Постанова

від 15.11.2023 по справі 610/1062/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

15 листопада 2023 року

м. Харків

справа №610/1062/18

провадження № 22-ц/818/2276/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Савенка М.Є., Мальованого Ю.М.

за участю секретаря Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року, постановлене під головуванням судді Стригуненко В.М,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави звернувся з позовом до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області (далі Савинська селищна рада), ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

В обґрунтування позову вказував, що ОСОБА_2 , працюючи у Савинській селищній раді на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту

смт Савинці з метою отримання її у власність» не повідомила селищну раду про конфлікт інтересів.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Уточивши позовні вимоги прокурор просив: визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради від 11 грудня 2015 року № 51-VI «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт. Савинці»; визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради від 7 липня 2016 року № 243-VIІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт. Савинці»; скасувати рішення державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області (далі Балаклійська РДА) Сідак М. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438964 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:002:0082.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року, у задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 18 червня 2018 року, та постанову Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2018 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року апеляційну скаргуХарківської обласної прокуратури залишено без задоволення, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року постановуХарківського апеляційного суду від 22 червня 2021 рокускасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалюючи постанову, суд виходив з того, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Вказує, що висновок суду першої інстанції про обґрунтування прокурором права звернення до суду з цим позовом суперечить вказаним висновкам Верховного Суду, викладених у постановах від 2 червня 2022 року у справі № 359/5535/18 (провадження № 61-4927св20) та від 1 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21).

В апеляційній скарзі Харківська обласна прокуратура просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; Харківська обласна прокуратура вказує, що суд залишив поза увагою обставини, які вказують на незаконний спосіб набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, а саме, що в основу прийняття оскаржуваних рішень Савинської селищної ради покладено рішення, прийняте посадовою особою цього органу в умовах конфлікту інтересів. Під час прийняття оскаржуваного рішення Савинської селищної ради та оформлення відповідачем права власності на земельну ділянку, його дружина була посадовою особою органу місцевого самоврядування, займала посаду землевпорядника Савинської селищної ради, та не повідомила дану селищну раду про наявність реального конфлікту інтересів. Незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 2,0 га із кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 порушує інтереси держави у сфері використання та охорони земель.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Савинська селищна рада передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 в межах визначених законом повноважень в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки відповідно до безоплатної приватизації. Місцевий суд відхилив доводи прокурора про те, що рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 прийняті в умовах конфлікту інтересів, оскільки дружина останнього ОСОБА_2 як землевпорядник участі у голосуванні під час прийняття оспорюваних рішень селищної ради не брала, тому не могла впливати безпосередньо на прийняті органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, затвердження такого проекту землеустрою та передачі землі у власність ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зазначив про недоведення прокурором здійснення дружиною ОСОБА_1 ОСОБА_2 як землевпорядником Савинської селищної ради у той чи інший спосіб впливу на депутатів цієї ради, які голосували за прийняття оспорюваних у цій справі рішень. Також суд першої інстанції зазначив, що перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави у зв`язку з відсутністю органу державної влади чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження на звернення до суду, з таким позовом. За висновком місцевого суду, прокурор навів достатньо підстав для представництва держави в суді.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на час виникнення спірних правовідносин працювала на посаді спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради.

Рішенням від 11 грудня 2015 року № 51-VI 3 сесії 7 скликання Савинської селищної ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт Савинці» селищна рада вирішила надати ОСОБА_1 , який є чоловіком ОСОБА_2 , дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) Савинської селищної ради комунальної власності в межах населеного пункту смт Савинці орієнтовною площею 2,0 га з метою отримання земельної ділянки у власність.

Рішенням Савинської селищної ради від 7 липня 2016 року № 243-VIІ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-правовий центр «Гранд» на замовлення ОСОБА_1 , з кадастровим номером земельної ділянки 6320255700:00:002:0080. Площа земельної ділянки 2,0 га. Надано ОСОБА_1 у приватну власність безкоштовно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (рілля) площею 2,0 га із земель запасу комунальної форми власності, яка розташована в смт Савинці.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 11 травня 2017 року у справі № 610/979/17, у якій виправлено описку постановою цього ж суду від 12 травня 2017 року, ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 502 грн. Зі змісту вказаної постанови суди встановили, що згідно з протоколами №№ 87, 88, 89, 91, 92 про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, від 13 квітня 2017 року, займаючи посаду спеціаліста-землевпорядника Савинської селищної ради, ОСОБА_2 порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а саме у неї під час розгляду заяви свого чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт. Савинці з метою отримання її у власність» при виконанні своїх посадових обов`язків землевпорядника Савинської селищної ради, які полягали у підготовці та внесенні на розгляд ради пропозиції щодо передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам після перевірки законності їх отримання, виник реальний конфлікт інтересів, в умовах якого ОСОБА_2 , в порушення вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП, а також розглянула, перевірила законність отримання земельної ділянки та безпосередньо доповіла на засіданні земельної комісії та Савинської селищної ради вказане питання, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене частиною другою статті 172-7 КУпАП.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 19 квітня 2018 року № 121222418, право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 6320255700:00:002:0080 площею 2,0 га, розташовану в смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року (номер запису про право власності 15438964).

Отже, у цій справі позов подано прокурором в інтересах держави без визначення органу, уповноваженого на здійснення відповідних функцій щодо спірних відносин. При цьому позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , працюючи у Савинській селищній раді на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чоловіка ОСОБА_1 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту

смт Савинці з метою отримання її у власність» не повідомила селищну раду про конфлікт інтересів.

Згідно з абзацом 4 статті 15-2 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (далі - Положення) Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах (підпункт 25-1 пункту 4 Положення в редакції чинній на час подання позову).

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що перебачений Конституцією та законами України. Отже міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та пункту 5-1 Положення посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21) та зазначила, що органи Держгеокадастру наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Отже, ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що органи Держгеокадастру наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Аналіз частини третої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Як установлено судом апеляційної інстанції, прокурор не звертався до Держгеокадастру щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Прокурор безпідставно подав позов без зазначення особи, в інтересах якої звертається до суду, оскільки позивач мав зазначити відповідний орган Держгеокадастру, у разі неналежного виконання ним захисту інтересів держави або не здійсненням ним такого захисту.

Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи невиконання прокурором процедури, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість розгляду справи та залишення позову без розгляду.

З огляду на вищевикладене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційну скаргу заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави належить задовольнити частково, а рішення суд першої інстанції скасувати з залишенням позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 257, 377, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково.

РішенняБалаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року скасувати.

Позов заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без розгляду.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК.

Повний текст судового рішення виготовлено 24 листопада 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді М.Є. Савенко

Ю.М. Мальований