Постанова

від 20.11.2023 по справі 922/1719/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року м. Харків Справа № 922/1719/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (вх. №2055) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 (рішення ухвалено суддею Трофімовим І.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області 06.07.2023 о 14:34, повний текст складено 10.07.2023) у справі №922/1719/23

за позовом керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001) в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І., 2, смт. Коломак, 63101)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, м. Харків, 61035)

про розірвання договору та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1719/23 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" на користь Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області попередню оплату в сумі 239999 грн, пеню в розмірі 456201,20 грн та штраф у розмірі 114677,76 грн; розірвано договір підряду №134 від 28.12.2021, укладений між Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект", на виконання робіт "Реконструкція системи каналізації господарсько-побутових стічних вод, продуктивністю 25 м3/добу Коломацького району, Харківської області за адресою: вул. Перемоги, смт. Коломак, Коломацького району Харківської області"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" на користь Харківської обласної прокуратури 12163,17 грн судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1719/23 в частині задоволення вимог по стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" на користь Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області пені в розмірі 456201,20 грн та штрафу у розмірі 114677,76 грн, ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким зменшити розмір штрафних санкцій, а саме штрафу та пені.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1719/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (вх. №2055) на рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1719/23, встановлено учасникам справи строк по 30.10.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 07.11.2023, зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 у справі №922/1719/23.

25.10.2023 від Коломацької селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№13038), у якому позивач просить рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2023 року у справі №922/1719/23 залишити без змін.

27.10.2023 від Богодухівської окружної прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №13149).

27.10.2023 від Коломацької селищної ради надійшла заява (вх.№13151) з проханням розглядати господарську справу №922/1719/23, призначену на 07.11.2023, без її участі.

15.11.2023 від Богодухівської окружної прокуратури Харківської області надійшли пояснення по справі (вх. №14104).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Прокурор проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

28.12.2021 між Коломацькою селищною радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (підрядник) укладено договір підряду №134 (далі договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми та залученими силами і засобами на власний ризик виконати згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 відповідно до договірної ціни (Додаток №1) "Реконструкція системи каналізації господарсько-побутових стічних вод, продуктивністю 25 мЗ/добу Коломацького району, Харківської області за адресою: вул. Перемоги, смт. Коломак, Коломацького району Харківської області (коригування)", (ДК 021:2015 45450000-6-Інші завершальні будівельні роботи).

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору складає 2293555,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% 382259,20 грн.

Пунктом 2.2. договору в редакції Додаткової угоди №1 від 28.12.2021 до договору підряду №134 визначено, що замовник перераховує попередню оплату підряднику до 30% від річного обсягу фінансування на 2021 рік, що становить 239999,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 39999,83 грн, згідно п.2. абз. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцю робіт на небюджетний рахунок р/р НОМЕР_1 , відкритий в органах Державної казначейської служби України.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що підрядник у відповідності до проектно-кошторисної документації, ДСТУ, ДБН і СніП здійснює виконання робіт, визначених цим договором, у строки, узгоджені з замовником.

Згідно з п. 5.1. договору строки виконання робіт встановлено до 31.12.2022 року.

Роботи виконуються у відповідності з календарним планом робіт, узгодженим та затвердженим замовником (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору при порушенні підрядником з об`єктивних причин строків виконання робіт, визначених цим Договором, строки змінюються за домовленістю сторін та оформлюються додатковою угодою.

Пунктом 8.1. договору визначено, що при порушенні умов цього договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче встановленої однієї ставки НБУ, які діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. договору при порушенні умов цього договору, підрядник сплачує штраф у розмірі 5% від суми Договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п.11.6 договору цей договір може бути змінено та доповнено за згодою сторін.

ТОВ "Спецкомплект" виставлено Коломацькій селищній раді рахунок-фактуру №СФ-0000013 від 29.12.2021 року на підставі договору №134 від 28.12.2021 року на суму 239999,00 грн.

Платіжним дорученням №2873 від 29.12.2021 Коломацькою селищною радою на користь ТОВ "Спецкомплект" перераховано грошові кошти у розмірі 239999,00 грн із призначенням платежу: «попередня оплата 30% на придб. мат ресурсів для вик. реконс-ція системи кан-ції; зг. рак№СФ-0000013від 29.12.21, дог№134».

Листом №1068/01-39 від 20.07.2022 Коломацька селищна рада зверталася до ТОВ "Спецкомплект" з проханням повідомити щодо співпраці згідно укладеного між сторонами договору підряду №134 від 28.12.2021.

Коломацька селищна рада також зверталася з вимогою №02-39/361 від 15.02.2023 про повернення попередньої оплати у розмірі 239999,00 грн у зв`язку з невиконанням ТОВ "Спецкомплект" умов договору підряду №134 від 28.12.2021 року.

Проте, доказів направлення вказаних листів матеріали справи не містять.

В матеріалах справи також містяться лист Коломацької селищної ради №02-26/567 від 15.03.2023 до Богодухівської окружної прокуратури, у якому позивач повідомляв, що ним не вживалися заходи щодо звернення до суду у зв`язку із невиконанням ТОВ "Спецкомплект" умов договору підряду №134 від 28.12.2021, та не заперечував щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Коломацької селищної ради у суді з вказаного питання.

Листом №56-931вих-23 від 14.03.2023 Богодухівська окружна прокуратура просила повідомити Коломацького селищного голову про здійснення заходів із захисту інтересів держави та територіальної громади в судовому порядку у зв`язку з наявністю підстав для розірвання договору підряду, стягнення сплаченого та не використаного авансу, пені та штрафу відповідно до вимог договору.

26.04.2023 Богодухівська окружна прокуратура повідомила листом №56-1561вих-23 Коломацького селищного голову про те, що нею буде подано позов до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради щодо стягнення сплаченого та невикористаного авансу, пені та штрафу відповідно до вимог закону.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором при зверненні до суду з позовом дотримано приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та наведено підстави для представництва інтересів держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області. Беручи до уваги недотримання відповідачем обов`язків за договором в частині виконання робіт, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати, пені та штрафу за порушення умов договору, а також про розірвання договору є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач не оскаржує рішення суду в частині стягнення суми передоплати та розірвання договору підряду, а не погоджується лише із стягненням з нього пені та штрафу у повному обсязі, вважає, що при цьому судом першої інстанції порушено баланс між застосованим до відповідача заходом відповідальності у вигляді неустойки й дійсними збитками, заподіяними у результаті конкретного правопорушення.

ТОВ «Спецкоплект» просить застосувати новий підхід до визначення розміру та оцінки адекватності будь-якої міри відповідальності за порушення господарського зобов`язання через її узгодження і відповідність засадам добросовісності, розумності, пропорційності та справедливості, а також дійсного призначення будь-якої міри відповідальності, яка повинна мати компенсаційний характер. Заявник апеляційної скарги зазначає, що з огляду на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору передбачено часткові оплати за виконані роботи, справедливим було б нараховувати штрафні санкції саме виходячи із суми отриманої передплати по договору, а не від загальної суми договору. Відтак вважає, що справедливий розмір штрафу має складати 11999,95грн., а пені - 47736,79 грн.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів.

Частиною 2 статті 317 Господарського кодексу України встановлено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Також, згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору підряду, апеляційний господарський суд вважає його належною у розумінні ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правовідносини із застосування неустойки (штрафних санкцій) за невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, правила її застосування, умови зменшення її розміру врегульовані положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор просив стягнути пеню у сумі 456201,20 грн на підставі п. 8.1. договору виходячи із суми договору 2293555,20 грн та подвійної облікової ставки НБУ за період з 01 квітня по 30 вересня 2022 року. З цими вимогами погодився суд першої інстанції та задовольнив їх.

Проте, суд апеляційної інстанції, перевіряючи підстави для нарахування пені, встановив таке.

Відповідно до п. 8.1. договору при порушенні умов цього договору, підрядник сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми договору за кожен день затримки виконання робіт, але не нижче встановленої однієї ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня.

Як свідчать положення п. 1.1., 5.1., 5.2. договору відповідач зобов`язаний був виконати роботи у відповідності з календарним планом, узгодженим та затвердженим замовником, з кінцевим строком до 31.12.2022.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів узгодження між сторонами календарного плану робіт у відповідності до п. 5.2. договору, який встановлював би етапи або інший строк виконання робіт.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач мав виконати роботи до 31.12.2022.

Проте, суд першої інстанції не звернув увагу, що прокурор безпідставно вважав прострочення підрядником (відповідачем) виконання робіт з 01.04.2022 та, відповідно, неправомірно здійснив нарахування пені за період з 01.04.2022 по 30.09.2022, що суперечить умовам укладеного між сторонами договору та вищезазначеним положенням законодавства, оскільки строк виконання робіт у визначений прокурором період нарахування пені не настав.

Окрім того, місцевим господарським судом не було взято до уваги, що у спірних правовідносинах договором передбачено виконання відповідачем негрошового зобов`язання, на які не розповсюджується дія положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» (з урахуванням яких прокурором здійснено нарахування пені виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ), оскільки цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для нарахування та стягнення пені у заявленому прокурором розмірі та періоді.

Водночас, прокурор в позові, як на підставу нарахування пені з 01.04.2022, посилався на положення п. 2.2. договору в первісній редакції (без урахування положень додаткової угоди №1 від 28.12.2021), яка, зокрема, передбачала, що: «По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику, протягом 30 календарних днів з моменту перерахування коштів на поточний рахунок підряднику».

В даному випадку суд не може не звернути увагу на суперечливий зміст вказаного речення пункту 2.2. договору, який не дозволяє чітко визначити строк повернення авансу.

Проте, суд зауважує, що вказана редакція пункту 2.2. договору не має значення для вирішення спору по суті, оскільки, як було зазначено, він був змінений додатковою угодою №1, яка не передбачає строку для повернення авансу у випадку його невикористання.

Пояснення прокурора в суді апеляційної інстанції, що строк повернення попередньої оплати був встановлений сторонами в п. 2.2. договору шляхом посиланням на положення постанов Уряду України, також не можуть бути визнані обґрунтованими, з огляду на таке.

Пунктом 2.2. договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.12.2021 до договору визначено, що замовник перераховує попередню оплату підряднику до 30% від річного обсягу фінансування на 2021 рік, що становить 239999,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 39999,83 грн, згідно п.2. абз. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України №641 від 22 липня 2020р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 попередня оплата здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцю робіт на небюджетний рахунок р/р НОМЕР_1 , відкритий в органах Державної казначейської служби України».

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (в редакції станом на час укладення договору та додаткової угоди №1) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі:

товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців;

товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців;

товарів, робіт і послуг, що закуповуються за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними на виконання міжнародних зобов`язань; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення національної безпеки та оборони держави; товарів, робіт і послуг, що закуповуються для забезпечення участі України у міжнародних, національних та всесвітніх виставкових заходах, - на строк не більше 24 місяців.

Розмір та строк попередньої оплати в межах строків, визначених у абзацах другому - четвертому цього пункту, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, а також положення щодо здійснення в поточному бюджетному періоді попередньої оплати тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного чи наступного бюджетного періоду, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт, циклом виробництва.

Головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Розпорядники бюджетних коштів - закордонні дипломатичні установи у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти передбачають попередню оплату відповідно до рішення Міністерства закордонних справ.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 (на який сторони посилаються у п. 2.2. договору), передбачено, що розрахунки з попередньої оплати за договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, бюджетні зобов`язання за якими взяті на облік у Державній казначейській службі до набрання чинності цією постановою, можуть здійснюватися до повного виконання таких договорів.

Водночас, абзацом 5 пункту 2 (яким цей пункт було доповнено згідно з Постановою КМ №1198 від 02.12.2020) постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 встановлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №63, ст. 2029).

Пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (в редакції станом на час укладення договору та додаткової угоди №1) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, зокрема, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.

Таким чином, вказаними постановами Уряду було визначено граничні строки, які можуть передбачатися у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти для здійснення попередньої оплати. Проте, як встановлено судом, всупереч вказаних положень чинного законодавства сторонами в остаточній редакції договору підряду на виконання робіт не було встановлено строк, на який здійснюється попередня оплата.

Водночас, як було зазначено, відповідальність за прийняте рішення щодо бюджетних коштів покладається на головних розпорядників, які мають забезпечити ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Щодо застережень прокурора, що апеляційна скарга відповідача не була обґрунтована доводами щодо неправомірності нарахування пені, колегія суддів зауважує, що вимоги апеляційної скарги полягають, зокрема, у скасуванні рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, з посиланням на її несправедливий розмір та невірне визначення підстави для розрахунку. Таким чином, апеляційний господарський суд не може погодитися з доводами прокурора, що суд недотримався положень ч. 1 ст. 269 ГПК України та здійснив вихід за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

Окрім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Оскільки у даній справі мало місце неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, ст. 549, 551 ЦК України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вказані обставини також надають суду апеляційної інстанції повноваження щодо перегляду оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені з зазначених правових підстав.

Частина 1 статті 277 ГПК України визначає, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 456201,20 грн, та про наявність підстав для відмови у задоволенні цих позовних вимог.

Надаючи оцінку вимогам відповідача про зменшення суми штрафу на підставі статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з п. 8.2. договору, сторони погодили відповідальність підрядника за порушення умов цього договору у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми договору.

Відповідач не заперечує ні обставини невиконання зобов`язань за договором у встановлений строк, ні обов`язку понести за це передбачену ним відповідальність. Проте, вважає, що розмір штрафу, який просить стягнути прокурор на користь позивача є не справедливим, завеликим і не співмірним до вчиненого правопорушення, а тому просить зменшити його до 11999,95грн, обраховуючи його в розмірі 5% від суми отриманої передплати.

При цьому, прокурор та позивач заперечують проти зменшення неустойки.

Право суду зменшити розмір штрафних санкцій закріплено у ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, а і принципом справедливості, добросовісності та розумності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тобто не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі №910/10675/21).

Також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій. (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі № 916/878/20).

При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, має забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України за відсутності в законі переліку виняткових обставин господарський суд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе зменшення штрафу.

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зменшення розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань, кореспондує обов`язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.

За частиною 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Колегія суддів враховує, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, строк виконання. Відтак, відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором строки виконання робіт.

Суд також звертає увагу, що відповідач є господарюючим суб`єктом, який несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Колегія суддів також зазначає, що оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором (аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суд від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21).

Необхідно врахувати, що ТОВ «Спецкомплект» як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір підряду з Коломацькою селищною радою, усвідомлювало, що строк виконання відповідних робіт визначений умовами договору, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджений сторонами строк. При цьому, умовами укладеного між сторонами договору було погоджено можливість при порушенні підрядником з об`єктивних причин строків виконання робіт, змінити строки виконання робіт шляхом укладення додаткової угоди, чого зроблено не було.

Крім того, як вбачається зі змісту п. 1.4. договору джерелом фінансування вказаної закупівлі є субвенція з місцевого бюджету на здійснення природоохоронних заходів.

Враховуючи, що такі субвенції надають можливість здійснити природоохоронні заходи на об`єктах комунальної власності з метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища, поліпшення стану навколишнього природного середовища та створення відповідних умов для цього, невиконання ТОВ «Спецкомлект» взятих на себе зобов`язань з виконання робіт з реконструкції системи каналізації господарсько-побутових стічних вод Коломацького району Харківської області може мати негативний вплив, зокрема, на стан навколишнього природного середовища вказаної територіальної громади.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено факт винятковості обставин невиконання взятого на себе зобов`язання та наявність об`єктивних причин, які б перешкоджали йому виконати роботу та сплатити суму нарахованого штрафу; не надано суду документів фінансової звітності, які б відображали загальний стан матеріального становища підприємства та його активів за певний обліковий період, що не дає можливість оцінити дійсне фінансове становище відповідача.

Посилання відповідача про необхідність обрахування штрафу виходячи з розміру отриманої та неповернутої ним попередньої оплати, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки договором встановлено зазначений вид відповідальності виходячи з суми договору.

Враховуючи зазначене, розмір застосованого штрафу в сумі 114677,76грн суд вважає цілком співмірним та обґрунтованим порівняно із сумою договору 2293555,20грн.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування в цій частині законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 239999,00 грн та розірвання договору підряду №134 від 28.12.2021 рішення суду не оскаржується, колегія суддів не вбачає підстав для його перегляду в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1719/23 від 06.07.2023 змінити, виклавши абзаци 1, 2, 4 його резолютивної частини в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021) на користь Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) попередню оплату в сумі 239999 грн та штраф у розмірі 114677,76 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 456201,20 грн пені відмовити.»;

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м. Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 5320,17 грн судового збору за подання позову.».

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1719/23 від 06.07.2023 залишити без змін.

Стягнути з Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (вул. Гетьмана І. Мазепи, 2, смт. Коломак, Богодухівський район, Харківська область, 63101, код ЄДРПОУ 04398117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкомплект" (61035, м.Харків, пр. Гагаріна, 127А, оф. 316, код ЄДРПОУ 32760021) 10264,26 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.11.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна

Суддя О.В. Шевель