Ухвала

від 24.11.2023 по справі 227/2390/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.11.2023 227/2390/23

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2023 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиця О.В.

за участю

секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.

представника відповідача Бабкова В.Д.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказана цивільна справа.

Відповідачем у справі є юридична особа - КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з`їзду суддів України; її повноваження визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та положенням про Раду суддів України, затвердженим з`їздом суддів України.

Раду Суддів України наділено повноваженнями згідно з пунктом 6 частиною 8 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на:

- здійснення контролю за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників;

- прийняття рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Відповідно до рішення Ради Суддів України №75 від 04 листопада 2016 року «Про роз`яснення щодо наявності конфлікту інтересів», наявність у судді близьких осіб, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які є учасниками судових проваджень, що знаходяться у провадженні судді створює конфлікт інтересів і вирішується шляхом самовідводу або повідомлення про його наявність та відводу.

Присутній в судовому засіданні керівник КНП «Добропільська ЛІЛ» - Бабков В.Д. зазначив, що підстав не довіряти суду у нього не має. На запитання суду пояснив, що дійсно ОСОБА_2 є працівником КНП "Добропільська ЛІЛ" та є його підлеглою.

Суддя Здоровиця О.В. заявила про самовідвід від розгляду даної справи з підстав того, що ОСОБА_2 є її матір`ю, яка працює на підприємстві відповідача і безпосередньо підпорядковується керівнику КНП «Добропільська ЛІЛ» - директору Бабкову В.Д., що дає підстави вважати, що в рамках цієї справи у розумного спостерігача можуть виникнути обгрунтовані сумніви у неупередженності, безсторонності судді при її розгляді. Заявляючи самовідвід суд також бере до уваги той факт, що в провадженні судді Здоровиці О.В. раніше знаходилась аналогічна цивільна справа 227/2389/23 позивачем в якій була ОСОБА_3 , а відповідачем - КНП "Добропільська ЛІЛ", в ході розгляду якої представником відповідача КНП «Добропільська ЛІЛ» - адвокатом Косенко С.В. судді ОСОБА_2 з вище вказаних підстав було заявлено відвід, який ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року було задоволено.

Відповідно до ч.9 ст.40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Вирішуючи питання про самовідвід суд виходить з такого.

Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЦПК України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя(ст. 36 ЦПК України).

Суд зазначає, що мати судді Здоровиці О.В. працює у відповідача під безпосереднім керівництвом директора КНП «Добропільська ЛІЛ» - Бабкова В.Д., що на думку суду може викликати у стороннього розумного спостерігача обгрунтовані сумніви у відсутності упередженності судді при розгляді даної справи.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні "Газета "Україна-центр" проти України" ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв.

Згідно коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, необхідно пам`ятати, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Відповідно до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано.

На підставі викладеного, з метою усунення будь-яких сумнівів щодо безсторонності судді Здоровиці О.В. при розгляді справи № 227/2390/23, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЦПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. 36 - 41, 259 - 261 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Самовідвід судді Здоровиці О.В. від розгляду цивільної справи № 227/2390/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» про скасування наказу - задовольнити.

Відвести суддю Добропільського міськрайонного суду Донецької області - Здоровицю Олену Володимирівну від участі у розгляді цивільної справи № 227/2390/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» про скасування наказу.

Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядкуст.33 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця