Постанова

від 15.11.2023 по справі 189/2071/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7222/23 Справа № 189/2071/22 Суддя у 1-й інстанції - Редько О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Максюти Ж.І.,

за участюсекретаря судовогозасідання Панасенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» на заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року по цивільній справі №189/2071/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Відродження», про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с. 1-3), який в подальшому уточнила (а.с. 55-58), в обґрунтування якого посилалась на те, що вона згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП №054149 є власницею земельної ділянки площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, що розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Відродження» 25.09.2017 року, земельна ділянка площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, була передана в оренду відповідачу ТОВ «Відродження».

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, відповідач зобов`язується протягом строку дії договору оренди земельної ділянки за кожен рік користування земельною ділянкою, не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди земельної ділянки сплачувати орендну плату.

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 04.05.2023 року №0427-23-01193 вбачається, що орендна плата за земельну ділянку кадастровий номер 1224255100:02:001:0171: - за 2020 рік складає 17 039,76 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 13 717 грн.

З даної довідки вбачається, що орендну плату згідно договору оренди земельної ділянки за 2020 рік ОСОБА_1 виплачено в листопаді 2021 року, що є порушенням умов договору, оскільки згідно договору оренди земельної ділянки орендна плата повинна бути сплачена не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди земельної ділянки.

За 2021 рік орендна плата складає 20 447,21 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 16 460 грн.

З виписки по картковому рахунку від 21.04.2023 року вбачається, що орендну плату за 2021 рік позивачці виплачено 02.12.2022 року, що також є порушенням умов договору, оскільки згідно договору оренди земельної ділянки орендна плата повинна бути сплачена не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди земельної ділянки.

За 2022 рік орендна плата складає 20 447,21 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 16 460 грн.

З виписки по картковому рахунку від 21.04.2023 року вбачається, що орендну плату за 2022 рік ОСОБА_1 виплачено 09.02.2023 року, що також є порушенням умов договору, оскільки згідно договору оренди земельної ділянки орендна плата повинна бути сплачена не пізніше 30 листопада кожного року дії договору оренди земельної ділянки.

Отже, з вищенаведеного вбачається систематичність порушення умов договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, оскільки протягом трьох останніх років орендна плата виплачувалася не вчасно та з порушенням строку.

Відповідачем ТОВ «Відродження» не виплачено пеню, 3% річних та втрати від інфляції за 2020 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171 від 25.09.2017 року, а також відповідачем порушено терміни виплати орендної плати за 2020-2022 рік.

Також позивачка посилається на ст. 611 ЦК України та п. 4.8 договору оренди земельної ділянки від 25.09.2027 року: за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач зобов?язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення.

Розмір пені, 3% річних, втрат від інфляції, згідно з розрахунком за 2020 рік за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року, кадастровий номер №1224255100:02:001:0171 складає 2 135,63 грн: 458,95 грн + 378,00 грн + 1 298,68 грн = 2 135,63 грн за 2020 рік.

Так, розмір пені за несвоєчасну сплату орендної плати розраховується наступним чином: 13 717,00 грн * 0,01% = 1,37 гривень; за період з 01.12.2020 року по 01.11.2021 року минуло 335 днів: 1,37 грн ? 335 дн. = 458,95 грн.

Крім того, 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за період з 01.12.2020 рок по 01.12.2021 рік становлять 378 грн, а втрати від інфляції за період грудень 2020 року-жовтень 2021 року становлять 1 298,68 грн.

Крім того, у зв`язку з систематичною невиплатою орендної плати відповідачем, позивачка бажає розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, позивач просила суд:

1. Стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь заборгованість по виплаті пені, 3% річних та втрат від інфляції за 2020 рік за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , 25 вересня 2017 року в розмірі в розмірі 2 135,63 грн.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, площею 6,109 га, укладений 25 вересня 2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , припинити право оренди ТОВ "Відродження" за договором оренди земельної ділянки площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного 25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження», номер запису про інше речове право 23352225 від 13.11.2017 року.

3. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати за 2021-2022 роки, з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції за договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , 25 вересня 2017 року, в розмірі 33 757,66 грн.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, площею 6,109 га, укладений 25 вересня 2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , припинено право оренди ТОВ «Відродження» за договором оренди земельної ділянки площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного 25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження», номер запису про інше речове право 23352225 від 13.11.2017 року.

Стягнуто з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачкою судового збору в сумі 1 984,80 грн (а.с. 32-36).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2023 року виправлено описку в другому та четвертому абзацах резолютивної частини рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області (вступна і резолютивна частина) від 01 лютого 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, зазначивши в другому та четвертому абзацах резолютивної частини рішення вірну дату народження позивачки ОСОБА_1 , а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с. 38).

У березні 2023 року ТОВ «Відродження» звернулось до суду із заявою про перегляд заочного рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року (а.с. 40-41).

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року скасовано заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року, справу призначено до нового розгляду (а.с. 53).

Повторним заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Відродження» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, розірвання договору оренди земельної ділянки, задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Відродження» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної пені, 3% річних та втрат від інфляції за 2020 рік, договором оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , 25 вересня 2017 року, в розмірі в розмірі 2 135,63 грн.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, площею 6,109 га, укладений 25 вересня 2017 року між ТОВ «Відродження» та ОСОБА_1 , припинено право оренди ТОВ «Відродження» за договором оренди земельної ділянки площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, укладеного 25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження», номер запису про інше речове право 23352225 від 13.11.2017 року (а.с. 72-75).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Відродження» подало апеляційну скаргу (а.с. 79-81), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача пеню, втрати від інфляції, 3% річних за несвоєчасну сплату орендної плати за 2020 рік в сумі 2 138,29, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Відродження» про розірвання договору оренди земельної ділянки, відмовити.

ОСОБА_1 не скористалась своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимоги заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 15 вищевказаного Закону, зокрема, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, орендна плата може встановлюватися у таких формах: грошовій; натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки); відробітковій (надання послуг орендодавцю). Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі, в редакції, чинній на момент укладання договору, умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, зокрема, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України встановлено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 6,109 га, що розташована на території Покровської селищної ради, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП №054149 (а.с. 12).

25 вересня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Відродження було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 передала в оренду відповідачу ТОВ Відродження земельну ділянку загальною площею 6,109 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, строком на 10 років до 31 грудня 2027 року (а.с. 8-9).

У відповідностідо договоруоренди земельноїділянки від25.09.2017року булоскладено актприймання передачі земельноїділянки,згідно якогоОрендодавець передав,а Орендарприйняв воренду земельнуділянку врозмірі 6,109га,зі складомсільськогосподарських угідь:рілля 6,109га (а.с.10).

Пунктом 4.1 вказаного договору оренди землі визначено форму та розмір орендної плати. За кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі 17 039,75 грн, в т.ч. ПДФО, ВЗ та ін, до виплати на руки 13 717,00 грн.

Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

В разі неврожаю з природних причин строк видачі орендної плати може бути продовжений орендарем до 31 квітня наступного року, але не звільняє від обов`язку сплати орендної плати за вказаний період.

Відповідно до п. 4.2 орендна плата по бажанню орендодавця може виплачуватися як у грошовій, так і у натуральній або відробітковій формі, поєднання різних форм орендної плати.

При виплаті орендної плати у натуральній формі вона дорівнює: 3 300 кг зерна, 200 кг. соняшнику, 50 кг цукру, 1 000 кг соломи.

Пунктом 4.3 передбачено, обчислення розміру орендної плати за змелю здійснюється з урахуванням індексації.

Пункт 12.3 договору передбачає припинення договору шляхом його розірвання рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (а.с. 9).

Відповідно до п. 15.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обовязків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання ґрунту та інші явища природи, а також війна або військові дії), що призвели до неможливості виконання договору.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права №10336878969 вказаний договір оренди земельної ділянки від 25 вересня 2017 року був зареєстрований 13 листопада 2017 року та право оренди належить ТОВ Відродження. Строк дії 31 грудня 2027 року (а.с. 11).

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, з урахуванням їх уточнення, ОСОБА_1 зазначила, що при первісному її зверненні з позовом до суду відповідачем не була виплачена орендна плата за договором оренди землі від 25 вересня 2017 року за користування земельною ділянкою загальною площею 6,109 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, за період 2021-2022 роки. Однак, після звернення до суду з позовом відповідач в добровільному порядку, частково сплатив їй орендну плату.

Згідно копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 04.05.2023 року вбачається, що орендна плата за земельну ділянку за 2020 рік складає 17 039,76 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 13 717 грн, за 2021 рік орендна плата складає 20 447,21 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 16 460 грн, за 2022 рік орендна плата складає 20 447,21 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 16 460 грн (а.с. 60).

Згідно копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 04.05.2023 року, орендна плата за земельну ділянку за 2020 рік складає 17 039,76 грн, що за мінусом податку та військового збору становить 13 717 грн, яка була виплачена позивачці в листопаді 2021 року (а.с. 60 зворотній бік).

Тобто, орендна плата у розмірі, який передбачений договором оренди за 2020 рік виплачена позивачці у повному обсязі, але із значним запізненням та жодних доказів поважності затримання виплати орендної плати, наявності форс-мажорних обставин, зазначених у договорі, відповідач суду не надав.

Крім того, судом встановлено, що орендну плату позивачці ОСОБА_1 за 2021 рік сплачено 02.12.2022 року, за 2022 рік орендна плата сплачена відповідачем 09.02.2023 року, тоді як орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

Розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 183/1749/17 Верховний Суд України зробив висновок про те, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Стосовно несвоєчасної виплати орендної плати за 2022 рік апелянт у своєму клопотанні (а.с. 110) посилається на форс-мажорні обставини, що передбачені п. 15.1 Договору оренди земельної ділянки, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обовязків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання ґрунту та інші явища природи, а також війна або військові дії), що призвели до неможливості виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося в результаті випадку або дії непереборної сили.

За загальним правилом, щоб довести дію обставин непереборної сили (форс-мажору), через які неможливо було виконати зобов`язання, потрібно звертатися до Торгово-промислової палати (далі ТПП).

28 лютого 2022 року ТПП опублікувала лист №2024/2.0-7.1, який засвідчує настання форс-мажору (обставин непереборної сили) військову агресію РФ проти України, яка стала підставою для запровадження в країні воєнного стану з 05.30 годин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022 №64/2022.

ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для СГ та/або фізичних осіб за договором, окремими податковими та іншими зобов`язаннями/обов`язками, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчими та іншими нормативними актами і стало неможливим у встановлений строк у результаті настання таких обставин.

Слід зазначити, лист №2024 не звільняє орендаря від виконання договірних зобов`язань. Наявність форс-мажорних обставин, які засвідчує цей документ, дає орендареві право не платити штраф і не відшкодовувати збитки у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань, а не саму орендну плату. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в країні не дає орендарям земельних ділянок права не сплачувати орендну плату. Проте у зв`язку з настанням форс-мажорної обставини (військова агресія рф) орендар може домогтися звільнення від відповідальності за несвоєчасне внесення орендної плати.

Встановлено, орендована відповідачем земельна ділянка загальною площею 6,109 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до Розпорядження КМУ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області від 12 червня 2020 р. №709-р утоворено Покровську селищну територіальну громаду Покровського району Дніпропетровської області, до складу якої увійшли територіальні громади: Покровська, Андріївська, Вишнівська, Катеринівська, Олександрівська, Орлівська.

Відповідно до Преамбули Статуту Покровської селищної територіальної громади Покровська селищна рада Покровського району Дніпропетровської області як повноважний представник Покровської територіальної громади, до якої входять населені пункти: смт Покровське (центр громади) та села Андріївка, Богодарівка, Братське, Відрадне, Вільне, Вовче, Водяне, Гапоно-Мечетне, Гай, Герасимівка, Добропасове, Зелена Долина, Коломійці, Левадне, Нечаївка, Новоскелювате, Олександрівка, Олексіївка, Остапівське, Отрішки, Петриків, Піщане, Писанці, Радісне, Романки, Скотувате, Старокасянівське, Тихе, Христофорівка, Чорненкове Покровського району Дніпропетровської області.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 Покровська селищна рада Покровського району Дніпропетровської області належить до територій можливих бойових дій.

Тягар доказування повної неможливості користування об`єктом оренди внаслідок дії обставин непереборної сили покладається на орендаря.

Однак, слід зазначити, матеріали справи не містять та відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів на підтвердження того, що у 2022 році відповідач дійсно не мав об`єктивної можливості виконання договору оренди, не користувався та не обробляв належну позивачу земельну ділянку саме з причин - форс-мажору (обставин непереборної сили) військової агресії рф проти України, через що не сплачував у 2022 році оренду плату позивачу.

Лише самі посилання відповідача на оголошення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та на п. 15.1 договору, згідно якого сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обовязків по договору, якщо це невиконання відбулося за обставин, які виникли після укладення договору внаслідок невідворотних дій надзвичайного характеру, які сторони не змогли ні передбачити, ні попередити вжитими заходами (повінь, пожежа, землетрус, осідання ґрунту та інші явища природи, а також війна або військові дії), що призвели до неможливості виконання договору, без надання належних доказів на підтвердження дійсної неможливості виконання умов договору оренди землі, є безпідставними.

Отже, ТОВ Відродження було виплачено позивачеві орендну плату за 2020-2022 роки в повному обсязі, але несвоєчасно у порушення умов договору оренди, що свідчить про систематичність порушення умов договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року.

Враховуючи, що систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несвоєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Відродження в частині розірвання договору оренди земельної ділянки є доведеними та обґрунтованими, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.11.2017 року у реєстрі міститься запис про інше речове право на земельну ділянку площею 6,109 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0171, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, вид іншого речового права право оренди земельної ділянки (а.с. 11).

Оскільки, суд дійшов обґрунтованого висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.09.2017 року, то суд також обгрунтовано припинив інше речове право право оренди цієї земельної ділянки.

За п. 4.9 договору, сторонами визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с. 8 зворотній бік).

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачкою за договором оренди земельної ділянки від 25.09.2017 року, кадастровий №1224255100:02:001:0171, а отже є підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки інфляційних втрат, 3 % річних та пені за 2020 рік у розмірі 2 135,63 грн згідно розрахунків наведених судом першої інстанції в рішенні суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянтом визнаються позовні вимоги позивача в цій частині.

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Судові витрати понесені ТОВ Відродження у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» залишити без задоволення.

Заочне рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Ж.І. Максюта