Рішення

від 28.09.2010 по справі 11/117-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.u a

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 вересня 2010 р. Справ а 11/117-10

за позовом приватно го підприємства науково-виро бнича фірма «ГЕЛІО», м. Вінниц я

до товариства з о бмеженою відповідальністю « Кінний завод «ВІННИЧЧИНА»,

с. Човниця Орат івського району

про стягнення 288750 г рн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судово го засідання Т. Кармаліта, за у частю представників:

від позивача В. Крот за довіреністю;

від відповідача не з' яв ився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про відш кодування за рахунок товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Кінний завод «ВІННИЧЧИ НА»матеріальні збитки завда ні позивачу, шляхом стягненн я грошових коштів у сумах: 105 000 г рн. - основний борг, 183 750 грн. - неус тойка.

В процесі розгляду справи п озивач заявою від 09.09.2010р. збільш ив розмір позовних вимог та п росив відшкодувати за рахуно к відповідача завдані підпри ємству позивача матеріальні збитки, шляхом стягнення гро шових коштів в сумах - 107 100 грн . - основний борг та 208 845 грн. - неустойка.

Позов мотивовано тим, що від повідно до укладеного між ст оронами охоронного договору , позивачем передано відпові дачу на відповідальне зберіг ання насіння соняшнику в кіл ькості 3 000 кг. На загальну суму 105 000 грн.

Згідно п. 5.1 договору, відпові дач зобов' язався повернути насіння соняшнику не пізніш е 01.08.2009р.. В порушення визначени х договором строків, відпові дач не повернув насіння, що за подіяло товариству матеріал ьних збитків.

Відповідно до п. 4.4 договору, в разі несвоєчасного поверне ння майна, чи розрахунків за м айно, Охоронець сплачує неус тойку у розмірі 0,5% від змінено ї вартості майна за кожен ден ь затримки. Тому відповідач з обов' язаний сплатити позив ачу 208 845 грн. неустойки.

Відповідач вимоги суду вик ладені в ухвалах від 22.07.2010р., 26.08.201 0р., 16.09.2010р. щодо надання витребу ваних документів не виконав, явки уповноваженого предста вника в судові засідання не з абезпечив. Про час, дату та міс це розгляду справи відповід ач повідомлений належним, ос кільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, пр о що свідчить повідомлення п ро вручення поштового відпра влення № 20142680, № 20244342.

Таким чином суд вважає, що в жив всі залежні від нього зах оди для реалізації відповіда чем права судового захисту с воїх прав та інтересів. За вка заних обставин суд вважає за можливе розглянути справу з а наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК Україн и.

Заслухавши пояснення пред ставника позивача, розглянув ши матеріали справи, оцінивш и наявні у справі докази, на за садах всебічного, повно і об'є ктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справ и в їх сукупності, судом вста новлено наступне.

03 травня 2009 року між приватни м підприємством науково-виро бничою фірмою «ГЕЛІО»(позива ч, за договором Депонент»та т овариством з обмеженою відпо відальністю «Кінний завод «В ІННИЧЧИНА»(відповідач, за до говором Охоронець»укладено договір про відповідальне з берігання за № 23.

За умовами даного договору Депонент передає, а Охоронец ь приймає на відповідальне з берігання товар (насіння сон яшнику) строком не пізніше 01 с ерпня 2009 року.

Відповідно до акту здачі-пр иймання від 03.05.2009р. позивач пере дав, а відповідач прийняв на в ідповідальне зберігання нас іння соняшнику в кількості 3000 кг на суму 105 000 грн..

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що Охоронець пове ртає насіння соняшнику Депон енту не пізніше 01 серпня 2009 рок у.

Як стверджується матеріал ами справи та поясненнями пр едставника позивача, відпові дач свої зобов' язання за до говором в частині повернення предмету договору не викона в та станом на день розгляду с прави в суді не повернув пере дане на зберігання майно.

30 липня 2009 року позивач листо м за № 36 звернувся до відповід ача в якому просив на протязі п' яти днів повернути насін ня соняшнику в кількості 3-х то нн.

27 червня 2010 року позивачем на правлено на адресу відповіда ча листа за № 27 щодо поверненн я майна чи сплати його вартос ті. Одночасно зауважив, що у ра зі неповернення майна, або за тримки сплати коштів, відпов ідач зобов' язаний буде спла тити неустойку в розмірі 0,5% ві д суми вартості насіння за ко жен день затримки сплати кош тів.

Вказані листи відповідаче м залишено без відповіді та з адоволення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки, й серед п ідстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, п ередбачає договори та інші п равочини.

Як зазначено в ст. 174 Господар ського кодексу України, госп одарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господа рського договору та інших уг од, передбачених законом, а та кож з угод, не передбачених за коном, але таких, які йому не с уперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільно го кодексу України зобов'яза нням є правовідносини, в яком у одна сторона (боржник) зобов 'язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов'язку. Та ке ж положення містить і ст. 173 Г осподарського кодексу Украї ни, в якій зазначено, що господ арським визнається зобов'яза ння, що виникає між суб'єктом г осподарювання та іншим учасн иком (учасниками) відносин у с фері господарювання з підста в, передбачених цим Кодексом , в силу якого один суб'єкт (зоб ов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинит и певну дію господарського ч и управлінсько-господарсько го характеру на користь іншо го суб'єкта (виконати роботу, п ередати майно, сплатити грош і, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а і нший суб'єкт (управнена сторо на, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'яза ної сторони виконання її обо в'язку.

Як вбачається із матеріалі в справи предметом позову є с тягнення збитків у вигляді с уми вартості майна за догово ром зберігання.

Відповідно до ст. 936 Цивільно го кодексу України за дого вором зберігання одна сто рона (зберігач) зобов'язуєть ся зберігати річ, яка передан а їй другою стороною (поклажо давцем), і повернути її поклаж одавцеві у схоронності.

Згідно ст. 951 збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нест ачею) або пошкодженням речі, в ідшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Пунктом 2 статті 22 Цивільног о кодексу України встановлен о, що збитками визначаються в трати, яких особа зазнала у зв 'язку із знищенням або пошкод женням речі, а також витрати, я кі особа зробила або мусить з робити для відновлення свого порушеного права, а також дох оди, які особа могла б реально одержати за звичайних обста вин, якби її право не було пору шене.

Підставою для відшкодуван ня збитків є склад правопору шення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вину заподіювача зб итків; причинний зв'язок між д іями або бездіяльністю винно ї особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблен і управленою стороною, втрат а або пошкодження її майна, а т акож не одержані нею доходи, я кі управнена сторона одержал а б у разі належного виконанн я зобов'язання або додержанн я правил здійснення господар ської діяльності другою стор оною у відповідності до ч. 2 ст . 224 Господарського кодексу Ук раїни.

Статтею 225 Господарського к одексу України визначений ви черпний перелік складу збитк ів, що підлягають відшкодува нню особою, яка допустила гос подарське правопорушення, зо крема: вартість втраченого, п ошкодженого або знищеного ма йна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 4.3. договору вартість майна на момент пер едачі на зберігання становит ь 105000 грн..

Згідно з п. 4.2 договору непове рнення майна Депоненту за пе ршою вимогою, Охоронець зобо в' язується виплатити Депон енту вартість майна, врахову ючи зміну вартість майна на м омент розрахунків. Така змін а визначена в п. 4.2.1 та 4.2.2. договор у.

Зважаючи на викладене, поз овні вимоги в частині стягне ння 107 100 грн. збитків у вигляді з міненої вартості майна є обґ рунтованими, а тому підлягаю ть задоволенню.

Судом також розглянуто ви могу позивача про стягнення 208 845 грн. неустойки.

Відповідно до ст. 611 Цивільно го кодексу України, у разі пор ушення зобов'язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема сплата неустойки, відшк одування збитків та морально ї шкоди.

Штрафними санкціями у Госп одарському кодексі України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов' язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов' язання (ч.1 ст. 230 ГК У країни).

Частиною 4 статті 231 Господар ського кодексу України перед бачено, що у разі якщо розмір ш трафних санкцій законом не в изначено, санкції застосовую ться в розмірі, передбаченом у договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановле но договором у відсотковому відношенні до суми невиконан ня частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відн ошенні до суми зобов'язання н езалежно від ступеня його ви конання, або у кратному розмі рі до вартості товарів (робіт , послуг).

Пунктом 4.4. договору визначе но, що у разі несвоєчасного п овернення майна, чи розрахун ків за майно Охоронець сплач ує неустойку у розмірі 0,5% змін еної вартості майна за кожен день затримки.

Дослідивши та перевіривши розрахунок заявленої до стя гнення суми неустойки, судом встановлено, що позовні вимо ги в цій частині є обґрунтова ними, а відтак підлягають зад оволенню.

В силу ст. 32 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд встано влює наявність чи відсутніст ь обставин, на яких ґрунтують ся вимоги і заперечення, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Судом також розглянуто вим огу позивача про відшкодува ння за рахунок відповідача ф актично понесених витрат на оплату послуг адвоката в роз мірі 5 000,00 грн..

Розглянувши вказану вимог у суд дійшов наступних висно вків.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни судові витрати складаютьс я з державного мита, сум, що пі длягають сплаті за проведенн я судової експертизи, призна ченої господарським судом, в итрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказі в у місці їх знаходження, опла ти послуг перекладача, адвок ата, витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу та інших витрат, по в'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі пи тання практики застосування розділу VI Господарського про цесуального кодексу України »вбачається, що витрати пози вачів та відповідачів, пов'яз ані з оплатою ними послуг адв окатів, адвокатських бюро, ко легій, фірм, контор та інших ад вокатських об'єднань з надан ня правової допомоги щодо ве дення справи в господарськом у суді, розподіляються між ст оронами на загальних підстав ах, визначених частиною п'ято ю статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат з дійснюється господарським с удом шляхом зазначення про ц е у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документальног о підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щод о ведення справи у суді та/або належно оформленої довірено сті, виданої стороною предст авникові її інтересів у суді , і платіжного доручення або і ншого документа, який підтве рджує сплату відповідних пос луг.

Виходячи з викладеного, від шкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з н адання правової допомоги мож ливе при сукупності наступн их підстав: послуги повинні н адаватись адвокатом (адвокат ським бюро, колегією, фірмою, к онторою чи іншими адвокатськ ими об'єднаннями); реальної оп лати таких послуг до прийнят тя рішення у справі та підтве рдження цієї оплати відповід ними фінансовими документам и.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України “Про адвока туру”. Дія цього Закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 З акону України “Про адвокатур у”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин Україн и, який має вищу юридичну осві ту, стаж роботи за спеціальні стю юриста або помічника адв оката не менше двох років, скл ав кваліфікаційні іспити, од ержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльн істю та прийняв Присягу адво ката України. Згідно ст. 12 вказ аного Закону, оплата праці ад воката здійснюється на підст аві письмової угоди між гром адянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням ч и адвокатом.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни, суми, які підлягають сплат і за проведення судової експ ертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу та інші вит рати, пов'язані з розглядом сп рави, покладаються: при задов оленні позову - на відповідач а; при відмові в позові - на поз ивача; при частковому задово ленні позову - на обидві сторо ни пропорційно розміру задов олених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалі в справи, 01.06.2010 року між приватн им підприємством науково-вир обничою фірмою «ГЕЛІО» та ад вокатом Вінницької обласної колегії адвокатів Крот Вікт ором Олександровичем укладе но договір про надання право вої допомоги за № 93/г.

Підтвердженням того, що О СОБА_1. має статус адвоката є свідоцтво про право зайнятт я адвокатською діяльністю № 273.

За надання юридичних послу г з питань, передбачених дого вором позивач сплатив викона вцю гонорар в сумі 5 000,00 грн. На п ідтвердження понесених пози вачем витрат на оплату послу г адвоката суду надано квита нцію до прибуткового касовог о ордера № 93/г від 01.06.2010р..

Зважаючи, що матеріалами сп рави підтверджується понесе ння позивачем 5 000 грн. витрат н а правову допомогу, суд дійшо в висновку, що вказана сума є правомірною та підлягає від шкодуванню пропорційно задо воленим вимогам.

В силу ст. 32 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд встано влює наявність чи відсутніст ь обставин, на яких ґрунтують ся вимоги і заперечення, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Госпо дарського процесуального ко дексу України докази подають ся сторонами та іншими учасн иками судового процесу. Обст авини справи, які відповідно до законодавства повинні бу ти підтверджені певними засо бами доказування, не можуть п ідтверджуватися іншими засо бами доказування. Господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному роз гляді в судовому процесі всі х обставин справи в їх сукупн ості, керуючись законом. Ніяк і докази не мають для господа рського суду заздалегідь вст ановленої сили. Визнання одн ією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторон а обґрунтовує свої вимоги аб о заперечення для господарсь кого суду не є обов' язковим .

За змістом статті 33 Господа рського процесуального коде ксу України, обов'язок доказу вання та подання доказів роз поділяється між сторонами, в иходячи з того, хто посилаєть ся на юридичні факти, які обґр унтовують його вимоги і запе речення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Го сподарського процесуальног о кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольни ти.

2. Стягнути з товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Кінний завод «ВІННИЧЧИН А»(22613, Вінницька область, Ораті вський район, с. Човниця, вул. Л еніна, 8, код 32652553) на користь прив атного підприємства науково -виробничої фірми «ГЕЛІО»(21034, м . Вінниця, вул. К. Маркса, 40, код 32754 594) 107 100 (сто сім тисяч сто) грн. - з міненої вартості майна; 208845 (дв істі вісім тисяч вісімсот со рок п' ять) грн. - неустойки; 3 160 (три тисячі сто шістдесят) г рн. - витрат зі сплати держав ного мита;а 236 (двісті тридцять шість ) витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та 5000 (п' ять тися ч) грн. - витрат на правову допо могу.

3. Видати наказ після на брання рішенням законної сил и.

4. Копію рішення направ ити сторонам.

Повний текст рішення оформ лено та підписано 01.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (21034, м. Вінниця, в ул.К. Маркса, 40)

3- відповідачу - (22613, Вінницька область, Оратівський район, с . Човниця, вул. Леніна, 8)