Рішення

від 20.11.2023 по справі 205/6215/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

20.11.2023 Єдиний унікальний номер 205/6215/23

Провадження № 2/205/2361/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Кривозуб О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №268», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , а квартира АДРЕСА_2 у будинку за вищевказаною адресою належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 та розташована на 4-му поверсі, двома поверхами вище його квартири. Зазначає, що 19 березня 2023 року через прорив і витік холодної води через неполадки в системі водопостачання/водовідведення в квартирі відповідача сталось затоплення його квартири, та представниками Обслуговуючого кооперативу «ЖБК №268» було проведено комісійне обстеження його квартири та складено відповідний акт обстеження від 19 березня 2023 року, згідно до якого причиною залиття квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 стали неполадки в системі водопостачання/водовідведення в квартирі АДРЕСА_2 за вищевказаною адресою, яка є власністю ОСОБА_3 , та на момент обстеження візуально виявлені сліди протікання на стелі у ванній кімнаті, вбиральні і кухні квартири АДРЕСА_4 . Вказує, що він пропонував ОСОБА_3 відшкодувати завдану шкоду в позасудовому порядку, але вона самоусунулась від відшкодування збитків, а згідно звіту про визначення матеріальних збитків внаслідок затоплення його квартири вартість матеріального збитку на дату оцінки складає 11524 грн. На підставі викладеного позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття його квартири, в розмірі 11524 грн. та судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073,60 грн., витрат з оплати послуг оцінки майна в розмірі 2000 грн. та витрат з надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн., що на загальну суму 6073,60 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач направила до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування зазначивши, що з актом обстеження не була ознайомлена і не надано їй копію акту, а прориву і витоку холодної води з квартири АДРЕСА_2 не було, оскільки труба холодної води у задовільному стані і немає ніяких пошкоджень. Посилається на те, що в акті обстеження немає жодного посилання на знищене майно, а отже такий акт вважає неналежним доказом. Стверджує, що її квартира фахівцями не обстежувалась і факт несправності сантехнічного обладнання в її квартирі не встановлений, відповідний акт не складався, а інших доказів суду не надано, отже, позивачем не доведено наявність її вини. Звертає увагу також на відсутність претензій до неї з боку власників квартири АДРЕСА_3 (що знаходиться поверхом нижче). Щодо витрат на правову допомогу вказує, що позивачем не надано жодних достатніх та достовірних доказів, що обумовлює суму витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якому він просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування зазначивши, що голова ЖБК Кібкало Л.Г. акт обстеження від 19 березня 2023 року вручила відповідачу, а відповідач вказаний акт не спростувала, отже вказаний акт є достатнім та належним доказом вини відповідача у завданні матеріальної шкоди внаслідок залиття його квартири. Зазначає, що у відзиві на позов ОСОБА_5 посилається на відсутність претензій до неї з боку власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , і зазначає, що до відповіді на відзив додає письмову заяву ОСОБА_6 про те, що відповідач неодноразово затоплювала його квартиру на 3 поверсі і його, в тому числі і 19 березня 2023 року. Вказує також, що складений 02 травня 2023 року звіт про визначення матеріальних збитків є належним та допустимим доказом у справі, яким достовірно встановлено мінімальний розмір матеріальних збитків, завданих з вини відповідача. Посилається також на те, що понесені ним витрати відповідають вимогам розумності, справедливості, реальності і співмірності, та підтверджуються квитанцією про сплату гонорару адвокату, актом (розрахунком) виконаних робіт і наданих послуг від 19 червня 2023 року.

Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив, яким просила відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт, а у додатку №4 зазначено, що факт залиття квартири і його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємців), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд, і прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету і затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд, і прибудинкових територій. У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року №12/20-11\1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної особи є обов`язковою. Посилається також на те, що позивач мав надати комісійний акт в якому було б зафіксовано сам факт затоплення, а також причини затоплення та завдані пошкодження, і посилається, що дізналась про акт обстеження від 19 березня 2023 року лише після отримання копії позову. Вважає, що позивачем не доведено протиправність дій відповідача та причинного зв`язку, що призвело до залиття квартири.

11 жовтня 2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська залишено без розгляду клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик в якості свідка ОСОБА_7 у судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_6 .

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши учасників справи, вивчивши письмові матеріали справи, покази свідка, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 06 грудня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №4390 (а. с. 8)

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 18 травня 2006 року, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10727002 від 24 травня 2006 року, виданим КП «ДМБТІ» ДОР (а. с. 86).

Також судом встановлено, що комісією у складі власників квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_9 , голови ЖБК №268 Кібкало Л.Г., сантехніка ЖБК №268 ОСОБА_8 було складено акт обстеження від 19 березня 2023 року про те, що після звернення власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 із заявою до правління кооперативу ЖБК №268 про те, що квартира затоплена сусідами зверху було проведено обстеження квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , і в результаті обстеження виявлені сліди протікання на стелі у ванній кімнаті і кухні в квартирах АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . Після обстеження в квартирі АДРЕСА_2 був зроблений висновок, що в квартирі АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_3 , утворився прорив і витік холодної води. Власниця квартири ОСОБА_3 була зобов`язана терміново усунути неполадки в системі водопостачання/водовідведення та відшкодувати за заявами власників АДРЕСА_6 , завдані сусідам знизу матеріальні збитки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначив, що є сусідом сторін та у березні 2023 року його квартира також була затоплена, і було встановлено, що вода текла саме з квартири ОСОБА_3 , оскільки він їй телефонував та просив усунути неполадки в системі водопостачання/водовідведення, на що вона просила його почекати і все виправить, після чого вона щось зробила і вода перестала протікати у його квартиру. Крім того, він зазначив, що неодноразово з квартири відповідача протікала вода до його квартири. Також вказав, що він підписував якісь документи, що стосувались залиття ОСОБА_3 його квартири та квартири ОСОБА_1 , оскільки особисто бачив наслідки залиття квартири позивача.

Більш того, у судовому засіданні представник третьої особи голова правління ЖБК №268 Кібкало Л.Г. надала пояснення, в яких зазначила, що проблема з витоком води дійсно була у квартирі відповідача через незадовільний стан системи водопостачання/водовідведення, а акт було складено після того, як комісією було обстежено всі квартири, який відповідач не отримала через її відмову від отримання, про що зазначено в акті обстеження від 19 березня 2023 року.

Крім того, як вбачається з акту обстеження від 19 березня 2023 року, відповідач відмовилась від підписання зазначеного акту, а посилання відповідача на наявність в матеріалах справи двох актів, в одному з яких відсутній запис про її відмову від підписання, суд не може розцінювати доказом відсутності вини відповідача, оскільки цей факт спростовується іншими наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями позивача, представника третьої особи та свідка.

При цьому, необхідно зазначити, що посилання відповідача на відсутність доказів обстеження належної їй квартири спростовується змістом акту, а не підписання нею акту не свідчить про недостовірність акту, і зазначені нею обставини щодо невідповідності акту жодним чином не спростовує вину відповідача у залитті квартири, що належить на праві власності позивачу, а будь яких доказів на підтвердження відсутності її вини у затопленні квартири відповідачем, ураховуючи те, що згідно вимог закону саме на неї у вказаних правовідносинах покладається обов`язок по доведенню відсутності її вини у завданні шкоди та доказів на підтвердження її доводів щодо причин такого затоплення, суду не надано.

Також стороною відповідача не надано будь-яких доказів, що комунікації, які знаходяться в її квартирі, дійсно знаходяться у належному стані, а залиття сталось не з її вини, тому суд розцінює її доводи як необґрунтовані і не доведені.

Відповідачу також було роз`яснено про можливість заявити клопотання про виклик та допит свідків чи призначення експертизи, але вона не скористалась своїм правом.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про свідоме зловживання відповідачем своїми правами для неможливості точного встановлення причин залиття та відповідно неможливості у подальшому відшкодувати завдані нею збитки.

Згідно надано позивачем Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, які спричинені житловому приміщенню квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТ +», оцінювачем ОСОБА_10 , від 02 травня 2023 року, ринкова вартість визначення вартості матеріальних збитків від залиття вищевказаного житлового приміщення станом на 02 травня 2023 року без урахування ПДВ склала 11524 грн. (а. с. 13-65).

Вказаний звітскладено напідставі договоруна наданняпослуг знезалежної оцінкивартості майнавід 28квітня 2023року,укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ«Експерт +»,в п.2.1.якого зазначенозагальну вартістьпослуг зоцінки розміруматеріальних збитківвід залиттяжитлового приміщенняквартири АДРЕСА_1 , станом на 02 травня 2023 року (п. 1.1. договору) 2000 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною 1 статті 10 ЖК України передбачено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинам 1, 2 статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 своєї постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ізпунктом 2.3.6Правил утриманняжилих будинківта прибудинковихтериторій,затверджених НаказомДержавного комітетуУкраїни зпитань житлово-комунальногогосподарства від17травня 2005року №76в разізалиття квартирискладається відповіднийакт (додаток 4).

Відповідно до додатку №4 до зазначених Правил у акті, зокрема, зазначається, що трапилось, причини та наслідки залиття, акт складається комісією, зокрема власника будинку, будинкового комітету, слюсаря-сантехніка, з актом ознайомлюються мешканці квартир.

Отже, суд зазначає, що складений акт обстеження від 19 березня 2023 року є належним доказом наявності вини відповідача у залитті належної позивачу квартири з огляду на те, що в ньому наведені: дата та місце складання; члени комісії, що складають акт; місце, де трапилося залиття; подія, що трапилася; причини та наслідки залиття.

Статями 151, 177, 179 ЖК України та статями 322, 323 ЦК України передбачений обов`язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно - технічного та іншого обладнання, дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 (з наступними змінами).

Зокрема, пунктом 7 Правил передбачено обов`язок власника квартири або користувача дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, санітарних норм і правил, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати дій, які порушують умови проживання громадян.

Отже, тягар утримання майна, тобто обов`язок здійснювати за свій рахунок поточний та капітальний ремонти квартири, лежить на власнику квартири і саме власник приватизованого житла зобов`язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що наданий позивачем Звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, складений на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТ +», оцінювачем ОСОБА_10 , з датою оцінки: 02 травня 2023 року, яким визначено ринкову вартість визначення вартості матеріальних збитків від залиття житлового приміщення позивача в розмірі 11 524 грн. є належним доказом розміру завданих збитків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стороною відповідача не було надано суду доказів того, що залиття відбулось не з її вини, твердження позивача не спростовані, і ним було надано суду докази на підтвердження позовних вимог, які є належними, допустимими та такими, що беззаперечно доводять розмір завданих збитків, внаслідок залиття квартири з вини відповідача, як власника квартири.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку відповідачем заподіяні збитки не відшкодовано, та доказів на спростування доводів позивача суду надано не було, а тому суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із вищезазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у справі в розмірі 1073,60 грн.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід також стягнути витрати, пов`язані із проведенням дослідження із визначення розміру завданих збитків в сумі 2 000 грн., оскільки, стороною позивача було надано суду достатні докази на підтвердження фактичного понесення позивачем зазначених витрат.

Також згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, правову допомогу ОСОБА_1 у зазначеній справі на підставі договору про надання юридичних послуг від 06 червня 2023 року надавала адвокат Мартиненко Т.О., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ДП №0140 від 11 вересня 1993 року та ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія АЕ №1226924 від 10 жовтня 2023 року (а. с. 70-71, 123).

Представником позивача на підтвердження витрат на правову допомогу було надано: витяг з договору від 06 червня 2023 року; акт (розрахунок) виконаних робіт та наданих послуг з зазначенням загальної вартості 3000 грн. та обсягу послуг (06 червня 2023 року адвокат Мартиненко Т.О. вивчила правовстановлюючі документи, письмові докази та законодавство, що регулює правовідносини, які склалися, вивчила судову практику по цій категорії справ, провела аналіз судової практики тривалістю в 1 годину та вартістю консультації 500 грн.; 09 червня 2023 року підготувала проект позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири тривалістю 4 години та вартістю 2500 грн.; 19 червня 2023 року надала ОСОБА_1 позовну заяву в остаточній редакції на 6 аркушах, яка була скерована ним до суду); квитанцію про отримання від ОСОБА_1 3000 грн. за надання правової правничої допомоги від 06 червня 2023 року (а. с. 72-74).

Отже, матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем ОСОБА_1 послуг від адвоката Мартиненко Т.О. щодо надання правової допомоги в цій справі.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/послуг, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відсутність обґрунтованих заперечень щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу з боку відповідача, а тому вважає, що стягнення витрат за надання професійної допомоги адвоката, які поніс позивач, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, ст. ст. 151,177,179 ЖК України ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №268», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14 березня 1997 року) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 11524 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14 березня 1997 року) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн., витрат на проведення оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 2000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 24 листопада 2023 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14 березня 1997 року, місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Третя особа: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №268», місцезнаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Максима Дія, буд. 8.

Суддя: Т.П. Терещенко