Ухвала

від 23.11.2023 по справі 290/1666/23

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1666/23

У ХВ АЛ А

23 листопада 2023 року смт. Романів

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

20 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області Поліщука О.П. від 23 жовтня 2023 року серії БАД № 955176 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн.

Перевіряючи матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей160,161 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України), з наступних підстав.

Частиною 6статті 161 КАС Українивстановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 2статті 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

До суду за захистом своїх прав, позивач звернувся лише 20 листопада 2023 року, тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду, поважною причиною пропуску цього строку зазначає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності після складання була вручена його батьку, а про наявність такої постанови він дізнався лише 14 листопада 2023 року після ознайомлення його захисника з матеріалами справи.

Даючи оцінку достатності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд виходить з наступного.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» Європейськй суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

В рішенні «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини» (рішення від 12 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, зазначено про те, що процесуальні строки (позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PEREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

Окрім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року визначено, що поновлення строку без об`єктивної наявності виключних підстав та наведення відповідних причин є порушенням принципу правової визначеності та порушує права учасників справи на справедливий судовий розгляд за пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суддя бере до уваги, що нормами КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, що запроваджені з метою оперативного вирішення таких спорів, при цьому не тільки суд, а й учасники справи повинні вживати необхідні заходи для реалізації вказаної мети.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача про його обізнаність щонайменше з 14 листопада 2023 року про обставини, з якими він пов`язує підстави для звернення до суду з цим позовом, без підтвердження належними доказами поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позбавляє можливості суд встановити достатність підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до частин 1, 2статті 123 КАС Україниу разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частини першоїстатті 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху зі встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями160,161,169,243,248,256, 286 КАС України, суддя,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягомдесятиднів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

СуддяМ.В. Ковальчук