Постанова

від 17.04.2024 по справі 610/1062/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 610/1062/18

провадження № 61-18112св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області,

відповідачі: Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Савенка М. Є., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 та просив: визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради від 11 грудня 2015 року № 51-VI «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт Савинці»; визнати незаконним та скасувати рішення Савинської селищної ради від 07 липня 2016 року № 243-VIІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в смт Савинці»; скасувати рішення державного реєстратора Балаклійської районної державної адміністрації Харківської області Сідак М. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 липня 2016 року № 15438964 щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320255700:00:002:0082.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 , працюючи у Савинській селищній раді на посаді спеціаліста-землевпорядника, під час підготовки документів за заявою її чоловіка ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га із земель запасу Савинської селищної ради, яка розташована в межах населеного пункту смт Савинці, з метою отримання її у власність, не повідомила селищну раду про конфлікт інтересів.

Оскільки оскаржуване рішення селищної ради прийнято з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції», просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року в позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування прийнято в межах визначених законом повноважень в порядку реалізації права громадянина на безоплатне отримання земельної ділянки. Доводи прокурора про прийняття рішення в умовах конфлікту інтересів не підтверджені матеріалами справи.

Постановою Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 23 лютого 2021 року скасовано, позов прокурора залишено без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що прокурор не дотримався вимог частин третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратуринадіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року й направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що при зверненні до суду прокурор належно обґрунтував наявність підстав для самостійного представництва інтересів держави.

Залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд не врахував, що органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями звернення до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядженнями земельними ділянками комунальної власності.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

29 січня 2024 року справа № 610/1062/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частина перша якої визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час подання позову) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Вказаним приписам кореспондують приписи частини четвертої статті 56 ЦПК України, якими визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення наведених норм права дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах;

2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом до Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 провизнання незаконним та скасування рішень Савинської селищної ради про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Савинської селищної ради в межах населеного пункту смт Савинці», затвердження проекту землеустрою та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

У позовній заяві зазначав, що Савинська селищна рада Ізюмського району Харківської області прийняла незаконні рішення, а орган Держгеокадастру не має повноважень на звернення до суду з позовом про визнання таких рішень незаконними.

Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави в суді. Апеляційний суд вважав, що органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є орган Держгеокадастру, в інтересах якого прокурор міг пред`явити цей позов.

Верховний Суд з таким висновком погодитись не може, з огляду на таке.

Спір у цій справі виник щодо земельної ділянки, розташованої на території селища Савинці, яка, на думку прокурора, незаконно вибула з комунальної власності.

Згідно зі статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Водночас до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (частина четверта статті 122 ЗК України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абзац п`ятий статті 15-2 ЗК України).

З аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (частина перша статті 5), так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частина друга статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Тобто, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Разом з тим, належним позивачем у цій справі може бути лише орган, який здійснює розпорядження земельними ділянками комунальної власності, а не орган, який здійснює державний контроль за їх використанням.

Оскільки єдиний орган, уповноважений здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою, - Савинська селищна рада є відповідачем у справі, то орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, відсутній, тому прокурор набув статусу позивача.

Подібні висновки Верховний Суд зробив у постанові від 20 вересня 2023 року в справі № 646/1637/21.

Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, помилково вважав, що прокурор не обґрунтував наявності підстав для представництва інтересів держави, у зв`язку з чим передчасно залишив позов без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржуване судове рішення з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд передає справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов