Рішення

від 14.11.2023 по справі 902/977/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" листопада 2023 р.Cправа № 902/977/23

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Данелюк Х.О.,

представника позивача - Воловодівського І.В.,

відповідача - Гудими Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Данила Галицького, 27, м. Вінниця, 21036)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" (вул. Нагірна, 19, с. Немія, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24006)

про стягнення 288917,65 грн,

В С Т А Н О В И В :

Дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" про стягнення 288917,65 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/977/23 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 22.08.2023.

Під час підготовчого провадження, строк якого протокольною ухвалою від 22.08.2023 продовжено на 30 днів в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 101-110); позивачем - відповідь на відзив (а.с. 112-121).

Виконавши завдання підготовчого провадження та вчинивши необхідні дії на цій стадії судового провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 31.10.2023, про що постановлено відповідну ухвалу від 21.09.2023 у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 31.10.2023 в межах розгляду справи по суті протокольно оголошено перерву до 14:00 год. 14.11.2023.

На визначений час у судове засідання 14.11.2023 з`явилися усі учасники справи.

Слід зазначити, що ухвалою від 09.11.2023 за клопотанням представника відповідача йому забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/977/23 у суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на зазначені у відзиві на позовну заяву обставини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна №ОР 64//07-18 від 11.07.2018 в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, внаслідок чого Дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" 288917,65 грн заборгованості за період з жовтня 2021 року по травень 2023 року.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" заперечує наявність обов`язку сплачувати орендну плату, оскільки в силу п. 9.1. Договору строк його дії закінчився 11.06.2021.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач акцентує увагу, що дійсно п. 9.1. Договору його чинність визначена до 11.06.2021, однак відповідач не повернув майно та продовжує користуватися орендованим майном, відтак на виконання умов укладеного Договору позивачем здійснено нарахування орендної плати у заявленому до стягнення розмірі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

11.07.2018 між Дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" (Орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна №ОР 64//07-18 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: нежитлові приміщення бітумної бази загальною площею 194,00 кв.м., а саме прохідної загальною площею 14,0 кв.м. та частини бітумосховища загальною площею 180,0 кв.м., які розміщені за адресою: Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Юрківці, що обліковується на балансі філії "Могилів-Подільська ДЕД" ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", вартість яких визначена згідно з незалежною оцінкою і станом на 15.06.2018р. становить 659684,00 грн., без урахування ПДВ.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою (п. 2.1. Договору).

Згідно із п. 2.3. Договору у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю за Актом приймання-передачі в день закінчення дії Договору. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі.

Обов`язок зі складання Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням погодженої сторонами річної орендної ставки в розмірі 15%, і становить за базовий місяць розрахунку (червень 2018 року) 8246,05 грн, без урахування ПДВ та розрахована без урахування індексу інфляції і підлягає наступному коригуванню на індекс інфляції за червень 2018р.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем рахунків (абз. 4 п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Відповідно до п. 9.1. цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту його підписання обома сторонами по 11 червня 2021 року.

Умови цього Договору зберігають силу протягом терміну дії цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - згідно з умовами цього договору (п. 9.2. Договору).

Факт прийняття відповідачем у тимчасове платне користування обумовлених Договором приміщень підтверджується Актом приймання-передачі орендованого майна від 11.07.2018.

Позивач стверджує, що відповідач орендованого майна за Актом приймання-передачі не повернув, внаслідок чого зобов`язаний сплатити орендну плату за весь період користування майном.

Так, відповідно до бухгалтерської довідки №187 від 16.06.2023 Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за Товариством з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" по договору оренди нерухомого майна №ОР 64//07-18 від 11.07.2018 обліковується заборгованість в сумі 288917,65 грн згідно актів виконаних робіт, наданих послуг з жовтня 2021 року по травень 2023 року:

- №71 від 29.10.2021 на суму 12312,35 грн з ПДВ (в частині 11412,75 грн з ПДВ);

- №80 від 30.11.2021 на суму 12423,16 грн з ПДВ;

- №85 від 31.12.2021 на суму 12522,54 грн з ПДВ;

- № 1 від 31.01.2022 на суму 12597,67 грн з ПДВ;

- №5 від 28.02.2022 на суму 12761,44 грн з ПДВ;

- №6 від 31.03.2022 на суму 12965,62 грн з ПДВ;

- №7 від 30.04.2022 на суму 13549,07 грн з ПДВ;

- №8 від 31.05.2022 на суму 13969,09 грн з ПДВ;

- №10 від 30.06.2022 на суму 14346,25 грн з ПДВ;

- №16 від 29.07.2022 на суму 14790,99 грн з ПДВ;

- №32 від 31.08.2022 на суму 14894,52 грн з ПДВ;

- №39 від 30.09.2022 на суму 15058,36 грн з ПДВ;

- №47 від 31.10.2022 на суму 15556,96 грн з ПДВ;

- №51 від 30.11.2022 на суму 15634,74 грн з ПДВ;

- №62 від 30.12.2022 на суму 15744,18 грн з ПДВ;

- №2 від 31.01.2023 на суму 15870,13 грн з ПДВ;

- №9/1 від 28.02.2023 на суму 15981,22 грн з ПДВ;

- №19/1 від 31.03.2023 на суму 16220,94 грн з ПДВ;

- №23 від 28.04.2023 на суму 16253,38 грн з ПДВ;

- №31 від 31.05.2023 на суму 16334,64 грн з ПДВ.

Матеріалами справи підтверджується, що акти з січня 2022 по травень 2023 року разом із відповідними рахунками на оплату, а також претензію №179 від 13.06.2023 про сплату 288917,65 грн заборгованості за Договором станом на 01.06.2023 було направлено відповідачу згідно описів-вкладень.

Доказів сплати орендних платежів, як і будь-якого реагування Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" на претензію, матеріали справи не містять.

За таких обставин Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося із відповідним позовом до суду про стягнення 288917,65 грн заборгованості за Договором.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Частиною 1 статтею 759 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Згідно із ст. 283 Господарського кодексу України (ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 9.1. Договору визначено строк його дії по 11 червня 2021 року, а заявлена до стягнення заборгованість має місце з жовтня 2021 року по травень 2023 року. При цьому за умовами п. 3.5 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції.

Окрім того, п. 9.6. Договору сторони погодили, що його чинність, зокрема, припиняється внаслідок закінчення строку дії Договору.

Акту передачі відповідачем позивачу орендованих приміщень за закінченням строку Договору матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України).

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19).

Суд враховує, що позивачем заявлено основний борг у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 288 917,65 грн з підстави, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку Договору.

Водночас відповідач у поданому відзиві на позовну заяву підтверджує закінчення чинності Договору 11.06.2011, стверджуючи про відсутність обов`язку сплачувати орендну плату.

В силу приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України, оскільки об`єкт оренди не був повернутий позивачу після припинення дії Договору, в подальшому до моменту вибуття орендованих приміщень із користування відповідача у Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виникло право на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Оскільки позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати після припинення дії Договору до моменту вибуття орендованих приміщень із користування відповідача, що поглинає суму орендних платежів, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення суми основного боргу повністю.

Разом з тим суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору, що узгоджується з принципом "jura novit curia" або "суд знає закони". Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Аналогічний висновок, що неправильна юридична кваліфікація позивачем чи відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати належні приписи викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.02.2020 у справі №904/349/19.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд також бере до уваги, що за приписами ст. 764 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення Договору) якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Однак, з наявних матеріалів справи відсутні підстави вважати, що Договір оренди нерухомого майна №ОР 64//07-18 від 11.07.2018 після закінчення його строку був поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Так, у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 визначено, що правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 Цивільного кодексу України та частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Суть поновлення договору оренди у розумінні статті 764 Цивільного кодексу України полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (наведене узгоджується із позицією ВС КГС, викладеною у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/9949/20).

Дійсно, доказів повернення орендованого майна позивачу як Орендодавцю, матеріали справи не містять, однак відповідач як Орендар міг би розраховувати на поновлення Договору за мовчазною згодою Орендодавця за умови добросовісної поведінки, обумовленого змістом укладеного Договору, тобто за фактом належної сплати орендних платежів, чого останнім зроблено не було. При цьому сам відповідач заперечує продовження орендних правовідносин з позивачем за спливом строку Договору.

Суд бере до уваги стверджувані позивачем у відповіді на відзив обставини щодо часткової сплати відповідачем орендних платежів 05.04.2023, які зараховано в погашення заборгованості за попередні періоди (станом на 01.01.2021 та з червня по вересень 2021 року). Позивач трактує такі обставини як визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" обов`язку сплачувати орендну плату за закінченням Договору.

Поряд з цим таке твердження залишається на рівні односторонніх аргументів позивача, позаяк матеріали справи не містять платіжних документів, з яких можливо було б встановити призначення платежу.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку задоволення позову у повному обсязі з вищенаведених мотивів, позаяк факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову повністю витрати на судовий збір за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 4333,76 грн (відповідно до ціни позову).

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАІН ФОС" (вул. Нагірна, 19, с. Немія, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24006, код ЄДРПОУ 42095990) на користь Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Данила Галицького, 27, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 32054743) 288917,65 грн - основного боргу (неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України) та 4333,76 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 24 листопада 2023 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - вул. Нагірна, 19, с. Немія, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24006.