

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 11.01.2022р., складену ПП «ТРОЯН-АГРО», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь ПП «ТРОЯН-АГРО» судовий збір у розмірі 1 240,5грн..

Стягнуто з ДПС України на користь ПП «ТРОЯН-АГРО» судовий збір у розмірі 1 240,5грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання представники сторін з`явилися, надали відповідні пояснення по суті справи та не заперечували про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ПП «ТРОЯН-АГРО» було надано усі необхідні для реєстрації накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача та про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 11.01.2022р. між ПП «ТРОЯН-АГРО» та СФГ «Куцарева Ф.С.» (код ЄДРПОУ 22493291) було укладено договір купівлі-продажу за №11/01 від 11.01.2022р., відповідно до п.1.1, 3.1 якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю пшеницю 3 класу урожаю 2021р., а покупець зобов`язується здійснити приймання та оплату товару. Ціна товару встановлює 8 900грн. за одну тонну в кількості 49 820т на суму 443 398грн. (т.1 а.с.42).

За результатами виконання вказаного договору, у січні 2022р. ПП «ТРОЯН-АГРО» складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну за №4 від 11.01.2022р. (т.1 а.с.13), за результатами обробки якої повідомлено що документ доставлено до ДПС України, реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що коди УКТЗЕД/ ДКПП товару/послуг 1001, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, вказаної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН в ЄРПН (т.1 а.с.14).

Так, на пропозицію відповідача ПП «ТРОЯН-АГРО» подано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №2 від 10.09.2022р. (зворотній лист т.1 а.с.14), та копії документів: пояснювальна ПП «ТРОЯН-АГРО» до ПН №4 від 11.01.2022р.; довідка сільської ради про використання земельних ділянок в 2021р.; довідка про статус платника єдиного податку 4 групи в 2021р.; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду у 2021р. за формою №29-СГ; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021р. за формою №4-СГ; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2021р. за формою №37-СГ; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП; податкова декларація платника єдиного податку у 2021р.; договір купівлі-продажу №11/01 від 11 січня 2022р.; довіреність №01066 від 11 січня 2022р.; рахунок на оплату №4 від 11 січня 2022р.; товарно-транспортна накладна №3 від 11 січня 2022р.; товарно-транспортна накладна №4 від 11 січня 2022р.; видаткова накладна №4 від 11 січня 2022р.; виписка з банківського рахунку за період з 11 січня 2022р. по 17 січня 2022р.; податкова накладна №4 від 11 січня 2022р.; договір безоплатного користування майном (позички) №04/01/21 від 4 січня 2021р. (т.1 а.с.15-50).

Проте, 13.09.2022р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення за №7332499/42123069 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 4 від 11.01.2022р. в ЄРПН (т.1 а.с.24).

Позивач вважає, що ним до регіональної комісії органу ДПС було надано повний та вичерпний перелік документів, який відображає усі аспекти господарської операції між ним та його контрагентом, у зв`язку із чим звернувся за судовим захистом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

За правилами п.74.2. ст.74 ПК України в єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У відповідності до положень пп.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається із матеріалів справи, що квитанцією, якою ПП «ТРОЯН-АГРО» повідомлено про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, податковим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, проте в цій квитанції не вказано конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків.

У відповідності до положень пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп.201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що на виконання вимог цієї норми ПП «ТРОЯН-АГРО» направлено до податкового органу пояснення разом із пакетом документів на підтвердження операцій із контрагентом. Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїй квитанції не конкретизував, саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, податковий орган відмовив ПП «ТРОЯН-АГРО» в реєстрації податкової накладної з підстав ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження, продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Під час розгляду даної справи у судовому засіданні в апеляційному суді, представником позивача на підтвердження своїх тверджень надала відповідні пояснення по суті даної справи та наголосила на тому, що ними було надано усі наявні докази та документи, як до податкового органу, так і до суду, на підтвердження своїх взаємовідносин з контрагентом.

При цьому, під час судового засідання в апеляційному суді, представник податкового органу вказав на те, що позивачем не було надано до податкового органу усіх відповідних документів на підтвердження реальності господарської операції за поданою податковою накладною, а саме не надано документи щодо походження та наявності у підприємства посівного матеріалу для вирощування продукції, яка в подальшому була реалізована по спірній податковій накладній.

Так, на вказане податковим органом, представником підприємства до апеляційного суду були надані відповідні пояснення та документи щодо походження та наявності у підприємства посівного матеріалу для вирощування продукції (т.2 а.с.144-156).

Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що разом із поясненнями підприємством ще до податкового органу було надано пакет документів, а саме: довідка сільської ради про використання земельних ділянок в 2021р.; довідка про статус платника єдиного податку 4 групи в 2021р.; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду у 2021р. за формою №29-СГ; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021р. за формою №4-СГ; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 1 листопада 2021р. за формою №37-СГ; повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП; податкова декларація платника єдиного податку у 2021р.; договір купівлі-продажу №11/01 від 11 січня 2022р.; довіреність №01066 від 11 січня 2022р.; рахунок на оплату №4 від 11 січня 2022р.; товарно-транспортна накладна №3 від 11 січня 2022р.; товарно-транспортна накладна №4 від 11 січня 2022р.; видаткова накладна №4 від 11 січня 2022р.; виписка з банківського рахунку за період з 11 січня 2022р. по 17 січня 2022р.; податкова накладна №4 від 11 січня 2022р.; договір безоплатного користування майном (позички) №04/01/21 від 4 січня 2021р. (т.1 а.с.15-50).

Розглянувши усі надані документи та усі пояснення сторін, судова колегія вважає, що підприємством як до податкового органу, так і до суду було надано весь перелік первинних документів на підтвердження реальності господарської операції та у податкового органу при дослідженні вказаних документів не виникало питань щодо їх оформлення чи фіктивності.

Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що платником податків у повному обсязі виконано обов`язок щодо надсилання контролюючому органові вичерпного пакету первинних документів та пояснень по господарській операції та податковій накладній.

Крім того, судова колегія вважає, що в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

В той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен урахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення податкового органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що податковим органом не здійснено аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а обмежився лише загальними підставами та посиланнями.

При цьому, судова колегія зазначає, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваних позивачем рішень.

Верховний Суд у своїй постанові від 23.10.2018р. у справі за №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2022р. у справі за №380/7736/21, від 7 грудня 2022р. у справі за №500/2237/20.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову С(ФГ) «Золотий Колос» та скасування оскаржуваних рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданими податковими накладними, а податковим органом не доведено протилежне.

При цьому, судова колегія зазначає, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії Комісії ГУ ДПС в Одеській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Також, судова колегія зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, у вказаній квитанціях контролюючий орган не конкретизував, які саме документи необхідно надати платнику податків, та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою.

У свою чергу, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо надання необхідного обсягу документів.

При цьому, судова колегія зазначає, що у контексті розгляду справи щодо правомірності прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної наявність рішення контролюючого органу про неврахування таблиці даних платника податку сама по собі не впливає на оцінку цього рішення, адже підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної визначені п.11 Порядку №520 та такої не передбачають.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає, що позивачем на підтвердження правомірності виписування податкової накладної були надані необхідні документи, проте, зі змісту рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не вбачається підстав для відмови у здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається до уваги.

Крім того, податковим органом у своєму рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Т.М. Танасогло

Л.П. Шеметенко