Рішення

від 27.09.2010 по справі 4/125пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.10 Справа № 4/125пд

Розглянувши матеріали с прави за позовом

Колективного сільського сподарського підприємства “ Артіль - Центр ”, м. Луганськ

до Східного регіонального управління Державної прико рдонної служби України, м. Хар ків

про визнання додаткових угод недійсною

Суддя : Батюк Г.М.

секретар судового засідан ня Макаренко В.А.

за участю представни ків сторін:

від позивача - Щербак М.Ф., довіреність № б/н від 04.11.2009;

від відповідача - Івані єнко С.А., довіреність б/н від 28. 12.2009.

Суть спору: позивач ем заявлені вимоги про визна ння недійсною додаткову угод у № 1 від 15.10.2004 до договору № 25 від 2 8.12.2002, та додаткову угоду № 2 від 29 .12.2005 до договору № 25 від 28.12.2002.

Представник поз ивача у засідання суду вимог и позову підтримав у повному обсязі

Представник відпові дача відзивами на позовну за яву від 21.11.2009, 10.12.2009, 09.08.2010, 03.08.2010 вимоги п озову відхилив, посилаючись на наступне:

- відповідно до укладеного договору №25 від 28.12.2002р. між ЛМСВП БП «Архбуд», КСП «Артіль-Цент р»та відділом будівництва та розквартирування Південно-С хідного напряму Прикордонн их військ України, підприємс тво КСП «Артіль - Центр»взяло на себе виконання зобов'язан ь, які обумовлені договором № 51 від 05.10.98 та додатковими угодам и до цього договору відносно забезпечення житлом військо вослужбовців Прикордонних в ійськ України в місті Луганс ьку та населених пунктах Луг анської області;

- відповідно до п.1 договору № 25 від 28.12.02р., термін виконання зо бов'язань підприємством КСП «Артіль Центр»визначався до 31.12.2004 Додатковими угодами № 1 ві д 15.10.04, № 2 від 19.12.05, № 3 від 27.12.06, № 4 від 26.12 .07 змінювалися термін виконан ня зобов'язань підприємством КСП «Артіль Центр»за догово ром № 25 від 28.12.02.

- додатковими угодами №1 від 15.10.04 та №2 від 19.12.05, продовжувалис я строки виконання зобов'яза нь щодо передачі житла прико рдонній службі;

- позивач оскаржує дійсніс ть угоди по заміні кредитора в зобов'язанні, що суперечить діючому законодавству;

- згідно вимог ст.ст. 256,258, 261 ЦК Ук раїни для позивача за заявле ним позовом по даній справі с плинув термін позовної давно сті, та з інших підстав, викла дених у відзивах.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухавши доводи предс тавників сторін, встановивши фактичні обставини справи, о цінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позов них вимог позивач зазначив, щ о між Луганським малим спіль ними проектно-будівельним пі дприємством «Архстрой»і КСП «Артіль - Центр»28 грудня 2002 рок у був

укладений договір № 25, згідно якого позивач прийма є на себе замість ЛМСПСП «Арх строй»виконання зобов'язань , передбачених договором № 51, у кладеним 05.10.1998 р., і додатковими угодами укладеними до нього між ЛМСПСП «Архстрой»і Півд енно-східним напрямком прико рдонних військ України, прав онаступником якого на підста ві наказу Адміністрації Держ авної прикордонної служби Ук раїни № 235 від 12.03.2004 є відповідач .

Згідно умов п. 2. договору № 25 від 28.12.2002 позивач зобов'язався придбати, відремонтувати й п ередати відповідачеві кварт ири (будинки) у населених пунк тах Луганської області.(а.с.8).

Позивач у позові зазначає, щ о 10.12.2008 військовий прокурор Хар ківського гарнізону, діючи в інтересах держави в особі Сх ідного регіонального управл іння Державної прикордонно ї служби України звернувся в господарський суд Лугансько ї області з позовом до Колект ивного сільськогосподарськ ого підприємства “Артіль - Це нтр ” з вимогою про спонуканн я передати житло у справі № 18/246 пн. Так, під час розгляду вказ аної справи, а саме, 15 червня 2009 р оку представник КСП «Артіль- Центр»ознайомився з матеріа лами справи № 18/246 пн, у результа ті чого йому стало відомо, що в ідповідач надав суду докумен ти, які відсутні в позивача і п ро існування яких позивач не знав, а саме - Додаткова угода № 1 до Договору № 25 від 28.12.2002 , укла дена 15.10. 2004 , і Додаткова угода № 2 до Договору № 25 від 28.12.2002, укладе на 29.12.2005 між позивачем і відпов ідачем.

Позивач вказує на те, що Дод аткова угода № 1 від 15.10.2004 до Дого вору № 25 від 28.12.2002 і Додаткова уго да № 2 від 29.12.2005 до Договору № 25 від 28.12.2002 є недійсними, виходячи з н аступного:

Позивач ґрунтує позовні в имоги на обставинах, що дирек тор КСП «Артіль-Центр»додатк ові угоди № 1 від 15.10.2004 та № 2 від 29.1 2.2005 , не підписував і підпис під даними документами виконан і не ним.

Також, позивач заз начає, що як у Додатковій угод і № 1 від 15.10.2004 , так і у додатковій угоді № 2 від 29.12.2005 у графі «Стор она 2»є графа для підпису, «Ген еральний директор». Також, як у самих додаткових угодах за значено, що від імені КСП «Арт іль-Центр»дані додаткові уго ди укладені «Генеральним дир ектором». Однак, статутними д окументами позивача такої по сади керівника позивача як « Генеральний директор»не пер едбачено.

Для з'ясування пита ння керівником позивача чи з роблені підписи в графі «Сто рона - 2 Генеральний директор» під додатковими угодами № 1 і № 2, як колишнім керівником, так і представником позивача 24.06.20 09 року була подана заява на ім 'я начальника НИЭКЦ УМВД Укра їни в Луганській області із п роханням проведення дослідж ень із залученням фахівців д ослідженню документів і поче рку НИЭКЦ при ГУ МВС України в Луганській області.

Висновком фахівця - Головн ого експерта сектора технічн их досліджень документів і п очерку відділу криміналісти чних досліджень НИЭКЦ при ГУ МВД України в Луганській обл асті № 6523/266 від 02.06.2009 року було вст ановлено, що - підпис від імені ОСОБА_1, розташована в гра фі «Сторона 2 Генеральний дир ектор»Додаткової угоди № 1 ві д 15.10.2004 до Договору № 25 від 28.12.2002 ви конана, імовірно, не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від ім ені ОСОБА_1, розташована в графі «Сторона 2 Генеральний директор»у додатковій угоді № 2 від 29.12.2005 до Договору № 25 від 28. 12.2002 , виконана не ОСОБА_1, а ін шою особою. Таким чином, дани м висновком підтверджується факт, що керівництвом позива ча, а саме директором, що стату тними документами наділений правом підпису фінансово-го сподарських документів (дого ворів і т.д.), дані додаткові уг оди не підписувалися.

На підставі вищевикладено го, позивач зазначає, що між по зивачем і відповідачем вищез азначені додаткові угоди не укладалися. Так, позивач поси лається на ч.2 ст. 207 ЦК України, ч . 1 ст. 181 ГК України угода (догові р) вважається укладеною і зд ійснена в письмовій формі, як що підписана сторонами.

Угода, здійснена юридично ю особою, підписується особо ю, уповноваженою на це устано вчими документами, доручення м, законом або іншими актами ц ивільного законодавства й ск ріплюється печаткою.

У відповідності зі ст. 208 ГК У країни здійснювати угоди мі ж юридичними особами необхід но в письмовій формі.

Таким чином, позивач вважає, що вищевказан е свідчить про те, що додатко ві угоди № 1 від 15.10.2004 та № 2 від 29.12.2005 до Договору № 25 від 28.12.2002. не відп овідають вимогам, дотримання яких, у відповідності до ст. 203 ЦК України, необхідно для зді йснення угоди, тобто вимогам закону, а саме, дані додаткові угоди не укладені на вільном у волевиявленні позивача й н е

відповідають його внутр ішній волі, не укладені у форм і, установленої законом і не в ідповідають вимогам, щодо пи сьмової форми угоди (ст. 207 ЦК Ук раїни, ст. 181 ГК України). Таким ч ином, це прямо вказує, що зміст даних додаткових угод супер ечить вимогам чинного законо давства, що є підставою для ви знання даних додаткових угод як угод недійсними, відповід но до вимог ст. 215 ЦК України, ст . 207 ГП України.

Встановивши фактичні об ставини справи, оцінивши за м атеріалами справи доводи пре дставників сторін та надані ними докази суд дійшов висно вку про не обґрунтованість п озову виходячи з наступних п ідстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господа рського процесуального код ексу України кожна сторона п овинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і запер ечень. Обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватися ін шими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює до кази за своїм внутрішнім пер еконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єкти вному розгляді в судовому пр оцесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись зак оном.

Матеріалами справи підтве рджено, що між відділом будів ництва та розквартирування П івденно-Східного напряму При кордонних військ України та Луганським малим спільним ви робничим проектно-будівельн им підприємством «Архбуд»05 ж овтня 1998 року укладено угоду № 51 дольової участі будівництв а житла для військовослужбов ців Прикордонних військ Укра їни будинку № 3 по вул. Побідон осній та на кварталі Гагарін а в місті Луганськ Відповідн о до укладеного договору №25 ві д 28.12.2002 між ЛМСВПБП «Архбуд», КС П «Артіль-Центр»та Відділом будівництва та розквартирув ання Південно-Східного напр яму Прикордонних військ Укра їни, підприємство КСП «Артіл ь Центр»взяло на себе викона ння зобов'язань, які обумовле ні договором №51 від 05.10.1998 та дода тковими угодами до цього дог овору відносно забезпечення житлом військовослужбовців Прикордонних військ України в місті Луганську та населен их пунктах Луганської област і. Відповідно з п.1 договору №25 в ід 28.12.2002, термін виконання зобов 'язань підприємством КСП «Ар тіль Центр»визначався до 31.12.200 4. Додатковими угодами № 1 від 15. 10.04, № 2 від 19.12.05, № 3 від 27.12.06, № 4 від 26.12.07 з мінювалися термін виконання зобов'язань підприємством К СП «Артіль Центр»за договоро м № 25 від 28.12.02.

При цьому, спірні додаткові угоди №1 від 15.10.04 та №2 від 19.12.05, які скріплені печаткою КСП «Арт іль Центр», укладалися та під писувалися зі сторони КСП «А ртіль Центр»посадовою особо ю, яка в зазначена в цих спірни х додаткових угодах.

Як вбачається, додатковими угодами №1 від 15.10.04 та №2 від 19.12.05, я кі є предметом оскарження за позовом позивача, продовжув алися строки виконання зобов 'язань щодо передачі житла пр икордонній службі.

Як свідчать матеріали спра ви, позивач оскаржує дійсніс ть угоди по заміні кредитора в зобов'язанні.

Відповідно до абзацу четве ртого пункту п'ятого наказу А дміністрації Державної прик ордонної служби України № 235 в ід 12.03.04 та передаточного акту в ід 10.04.04 відділ будівництва та р озквартирування Південно-Сх ідного напряму Прикордонних військ України було реорган ізовано шляхом приєднання до Східного регіонально го управління Державної прик ордонної служби України, яке виступає правонаступником п опереднього за договором №51 в ід 05.10.98 та додатковими угодами до нього та договором №25 від 28. 12.02 та додатковими угодами до н ього.

В силу п. З ст. 59 Господарсько го кодексу України при приєд нанні одного чи декількох су б'єктів господарчої діяльнос ті до іншого суб'єкта господа рювання, до останнього перех одять всі майнові права та об ов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Таким чином, права та обов'я зки відділу будівництва та р озквартирування Південно-Сх ідного напряму Прикордонних військ України перейшли до С хідного регіонального управ ління Державної прикордонно ї служби України в силу самог о факту проведеної реорганіз ації, а не в силу укладання чи не укладання угоди про замін у сторони в зобов'язанні.

При цьому, у самій додаткові й угоді №1 від 15.10.04 а саме у її пре амбулі констатовано факт вже проведеної реорганізації та перехід прав та обов'язків ві д ліквідованого суб'єкту гос подарювання до Східного регі онального управління Держав ної прикордонної служби Укра їни.

За змістом приписі в ч.2 ст. 218 ЦК України якщо право чин, для якого законом встано влена його недійсність у раз і недодержання вимоги щодо п исьмової форми, укладений ус но і одна із сторін вчинила ді ю, а друга сторона підтвердил а її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий п равочин у разі спору може бут и визнаний судом дійсним.

Після укладання спірних до даткових угод за №1 та за №2, між позивачем та відповідачем д о договору №25 від 28.12.02 було укла дено ще додаткові угоди № 3 від 27.12.06 і № 4 від 26.12.07, за якими змінюва лися терміни виконання зобов 'язань підприємством КСП «Ар тіль Центр»щодо передачі жит ла. При цьому, в період з часу у кладання спірної додаткової угоди за №1 від 15.10.04 та на протяз і 2004 - 2010 років позивачем перед авалася, а відповідачем прий малася нерухомість в рахунок виконання зобов'язань за осн овним договором №25 від 28.12.2002 та д одаткових угод, що підтвердж ено актами - приймання перед ачі квартир від 30.11.2004, 28.03.2006 та акто м звірення взаємних розрахун ків по виконанню договору ст аном на 10.07.2006( а.с.74-78 том 1).

Відповідно до довідки Конт рольно - ревізійного управл іння Луганської області від 21.07.2006 № 08-21/0 «щодо укладання та вик онання умов договорів № 25 від 28.12.2000 та № 51 від 05.10.1198 і додаткових у год до них, придбання житла вт оринного фонду, передачі йог о ДПС України, при проведення зустрічної перевірки КСТ «А ртіль - Центр»( позивач у спр аві) за період з 01.01.2000 по 06.2006, в тому числі перевірялась спірна д одаткова угода № 1 від 15.10.2004 до до говору № 25 від 28.12.2000 у присутност і керівника підприємства поз ивача. ( а.с 65,69 том.2)

Вказане свідчить про те, що КСП «Артіль Центр»вчинило ді ю а Східне регіональне управ ління Державної прикордонно ї служби України підтвердило вчинення такої дії шляхом пр ийняття виконання зобов' яз ань за договором №25 від 28.12.02.

Так, 09.03.2010 ухвалою госп одарського суду Луганської о бласті у справі № 4/125пд за клопо танням позивача від 25.02.2010, в пор ядку ст.41 ГПК України, признач ено судову почеркознавчу екс пертизу.

Відповідно до виснов ку науково-дослідного експер тно-криміналістичного цент ру при УМВС України у Лугансь кій області від 27.04.2010 № 15/5688:

- підпис від імені ОСОБА_ 1 виконаний у графі “Сторон а-2 Генеральний директор” у до датковій угоді № 1 від 15.10.2004 до до говору № 25 від 28.12.2002 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_1 виконаний у графі “Сторона- 2 Генеральний директор” у дод аткових угодах виконана у гр афі “Сторона-2 Генеральний ди ректор” у додатковій угоді № 2 від 29.12.2005 до договору № 25 від 28.12.20 02 виконаний не ОСОБА_1, а і ншою особою;

- встановити одним чи різним и особами виконані підписи в ід імені ОСОБА_1, виконані у графі “Сторона-2 Генеральни й директор” у додатковій уго ді № 1 від 15.10.2004 до договору № 25 від 28.12.2002 та додатковій угоді № 2 від 29.12.2005 до договору № 25 від 28.12.2002 не в бачається можливим, оскільки встановлені відмінності в т ранскрипції, що вказує на їх н е спів ставність.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК Укр аїни, висновок експерта для г осподарського суду не є обов ' язковим і оцінюється госпо дарським судом за правилами, встановленим статтею 43 ГПК Ук раїни.

Висновком науково-дослідн ого експертно-криміналістич ного центру при УМВС Україн и у Луганській області від 27.04.2 010 № 15/5688 при проведенні почеркоз навчої експертизи підпису ОСОБА_1 виконаного у додатк овій угоді № 1 від 15.10.2004 до догово ру № 25 від 28.12.2002 та у додатковій у годі № 2 від 29.12.2005 до договору № 25 від 28.12.2002 встановлено, що підпи с виконаний не ОСОБА_1, а і ншою особою, однак у задоволе ння позовних вимог позивача щодо визнання вищезазначени х додаткових угод недійсними , суд відмовляє, оскільки вказ ані додаткові угоди виконува лись сторонами у справі нале жним чином, а саме вчинення ді й, які свідчать про виконання угод ( прийняття її виконання , здійснення платежу другій с тороні і інші). Зазначений фак т підтверджується матеріала ми справи, сторонами не спрос товується. Такої правої по зиції дотримується Вищий го сподарський суд України у ро з' ясненні № 02-5/111 від 12.03.1999 «Про д еякі питання практики виріше ння спорів, пов' язаних з виз нанням угод недійсними».

За змістом статті 202 Цивіл ьного Кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з форм правочину.

Відповідно до ч. 1 ст . 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, під ставою недійсності правочин у є недодержання в момент вчи нення правочину стороною ( ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою-третьою, п' ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК У країни встановлено, що підст авами виникнення цивільних п рав та обов'язків, зокрема, є і нші юридичні факти.

Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України вст ановлено, що у випадках, встан овлених актами цивільного за конодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Загальні підстави та насл ідки недійсності правочину п ередбачені ст.215 ЦК України, за якою підставою недійсності правочину є не додержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог. Прави ло, встановлене цією нормою, п овинно застосовуватися в усі х випадках, коли правочин вчи нений з порушенням закону і н е підпадає під дію інших норм , які встановлюють спеціальн і підстави та наслідки недій сності правочину.

Відповідно до п.5 Постанов и Пленуму Верховного Суду Ук раїни від 06.11.09 №9 ( далі - Постанова Пленуму) п равочин може бути визнаний н едійсним лише з підстав і з за стосування наслідків його не дійсності, про застосування наслідків недійсності нікче много правочину.

Доводи позивача викладен і у позові спростовуються ма теріалами справи.

Відповідно до Постанови П ленуму, ст.ст. 215,216 Цивільного ко дексу України вимога про виз нання оспорюваного правочин у недійсним та про застосува ння наслідків його недійснос ті, а також вимога про застосу вання наслідків недійсності нікчемного правочину може б ути заявлена як однією зі сто рін правочину, так і іншою заі нтересованою особою, права т а законні інтереси якої пору шено вчиненням правочину. Пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною ( с торонами) вимог, які встановл ені частинами першої -третьо ї, п' ятою та шостою статті 203 Ц К України. Тобто недійсною мо же бути визнана лише укладен а угода.

Так, для визнання факту укла дення господарського догово ру необхідна наявність юриди чних подій, що підтверджують цей факт, а саме: дотримання п исьмової форми, погодження у сіх суттєвих умов договору, й ого підписання представника ми сторін та скріплення печа тками, посилаючись на вимоги ст.ст. 626,ЦК України, ст.ст.173,179,181 ГК України.

Позивач вважає, що вказані додаткові угоди позивачем не підписувались, що не відпові дає вимогам закону, а саме ч.4 с т. 265 ГК України, що згідно ст.ст . 203,215 Цивільного кодексу Украї ни є підставою для визнання с пірного договору недійсним з моменту укладання.

Як вбачається, у позовній заяві позивач зазначає, що дл я визнання факту укладення д оговору необхідна наявність таких юридичних подій як дот римання письмової форми, пог одження усіх суттєвих умов д оговору, підписання повноваж ними представниками та скріп лення печатками.

Відповідно до ст.638 ЦК Украї ни договір є укладеним, якщо с торони в належній формі дося гли згоди з усіх істотних умо в договору.

Згідно зі статтею 180 ГК Украї ни господарський договір вва жається укладеним, якщо між с торонами у передбачених зако ном порядку та формі досягну то згоди щодо усіх його істот них умов. Істотними є умови, ви знані такими за законом чи не обхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін по винна бути досягнута згода. П ри укладенні господарського договору сторони зобов'язан і у будь-якому разі погодити п редмет, ціну та строк дії дого вору.

Відповідно до статті 215 ЦК Ук раїни підставою недійсності правочину є недодержання в м омент вчинення правочину сто роною (сторонами) вимог, які вс тановлені частинами першою-т ретьою, п'ятою та шостою статт і 203 цього Кодексу.

У статті 203 ЦК України зазнач ається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства.

Відповідно до вимог ст. 638 Ц К України, договір є укладени м, якщо сторони в належній фор мі досягли згоди з усіх істот них умовах договору. Істотни ми умовами договору є умови п ро предмет договору, умови, що визначені законом як істотн і або є необхідними для догов орів даного виду, а також усі т і умови, щодо яких за заявою хо ча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вказані докази свід чать про те, що спірні додатко ві угоди виконувались обома сторонами, а тому немає підстав для визнання їх неді йсними. Такої правової поз иції дотримується Вищий госп одарський суд України у пост анові від 21.02.2007 року у справі № 0 7/401-05.

Згідно п. 8 Постанови Плену му Верховного Суду України в ід 06.11.09 №9, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підста вою недійсності правочину є недодержання стороною (сторо нами) вимог, які встановлені с т. 203 ЦК України, а саме на момен т вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсний пра вочин, який не вчинено.

Зазначені докази, як і надані відповідачем та вик ладені у відзиві на позовну з аяву, вказують на те, що догові р та спірні додаткові угоди в иконувався обома сторонами, а тому немає підстав для визн ання їх недійсними.

З урахуванням викладеног о, позовні вимоги слід визнат и необґрунтованими та у їх за доволенні слід відмовити з в іднесенням судових витрат н а позивача.

У судовому засіданні 27.09.2010 б ула оголошена лише вступна та резолютивна частина ріше ння.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК Ук раїни витрати по держмиту та судові витрати покладаютьс я на позивача.

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст.11,202,203,207,215,638 ЦК Укра їни, ст.ст. 22,44, 49, 82, 84, 85 Господарсько го процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні поз ову відмовити.

2. Судові витрати покла сти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Гос подарського процесуального кодексу України рішення наб ирає законної сили після зак інчення строку подання апеля ційної скарги.

Повне рішення складено : 04.10.2010.

Суддя Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева.