Рішення

від 16.11.2023 по справі 953/3363/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/3363/20

н/п 2/953/106/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

представника позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Невечерова Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства Юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Азадалієва Яна Миколаївна та третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Плюс Харків», про скасування наказу та поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_6 звернулася до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до Міністерства Юстиції України, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ПАТ АБ «Укргазбанк», відповідно до якої просила: скасувати Наказ Міністерства Юстиції України №4095/5 від 20.12.2019 Про скасування рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що 20.12.2019 Міністерством юстиції України було винесено наказ № 4095/5 (далі - спірний наказ), яким: скасовано рішення від 21.03.2019 № 46066732, 46069394, від 01.07.2019 № 47570962, від 23.07.2019 № 47898404, 47896008, 47896396, прийняті державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмилою Володимирівною;скасовано рішення від 03.07.2019 № 47603735, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною; скасовано рішення від 22.08.2019 № 48357018, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем; скасовано рішення від 23.08.2019 № 48376642, 48377285, від 27.08.2019 № 48399829, 48402130, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Азадалієвою Яною Миколаївною. Тобто, скасовано зареєстроване право власності позивачки на нерухоме майно та заходи забезпечення виконання зобов`язання (іпотека).

Позивачка вважає спірний наказ незаконним та таким, що порушує її законні права та інтереси, з огляду на зазначене.

По-перше, суб`єктом розгляду скарги завчасно не було проінформовано про час розгляду скарги та не надано копію скарги та додані до неї документи.

Так, про розгляд скарги, який відбувся 16.12.2019 о 14 год. 10 хв. у м. Києві, позивачку жодним чином не було повідомлено та про даний розгляд стало відомо лише з відкритих джерел. Разом з цим, в порушення п. 11 Порядку 1128 від 25.12.2015 позивачці не було надано за два дні до розгляду скарги по суті, який призначений 16.12.2019 о 14 год. 10 хв. копію такої скарги з додатками до неї та відповідно взагалі не було надано. Такі дії з боку суб`єкта розгляду скарги фактично позбавили заінтересовану особу права на ознайомлення з поданою скаргою та можливості повідомити захистити своє право шляхом подання письмових пояснень по суті скарги. Згодом, після того, як відбувся розгляд скарги по суті, позивачці з відкритих джерел стало відомо про повторний розгляд скарги, який відбувся 20.12.2019 на 11 год. 20 хв. Не зважаючи на це, позивачкою все одно не було отримано екземпляр скарги, що є порушенням п. 11 Порядку 1128 від 25.12.2015.

По-друге, суб`єктом розгляду скарги було неправомірно перенесено розгляд скарги по суті на іншу дату.

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядком №1128 від 25.12,2015 не передбачено перенесення розгляду скарги по суті на іншу дату. Розгляд було призначено 16.12.2019 на 14 год. 10 хв. Однак, виходячи за межі наданих повноважень, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було повторно призначено розгляд скарги по суті на 20.12.2019 на 11 год. 20 хв. Таким чином, враховуючи відсутність правових підстав для перенесення розгляду скарги, Комісія, своїми діями, вийшла за межі наданих їм повноважень, чим порушила Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

По-третє, суб`єктом розгляду скарги було порушено строк розгляду поданої скарги.

Так, скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» була зареєстрована в Мін`юсті 02.10.2019 за № 34172-33-19. Відповідно до вимог ч.3 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. В той же час, наказ № 4095/5 «Про скасування рішень» прийнято на засіданні 20.12.2019, тобто 79 календарних днів проводився розгляд скарги. Таким чином, відповідачем було допущено порушення строків розгляду скарги.

Вчетверте, суб`єкт розгляду скарги всупереч пунктів 9,11 Порядку № 1128 від 25.12.2015 не залучив до розгляду скарги ключову заінтересовану особу.

Так, пунктом 9 Порядком № 1128 від 25.12.2015 передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Відповідно до пункту 11 цього Порядку Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. Разом з цим, як стало відомо, ОСОБА_4 першочергово була безпосереднім власником нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які були повернені останній на виконання судового рішення та в подальшому відчужені до статутного капіталу Товариства. При цьому, Комісія не залучила на розгляд скарги по суті ключову заінтересовану особу ОСОБА_4 , не надіслала за два дні до розгляду скарги її копію та додатки, чим позбавила останню права на подання письмових пояснень по суті скарги. Таким чином, суб`єкт розгляду скарги, ігноруючи Порядок №1128 не перевірив відомості реєстрів, у зв`язку з чим, не встановив заінтересованих осіб, які обов`язково запрошуються на розгляд скарги по суті.

Вп`яте, суб`єкт розгляду скарги проігнорував той факт, що у судовому порядку вирішується спір стосовно нерухомого майна.

Так, позивачка звернулася до Київського районного суду м.Харкова з позовом про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 . З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2019 було відкрито провадження у справі № 953/19674/19.Таким чином, у судовому порядку вирішується спір про звернення стягнення на нерухоме майно іпотекодержателем якого є ОСОБА_7 . Вказує, що відповідно до пункту 11 Порядку №1128 від 25.12.2015 у разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги:на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Зазначає, що під час розгляду скарги по суті, представник ОСОБА_3 повідомив Комісію про те, що наразі наявний судовий спір з приводу нерухомого майна, а отже розгляд скарги є неможливим, бо матиме потенційним наслідком позбавлення іпотекодержателя права на задоволення своїх вимог. Таким чином, свідомо ігноруючи наявність судового спору Комісія перейняла на себе повноваження суду, чим вийшла за межі наданих повноважень та розглянула Скаргу по суті.

Вшосте, суб`єктом розгляду скарги проігноровано презумпцію правомірності правочину.

Так, 23.08.2019 між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_9 грошові кошти у сумі 1260 000,00 гривень, що на момент укладення договору позики за згодою сторін складало еквівалент 50000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язання за Договором позики між ТОВ «Дженус» та ОСОБА_8 було укладено Договір іпотеки від 23.08.2019, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Азадалієвою Я.М., зареєстровано в реєстрі за №51. Предметом іпотеки є нежитлові приміщення 1 поверху №29,29а,31,31а,32, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Приватним нотаріусом ХМНО Азадалієвою Я.М. 23.08.2019 було проведено державну реєстрацію іпотеки та до реєстру внесено запис про іпотеку №32945562 та запис про обтяження №32945999. Вищевказані договори будучи правочинами:є чинними; не є розірваними;є дійсними; відсутні будь-які судові спори щодо цих договорів.

Вказує, що відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» іпотека підлягає державній реєстрації прав. За нормами частини 3 статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Аналогічні положення містяться у частинні 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» відповідно до якої взаємні права й обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Загальними засадами державної реєстрації прав є:гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав;публічність державної реєстрації прав;внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Зазначає, що на час укладення договорів іпотеки та їх державної реєстрації жодні відомості про будь-які зареєстровані обтяження щодо нерухомого майна були відсутні. Отже, позивачка є іпотекодержателем та володіє усіма гарантованими законодавством правами на предмет іпотеки. В той же час, Комісія проігнорувала презумпцію правомірності правочинів та скасувала законні дії державного реєстратора щодо реєстрації договору іпотеки та обтяження, чим порушила законні права та інтереси позивача як іпотекодержателя.

Всьоме, суб`єкт розгляду скарги проігнорував інформацію про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж самого предмета і підстав.

Так, відповідно до пункту 11 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1128 «Про затвердження Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації» у разі повідомлення іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду. Згідно із пунктом 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Разом з цим, під час розгляду скарги по суті стало відомо, що ТОВ «ДЖЕНУС» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П., про скасування рішень державних реєстраторів. Таким чином, під час розгляду скарги був наявний судовий спір між ТОВ «ДЖЕНУС» та Державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватним нотаріусом ХМНО Куксіним С.Ю., приватним нотаріусом ХМНО Азадалієвою Я.М., приватним нотаріусом ХМНО Мірошниченко Т.П., що стосується нежитлових приміщень 1-го поверху № 29, 296, 29в, 29г, 29д, 31, 316, 31 в, 31г, 32, 32а, 2-го поверху № 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1 а в літ. "А-6" що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 . Про наявність такого спору представником ТОВ «ДЖЕНУС» було повідомлено Комісію під час розгляду скарги. Однак, Комісія не звернула увагу на подані заперечення щодо скарги та взяла на себе повноваження суду з приводу розгляду спору з того самого предмета та підстав. Більш того, Комісія взагалі не досліджувала інформацію про наявне судове провадження у зв`язку із зазначеним спором, а у висновку взагалі не відображено дослідження даного питання. Таким чином, Комісією було розглянуто скаргу поза межами їх Компетенції, що призвело до грубого порушення Порядку та грубого порушення прав та інтересів інших осіб.

Ввосьме, суб`єкт розгляду скарги скасував запис, який був вчинений на підставі судового рішення.

Так, ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржує рішення про державну реєстрацію від 21.03.2019 №46066732. Як зазначає Скаржник, це рішення реєстратора про державну реєстрацію прав вчинено на підставі рішення Московського районного суду від 24.05.2018 у справі №643/5134/18. Разом з цим,відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Враховуючи зазначену норму, навіть не досліджуючи питання обґрунтованості чи необґрунтованості вимог скаржника у Міністерства юстиції України відсутні повноваження розглядати скаргу в частині рішення державного реєстратора від 21.03.2019 № 46066732.

Вдев`яте, суб`єкт розгляду скарги обмежився лише один абзацом в обґрунтування неправомірності 11 рішень державних реєстраторів.

Так, підставою для скасування рішень державних реєстраторів стало безпідставне скасування рішення державного реєстратора від 21.03.2019 та від 01.07.2019, яке прийняте на підставі рішення суду і не могло бути переглянуте Комісією. Інші рішення державних реєстраторів скасовані як «похідні». Ці рішення не є похідними, а є самостійними рішеннями державних реєстраторів, які є підставою для виникнення права власності та обтяжень, а тому кожне конкретне рішення державного реєстратора слід оцінювати окремо та всебічно.

Зазначає, що відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 від 25.12.2015 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах;чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні. Однак, суб`єкт розгляду скарги при скасуванні начебто «похідних» рішень державних реєстраторів жодним чином не обґрунтував:які саме порушення при вчиненні конкретної реєстраційної дії допустили державні реєстратори;не обґрунтував у чому саме конкретно полягає невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом; не обґрунтував чому подані документи не дають змоги встановити набуття,зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; не обґрунтував чому ж саме державні реєстратори повинні були відмовити у вчиненні інших реєстраційних дій;не обґрунтував яке конкретне порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації було допущено державними реєстраторами. Таким чином, висновок Комісії не містить взагалі будь-якого обґрунтування скасування «похідних» рішень.

Вдесяте, суб`єкт розгляду скарги не врахував відомості про те, що стосовно нерухомого майна Скаржником 18.09.2019 було внесено записи про державну реєстрацію іпотеки за договором іпотеки.

Так, на підставі інформаційної довідки було встановлено, що за адресою м. Харків, вул.Пушкінська, буд. З скаржником 18.09.2019 було внесено записи про державну реєстрацію іпотеки № 33281106 на підставі договору іпотеки №34/206-І від 27.09.2016 посвідченого ПН ХМНО Салигою Н.А., зареєстрований в реєстрі за №1480 та запис про обтяження № 33282303 нерухомого майна. Такі записи були вчинені державним реєстратором Печенізької РДА Харківської області Гаспаряном Г.А. на підставі договору іпотеки та в забезпечення виконання основного зобов`язання, яке зазначене в поданій ПАТ АТ «Укргазбанк» скарзі. Таким чином, незрозуміло яким чином взагалі порушуються права АТ «Укргазбанк» та за яких причин останні не повідомили Комісію про те, що ними було внесено записи про іпотеку та обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, позивачка зазначає, що прийнятим наказом МЮУ порушуються її майнові приватні права у вигляді втрати нею свого права на нерухоме майно внаслідок прийняття наказу МЮУ. Таким чином, у випадку скасування наказу МЮУ, будуть поновлені її майнові права у вигляді поновлення державної реєстрації прав на нерухоме майно. Це безумовно свідчить про те, що спір виник саме з приводу нерухомого майна, а не стосується публічно-правових відносин позивача та МЮУ.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 визначено головуючого суддю у справі: Попраса В.О.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 02.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства Юстиції України, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ПАТ АБ «Укргазбанк», про визнання протиправним та скасування наказу, справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження.

31.03.2020 представником третьої особи ПАТ « УКРГАЗБАНК» (далі - Банк, третя особа) подано до суду пояснення щодо позову, зі змісту яких вбачається, що Банк проти задоволення позовних вимог заперечує та прохає відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень Банк зазначає, що спірний наказ є законним, обґрунтованим та винесеним з дотриманням вимог чинного законодавства з огляду на зазначене.

По-перше, спірний наказ винесений за скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк, 94.9409 відсотки статутного капіталу Банку належить Державі, а постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 АБ «УКРГАЗБАНК» віднесено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки Держави) на незаконні дії третіх пов`язаних осіб, що призвели до технічного виведення з-під іпотеки нерухомого майна.

По-друге, 27.09.2016 між Банком та ТОВ «ПФК Магнум» було укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії (траншевої) № 9/2016-К ( далі - Кредитний договір). В забезпечення виконання умов Кредитного договору ТОВ «Омега Плюс Харків» (учасником якого була ОСОБА_4 ), згідно із Договором іпотеки № 34/2016-1 без оформлення заставної, що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 1480 (далі також - «Договір іпотеки»), в іпотеку передано нежитлові приміщення 1-го поверху №29,296,29в,29г,29д,31,31 б,Зів,31г,32,32а площею 124,3 кв.м., 2-поверху № 5-1,5-2,5- 3,5-4,5-5,5-1а площею 216,5 кв.м., загальною площею 340,8 кв.м. в літ. «А-6», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( далі - Нежитлові приміщення). Право власності на Нежитлові приміщення було та залишається до цього часу власністю ТОВ «Омега Плюс Харків», зареєстроване 26.05.2016. на підставі Протоколу загальних зборів ТОВ "Омега Плюс Харків" №11 від 17.05.2016, яким ОСОБА_4 передала до статутного фонду ТОВ "Омега Плюс Харків" відповідні Нежитлові приміщення. Аналогічно право іпотеки Банку виникло з моменту державної реєстрації - 27.09.2016 та до цього часу залишається за Банком. Правові титули, на підставі яких виникли права ТОВ «Омега Плюс Харків» та Банку щодо Нежитлових приміщень не були скасовані. Більше того, щодо ТОВ «Омега Плюс Харків» порушено справу про банкрутство з 17.09.2017 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також заборону відчуження майна. Станом на 03.10.2017р. зобов`язання за Кредитним договором ТОВ «ПФК Магнум» були порушені, що підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 28.02.2018 у справі № №922/4112/17. Зобов`язання за кредитним договором не виконані до цього часу. Таким чином, у Банку виникло право на отримання задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки - Нежитлових приміщень згідно із Договором іпотеки. В той же час, що групою пов`язаних осіб із колишнім власником ОСОБА_10 приміщень ОСОБА_4 за посередництвом державних реєстраторів та нотаріусів було виведено вказане нерухоме майно з власності ТОВ «Омега Плюс Харків» та з-під іпотеки Банку, розділено та передано частинами в іпотеку позивачці.

Вказує, що 21.03.2019 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - Литвиненко Л.В. (надалі також Реєстратор-1) №46066732 про скасування запису про право власності за номером 14680624, скасовано право власності ТОВ «Омега Плюс Харків». 01.07.2019 рішенням Реєстратора-1 №47570962 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень припинено іпотеку ПАТ АБ «Укргазбанк» на Нежитлові приміщення. Подальші реєстраційні дії стали наслідком незаконного та безпідставного скасування права власності ТОВ «Омега Плюс Харків» та припинення іпотеки ПАТ АБ «Укгазбанк» на Нежитлові приміщення та були спрямовані на завершення основного процесу - метою якого було позбавлення державного Банку права та можливості реалізувати звернення стягнення на предмет іпотеки, що виникло у зв`язку із невиконанням, забезпеченого такою іпотекою, основного зобов`язання та залишення таких нежитлових приміщень у фактичному користуванні попередньо власника - ТОВ «Омега Плюс Харків». 03.07.2019 рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяни Петрівни (надалі також - «Реєстратор-2») №47603735 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (про внесення запису про припинення права власності, номер запису про право власності 9624588) та державну реєстрацію прав та їх обтяжень (номер запису про право власності 32231204) зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Дженус». 23.07.2019 рішеннями Реєстратора-1 №47898404 закрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи відносно Нежитлових приміщень внаслідок їхнього поділу. Рішенням №47896396 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та № 47896008 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) зареєстровано право власності ТОВ «Дженус» на два нових об`єкти (реєстраційні номери 1877769963101 та 1877756763101), що утворилися в результаті поділу первинних Нежитлових приміщень. 22.08.2019 рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіного Станіславом Юрієвича (надалі також - «Реєстратор-3») №48357018, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 3011,3012, виданого 21.08.2019, видавник: ОСОБА_11 , право власності на семикімнатну квартиру, - розташовану на другому поверсі п`ятиповерхового цегляного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 1877769963101) зареєстровано за ОСОБА_5 . 23.08.2019 рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Яни Михайлівни (надалі також - «Реєстратор 4») №48376642 було зареєстровано іпотеку (номер запису про іпотеку 32945562) на нежитлові приміщення 1 поверху № 29, 29а, 31, 31а, 32, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1877756763101) на підставі договору Іпотеки від 23.08.2019р, укладеного між ТОВ "Дженус" та ОСОБА_6 08.2019 рішенням Реєстратора-4 №48377285 на підставі договору Іпотеки 23.08.2019 на нежитлові приміщення 1 поверху накладено обтяження - заборону на нерухоме майно (номер запису про обтяження 32945999). 27.08.2019 рішенням Реєстратора-4 №48399829 було зареєстровано іпотеку (номер запису про іпотеку 32967590) на семикімнатну квартиру на підставі договору Іпотеки від 27.08.2019, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 27.08.2019 рішенням Реєстратора-4 №48402130 на підставі договору Іпотеки 27.08.2019 на семикімнатну квартиру накладено обтяження - заборону на нерухоме майно (номер запису про обтяження 32969821).

Зазначає, що оскільки права Банку як іпотекодавця були порушені низку вище перелічених незаконних дій осіб, які не мають і можуть мати жодного відношення до предмету іпотеки після його відчуження колишнім власником ОСОБА_4 на користь іпотекодавця Банку - ТОВ "Омега Плюс Харків", Банк звернувся до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації із скаргою на дії реєстраторів та нотаріусів. За наслідком розгляду скарги її було частково задоволено спірним наказом.

Вказує, що правова позиція Банку, підтримана Комісією у відповідному висновку, полягає в такому.

Так, закон передбачає, що державна реєстрація скасування права власності на нерухоме майно проводиться виключно на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Окрім того державна реєстрація прав, в тому числі їх припинення, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, яке за своїм змістом передбачає реєстрацію таких прав або їх припинення щодо відповідного об`єкта нерухомого майна. В свою чергу Державний реєстратор ОСОБА_12 прийняла оскаржуване рішення щодо державної реєстрації скасування права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі рішення суду, що не набрало законної сили , а також прийняла інше оскаржуване рішення щодо державної реєстрації припинення іпотеки на підставі рішення суду, яке за своїм змістом не передбачало припинення такого права. А відтак, прийняті рішення є незаконним та підлягають скасуванню. Винесення будь-яких подальших рішень та/або вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо Нежитлових приміщень за умови скасування МЮУ Оскаржуваним наказом записів про право власності ОСОБА_4 , апріорі виключає їх законність, оскільки особа, яка звернулась про відповідно реєстраційну дію позбавлена правового титулу на це майно.

Щодо незаконності рішення Реєстратора-1 про припинення права власності на Нежитлові приміщення, Банк зазначає наступне.

Так, 21.03.2019 Реєстратор-1 було скасовано право власності ТОВ «Омега Плюс Харків» на підставі зупиненого, на момент вчинення реєстраційних дій (ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.11.2018 у справі № 643/5134/18), Рішення Московського районного суду від 24.05.2018 у справі № 643/5134/18, яке в подальшому - 27.03.19 було скасовано судом апеляційної інстанції, рішення якої залишено без змін постановою Верховного суду від 12.08.201. Зазначене підтверджує, що Реєстратором-1, за заявою представника ОСОБА_4 , беж жодної правової підстави було скасовано право власності ТОВ «Омега Плюс Харків» на Нежитлові приміщення (які раніше були передані ним в іпотеку ПАТ АБ «Укргазбанк») та відновила запис про право власності попереднього власника - ОСОБА_4 .

Вказує, що положеннями Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Профільний закон) передбачено, що скасування рішення про державну реєстрацію прав та записів про право власності на об`єкти нерухомого майна здійснюється виключно на підставі рішення суду. А саме, відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. ПАТ «АБ «Укргазбанк», як іпотекодержатель відповідного нерухомого майна зазначає, що рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав або запису про право власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Омега Плюс Харків» (особою, яка передала такі приміщення в іпотеку Банку - чим самим забезпечила гарантування виконання основного кредитного зобов`язання) яке б набрало законної сили та було б законною підставою для прийняття оскаржуваного рішення Реєстратора-1 від 21.03.2019 №46066732- відсутнє. Приймаючи рішення про скасовано права власності ТОВ «Омега Плюс Харків» на Нежитлові приміщення Реєстратором-1 було перевищено надані йому законом повноваження та безпідставно скасовано запис про право власності ТОВ «Омега Плюс Харків» та відновлено запис про право власності за ОСОБА_4 .

Крім того, згідно положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 №1127 (надалі - Порядок) державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Відповідно до п.12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів. Також, як вірно зазначила у своєму висновку Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, згідно із абзацом1 статті 31 Профільного закону встановлено, що реєстраційні дії на підставі рішень суддів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Згідно пункту 1 частини 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень Закону України I "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власників" Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. Відповідно до положень пунктів 3-4 частини 1 статті 24 Профільного закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Підставою для прийняття Реєстратором-1 оскаржуваного рішення №46066732 від 21.03.2019 стало подане представником заявника рішення Московського районного суду від 24.05.2018, яким визнано право власності на Нежитлові приміщення за ОСОБА_4 , що була первинним власником такого об`єкту, і до якої повернулось - «перейшло» право власності після вчинення реєстраційних дій щодо скасування такого права власності відносно ТОВ «Омега Плюс Харків». Однак, приймаючи зазначене рішення, Реєстратором-1 не було вчинено всіх необхідних дій для здійснення перевірки поданих документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Так, Реєстратором-1 не було встановлено про наявність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав так як для такої були відсутні законні підстави, оскільки дія рішення Московського районного суду від 24.05.2018, з яким звернувся заявник, як з основним підтвердженням права та власне підставою для скасування права власності за ТОВ «Омега Плюс Харків» та відновлення запису про право власності ОСОБА_4 , була зупиненою і таке рішення не набрало законної сили на час прийняття оскаржуваного рішення у зв`язку із його апеляційним переглядом. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.11.2018 у справі №643/5134/18 було відкрито апеляційне провадження щодо перегляду рішення Московського районного суду м. Харкова від 24 травня 2018 року та зупинено дію такого рішення до ухвалення рішення Харківським апеляційним судом. Зазначена ухвала була опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень та знаходилась у вільному доступі із 26.11.2019.

Банк вважає законним скасування спірним наказом рішення Реєстратором-1, оскільки на момент прийняття такого рішення державним реєстратором не було дотримано обов`язку встановленого пунктом 4 частини 3 статті 11 Профільного закону та пунктом 12 Порядку та не здійснено перевірку відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав. Внаслідок порушення такого обов`язку Реєстратором-1 не було з`ясовано достовірність даних про набрання законної сили рішенням суду, яке було підставою для прийняття такого оскаржуваного рішення та відповідно не враховано той факт, що дія такого рішення була зупинена, а відтак існування законних підстав для прийняття рішення №46066732 та скасування запису про державну реєстрацію права власності станом на 21.03.2019 було відсутнє.

З урахуванням зазначеного, Банк погоджується і вважає абсолютно обґрунтованими висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо того, що профільне законодавство передбачає, що державна реєстрація скасування права власності на нерухоме майно проводиться виключно на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Окрім того, державна реєстрація прав, в тому числі їх припинення, проводяться зокрема на підставі рішення суду, що набрало законної сили, яке за своїм змістом передбачає реєстрацію таких прав або їх припинення щодо відповідного об`єкта нерухомого майна. В даному ж випадку оскаржувана реєстраційна дія проведена з грубим порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення Реєстратором-1 не було належним чином встановлено підстави для державної реєстрації скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ "Омега Плюс Харків" на підставі доданого до заяви ОСОБА_4 рішення Московського районного суду м.Харкова від 24.05.2018. Зокрема не було належним чином перевірено з ЄДРСР за допомогою офіційного веб порталу судової влади України інформацію щодо такого рішення суду, оскільки на момент вчинення реєстраційної дії згідно з відомостями ЄДРСР рішення Московського районного суду м.Харкова від 24.05.2018 не набрало законної сили. Крім того, не було належним чином перевірнено документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав та не було прийнято відповідного рішення.

Щодо незаконності рішення Реєстратора-1 про припинення іпотеки ПАТ АБ "Укргазбанк", Банк зазначає наступне.

Так, Реєстратором-І незаконно, із явним порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію "прав на нерухоме майно», Закону України «Про іпотеку» та абсолютно безпідставно, припинила іпотеку ПАТ АБ «Укргазбанк» на Нежитлові приміщення на підставі заяви представника іпотекодавця без повідомлення іпотеко держателя та на підставі постанови Господарського суду Харківської області від

30.10.2018 у справі № 922/2960/17, якою визнано ТОВ «Омега Плюс Харків» банкрутом, рішення суду жодним чином не містило вказівок та положень про припинення іпотеки, і жодним чином не стосувалась її загалом, а виключно регулювала порядок призначення та введення ліквідаційної процедури відносно банкрута - ТОВ «Омега Плюс Харків. Окрім того така постанова, на момент її надання державному реєстратору, уже була скасована Верховним Судом 11.06.2019, про що у вільному доступі в ЄДРСР містяться рішення та відповідно які були приховані заявником та не враховані державним реєстратором.

Зазначене рішення на переконання Банку було протиправними, та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України про державну реєстрацію, оскільки було прийнято на підставі неналежних документів поданих суб`єктом, що не наділений законом правом на звернення із відповідними заявами про припинення іпотеки та заборон, а відтак приймаючи Оскаржуваний наказ, у МЮУ було достатньо підстав для скасування такого рішення. Частиною 3 статті 10 Профільного закону передбачає, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

У відповідності до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Отже положеннями профільного закону передбачено, збереження прав та обов`язків Іпотекодавця за новим власником нерухомого майна у разі переходу права власності на Предмет іпотеки до третьої особи, при цьому укладення додаткових угод до договору іпотеки не потребується.

Згідно положень частини 2 статті 33 Закону України "Про іпотеки" у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. З урахуванням обставин та норм статті 33 Закону України "Про іпотеку" Банк вважає абсолютно обґрунтованими висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо того, що виходячи із положень постанови господарського суду Харківської області від 30.10.2018. Реєстратор-1 не мала правових підстав для державної реєстрації припинення іпотеки на підставі такого рішення суду, оскільки воно за своїм змістом прямо не передбачало припинення іпотеки. А відтак, законодавством чітко передбачено у яких випадках іпотека припиняється - жоден із таких випадків відносно іпотеки Нежитлових приміщень ПАТ АБ «Укргазбанк», на час прийняття оскаржуваних рішень Реєстратора-1, не настав, що є додатковим свідченням того, що оскаржувані рішення реєстратора прийняті у відсутності будь-яких законний підстав для їх прийняття, з чого слідує висновок про їх безпідставність та протиправність.

Положення частини 2 статті 24 Профільного закону закріпили обов`язок державного реєстратора прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень за наявності підстав для відмови в державній реєстрації. Банк переконаний, що заявником Реєстратору - 1 не було подано жодних належних документів, які б надавали такому реєстратору право на прийняття оскаржуваних рішень та підтверджували наявність підстав для їх прийняття, натомість подані документи (постанова Харківського господарського суду від 30.10.2019), підтверджує абсолютно протилежний факт, а саме порушення вимог законодавства реєстратором при винесенні оскаржуваних рішень і відповідно протиправність його дій.

Щодо рішень Реєстраторів-1,2,34 стосовно реєстрації права власності на Нежитлові приміщення за новим власником - ТОВ «Дженус», подальший поділ первинного об`єкту нерухомості на дві частини та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, реєстрації права власності на два окремі об`єкти, що утворились в результаті поділу первинного, за ТОВ «Дженус», подальшого переходу права власності на один із таких об`єктів до ОСОБА_5 та накладення на два новостворені об`єкти наступних іпотек та обтяжень - Банк переконаний, що зазначені рішення стали безпосереднім наслідком незаконного та безпідставного скасування права власності ТОВ «Омега Плюс Харків» та припинення іпотеки ПАТ АБ «Укргазбанк» на нежитлові приміщення. Без прийняття попередніх оскаржуваних рішень фактично не можна було б прийняти наступні. Винесення будь-яких подальших рішень та/або вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо Нежитлових приміщень за умови скасування МЮУ Оскаржуваним наказом записів про право власності ОСОБА_4 , апріорі виключає їх законність, оскільки особа, яка звернулась про відповідно реєстраційну дію позбавлена правового титулу на це майно.

Окрім цього, прийняття зазначених рішень, на тверде переконання Банку, були спрямовані на завершення основного процесу - метою якого було позбавлення державного Банку права та можливості реалізувати звернення стягнення на предмет іпотеки, що виникло у зв`язку із невиконанням, забезпеченого такою іпотекою, основного зобов`язання та залишення таких нежитлових приміщень у фактичному користуванні попередньо власника - ТОВ «Омега Плюс Харків». Додатково звертає увагу суду, що адреса місця знаходження новоутвореного (в липні 2019р.) товариства ТОВ «Дженус» повністю співпадає з адресою місця знаходження попереднього власника Нежитлових приміщень ТОВ «Омега Плюс Харків». Тобто, новий власник ТОВ «Дженус» до якого майно перейшло внаслідок незаконних дій ОСОБА_4 направлених на позбавлення права власності ТОВ «Омега Плюс Харків» та власне попередній власник - ТОВ «Омега Плюс Харків» знаходяться за однією адресою, в одному приміщенн - АДРЕСА_4 . Зазначене, окрім усіх вказаних обставин незаконності реєстраційних дій, є додатковим підтвердженням, що усі зазначені вище дії вчинялися виключно з метою залишення Нежитлових приміщень у фактичному користуванні- ТОВ «Омега Плюс Харків» та позбавлення Банку законного права на звернення стягнення на предмет іпотеки. Внаслідок незаконних дій представника ОСОБА_4 - безпідставно та незаконно скасовано запис про право власності ТОВ «Омега Плюс Харків» на Нежитлові приміщення, наслідком чого стало незаконне відновлення запису про права власності на такі приміщення за ОСОБА_4 .

Щодо посилань позивачки на те, що суб`єкт розгляду скарги проігнорував той факт, що у судовому порядку вирішується спір стосовно нерухомого майна, Банк зазначає наступне.

Позивачкою зазначено, що на момент розгляду скарги Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації вона звернулася до Київського районного суду м. Харкова із позовом про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 . За наслідками такого звернення Київським районним судом м.Харкова було відкрито провадження у справі № 953/19674/19, що на переконання позивачки було перешкодою для розгляду Комісією відповідної скарги так як наявний спір щодо нерухомого майна.В обґрунтування своєї ж позиції позивачка посилається на п.11 Порядку №1128 від 2512.2015, яким передбачено, що у разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду. В супереч даному положенню - засвідчену копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №953/19674/19 Комісії надана не була.

Банк вказує, що відтак із системного аналізу положень законодавства, що регулює процедуру розгляду скарг на рішення державного реєстратора, зокрема, Порядку №1128, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та тенденцій сучасної судової практики, не будь-який судовий спір щодо нерухомого майна є блокуючим у питаннях визначення можливості розгляду скарг на рішення державних реєстраторів Міністерством Юстиції України. Відтак наявність судового спору як перешкода розгляду таких скарг МЮУ може вважатися виключно судовий спір між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, а також судовий спір з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав. Справа ж № 953/19674/19 має зовсім інший предмет та відповідно підстави, стосується виключного кола осіб та жодним чином не впливала на розгляд відповідної скарги. Вирішення такого спору жодним чином не мало б наслідком скасування жодного із оскаржуваних рішення державного реєстратора так як такий спір стосувався виключно звернення стягнення на предмет наступної іпотеки, в той час як скарга стосувалась оскарження рішень державного реєстратора щодо позбавлення права власності та припинення записів про припинення первинної іпотеки. Окрім того, судовий спір у справі № 953/19674/19 з урахуванням юридичного підходу стосувався іншого нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 , площею 196,9 м.кв, реєстраційний номер 1877769963101, в той час як скарга подана на рішення державних реєстраторів, які стосуються незаконного позбавлення права власності та іпотеки на Нежитлові приміщення загальною площею 340,8 м2 в літ. "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 633670863101). Із зазначеного випливає висновок про відсутність будь-якого судового спору щодо нерухомого майна, що було предметом скарги Банку.

Щодо посилань позивачки стосовно того, що суб`єкт розгляду скарги проігнорував інформацію про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, Банк зазначає наступне.

Так, представник ТОВ «Дженус», в усному порядку, під час розгляду Комісією скарги Банку 16.12.2019 повідомив, що він звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської обл. - Литвиненко Л.В, приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса ХМНО Азадалієвої Я.М. про скасування рішень державних реєстраторів. За посиланнями позивачки, згідно положень п.8 ст.З7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. З урахуванням даних положень законодавства та інформації, яку в усному порядку повідомило ТОВ «Дженус», позивачка прийшла до висновку про наявність судового спору між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав, що було б підставою для відмови у скарзі. Однак такий висновок позивачки є помилковим та не підтверджується жодними доказами, оскільки ТОВ «Дженус» не надав Комісії жодної засвідченої копії рішення суду, що підтверджувала наявність відповідного судового провадження, існування можливого спору підтверджувалось виключно словами представника ТОВ «Дженус». Більше того, з метою перевірки слів ТОВ «Дженус», Комісія в ході засідання 16.12.2019 здійснила перевірку Єдиного реєстру судових рішень на предмет існування ухвали про відкриття провадження у відповідній справі за позовом ТОВ «Джесус», однак така ухвала чи інше будь-яке судове рішення з даного питання в реєстрі було відсутнє. А отже, твердження позивачки, що Комісія не досліджувала інформацію про наявне судове провадження у відповідній справі і не взяла її до уваги не відповідає дійсності. Більше того, в ході підготовки даного відзиву представником Банку було встановлено, що в Єдиному реєстрі судових рішень міститься ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі № 520/13713/19 про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженус" до державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошніченко Т.П. про скасування рішень з підстав, що поданий позов не належить до юрисдикції адміністративного суду. Дана ухвала постановлена після прийняття спірного наказу. Відтак судового провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав про яке зазначав представник ТОВ «Дженус», та на що посилається у своєму позові позивачка, ніколи не існувало, а відтак і не існувало підстав для відмови у задоволення скарги Банку із таких причин. Поряд з цим, Банк зазначає, що пов`язана із колишнім власником Нежитлових приміщень особа(учасник ОСОБА_13 ) ТОВ "Дженус" веде себе недобросовісно, грубо зловживає своїми процесуальними права, оскільки, з однієї сторони оскаржує реєстраційні дії у справах № 520/13713/19 та № 922/4188/19, з іншої подає позов про скасування Оскаржуваного наказу у справі №953/3363/20. Вказане виключає блокуючий для розгляду скарги Комісією спір про право апріорі.

Щодо посилань позивачки стосовного того, що суб`єкт розгляду скарги скасував запис, який був вчинений на підставі судового рішення, Банк зазначає наступне.

Так, позивачка у поданому позові, зазначає про те, що ПАТ АБ «Укргазбанк» оскаржує рішення державного Реєстратора-1 про скасування права власності ТОВ «Омега Плюс Харків», що вчинено на підставі зупиненого Рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2018 у справі № 643/5134/18, що відповідно до положень статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключало можливість розгляду МЮУ відповідної скарги Банку на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав так як таке право набуто підставі рішення суду. Банк не погоджується із зазначеними твердженнями, оскільки ПАТ АБ «Укргазбанк» вважає оскаржуване рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В. №46066732 про скасування запису про право власності за номером 14680624 незаконним, саме з причин його безпідставності. Таке рішення не можна вважати вчиненим на підставі рішення суду, оскільки рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2018 було зупинено, а отже не породжувало жодних правових наслідків на момент прийняття оскаржуваного рішення, а відтак таке приймалось державним реєстратором без жодної правової підстави так як заявник ОСОБА_4 не набула жодного права на підставі рішення суду в силу зупинення дії такого.

Щодо тверджень позивачки стосовного того, що Банком не було повідомлено Комісію про те, що ним було внесено запис про іпотеку та обтяження до в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Банк зазначає наступне.

Посилання позивачки на той факт, що за заявою Банку в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію іпотеки №33281106 на підставі договору іпотеки № 34/206-1 від 27.09.2016, що на думка позивачки свідчить про відсутність порушення прав Банку та відповідно відсутність у нього підстав для звернення із відповідною скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації вважає необґрунтованими, оскільки запис №33281106 було внесено лише в Спеціальний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, так як и основний розділ відносно ОСОБА_10 приміщень був закритий внаслідок незаконного поділу таких Нежитлових приміщень на два нові окремі об`єкти, а відтак виконання будь-яких реєстраційних дій в такому було технічно неможливим через його закриття. Відновлення запису про іпотеку в Спеціальному розділі не відновило в повній мірі правовий статус ПАТ АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателя Нежитлових приміщень через незаконний поділ таких приміщень та передання таких без його згоди в наступну іпотеку - ОСОБА_3 , а відтак права Банку порушувалися оскарженими реєстраційними діями, а їх відновлення було можливим виключно лише після скасування таких., що і надало Банку право на звернення до Комісії із відповідною скаргою для скасування незаконних реєстраційних дій та відновлення усіх законних прав Іпотекодержателя відносно спірного майна. Повідомлення Банком Комісії про внесення запису про державну реєстрацію іпотеки №33281106 не було обов`язком ПАТ АБ «Укргазбанк», зазначену інформацію вважали такою, що жодним чином не впливає на розгляд скарги щодо законності зовсім інші реєстраційні дії, незаконність яких підтверджувалась рядом інших фактів та доказів. Окрім того, Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду відповідної скарги володіла вільним та повним доступом до вданих Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а відтак така інформація їй і так була доступною.

З урахування вище зазначеного, Банк вважає спірний наказ законним та таким, що винесений в межах компетенції Міністерства юстиції України та спрямований на відновлення законних та порушених прав державного банку, а поданий ОСОБА_8 позов безпідставним та необгрунтованим, спрямованим на завершення системного плану дій пов`язаних та зацікавлених осіб, що направленено на безпідставне заволодіння майном, що перебуває в іпотеці Державного акціонерного банку «УКРГАЗБАНК» та завдання значних збитків державі.

28.04.2020, стороною позивачки подано відповідь на пояснення третьої особи ПАТ БАНК «УКРГАЗБАНК», зі змісту якої вбачається, що позивачка вважає доводи Банку безпідставними та такими, що не містять обґрунтованих правових аргументів щодо об`єкту оскарження, а саме наказу Міністерства юстиції України № 4095/5 від 20.12.2019, оскільки Банк надає правові характеристики діям третіх осіб, що жодним чином не відноситься до суті справи, зловживає своїм статусом державного банку та таким чином намагається тиснути на суд, зловживає процесуальними правами, нехтуючи принципом рівності учасників судового процесу, з огляду на зазначене.

По-перше, у своєму відзиві Банк зазначає, що Державний реєстратор Литвиненко Л.В, прийняла оскаржуване рішення щодо державної реєстрації скасування права власності на об`єкт нерухомого майна на підставі рішення Московського районного суду від 24.05.2018 у справі 643/5134/18 та відповідно зазначає, що приймаючі рішення про скасування права власності ТОВ «Омега Плюс Харків» на нежитлові приміщення Реєстратором -1 було перевищено надані законом повноваження та безпідставно скасовано запис про право власності ТОВ «Омега Плюс Харків», відновлено запис про право власності за ОСОБА_4 . Також зазначено, що реєстратором не було вчинено всіх необхідних дій для здійснення перевірки поданих документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень. Банк зазначає, що 01.07.2019 Реєстратором-1 незаконно, із порушенням норм Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», Закону України «Про іпотеку» та безпідставно припинила іпотеку Банку на нежитлові приміщення на підставі заяви представника іпотекодавця на підставі Постанови Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17, якою визнано ТОВ «Омега Плюс Харків» банкрутом. Крім того, Банк вказує на неправомірність прийнятих рішень Державного реєстратора Литвиненко Л.В., що вчиненні на підставі судових рішень.

Разом з цим, в позовній заяві позивачка зазначає те що, відповідно до п.1 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Таким чином Банк проігнорував той факт, що у Міністерства юстиції України взагалі відсутні повноваження розглядати скаргу в частині рішення державного реєстратора від 21.03.2019 № 46066732 та від 01.07.2019 № 47570962, які були вчинені на підставі судових рішень і можуть бути скасовані лише в судовому порядку, відповідно до чинного законодавства. Більше того, відповідний оскаржуваний висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 21.03.2019 є протиправним та посилання Банком на порушення державним реєстратором Литвиненко Л.В. статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є повністю безпідставними, оскільки у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови в державній реєстрації прав відповідно до вищезазначеної статті та повторно слід наголосити на тому, що Комісією було розглянуто скаргу поза межами їх компетенції та відповідні питання повинні вирішуватися лише судовому порядку.

По-друге, Банк вказує на рішення Реєстраторів 1,2,3,4 та відповідно зазначає, що винесення будь-яких подальших рішень та вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень за умови скасування Міністерством юстиції України оскаржуваним наказом записів про право власності ОСОБА_4 , апріорі виключає їх законність. Всупереч зазначеному Банком, рішення державних реєстраторів є самостійними, а тому кожне конкретне рішення державного реєстратора слід оцінювати окремо та всебічно, вони не можуть бути визначені як наслідок інших рішень та твердження, щодо «апріорі виключає їх законність» суперечить фундаментальним принципам чинного законодавства України. Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні.

Однак, суб`єкт розгляду скарги при скасуванні «похідних» рішень державних реєстраторів жодним чином не обґрунтував: які саме порушення при вчиненні конкретної реєстраційної дії допустили державні реєстратори, у чому саме конкретно полягає невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом, чому подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, чому ж саме державні реєстратори повинні були відмовити у вчиненні інших реєстраційних дій, яке конкретне порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації було допущено державними реєстраторами. Таким чином, висновок Комісії не містить взагалі будь-якого обґрунтування скасування «похідних» рішень та відповідні припущення Банку, що заявлені у відзиві щодо незаконності реєстраційних дій є виключно припущеннями та фактично не мають під собою жодного правового обґрунтування та жодним чином не відносяться до суті справи, якою є скасування незаконно прийнятого Наказу Міністерства юстиції України № 4095/5 від 20.12.2019.

По-третє, Банк у вказує на те, що позивачкою здійснюються посилання виключно на можливі процесуальні порушення, що були допущенні МЮУ при винесенні оспорюваного Наказу, які не є «суттєвими» та не можуть впливати на оцінку законності та відповідно не надана жодна оцінка доводів поданої скарги, обставинам та підставам для прийняття оскаржуваних рішень Державних реєстраторів. Відповідно до ст..19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно деяких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до змісту позовної заяви, якою оскаржується Наказ 4095/5 від 20.12.2019, відповідні процесуальні порушення неможливо вважити такими, що «не є суттєвими», через порушення суб`єктом розгляду скарги цілого ряду пунктів Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1128 (далі - Порядок), які регулюють процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, а саме: позивачкою не було отримано екземпляр скарги (порушення пункту 11 Порядку №1128 від 25.12.2015); суб`єктом розгляду скарги було неправомірно перенесено розгляд скарги по суті на іншу дату (порушення Порядку №1128 від 25.12.2015); суб`єктом розгляду скарги було порушено строк розгляду поданої скарги, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів (порушення частини 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»); суб`єкт розгляду скарги не залучив до розгляду скарги ключову заінтересовану особу (порушення п. 9, 11 Порядку № 1128 від 25.12.2015); суб`єкт розгляду скарги обмежився лише один абзацом в обґрунтування неправомірності 11 рішень державних реєстраторів (Порушення п. 8 Порядку № 1128 від 25.12.2015). Таким чином посилання Банку на те, що можливі процесуальні порушення, що були допущенні МЮУ при винесенні оспорюваного Наказу, які не є «суттєвими», жодним чином не слід брати до уваги через те, що вказаний Порядок визначає саме процедуру розгляду скарг та взагалі порядок функціонування суб`єкту розгляду скарги, та вказані порушення беззаперечно вважаються «суттєвими», та суперечать статті 19 Конституції України, що є вагомою підставою для скасування оскаржуваного Наказу.

Вчетверте, Банк вказує, що при посиланні позивачки на факт порушення Комісією норм матеріального права є те, що суб`єктом розгляду скарги проігноровано презумпцію правомірності правочину, та зазначене не відповідає дійсності, оскільки Комісія не здійснювала оцінку договорів іпотеки на предмет їх правомірності, оскільки до предмету розгляду в даному випадку належала оцінка правомірності рішення державного реєстратора. Відповідно до п. 8 Порядку № 1128 від 25.12.2015 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), тау разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж: визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); які рішення підлягають скасуванню або які дії, що вишивають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Так, 23.08.2019 приватним нотаріусом ХМНО Азадалієвою Я.М. було проведено державну реєстрацію іпотеки та до реєстру внесено запис про іпотеку № 32945562 та запис про обтяження №32945999. Зазначає, що на час укладення договорів іпотеки та їх державної реєстрації жодні відомості про будь-які зареєстровані обтяження щодо нерухомого майна були відсутні. Таким чином, суб`єктом розгляду скарги повністю проігноровано презумпцію правомірності правочинів та скасовано законні дії державного реєстратора щодо реєстрації договору іпотеки та обтяження, більше того не було навіть надано оцінку правомірності рішення державного реєстратора, всупереч тому, що зазначено у відзиві. Вказує, що відповідним незаконним діями порушено законні права та інтереси позивачки як іпотекодержателя, більше того всупереч пункту 8 Порядку №1128 від 25.12.2015 Комісією проігноровано доводи позивачки з цього приводу та жодним чином не досліджено чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах.

Вп`яте, Банк зазначає, що позивачкою на момент розгляду скарги не було надано засвідчену копію ухвали суду про відкриття провадження у справі №953/19674/19, та відповідно зазначено те, що справа має зовсім інший предмет, підстави та стосується виключного кола осіб та жодним чином не впливала на розгляд скарги. Але, всупереч зазначеного у відзиві під час засідання Комісії, представником позивачки було проінформовано про те, що у судовому порядку вирішуються спори про право стосовно нерухомого майна, то можливе рішення за результатами розгляду скарги призведе до втрати речового права і позбавить можливості іпотекодержателя задовольнити свої вимоги. Більше того, через порушення п.11 Порядку 1128 від 25.12.2015 Позивачу не було надано за два дні до розгляду скарги по суті, який призначений 16.12.2019 о 14 год. 10 хв., копію такої скарги з додатками до неї та її відповідно взагалі не було надано, відповідно позивачка не мала навіть можливості надати Комісії належним чином засвідчені копії відповідних судових рішень. Такі дії з боку суб`єкта розгляду скарги фактично позбавили позивачку права на ознайомлення з поданою скаргою та можливості належним чином захистити свої права.

Також зазначає, що представником ТОВ «Дженус» було повідомлено про наявний інший судовий спір в провадженні господарського суду Харківської області за позовною заявою до Державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П., про скасування рішень державних реєстраторів, що стосуються нежитлових приміщень 1-го поверху № 29, 296, 29в, 29г, 29д, 31, 316, Зів, 31г, 32, 32а, 2-го поверху № 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а в літ. "А-6" що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 . Комісія не звернула увагу на подані заперечення щодо скарги та взяла на себе повноваження суду з приводу розгляду спору з того самого предмета та підстав. Більш того, Комісія взагалі не досліджувала інформацію про наявне судове провадження у зв`язку із зазначеним спором, а у висновку взагалі не відображено дослідження даного питання.

Вшосте, Банк зазначає, що внесення запису про державну реєстрацію іпотеки №33281106 та повідомлення Комісії про цей факт не було обов`язком Банку. Зазначену інформацію Банк вважає такою, що жодним чином не впливає на розгляд скарги. Більше того, Комісія під час розгляду відповідної скарги володіла даною інформацією через наявний доступ до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такі записи були вчинені державним реєстратором Печенізької РДА Харківської області Гаспаряном Г.А. на підставі договору іпотеки та в забезпечення виконання основного зобов`язання, яке зазначене в поданій ПАТ AT «Укргазбанк» скарзі, Законності цих дій державного реєстратора окремо буде надана правова оцінка. Таким чином, Банк жодним чином не обґрунтовує яким чином взагалі порушуються права AT «Укргазбанк» та за яких причин останні не повідомили Комісію про те, то ними було внесено записи про іпотеку та обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, Комісією не було досліджено питання поновлення можливого порушення права або законних інтересів скаржника іншим способом та воно було взагалі проігноровано та не знайшло свого відображення у висновку, що є значним порушенням Порядку № 1128 від 25.12.2015.

27.05.2020 стороною позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивачка прохала суд: скасувати Наказ Міністерства юстиції України №4095/5 від 20.12.2019 «Про скасування рішень»; зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо: поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.03.2019 № 46066732, 46069394, від 01.07.2019 № 47570962, від 23.07.2019 №47898404, 47896008, 47896396, прийняті державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмилою Володимирівною; поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2019 №47603735, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною; поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.08.2019 № 48357018, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем; поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.08.2019 № 48376642, 48377285, від 27.08.2019 № 48399829, 48402130, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Азадалієвою Яною Миколаївною.

09.06.2020 представником відповідача до суду подано відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та прохає відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що 02.10.2019 представник ПАТ «АБ «Укргазбанк» звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України, в якій просив провести перевірку правомірності прийнятих рішень державними реєстраторами та скасувати:рішення від 21.03.2019 № 46066732, від 01.07.2019 №№ 47570807, 47570962, від 23.07.2019 №№ 47898404, 47896008, 47896396, прийняті державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмилою Володимирівною (далі - державний реєстратор Литвиненко Л.В.); рішення від 03.07.2019 № 47603735, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною (далі - приватний нотаріус Мірошниченко Т.П.); рішення від 22.08.2019 № 48357018, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем (далі - приватний нотаріус Куксін С.Ю.); рішення від 23.08.2019 №№ 48376642, 48377285 від 27.08.2019 №№ 48399829, 48402130, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Азадалієвою Яною Миколаївною, щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлових приміщень 1-го поверху № 29, 296, 29в, 29г, 29д, 31, 316, Зів, 31г, 32, 32а площею 124,3 кв.м., 2-го поверху № 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а площею 216,5 кв.м., загальною площею 340,8 кв.м. в літ. «А-6» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 633670863101) (далі - об`єкт), нежитлових приміщень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1877756763101) (далі - об`єкт 1), квартири АДРЕСА_5 , посилаюсь на наступні обставини.

Так, 27.09.2016 між ПАТ АБ «Укргазбанк» (надалі - Банк) та ТОВ «ПФК Магнум» укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної відкличної кредитної лінії (траншевої) №9/2016-К. 27.09.2016 в якості забезпечення виконання умов Кредитного договору №9/2016-К від 28.09.2016 між Банком та ТОВ «Омега Плюс Харків» було укладено Договір іпотеки №

34/2016-1 оформлення заставної (надалі- Договір іпотеки), що посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Салию Н.А. та зареєстрований в реєстрі за № 1480. Згідно п. 1.1 Договору іпотеки - цей договір забезпечував всі вимоги Іпотекодержателя, які випливали з Кредитного договору № 9/2016-К від 27.09.2016, укладеного між Банком та ТОВ "ПФК Магнум". Відповідно до умов Договору іпотеки предметом іпотеки було: нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху № 29, 296, 29 в, 29г, 29д, 31, 316,31в, 31г, 32, 32а площею 124,3 кв.м., 2 - поверху № 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а площею 216,5 кв.м., загальною площею 340,8 кв.м. в літ. "А-6", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належали Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі протоколу, серія та номер: 11, виданого 17.05.2016, видавник ТОВ "Омега Плюс Харків"; акту приймання-передачі нерухомого майна, право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав на нерухоме майно відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29772038 від 26.05.2016., Ємець І.О. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.05.2016, номер запису про право власності: 14680624, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:63367086310. В подальшому державними реєстраторами були вчинені оскаржувані реєстраційні дії.

В своїй скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначив, що на момент подання скарги за ним зберігся статус іпотекодержателя відносно вищезазначених нежитлових приміщень, щодо яких були вчинені оскаржувані реєстраційні дії, а відтак порушуються законні права Банку, так як вищезазначені реєстраційні дії позбавляють його можливості здійснити стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечено основне кредитне зобов`язання. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128). Положення Порядку далі за текстом наводиться в редакції, яка діяла на час розгляду скарги. Пунктом 8 Порядку № 1128, передбачено, зокрема, що під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав, і вирішує, зокрема, чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема, внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Вказує, що під час розгляду вказаної скарги, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) Комісією встановлено, що рішенням від 21.03.2019 №46066732 державним реєстратором Литвиненко Л.В. проведена державна реєстрація скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» (далі - ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ») (далі - оскаржуване рішення 1). Оскаржуване рішення 1 прийнято державним реєстратором за результатом розгляду заяви ОСОБА_4 до якої додано: рішення Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2018 у справі №643/5134/18, яким, зокрема, визнано недійсним правочин з передання об`єкта до статутного капіталу ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ», скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29772038 від 26.05.2016, що прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І.О., визнано за ОСОБА_4 право власності на об`єкт. Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) рішення Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2018 у справі № 643/5134/18 набрало законної сили 27.03.2019. Постановою Харківського апеляційного суду від 27.03.2019, зокрема, скасовано рішення суду Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2018 в частині задоволення позову про визнання недійсним правочину з передання об`єкта та квартири до статутного капіталу ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ», скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності; у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Порядок № 1127) визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон) та Порядком № 1127. Згідно з частиною першою статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Статтею 26 Закону встановлено, зокрема, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (абзац перший частини другої статті 26 Закону). Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 Закону) (частина п`ята статті 26 Закону). Абзацом першим статті 31і Закону встановлено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Водночас пунктом 1 частини другої розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.10.2016 № 1666-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» встановлено, що:до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром прав та ЄДРСР, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості ЄДРСР за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в ЄДРСР державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав. Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів. Згідно з пунктами 2, 4 частини третьої статті 10 Закону державний реєстратор, зокрема перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення, під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з ЄДРСР. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Наведене свідчить, що вищевказана реєстраційна дія була проведена з грубим порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення 1 державним реєстратором Литвиненко Л.В. не було належним чином встановлено підстави для державної реєстрації скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» на підставі доданого до заяви ОСОБА_4 рішення Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2018 у справі №643/5134/18, зокрема, не було належним чином перевірено у ЄДРСР за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України інформацію щодо такого рішення суду, оскільки на момент вчинення реєстраційної дії згідно відомостями ЄДРСР рішення Московського районного суду міста Харкова від 24.05.2018 не набрало законної сили, а також не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав та не було прийнято відповідного рішення.

Таким чином, державна реєстрація скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» проведена не на підставі рішення суду, що набрало законної сили, та відповідна державна реєстрація була проведена на підставі неналежного документа, оскільки такий документ не підтверджував скасування права власності зазначеної юридичної особи, та не був рішенням суду, що набрало законної сили. Отже, рішення державного реєстратора Литвиненко Л.В. від № 46066732, щодо державної реєстрації скасування права власності ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» на об`єкт, вчинено з грубим порушенням вимог статей 10, 24 26, 27, 31і Закону, а також пунктів 12, 40 Порядку № 1127 та підлягає скасуванню.

Вказує, що з відомостей Державного реєстру прав також встановлено, що після проведення державної реєстрації скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» рішенням від № 46069394 (далі - рішення 2) державним реєстратором Литвиненко Л.В. проведено державну реєстрацію змін до права власності ОСОБА_4 на об`єкт, а саме змінено підставу виникнення права власності, а саме: додано «рішення суду, серія та номер: № 643/5134/18 (№ 2/643/3800/18), виданий 24.05.2018, видавник: Московський районний суд м. Харкова», та видалено «рішення суду, серія та номер: 640/6630/15-ц, виданий 15.04.2015, видавник: Київський районний суд міста Харкова». Рішеннями від 01.07.2019 №№, 47570962, 47570807 (далі - оскаржувані рішення 3, 4) державним реєстратором Литвиненко Л.В, проведена державна реєстрація припинення іпотеки та заборони щодо об`єкту, де іпотекодержателем є скаржник. Оскаржувані рішення 3, 4 прийнято державним реєстратором Литвиненко Л.В. за результатом розгляду заяв ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» до яких додано постанову Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17, якою, зокрема, визнано ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» банкрутом, скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Згідно з частиною другою статті 33 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення 2) (далі - Закон про іпотеку) у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Виходячи з положень частини другої статті 33 Закону України "Про іпотеку", а також змісту доданої до заяви ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» постанови Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 державний реєстратор Литвиненко Л.В. не мала правових підстав для державної реєстрації припинення іпотеки на підставі зазначеного рішення суду, оскільки таке рішення суду за своїм змістом резулятивної частини прямо не передбачає припинення іпотеки. Таким чином, державна реєстрація припинення іпотеки щодо об`єкту (рішення - 3) проведена державним реєстратором Литвиненко Л.В, також з порушенням вимог статей 10, 24,27 Закону, а також пунктів 12, 40 Порядку № 1127,оскільки зазначеним державним реєстратором не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав та не було прийнято відповідного рішення, а також така державна реєстрація проведена не на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо припинення іпотеки щодо об`єкта. Зазначає, що вимога скаржника стосовно скасування оскаржуваного рішення 4 щодо державної реєстрації припинення обтяження об`єкта на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі № 922/2960/17 задоволенню не підлягає, оскільки розгляд цього питання не належить до компетенції Міністерства юстиції України, оскільки таке обтяження припинено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, яке за своїм змістом передбачає відповідну державну реєстрацію прав щодо об`єкта.

Крім того зазначає, що згідно з відомостями Державного реєстру прав надалі проведено наступну державну реєстрацію прав та обтяжень. Рішенням від 03.07.2019 №47603735, (далі - оскаржуване рішення 5) приватним нотаріусом Мірошниченко Т.П. проведена державна реєстрація переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_14 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС» (далі - ТОВ «ДЖЕНУС») з внесенням змін до права власності. Рішеннями від 23.07.2019 № 47898404, 47896008, 47896396 (далі - оскаржувані рішення 6, 7, 8) державним реєстратором Литвиненко Л.В. проведена державна реєстрація припинення права власності ТОВ «ДЖЕНУС» на об`єкт із закриттям відповідного розділу у Державному реєстрі прав у зв`язку із його поділом на об`єкт 1, 2, а також проведена державна реєстрація права власності ТОВ «ДЖЕНУС» на зазначені об`єкти. Рішенням від 22.08.2019 № 48357018 (далі - оскаржуване рішення 9) приватним нотаріусом Куксіним С.Ю. проведена державна реєстрація переходу права власності на об`єкт 2 від ТОВ «ДЖЕНУС» до ОСОБА_5 . Рішеннями від 23.08.2019 №№ 48376642, 48377285, та від 27.08.2019 №№ 48399829, 48402130 (далі- оскаржувані рішення 10,11, 12, 13) приватним нотаріусом Азадалієвою Я.М. проведена державна реєстрація іпотеки та заборони щодо об`єкту 1 та об`єкту 2. Рішенням №32967590 приватним нотаріусом Азадалієвою Я.М. було зареєстровано іпотеку на семикімнатну квартиру (об`єкт 1877769963101) на підставі договору Іпотеки.27.08.2019 на підставі договору Іпотеки, приватним нотаріусом Азадалієвою Я.М. Була накладена заборона на нерухоме майно на об`єкт 1877769963101 (реєстраційний запис 32969821).

Враховуючи вищевикладені обставини, рішення 2, а також оскаржувані рішення 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 підлягають скасуванню як такі, що випливають з факту скасування оскаржуваних рішень 1,3.

Вказує, що на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20.12.2019, яким було встановлено порушення вимог чинного законодавства під час проведення реєстраційних дій, Міністерством юстиції України, скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено частково та прийнято наказ № 4095/5 від 20.12.2019 «Про скасування рішень», яким скасовані реєстраційні дії вчинені з порушеннями законодавства. Таким чином, оскаржуваний наказ прийнято на підставі та в межах повноважень Міністерства юстиції України, та у спосіб передбачений чинним законодавством, а отже, є законним та обґрунтованим.

Щодо твердження позивачки про те, що суб`єктом скарги завчасно не було проінформовано про час розгляду скарги та не надано копію скарги та доданих до неї документи, відповідач зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів складених за результатами розгляду скарги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" відповідно до вимог чинного законодавства Міністерство юстиції України листом від 10.12.2019 за вих. № 7915/19.2.1/19 направлено копію скарги АК "УКРГАЗБАНК" від 02.10.2019, та повідомлено, що відповідне повідомлення про розгляд зазначеної скарги буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України за посиланням з офіційного сайту Мінюсту /https:miniust.gov.ua/). Одночасно телефонограмами від 13.12.2019 Міністерство юстиції України повідомляло учасників розгляду скарги про те, що засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, під час якого буде розглядатися скарга АБ "УКРГАЗБАНК", зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.10.2019, відбудеться 16.12.2019. Аналогічними телефонограмами учасники розгляду скарги викликалися на засідання Комісії яке було призначено на 20.12.2019. Особам, які не прийняли телефонограму повідомлення про розгляд скарги, разом з сканкопією скарги були направлені на електронні адреси, зокрема: nadinl98331005@gmail.com (ТОВ "ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ") та ІНФОРМАЦІЯ_1 (приватний нотаріус Мірошниченко Т.П.), скріншоти вказаних повідомлень додаються. Крім того, листом Міністерства юстиції України від 28.12.2019 №8665/19.2.1/-19 сторонам було надіслано копії оскаржуваного наказу та висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийняті за результатом розгляду скарги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" від 02.10.2019 ( копія листа додається).

Враховуючи викладене та відповідно до Порядку №1128 відповідач вважає, що Міністерство юстиції України вжило всіх необхідних заходів для належного повідомлення про розгляд вказаної скарги.

Окремо зауважує, що присутність заінтересованих осіб та пояснення заінтересованих осіб є необов`язковими згідно з пунктами 8, 9, 11 Порядку № 1128, та не впливає на рішення Комісії.

Щодо твердження позивачки про не залученням Міністерством юстиції України до розгляду скарги ключову заінтересовану особу - ОСОБА_4 , відповідач зазначає наступне.

У цивільній справі № 953/3363/20, ОСОБА_4 самостійно, не висувала жодних вимог до Міністерства юстиції України, а в матеріалах справи відсутня довіреність на Позивача або його представника, щодо представництва інтересів ОСОБА_4 у вказаній справі. Тож, враховуючи вищевикладене, не залучення Міністерством юстиції України Сташис О.В. до участі (в якості зацікавленої особи) при розгляді скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" ніяким чином не порушило право Позивача та не є обставиною, яка підлягає дослідженню у даній справі.

Щодо твердження позивачки стосовно ігнорування Міністерством юстиції України того факту, що у судовому порядку вирішується спір стосовно нерухомого майна, відповідач зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 37 Закону, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, зокрема, відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

У своїй скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» від 02.10.2019, повідомляє, що на час подання цієї скарги не існує судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру. Згідно частини 8 статті 37 Закону, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо: наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Тобто, саме особа, яка подає скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, має зазначити у ній інформацію щодо наявності судового спору. Крім того, такий судовий спір має буди порушений з тих самих предмета і підстав, що і скарга подана до Міністерства юстиції України.

З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2019 представник Ляй О. звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа №953/19674/19). Провадження у вказаній справ відкрито лише 09.12.2020, після усунення позивачем недоліків. ПАТ АБ "Укргазбанк" було залучено до розгляду справи у якості третьої особи, лише ухвалою Київського районного суду м. Харкова лише 05.03.2020. Проте, на відміну від скарги ПАТ АБ «Укргазбанк", яка була подана до Міністерства юстиції України 02.10.2019. у вказаній цивільній справі зазначені зовсім інші підстави пред`явлення позову, предмет та сторони спору, тому наявність в провадженні Київського районного суду м. Харкова справи № 953/19674/19, на яку посилається позивачка, не могла бути підставою для відмови у задоволенні скарги.

Щодо, твердження позивачки про ігнорування Міністерством юстиції України при розгляді скарги інформації про наявність судового спору між тими ж сторонами, з того самого предмета та підстав, відповідач зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, згідно частини 8 статті 37 Закону, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, зокрема, якщо наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав. Позивачка у своєму позові зазначає, що під час розгляду скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" стало відомо, що ТОВ "Дженус" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного реєстратора Красноградської районного державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. про скасування рішень державних реєстраторів. Вказаний факт ніяким чином не міг вплинути на результат розгляду скарги, враховуючи наступне.

В письмових поясненнях представника ТОВ "Дженус", які були надані при розгляді скарги ПАТ КБ "Укргазбанк", зазначено про те, що позовну заяву було подано до суду, крім того, це було зроблено в день розгляду скарги, а саме, 16.12.2019 про що свідчить штам суду на першому аркуші позову (копія додається). Ухвалою Харківського окружного суду від 21.12.2019 по справі № 520/13713/19 за позовом ТОВ "Дженус" до Державного реєстратора Красноградської районного державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. про скасування рішень державних реєстраторів, відмовлено у відкритті провадження (копія ухвали додається). Тож, звернення представником ТОВ "Дженус" до Харківського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, ніяким чином не могло вплинути на результат розгляду Міністерством юстиції України скарги, так як на момент прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України, судом не було вирішено питання щодо прийняття справи для розгляду та відкриття провадження.

Щодо начебто ігнорування Міністерством юстиції України презумпції правомірності правочину, відповідач зазначає наступне.

Позивачка у позовній заяві як на одну з підстав скасування оскаржуваного наказу посилається, що під час розгляду скарги Міністерством юстиції України проігноровано презумпцію правомірності правочину. Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки Комісія не здійснювала безпосередньо оцінку договорів іпотеки, що були укладені між позивачкою та ОСОБА_5 та між позивачкою та ТОВ "Дженус" на предмет їх правомірності. В даному випадку до предмету розгляду скарги належала оцінка правомірності рішень державних реєстраторів. З урахуванням того, що оскаржувані рішення державного реєстратора щодо реєстрації іпотеки за ОСОБА_6 , були вчинені після попередніх незаконних рішень державних реєстраторів, скасування первинних рішень та повернення до попереднього стану речей автоматично тягне скасування і усіх реєстраційних дій, що були вчинені після скасованих рішень.

Однак, відповідач зазначає, що згідно положень частини 3 статті 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Тож, враховуючи положення Закону України «Про іпотеку», договори про передання ОСОБА_4 нежитлових приміщень до статутного капіталу ТОВ «Дженус», та подальше передання частини таких у власність ОСОБА_5 та наступну іпотеку ОСОБА_6 , без згоди на укладення таких договорів від первинного іпотекодержателя - ПАТ АБ «Укргазбанк», можливо вважати нікчемними і такими, що не породжують жодних правових наслідків.

Щодо тверджень позивачки стосовно того, що Міністерство юстиції України не врахувало відомості про те, що стосовно нерухомого майна ПАТ АБ "Укргазбанк" 18.09.2019 було внесено записи про державну реєстрацію іпотеки за договором іпотеки, відповідач зазначає наступне.

Посилання позивачки на той факт, що за заявою Банку в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію іпотеки № 33281106 на підставі договору іпотеки № 34/206-1 від 27.09.2016, що на думку Позивача свідчить про відсутність порушення прав Банку та відповідно відсутність у нього підстав для звернення із відповідною скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації вважаємо необгрунтованими.

Так, запис № 33281106 було внесено лише в Спеціальний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки основний розділ відносно нежитлових приміщень був закритий, внаслідок поділу таких нежитлових приміщень на два нові окремі об`єкти (1877756763101 та 1877769963101), а відтак виконання будь-яких реєстраційних дій в такому було технічно неможливим через його закриття. Відновлення запису про іпотеку в Спеціальному розділі не відновило в повній мірі правовий статус ПАТ АБ «Укргазбанк» як іпотекодержателя нежитлових приміщень через поділ таких приміщень та передання таких без його згоди в наступну іпотеку - ОСОБА_15 . Тобто, права Банку порушувалися оскарженими реєстраційними діями, а їх відновлення було можливим виключно лише після скасування таких, що і надало Банку право на звернення до Міністерства юстиції України для скасування незаконних реєстраційних дій та відновлення усіх законних прав іпотекодержателя відносно спірного майна. Враховуючи вищевикладене, повідомлення Банком Комісії про внесення запису про державну реєстрацію іпотеки № 33281106 не було обов`язком ПАТ АБ «Укргазбанк», так як вказаний факт жодним чином не міг вплинути на результат розгляду скарги.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи факти та обставини, які були встановлені під час розгляду скарги, відповідач зазначає, що наказ Міністерства юстиції України № 4095/5 від 20.12.2019 прийнято у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.08.2020 заяву ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог від 27.05.2020 залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.

18.08.2020 представником позивачки подано до суду заяву про усунення недоліків.

23.09.2020, стороною позивачки подано до суду відповідь на відзив відповідача, зі змісту якого вбачається, що доводи вказані у відзиві є безпідставними з огляду на наступне.

По-перше, у своєму відзиві Мін`юст вказує на те, що державним реєстратором Литвиненко Л.В. не було належним чином встановлено підстави для прийняття рішення від 21.03.2019 №46066732 щодо державної реєстрації прав та державна реєстрація скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» була проведена на підставі неналежного документа, оскільки такий документ не підтверджував скасування права власності зазначеної юридичної особи, та не був рішенням суду, що набрав законної сили. Відповідно до рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2018, визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення 1 - го поверху № 29, 296, 29в, 29г, 29д, 31, 316, Зів, 31г, 32, 32а площею 124,3 м2, 2-го поверху 5-1,5-3,5-4,5-5, 5-1а площею 216,5 м2, загальною площею 340,8 м2 в літ «А-6», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Державним реєстратором Литвиненко Л.В., на підставі зазначеного рішення, що було їй надано з відміткою про набрання законної сили, було прийнято рішення від 21.03.2019 №46066732 щодо державної реєстрації прав. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Враховуючи зазначену норму, у Мін`юсту взагалі відсутні повноваження щодо дослідження законності прийняття державним реєстратором Литвиненко Л. В. рішення від 21.03.2019 №46066732 щодо державної реєстрації прав, так як таке право набуто на підставі рішення суду. Даний спір повинен був вирішуватися виключно в судовому порядку, а Мін`юст, ігноруючи норму закону все ж таки розглянув скаргу на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, що було вчинено на підставі судового рішення, чим фактично взяв на себе повноваження суду.

По-друге, Мін`юст у своєму відзиві вказує, що рішення від 21.03.2019 № 46069394, рішення від 01.07.2019 № 47570962 та №47570807, якими Державним реєстратором Литвиненко Л.В. проведено державну реєстрацію змін до права власності ОСОБА_4 на об`єкт та проведена державна реєстрація припинення іпотеки та заборони щодо об`єкту, були прийняті без правових підстав для державної реєстрації, оскільки рішення суду, на думку відповідача, за своїм змістом прямо не передбачали припинення іпотеки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). Так, навіть у відзиві, Мін`юст вказує на те, що вказані рішення державного реєстратора були вчиненні на підставі рішень суду, а саме рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2018 та постанови Господарського суду Харківської області від 30.10.2018, та відповідач фактично перекладає на себе функції суду щодо вирішення питання законності цих рішень, що суперечить нормам чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладених норм та обставин, а також приймаючи до уваги те, що зазначенні рішення державного реєстратора прийняте на підставі рішень суду, також зважаючи на наявність судового спору на час виникнення спірних правовідносин щодо вказаного майна, що виключає компетенцію Міністерства юстиції України стосовно розгляду таких скарг слід наголосити про протиправність висновку, а також про протиправність прийнятого на його підставі наказу №4095/5 від 20.12.2019, який підлягає скасуванню.

По-третє, Мін`юст у своєму відзиві зазначає, що враховуючи «викладені обставини» рішення 2, а також оскаржувані рішення 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 підлягають скасуванню як такі, що «випливають» з факту скасування оскаржуваних рішень 1,3.Зазначенні рішення приватного нотаріуса Мірошніченко Т. П. від 03.07.2019 №476033735 (Рішення 5), державного реєстратора Литвиненко Л.В. від 23.07.2019 № 47898404, 47896008, 47896396 ( Рішення 6, 7, 8), приватного нотаріуса Куксіна С. Ю. від 22.08.219 № 48357018 (Рішення 9), приватного нотаріуса Азадалієвої Я. М. від 23.08.2019 № 48376642, 48377285 та від 27.08.2019 № 48399829, 48402130 (Рішення 10, 11, 12, 13) не можуть вважатися такими, що «випливають», а є самостійними рішеннями державних реєстраторів, які є підставою для виникнення права власності та обтяжень, а тому кожне конкретне рішення державного реєстратора слід оцінювати окремо та всебічно.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 від 25.12.2015 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні. Однак, Мін`юст при скасуванні «випливаючих» рішень державних реєстраторів жодним чином не обґрунтував:які саме порушення при вчиненні конкретної реєстраційної дії допустили державні реєстратори;не обґрунтував у чому саме конкретно полягає невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом; не обґрунтував чому подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; не обґрунтував чому ж саме державні реєстратори повинні були відмовити у вчиненні інших реєстраційних дій; не обґрунтував яке конкретне порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації було допущено державними реєстраторами. Таким чином, висновок Комісії не містить взагалі будь-якого обґрунтування скасування зазначених рішень, оскільки Мін`юст оскаржуваний наказ прийняв всупереч своїх повноважень та з грубими порушенням діючого законодавства.

Вчетверте, Мін`юст у своєму відзиві зазначає, що відповідно до Порядку №1128 було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення про розгляд вказаної скарги. Однак, в порушення п.11 Порядку 1128 від 25.12.2015 та всупереч зазначеному у відзиві позивачці взагалі не було надано за два дні до розгляду скарги по суті, який призначений 16.12.2019 о 14 год. 10 хв. копію такої скарги з додатками до неї та відповідно взагалі не було надано. Згодом, після того, як відбувся розгляд скарги по суті, ОСОБА_15 з відкритих джерел стало відомо про повторний розгляд скарги, який відбувся 20.12.2019 на 11 год. 20 хв., хоча Мін`юсту вже були відомі дані представника позивача для надсилання копії скарги та відповідного повідомлення. Не зважаючи на це, позивачкою все одно не було отримано екземпляр скарги, що є порушенням п. 11 Порядку 1128 від 25.12.2015. Жодну із заінтересованих осіб не було належним чином повідомлено про розгляд скарги ДВІЧІ, так як в наданих до відзиву не завірених копіях телефонограм не вказано якою саме посадовою особою ТОВ «Дженус», ТОВ «Омега Плюс», ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» було прийнято дані телефонограми, а зазначено лише відмітки про прийняття самою юридичною особою, що взагалі неможливо. Більше того, відповідно до документів, що були надані до відзиву та всупереч того, що було зазначено у відзиві, ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» (код ЄДРПОУ 39200462) взагалі не було запрошено до розгляду скарги, так як телефонограма від 13.12.2019 була направлена головним спеціалістом Черниш В.В. до іншої юридичної особи, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Плюс» (код ЄДРПОУ 31979688), а телефонограму про повторний розгляд скарги, який відбувся 20.12.2019 на 11 год. 20 хв було направлено головним спеціалістом Чекригіним О.В. взагалі на невідому електронну адресу, що відсутня в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Так, всупереч зазначеному у відзиві, що присутність заінтересованих осіб та пояснення заінтересованих осіб є необов`язковими згідно з пунктами 8, 9, 11 Порядку №1128 та не перешкоджає її розгляду, є повністю не обґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, Мін`юстом не було використано всіх можливих шляхів повідомлення позивача ДВІЧІ при розгляді скарги 16.12.2019 та 20.12.2020. Більше того, Порядком № 1128 від 25.12.2015 взагалі не передбачено перенесення розгляду скарги по суті на іншу дату. Так, розгляд було призначено 16.12.2019 на 14.год 10 хв, однак, виходячи за межі наданих повноважень, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було повторно призначено розгляд скарги по суті на 20.12.2019 на 11 год. 20 хв. Таким чином, враховуючи відсутність правових підстав для перенесення розгляду скарги, Комісія, своїми діями, взагалі вийшла за межі наданих повноважень, чим грубо порушила Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Вп`яте, не слід брати до уваги посилання Мін`юсту на те, що повідомлення про розгляд скарг були розміщенні на сайті, через те, що вказане оголошення не містить жодних відомостей щодо того, відносно яких саме реєстраційних записів чи рішень про державну реєстрацію подано скаргу, яких конкретно прав вона стосується та того, хто є заінтересованими особами за вказаною скаргою.

Так, відповідно до змісту позовної заяви, якою оскаржується Наказ 4095/5 від 20.12.2019, відповідні процесуальні порушення неможливо вважати такими, що є «формальними та не впливають на законність оскаржуваного Наказу», через порушення Суб`єктом розгляду скарги цілого ряду пунктів Порядку № 1128, які регулюють процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, а саме: позивачкою не було отримано екземпляр скарги (порушення п. 11 Порядку № 1128 від 25.12.2015); суб`єктом розгляду скарги було неправомірно перенесено розгляд скарги по суті на іншу дату (порушення Порядку № 1128 від 25.12.2015); суб`єктом розгляду скарги було порушено строк розгляду поданої скарги, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів ( порушення частини 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»); суб`єкт розгляду скарги не залучив до розгляду скарги ключову заінтересовану особу (порушення пункту 9, 11 Порядку №1128 від 25.12.2015); суб`єкт розгляду скарги обмежився лише один абзацом в обґрунтування неправомірності 11 рішень державних реєстраторів (порушення пункту 8 Порядку № 1128 від 25.12.2015).

Також, не слід брати до уваги твердження Мін`юсту, що незалучення ОСОБА_4 до участі при розгляді скарги ніяким чином не порушило права позивача та не є обставиною, яка підлягає дослідженню, через те що дана обставина є грубим порушенням Порядку № 1128 від 25.12.2015. Не залучення ОСОБА_4 , яка першочергово була безпосереднім власником нежитлових приміщень, взагалі ставить під сумнів всебічність дослідження скарги та неупередженість Мін`юсту при розгляді скарги.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, вказані порушення розгляду скарги, неможливо вважати «формальними», та такими, що не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення, через те, що зазначені порушення по суті перетворили розгляд скарги на несправедливий.

Вшосте, відповідач у відзиві вказує на те, що наявність судових спорів, щодо спірного майна не могло бути підставою для відмови у задоволенні скарги, через інші підстави пред`явлення позову, предмет та сторони спору. Але, всупереч зазначеного у відзиві під час засідання Комісії, представником позивачки було проінформовано про те, що у судовому порядку вирішуються спори про право стосовно нерухомого майна, то можливе рішення за результатами розгляду скарги призведе до втрати речового права і позбавить можливості іпотекодержателя задовольнити свої вимоги. Більше того, через порушення п.11 Порядку 1128 від 25.12.2015 Позивачу не було надано за два дні до розгляду скарги по суті, який призначений 16.12.2019 о 14 год. 10 хв., копію такої скарги з додатками до неї та її відповідно взагалі не було надано, відповідно позивачка не мала навіть можливості надати Комісії належним чином засвідчені копії відповідних судових рішень. Такі дії з боку суб`єкта розгляду скарги фактично позбавили Позивача права на ознайомлення з поданою скаргою та можливості належним чином захистити свої права.

Також зазначає, що представником ТОВ «Дженус» було повідомлено про наявний інший судовий спір в провадженні Господарського суду Харківської області за позовною заявою до Державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Л.В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С.Ю., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієвої Я.М., третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П., про скасування рішень державних реєстраторів, що стосуються нежитлових приміщень 1-го поверху № 29, 296, 29в, 29г, 29д, 31, 316, Зів, 31г, 32, 32а, 2-го поверху № 5-1, 5-2, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а в літ. "А-6" що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 . Комісія не звернула увагу на подані заперечення щодо скарги та взяла на себе повноваження суду з приводу розгляду спору з того самого предмета та підстав. Більш того, Комісія взагалі не досліджувала інформацію про наявне судове провадження у зв`язку із зазначеним спором, а у висновку взагалі не відображено дослідження даного питання.

Всьоме, комісія проігнорувала презумпцію правомірності правочинів та скасувала законні дії державного реєстратора щодо реєстрації договору іпотеки та обтяження, без зазначення незаконності таких, чим порушила законні права та інтереси позивачки, як іпотекодержателя.

Ввосьме, у відзиві Мін`юст зазначає, що повідомлення Банком Комісії про внесення запису про державну реєстрацію іпотеки №33281106 не було обов`язком Банку, так як вказаний факт жодним чином не міг вплинути на результат розгляду справи. Дані твердження відповідача є безпідставними, так як зазначені дії Банку 18.09.2019 щодо внесення запису про державну реєстрацію іпотеки № 33281106 на підставі договору іпотеки № 34/206-1 від 27.09.2016 посвідченого ПН ХМНО Салигою Н.А., зареєстрований в реєстрі за № 1480 та запис про обтяження № 33282303 нерухомого майна повинні були повною мірою досліджені Комісією при розгляді скарги та бути відображеними у відповідному висновку на підставі якого було прийнято оскаржуваний наказ. Дана обставина знов ставить під сумнів всебічність дослідження скарги та неупередженість Мін`юсту при розгляді даної скарги.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 07.10.2020 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства Юстиції України, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ПАТ АБ «Укргазбанк» про скасування наказу та поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у якості третіх осіб на стороні позивача: державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - Литвиненко Людмилу Володимирівну; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна Станіслав Юрійович; приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Азадалієву Яну Миколаївну; у якості третьої особи на стороні відповідача: ТОВ «Омега Плюс Харків».

13.01.2021 третьою особою «ТОВ «Омега Плюс Харків» (далі - ТОВ) подано письмові пояснення на позов, зі змісту яких вбачається, що Мін`юстом було дотримано порядок розгляду скарги та прийнято рішення про скасування рішень державних реєстраторів відповідно до положень чинного законодавства. Під час розгляду скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» Комісією було встановлено, що рішенням від 21.03.2019 №46066732 державним реєстратором Литвиненко Л.В. була проведено державна реєстрація скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «Омега Плюс Харків». Таке рішення прийнято державним реєстратором за результатом розгляду заяви ОСОБА_4 до якої було додане рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.05.2018 у справі №643/5134/18. Вказаним рішенням було визнано недійсним правочин з передання об`єкта до статутного капіталу ТОВ «Омега Плюс Харків» та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності. В подальшому, постановою Харківського апеляційного суду від 27.03.2019 було скасоване в зазначеній вище частині рішення суду першої інстанції. Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 №1127 (далі Порядок 1127), в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення, передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком. Відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Згідно з вимогами статті 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону). Частиною 1 статті 31-1 Закону визначено, що реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

В той же час, пунктом 1 частини 2 розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.10.2016 № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» визначено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Враховуючи вищевикладене, державний реєстратор має перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційної дії та обов`язково використовувати відомості з ЄДРСР. Однак, реєстратором Литвиненко Л.В. не було здійснено дій щодо перевірки в ЄДРСР рішення суду першої інстанції та проведено реєстраційну дію. При цьому, рішення суду першої інстанції не набрало законної сили. Отже, державна реєстрація скасування переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «Омега Плюс Харків» була проведена не на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Проведення такої реєстраційної дії потягло за собою проведення інших реєстраційних дій: проведення державної реєстрації змін до права власності ОСОБА_4 на об`єкт, а саме зміна підстави виникнення права власності; проведення державної реєстрації припинення іпотеки та заборони щодо об`єкту; проведення державної реєстрації переходу права власності на об`єкт від Сташис до ТОВ «Дженус»; проведення державної реєстрації переходу права власності на об`єкт від ТОВ «Дженус» до ОСОБА_5 ; проведення державної реєстрації іпотеки на об`єкт. Такі реєстраційні дії були проведені як такі, що випливають з факту проведення реєстраційної дії на підставі рішення суду, що не набрало законної сили.

Вищевказані обставини стали підставою скасування Міністерством Юстиції України всіх проведених реєстраційних дій, оскільки вони були вчинені з порушенням законодавства. Отже,третя особа вважає, що спірний наказ прийнято на підставі чинного законодавства України та в межах повноважень.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.01.2021 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Міністерства Юстиції України, треті особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ПАТ АБ «Укргазбанк», державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Азадалієва Яна Миколаївна, ТОВ «Омега Плюс Харків» про скасування наказу та поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2021 змінено склад суду та визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М. (на підставі Рішення Вищої ради правосуддя №1987/0/15-21 від 14.09.2021 «Про звільнення ОСОБА_16 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у відставку»).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28.09.2021 дану цивільну справу прийнято до провадження судді Київського районного суду м. Харкова Лисиченко С.М., призначено судове засідання.

Представник позивачки - адвокат Павлов Є.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в заявах по суті справи, поданів стороною позивачки.

Представник відповідача- Богуцька В.В. у судовому засіданні проти задоводення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ПАТ АБ «Укргазбанк»- адвокат Невечеров Д.М. у судовому засіданні проти задоводення позову заперечував, посилаючись на підстави, зазначені у заявах по суті справи, подані ПАТ АБ «Укргазбанк».

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Т.П. в судове засідання, призначене на 16.11.2023, не з`явилася, про час, день та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку. В матеріалах справи міститься письмова заява з проханням розглядати справу без її участі.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання, призначене на 16.11.2023, не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі.

Згідно із частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши вступне слово учасників судового розгляду, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

02.10.2019 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України надійшла скарга ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на рішення державних реєстраторів щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлових приміщень 1-го поверху №29, 29б, 29в, 29г, 29д, 31, 31б, 31в, 31г, 32, 32а площею 124,3 кв.м., інше, 2-го поверху №5-1,5-2,5-3,5-4,5-5,5-1а площею 216.5 кв.м., загальною площею 340.8 кв.м. в літ.»А-6» ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:633670863101) (далі - об`єкт), нежитлових приміщень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1877756763101) (далі - обєкт1), квартири АДРЕСА_6 , а саме :

- рішення від 21.03.2019 №46066732, від 01.07.2019 №№47570807,47570962, від 23.07.2019 №№47898404,47896008,47896396, прийняті державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмилою Володимирівною (далі - державний реєстратор Литвиненко Л.В.);

- рішення від 03.07.2019 №47603735, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною (далі - приватний нотаріус Мірошниченко Т.П.);

- рішення від 22.08.2019 №48357018, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем (далі- приватний нотаріус Куксін С.Ю.);

- рішення від 23.08.2019 №№48376642,48377285, від 27.08.2019 №№ 48399829, 48402130, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Азадалієвою Яною Миколаївною (далі - приватний нотаріус Азадалієва Я.М.).

Наказом Міністерства юстиції України №4095/5 від 20.12.2019 скаргу ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 02.10.2019 задоволено частково. Скасовано: рішення від 03.07.2019 №47603735, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяною Петрівною; рішення від 22.08.2019 №48357018, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним Станіславом Юрійовичем; 23.08.2019 №№48376642,48377285, від 27.08.2019 №№48399829, 48402130, прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Азадалієвою Яною Миколаївною; рішення від 21.03.2019 №46066732, від 01.07.2019 №№47570807,47570962, від 23.07.2019 №№47898404,47896008,47896396, прийняті державним реєстратором Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмилою Володимирівною. У задоволені інших вимог відмовлено . Виконання наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

Підставою прийняття Наказу №4095/5 від 20.12.2019 зазначено: висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 20.12.2019 за результатами розгляду скарги ПАТ АБ « УКРГАЗБАНК» від 02.10.2019, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.10.2019 за №34172-33-19.

Судом встановлено, що Міністерством юстиції України прийнято спірний наказ у процедурі розгляду, визначеної статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Відповідно до частин першої, дев`ятої, десятої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19) зазначено, що «спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою особи з наказом Мін`юсту від 15 березня 2017 року № 1543/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень». Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 757/34482/19-ц (провадження № 61-2407св21), враховуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19), зазначено, що «у справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що цей спір виник між особами, речові права на майно яких оспорюється та щодо яких здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому Міністерство юстиції України як орган, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, є неналежним відповідачем у цій справі. У зв`язку з цим в задоволенні позовних вимог особи до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії необхідно відмовити із зазначеної підстави».

Схожі висновки наведені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2021 року у справа № 707/477/20 (провадження № 61-10084св20), від 31 травня 2022 року у справі № 727/842/20 (провадження № 61-932св21), від 19 жовтня 2022 року у справі № 369/757/20 (провадження № 61-6223св22), від 07 грудня 2022 року у справа № 607/10025/20 (провадження № 61-16978 св 21), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 31 серпня 2022 року у справі № 592/4422/20 (провадження № 61-4726св21).

Державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі стосовно внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права власності на житловий будинок і земельну ділянку за третьою особою. Належним відповідачем у такій справі має бути третя особа, з якою позивач, на її думку, має право спільної сумісної власності на вказані об`єкти (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, провадження № 14-512цс18, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21). Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, провадження № 11-948апп19, від 12 лютого 2020 року у справі № 2140/1950/18, провадження № 11-975апп19 та інших).

Між тим, якщо позивачка вважає, що порушення її права власності на спірне нерухоме майно відбулося у результаті прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу у процедурі розгляду, визначеної статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» та Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, який позивачка вважає неправомірним, то незважаючи на наявність спору між власниками нерухомого майна, Міністерство юстиції України також може бути належним відповідачем за вимогою про скасування наказу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2023 року у справі №761/37884/19-ц (провадження № 61-1033св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року у справі № 143/549/21 (провадження № 61-19702св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 143/1020/20 (провадження № 61-5324св21)).

Наведені висновки узгоджуються з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а (провадження № 11-369апп19), в якій зазначено, що «спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою було зареєстровано аналогічне право щодо тих же земельних ділянок. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін`юсту та державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження №11-377апп18), від 18 червня 2019 року у справі № 924/478/18 (провадження №12-11гс19), від 12 лютого 2020 року у справі № 1840/3241/18 (провадження №11-958апп19), від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17 (провадження №11-309апп20),

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що позивачкою, з метою поновлення її порушеного цивільного права, як іпотекодержателя спірного нерухомого майна, оскаржується наказ Міністерства юстиції України №4095/5 від 20.12.2019, яким було скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна: нежитлових приміщень 1-го поверху №29, 29б, 29в, 29г, 29д, 31, 31б, 31в, 31г, 32, 32а площею 124,3 кв.м., інше, 2-го поверху №5-1,5-2,5-3,5-4,5-5,5-1а площею 216.5 кв.м., загальною площею 340.8 кв.м. в літ.»А-6» ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:633670863101) (далі- об`єкт), нежитлових приміщень (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1877756763101) (далі - обєкт1), квартири АДРЕСА_6 , відповідно до яких:

-21.03.2019 державним реєстратором Литвиненко Л.В проведена реєстраційна дія щодо скасування державної реєстрації переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_4 до ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» та надалі проведена державна реєстрація змін до права власності ОСОБА_4 на об`єкт, а саме змінено підставу виникнення права власності;

-01.07.2019 державним реєстратором Литвиненко Л.В. проведена державна реєстрація припинення іпотеки та заборони щодо об`єкта, де іпотекодержателем є ПАТ АБ « УКРГАЗБАНК», а іпотекодавцем є ТОВ « ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ», якому ОСОБА_4 передала до статутного фонду ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ» ;

-03.07.2019 приватним нотаріусом Мірошниченко Т.П. проведена державна реєстрація переходу права власності на об`єкт від ОСОБА_14 до ТОВ « ДЖЕНУС»;

-23.07.2019 державний реєстратор Литвиненко Л.В. проведена державна реєстрація припинення права власності ТОВ «ДЖЕНУС» на об`єкт із закриття відповідного розділу у Державному реєстрі прав у зв`язку із його поділом на об`єкт 1,2, а також проведена державна реєстрація права власності ТОВ « ДЖЕНУС» на зазначені об`єкти;

-22.08.2019 приватним нотаріусом Куксіним С.Ю проведена державна реєстрація переходу права власності на об`єкт 2 від ТОВ « ДЖЕНУС» до ОСОБА_5 ;

-23.08.2019 приватним нотаріусом Азадалієвою Я.М. проведена державна реєстрація іпотеки та заборони щодо об`єкта 1 та об`єкта 2, де іпотекодержателем є ОСОБА_7 , а іпотекодавцем є ТОВ «ДЖЕНУС».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що цей спір виник між ОСОБА_6 та ТОВ «ОМЕГА ПЛЮС ХАРКІВ», ОСОБА_4 , ТОВ «ДЖЕНУС», ОСОБА_5 , тобто особами, речові права на майно яких оспорюються та щодо яких здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішень державних реєстраторів, що були скасовані спірним наказом, а також ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», за результатами розгляду скарги якого Міністерством юстиції України був прийнятий спірний наказ на підставі статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Разом з цим, ОСОБА_6 не пред`явила позовних вимог до зазначених вище осіб, клопотання про залучення їх до участі у справі як співвідповідачів не заявляла. При цьому, залучення до участі Міністерства юстиції України в якості відповідача (якщо позивачка вважає його винним у порушені її прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру щодо права власності на спірне нерухоме майно між особами, речові права на майно яких оспорюються.

У зв`язку з цим позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню з підстав їх пред`явлення за неналежного складу відповідачів.

Зазначені висновки суду також узгоджується з подібною за змістом позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі № 640/9468/20.

Судові витрати розподіляються відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81,89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-

.

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Міністерства Юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖЕНУС», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Азадалієва Яна Миколаївна та третя особа на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега Плюс Харків», про скасування наказу та поновлення записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості щодо учасників справи:

позивачка - ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_7 ;

відповідач - Міністерство юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, юридична адреса: 01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13;

терті особи:

ТОВ «ДЖЕНУС»,код ЄДРПОУ 43087320, юридична адреса:61002,м.Харків, вул.Пушкінська, буд. 50/52;

ОСОБА_4 , паспорт № НОМЕР_2 , тип Р, код країни USA, орган, що видав паспорт: Державний департамент Сполучених Штатів Америки, виданий 23.01.2009 р., місце проживання: АДРЕСА_8 ;

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_9 ;

ПАТ АБ «Укргазбанк»,код ЄДРПОУ 23697280, юридична адреса:03087,м.Київ, вул.Єреванська, буд. 1;

державний реєстратор Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмила Володимирівна, робоча адреса:63304,Харківська область,м.Красноград, вулиця Соборна, 58а;

приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мірошниченко Тетяна Петрівна, робоча адреса: 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 10, к. 104;

приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, робоча адреса: 61022, м. Харків, пр. Правди, буд. 5;

приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Азадалієва Яна Миколаївна, робоча адреса: 61000, м.Харків вулиця Алчевських, 23;

ТОВ «Омега Плюс Харків», код ЄДРПОУ 39200462, адреса:61022,м.Харків,вул. Пушкінська, буд. 50/52, 1 поверх.

Повний текст рішення складено 23.11.2023.

Суддя - С.М. Лисиченко