Постанова

від 23.01.2024 по справі 205/6215/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1858/24 Справа № 205/6215/23 Суддя у 1-й інстанції - Терещенко Т.П Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №268», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири

- за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Позивач звернувсядо судуз вищевказанимпозовом,мотивуючи своївимоги тим,що йомуна правівласності належитьквартира АДРЕСА_1 ,а квартира АДРЕСА_2 у будинкуза вищевказаноюадресою належитьна правівласності відповідачу ОСОБА_2 та розташованана 4-муповерсі,двома поверхамивище йогоквартири.Зазначає,що 19березня 2023року черезпрорив івитік холодноїводи черезнеполадки всистемі водопостачання/водовідведенняв квартирівідповідача сталосьзатоплення йогоквартири,та представникамиОбслуговуючого кооперативу«ЖБК №268»було проведенокомісійне обстеженняйого квартирита складеновідповідний актобстеження від19березня 2023року,згідно доякого причиноюзалиття квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 стали неполадкив системіводопостачання/водовідведенняв квартирі АДРЕСА_2 за вищевказаноюадресою,яка євласністю ОСОБА_2 ,та намомент обстеженнявізуально виявленісліди протіканняна стеліу ваннійкімнаті,вбиральні ікухні квартири АДРЕСА_4 .Вказує,що вінпропонував ОСОБА_2 відшкодувати завданушкоду впозасудовому порядку,але вонасамоусунулась відвідшкодування збитків,а згіднозвіту провизначення матеріальнихзбитків внаслідокзатоплення йогоквартири вартістьматеріального збиткуна датуоцінки складає11524грн.На підставівикладеного позивачзвернувся досуду зцим позовом,в якомупросив стягнутиз відповідачана йогокористь матеріальнушкоду,завдану внаслідокзалиття йогоквартири,в розмірі11524грн.та судовівитрати увиді судовогозбору врозмірі 1073,60грн.,витрат зоплати послугоцінки майнав розмірі2000грн.та витратз наданняпрофесійної правничоїдопомоги врозмірі 3000грн.,що назагальну суму6073,60грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №268», про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14 березня 1997 року) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 11 524 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 14 березня 1997 року) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн., витрат на проведення оцінки вартості матеріальних збитків у розмірі 2 000 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

11.12.2023 року від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що прориву і витоку холодної води з квартири АДРЕСА_2 не було, оскільки труба холодної води у задовільному стані і немає ніяких пошкоджень. Посилається на те, що в акті обстеження немає жодного посилання на знищене майно, а отже такий акт вважає неналежним доказом. Стверджує, що її квартира фахівцями не обстежувалась і факт несправності сантехнічного обладнання в її квартирі не встановлений.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 11 524 гривень, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 06 грудня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №4390 (а. с. 8)

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_3 , виданим Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 18 травня 2006 року, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10727002 від 24 травня 2006 року, виданим КП «ДМБТІ» ДОР (а. с. 86).

Також судом встановлено, що комісією у складі власників квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , голови ЖБК №268 Кібкало Л.Г., сантехніка ЖБК №268 ОСОБА_4 було складено акт обстеження від 19 березня 2023 року про те, що після звернення власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 із заявою до правління кооперативу ЖБК №268 про те, що квартира затоплена сусідами зверху було проведено обстеження квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , і в результаті обстеження виявлені сліди протікання на стелі у ванній кімнаті і кухні в квартирах АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 . Після обстеження в квартирі АДРЕСА_2 був зроблений висновок, що в квартирі АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_2 , утворився прорив і витік холодної води. Власниця квартири ОСОБА_2 була зобов`язана терміново усунути неполадки в системі водопостачання/водовідведення та відшкодувати за заявами власників АДРЕСА_6 , завдані сусідам знизу матеріальні збитки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначив, що є сусідом сторін та у березні 2023 року його квартира також була затоплена, і було встановлено, що вода текла саме з квартири ОСОБА_2 , оскільки він їй телефонував та просив усунути неполадки в системі водопостачання/водовідведення, на що вона просила його почекати і все виправить, після чого вона щось зробила і вода перестала протікати у його квартиру. Крім того, він зазначив, що неодноразово з квартири відповідача протікала вода до його квартири. Також вказав, що він підписував якісь документи, що стосувались залиття ОСОБА_2 його квартири та квартири ОСОБА_1 , оскільки особисто бачив наслідки залиття квартири позивача.

Більш того, у судовому засіданні представник третьої особи голова правління ЖБК №268 Кібкало Л.Г. надала пояснення, в яких зазначила, що проблема з витоком води дійсно була у квартирі відповідача через незадовільний стан системи водопостачання/водовідведення, а акт було складено після того, як комісією було обстежено всі квартири, який відповідач не отримала через її відмову від отримання, про що зазначено в акті обстеження від 19 березня 2023 року.

Крім того, як вбачається з акту обстеження від 19 березня 2023 року, відповідач відмовилась від підписання зазначеного акту, а посилання відповідача на наявність в матеріалах справи двох актів, в одному з яких відсутній запис про її відмову від підписання, суд не може розцінювати доказом відсутності вини відповідача, оскільки цей факт спростовується іншими наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями позивача, представника третьої особи та свідка.

Згідно надано позивачем Звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, які спричинені житловому приміщенню квартири АДРЕСА_1 , внаслідок залиття, складеного на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕКСПЕРТ +», оцінювачем ОСОБА_6 , від 02 травня 2023 року, ринкова вартість визначення вартості матеріальних збитків від залиття вищевказаного житлового приміщення станом на 02 травня 2023 року без урахування ПДВ склала 11 524 грн. (а. с. 13-65).

Вказаний звіт складено на підставі договору на надання послуг з незалежної оцінки вартості майна від 28 квітня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Експерт +», в п. 2.1. якого зазначено загальну вартість послуг з оцінки розміру матеріальних збитків від залиття житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 , станом на 02 травня 2023 року (п. 1.1. договору) 2 000 грн. без урахування ПДВ.

Встановивши вказані обставини судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно ч.4,5 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до положень статті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст.ст. 151, 179 ЖК України та пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Згідно п. 18 Правил власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Так, судом першої інстанції установлено, що дійсно сталося залиття квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 тогож будинку, що належить відповідачу ОСОБА_2 що підтверджується актом обстеження від 19 березня 2023 року.

Порядок складання акту про залиття, аварії квартир регулюється Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

Відповідно п. 2.3.6 зазначених Правил, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Типова форма цього акту міститься у додатку № 4 до Правил.

Відповідно до додатку № 4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій вбачається, що в Акті про залиття обов`язково описується, що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.); акт повинен містити висновки і рекомендації комісії (надаються висновки про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.); члени комісії повинні підписати акт та з актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир, які його також підписують.

Крім того, з типової форми Акту про залиття вбачається, що такий складається комісійно, комісія складається з головного інженера виконавця послуг, голови комісії, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсара - сантехніка, представника організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи водопостачання, представника власника будинку. Також з актом мають бути ознайомлені мешканці квартир, про що проставляється їх підпис внизу форми акту.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік): прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин).

У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 грудня 2009 року № 12/20-11-1975, також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок - залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Перевіряючи доводиапелянта щодоакту обстеженнявід 19березня 2023року,колегія суддівзазначає,що складенийакт обстеженнявід 19березня 2023року єналежним доказомнаявності винивідповідача узалитті належноїпозивачу квартириз оглядуна те,що вньому наведені:дата тамісце складання;члени комісії,що складаютьакт;місце,де трапилосязалиття;подія,що трапилася;причини танаслідки залиття.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що посилання відповідача на відсутність доказів обстеження належної їй квартири спростовується змістом акту, а не підписання нею акту не свідчить про недостовірність акту, і зазначені нею обставини щодо невідповідності акту жодним чином не спростовує вину відповідача у залитті квартири, що належить на праві власності позивачу, а будь яких доказів на підтвердження відсутності її вини у затопленні квартири відповідачем, ураховуючи те, що згідно вимог закону саме на неї у вказаних правовідносинах покладається обов`язок по доведенню відсутності її вини у завданні шкоди та доказів на підтвердження її доводів щодо причин такого затоплення, суду не надано.

Не має правових підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн, оскільки доводи апеляційної скарги представника відповідача в цій частині фактично зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин. Так, суд першої інстанції, визначаючи розмір правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, врахував вимоги статей 137, 141 ЦПК України, а також виходив з критерію реальності наданих адвокатських послуг, складності справи, фінансового стану обох сторін та обґрунтованості таких витрат. А тому апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: